Прийняті парламентом і підписані Президентом Володимиром Зеленським зміни законодавства щодо прав національних меншин жодним чином не знімають обмежень з мови країни-агресора. Українська сторона знайшла баланс у захисті української мови, унеможливленні русифікації та захисті мов країн-членів ЄС і додаткових прав нацменшин цих країн.
Про це заявила народна депутатка, заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
«Російською мовою можна, як раніше, спілкуватися в повсякденному житті. Громадянам ніхто не заважатиме це робити. Щодо квот у ЗМІ, то є зобов’язання лише щодо української мови. І на цьому стоїть законодавство, яке захищає та пропагує українську мову. Тобто, з 2024 року має бути не менше 90% української мови в ефірі загальнонаціональних каналів і 80% в ефірі місцевих. Водночас лазівки, щоб повернулася масово російська мова у телепростір чи книговидання, не буде», - зазначила політикиня.
Вона наголосила, що, власне, у цьому й полягала суть парламентської роботи, щоб, з одного боку, українській мові не загрожувала русифікація, а з іншого боку права нацменшин були захищені.
Народна депутатка також додала, що вже є позитивні відгуки на закон з боку румунських колег та влади.
«Законодавство Румунії, що діє для угорської меншини, практично дзеркальне тому, яке ми ухвалили. Водночас Будапешт може продовжувати якісь свої політичні ігри. Зараз багато роботи є у наших дипломатів у різних столицях ЄС, бо якщо інші 26 держав, які хочуть відкрити переговори з Україною, не знайдуть можливості порозумітися з Будапештом, то це насправді означатиме кризу для самого Європейського Союзу», - підкреслила Євгенія Кравчук.
Вона нагадала, що Україна ухвалила не лише закон щодо нацменшин, а й інші законопроєкти, зокрема стосовно САП, декларування, збільшення кількості детективів НАБУ тощо.
«Україна дуже добре підготувалася до саміту Європейської ради. Далі ми розраховуємо на підтримку інших столиць, на підтримку Брюсселя, щоб наш євроінтеграційний рух був належно оцінений. А різноманітні вето й блокування стануть проблемою для європейських країн, адже продемонструють неспроможність держав ЄС переконати одну з країн-членкинь Євросоюзу», - підсумувала парламентарій.