Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук сьогодні взяв участь у засіданні науково-практичного круглого столу: «Закон України «Про правотворчу діяльність» як механізм удосконалення правотворчого процесу в Україні».
Захід був присвячений особливостям реалізації положень Закону «Про правотворчу діяльність», прийнятого Парламентом 24 серпня 2023 року, задля їхньої найкращої імплементації у вітчизняне правове поле. Участь у дискусії взяли представники Уряду, Верховного Суду, провідні юристи та вчені.
У своєму вступному слові Голова Верховної Ради України подякував усім присутнім за можливість практично обговорити подальшу імплементацію Закону, а також за долучення багатьох присутніх до розробки та опрацювання документа. Він також назвав символічним, що така дискусія відбувається якраз у дні, коли Україна відзначає 314-ту річницю Конституції Пилипа Орлика.
Під час обговорення Руслан Стефанчук закцентував увагу на тому, що Парламент провів велику роботу у прийнятті цього документа, задля закладення комплексного та фундаментального підходу до вдосконалення законодавчої роботи.
Він також наголосив, що під час напрацювання концепції Закону, Парламент значно розширив підхід до її створення.
«Ми пішли іншим шляхом і вирішили, що Закон має стосуватися діяльності, яка супроводжує створення, прийняття, моніторинг, реалізацію і вдосконалення конкретного обʼєкта. Цей Закон став ширшим, ніж звичайний нормативно-правовий акт», — зауважив Спікер Українського Парламенту.
Окремо він зупинився на питанні правового моніторингу, наголосивши, що у цьому аспекті Парламент повинен перейти до повноцінної юридичної оцінки нормативно-правових актів і оцінки ефективності їхньої реалізації.
Не оминув Руслан Стефанчук і завдання щодо оптимізації інституційної спроможності Верховної Ради України. Він повідомив, що сьогодні у Парламенті вже активно діють Дослідницька служба та Офіс підтримки адаптації законодавства України до положень права ЄС.
«Проте, щоб підвищити інституційну спроможність, є доцільним створення Офісу нормопроектування — задля єдиного підходу до проектування кожного проекту Закону й уникнення законодавчого «спаму», та Бюджетного офісу — аналітичного центру, задля посилення парламентського контролю за бюджетним процесом в Україні», — зауважив Спікер Українського Парламенту.
Окрім того, він зупинився на питаннях рекодифікації, декодифікації та інших видів систематизації законодавства, зауваживши, що це — важливий складник законотворчої діяльності та важлива передумова її якості.
Згадав Голова Верховної Ради України й про використання IT-технологій для оптимізації нормотворчої роботи Парламенту, особливо у питанні інформаційних баз та реєстрів.
«Сьогодні переважну більшість інформації ми отримуємо не з паперів, а з відповідних електронних ресурсів. Тому ми повинні чітко усвідомлювати, які з них є інформаційними та як із ними працювати. І це має стати умінням для тих, хто застосовує той чи інший нормативно-правовий акт», — зазначив Руслан Стефанчук.
Також він зауважив, що у законотворчій діяльності Парламент активно використовує новітні тенденції. Як приклад, він навів процес форсайтингу — коли Парламент опрацьовує «перспективи законодавчого регулювання, які можуть бути, але які також є результатом моніторингу й спільного дослідження із науковцями».
Насамкінець Спікер Парламенту України висловив глибоке переконання, що від цього законодавчого акту, від цієї «Конституції нормотворення» буде залежати те, як Україна житиме у майбутньому: «Тому, що ми — правова держава. А право є передумовою і результатом, зокрема, й правотворчої діяльності».
Довідково: Закон «Про правотворчу діяльність» регламентує основні питання здійснення правотворчої діяльності на всіх її етапах, визначає принципи та функції правотворчості, ієрархію нормативно-правових актів, окремі стадії законотворчого процесу тощо. Акт уже набрав чинності, але буде введений у дію через один рік із дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.