Головним очікуванням України від саміту НАТО у Вільнюсі є розв’язання питання так званої безпекової невизначеності. Наша держава хоче отримати від партнерів конкретне запрошення і чіткий перелік кроків, які треба зробити, щоби стати членом Альянсу.
Про це заявив народний депутат, голова парламентської фракції «Слуга Народу», член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія.
«Поки Україна не є членом НАТО, уся Європа перебуває у певному стані невизначеності з точки зору своєї безпеки. Частково це питання було закрите, коли нещодавно Фінляндія стала членом Альянсу, а Росія отримала на своєму кордоні нову країну-члена НАТО. На черзі Швеція. Десь близько 20 років існував такий російський наратив, що рф не дозволить ніколи коло своїх кордонів членів Північноатлантичного альянсу. Але якщо це вже сталося з кордонами кількох країн, то немає сенсу чіплятися за ту ж причину в ще одному кейсі, тобто з Україною», - зазначив парламентарій.
Він додав, що поки в Україні триває війна, дуже важко вступити в НАТО, однак наша держава хоче конкретики від партнерів.
«Ми хочемо мати конкретне запрошення, чіткий перелік кроків, які треба зробити, щоб стати членом Альянсу. Це вкрай необхідно, щоб у майбутньому ніхто не передумав і не було маніпуляцій на кшталт Будапештського меморандуму, адже є багато речей, які з часом по-різному сприймають. Тому ми хочемо отримати конкретну політичну заяву, що Україна має бути членом НАТО і буде за таких-то умов», - наголосив народний депутат.
За його словами, щось схоже зараз наша держава має з ЄС, оскільки за статусом кандидата є певний перелік речей, які треба виконати, щоб рухатися далі в напрямку інтеграції.
Голова парламентської фракції також зазначає, що ідею вступу України в НАТО підтримує дедалі більше держав-членів Альянсу.
«Кількість держав, які підтримують ідею членства України в НАТО, за останній рік збільшилася приблизно у два з половиною рази й продовжує зростати. Майже всі наші сусіди беззастережно підтримують Україну й готові бути нашими амбасадорами в Альянсі.
Відповідно до того, як ті чи інші держави ставляться до ідеї вступу України до НАТО, можна виділити три групи. Наприклад, країни Балтії, Польща, тобто наші найближчі сусіди, підтримують нас повністю і беззаперечно. Вони розуміють, що можуть бути наступними жертвами агресора. Ці країни стають так званими амбасадорами, й готові з нами їздити, переконувати інших членів Альянсу», - зазначив політик.
За його словами, до другої, так званої нейтральної групи, входять країни Західної Європи, зокрема Німеччина, Франція тощо.
«Від них можна часто почути, що двері в НАТО відчинені, але треба дочекатися, поки війна закінчиться. Ми вважаємо, що такі нейтральні країни будуть голосувати за наш вступ в Альянс, якщо побачать, що переважна більшість схвалює цю ідею», - переконаний парламентарій.
До третьої групи належать ті країни, які намагаються заблокувати вступ України в НАТО.
«Країна номер один у цьому процесі – Угорщина. Вона наш сусід, але висловлює безліч проросійських заяв. Важливо, що при цьому ми отримуємо дуже багато вибачень від угорської опозиції. На жаль, вона політично мало важить у країні. Будемо вважати, що це наше найскладніше домашнє завдання. Одні ми навряд чи з цим упораємося. Але в коаліції з країнами, що нам зараз допомагають не лише воювати, а й на дипломатичному фронті відстоювати наші інтереси, упевнений, ми досягнемо мети», - сказав народний депутат.
Він наголосив, за рік коаліція держав, які нас підтримують, зросла десь у два з половиною рази.
Давид Арахамія також вважає, що у питанні санкцій проти росії зараз головна увага звернена не на нові пакети, а на ефективність уже введених обмежень.
«Наразі є абсолютно реальні шанси посилити санкційний тиск на російську федерацію, ввівши чергові пакети обмежень. Однак головним питанням залишається не впровадження нових санкцій, а досягнення максимальної ефективності раніше затверджених, які Росія намагається обходити.
Головне завдання сьогодні - це перегляд усіх санкційних пакетів, які вже впроваджені, серйозний їх аналіз, щоб визначити, чому вони діють частково, яким чином росія їх обходить. Зараз усю увагу наша санкційна група зосереджує саме на тому, щоби закрити такі «дірки». Після того, як будуть перекриті всі можливості уникнення, розглядатимуться нові пакети, зокрема за конкретними індустріями, напрямками», - зазначив політик.
За його словами, ухвалення санкцій - це нелегка робота, адже потрібен консенсус багатьох держав, керівники яких мають чітко розуміти, задля чого все це робиться.
«Від впровадження санкцій окремі країни можуть отримувати збитки. Це негативно позначається на їхній економці, тож доводиться пояснювати це виборцям, доносити позицію до громадян держави. Як тільки всі запроваджені проти росії санкції почнуть працювали на повну, то не буде жодних питань у тих держав, які ще сумніваються в доцільності запровадження таких обмежень стосовно агресора. Таким чином буде забезпечена одностайність рішень», - резюмував парламентарій.