У СЕРЕДУ, 14 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
У сесійному залі після реєстрації були відсутні народні депутати з фракцій БЮТ і "Наша Україна".
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, оголошеннями.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо формування та затвердження цін/тарифів). Законопроект доповів його автор народний депутат Ярослав Сухий. Він наголосив на тому, що сучасний стан у житлово-комунальному господарстві не тільки вкрай незадовільний, але й складає реальну загрозу національній безпеці держави.
Доповідач зауважив, що вину за нинішній плачевний стан нашого житлового господарства має взяти на себе вся українська влада. За його словами, між повним, абсолютно безвідповідальним запереченням необхідності змін тарифів і кількаразовим їх підвищенням необхідно знайти золоту середину. Такою, на його думку, є економічно обґрунтована ціна, з одного боку, прозора та зрозуміла політика тарифів для людей, з другого.
Далі доповідач зупинився на особливостях запропонованого ним законопроекту, які стосувалися повноважень центрального органу виконавчої влади. Доповідач вніс пропозицію, щоб він у межах своєї компетенції формував державну політику щодо встановлення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.
Я.Сухий також доповів про ще одну важливу складову законопроекту, яка стосувалася прав споживачів. Він запропонував законодавчо закріпити право на адресну безготівкову субсидію.
Законопроектом пропонується на адресну безготівкову субсидію, у разі, якщо розмір плати за користування житлом, його утримання та оплати послуг водо-,тепло-,газопостачаня, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами (з урахуванням пільг, які надаються відповідно до чинного законодавства) громадян, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) перевищує 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива 20 відсотків їх річного сукупного доходу.
Якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива 15 відсотків річного сукупного доходу.
Доповідач, завершуючи свій виступ, охарактеризував деякі пропозиції законопроекту за номером 3069, який мав розглядатися наступним. За словами Я.Сухого, справа в тому, що в іншому законопроекті міститься положення про інші процентні ставки: 15 і 15. Доповідач вважає, що має бути забезпечена диференціація: 20 відсотків - для всіх, і 15 відсотків - для тих людей, які не мають змоги сплатити.
Відповідаючи на запитання колег, Я.Сухий висловив свою думку щодо здійснення першочергових заходів для фундаментального реформування житлово-комунальної сфери. Він вважає, що для цього у першу чергу необхідно законодавчо забезпечити економічну обґрунтованість тарифів на житлово-комунальні послуги, далі - створити умови для економічного стимулювання суб'єктів господарювання для підвищення ефективності роботи шляхом внесення змін і до податкового законодавства; залучити фінансово-банківські установи до кредитування енергозберігаючих технологій і запровадити обов'язкову статистичну звітність за використання енергоресурсів і впровадження обов'язкового технічного аудиту на підприємствах житлово-комунального господарства.
Повернувшись до розгляду раніше не підтриманих питань, народні депутати розглянули ще один законопроект про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо встановлення цін/тарифів на водовідведення, централізоване опалення та водопостачання), поданий народними депутатами Ю.Тимошенко і О.Боднар. Доповідала народний депутат Ольга Боднар. Вона запропонувала встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги віднести до компетенції центрального органу виконавчої влади, який має визначити Кабінет Міністрів.
Законопроектом також пропонувалося закріпити право громадян на субсидію.
Автори проекту запропонували, щоб витрати на оплату житлово-комунальних послуг становили не більше 15 відсотків доходу родини. Якщо більше, то кожний громадянин отримає гарантоване законом право на субсидію. На сьогодні це - 20 відсотків, і 15 для певної категорії населення. Автори передбачили, що механізм для певної категорії населення може регулюватися Кабінетом Міністрів.
О.Боднар наголосила: "Люди не можуть витрачати на комунальні послуги практично весь сімейний бюджет. За таких умов вони просто перестають їх сплачувати. У результаті настає криза неплатежів і йде руйнація всього житлово-комунального господарства".
Тому законопроектом пропонувалося заборонити підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги більше, ніж темпи росту середньої заробітної плати. Якщо підвищення тарифів економічно обґрунтоване, то влада має забезпечити адекватне зростання добробуту людей, як це передбачено Конституцією.
Автори передбачили, що збільшення тарифів по житлово-комунальні послуги може залежати лише за умов, які не залежать від господарсько-підприємницької діяльності, що забезпечують функціонування житлово-комунального комплексу. Наприклад, якщо зростає вартість електроенергії, тоді Кабінет Міністрів може розглянути це питання.
Законопроектом пропонувалося реалізацію природного газу українського видобутку для потреба населення України здійснювати за його собівартістю.
За словами доповідачки, якщо порівняти обидва заокнопроекти, то законопроект народних депутатів Ю.Тимошенко і О.Боднар більш повний саме через те, що ним пропонується врегулювати вартість газу українського видобутку, який буде безперешкодно доставлятися до кожного громадянина України за його собівартістю.
Голова профільного Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Юрій Сербін доповів рішення Комітету, який підтримав прийняття за основу законопроекту народного депутата Я.Сухого, оскільки законопроект народних депутатів Ю.Тимошенко і О.Боднар надійшов до Комітету тільки напередодні і не був розглянутий членами Комітету.
Ю.Сербін зауважив, що на його думку, проект народних депутатів Ю.Тимошенко і О.Боднар можна було б прийняти в першому читанні за основу і долучити ті розрахунки, які є в законі Я.Сухого, "якщо ми дійсно хочемо обмежити зростання цін житлово-комунального господарства і не довести підприємства ЖКХ до банкрутства".
Позицію уряду щодо обговорених законопроектів доповів віце-прем'єр-міністр Володимир Рибак. Він висловився на підтримку законопроекту народного депутата Я.Сухого. За словами В.Рибака, прийняття законопроекту дозволить унеможливити необгрунтоване підвищення тарифів. "Сьогодні система проходження, формування тарифів, контролю тарифів, соціальної підтримки, урядом зроблена, і ми чітко її будемо виконувати" зазначив він.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз, підводячи риску під обговоренням, зазначив, що обидва проекти подібні. Різниця є у певних цифрах, щодо яких потрібно визначатися. О.Мороз запропонував проголосувати в першому читанні, а не остаточно, і до другого читання знайти узгоджені позиції.
У порядку розгляду на голосування першим було поставлено законопроект народного депутата Я.Сухого, який був прийнятий за основу у першому читанні.
Наступний законопроект про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" доповів його автор народний депутат Леонід Грач. Він наголосив на тому, що на народних депутатах лежить "велика місія по збереженню цього загальнонаціонального надбання".
Прийняття цього закону, за його словами, дасть змогу закріпити в державній власності підприємства, які входять до складу виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", зберегти це унікальне підприємство, яке є еталоном українського виробництва, забезпечити цілісність масандровських земель, сприятиме подальшому розвитку сировинної зони та виробництва в єдиному господарському комплексі.
У ході обговорення народні депутати наголошували на тому, що "треба один раз і назавжди покінчити з намаганнями розірвати Масандру на декілька самостійних підприємств з можливістю їх майбутньої приватизації".
Профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин висловивши кілька зауважень до законопроекту щодо визначення вищого органу управління об'єднання та його компетенції, рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу.
Проект закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" було прийнято за основу у першому читанні 242-ма голосами народних депутатів.
На необхідності законодавчого врегулювання функціонування картографогеодезичної галузі виробництва і науки наголосив наступний доповідач народний депутат Степан Бульба, автор проекту закону про державну службу геодезії, картографії і кадастру.
Профільний Комітет з питань екологічної політики. прирокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і народні депутати у ході обговорення висловили до законопроекту зауваження, звернули увагу на те, що законопроект містить низку суперечностей та неоднозначних трактувань деяких статей. Профільний Комітет пропонував парламенту відхилити законопроект.
Народні депутати висловилися за направлення законопроекту на доопрацювання. У підсумку проект закону про державну службу геодезії, картографі і кадастру було направлено на доопрацювання. За таке рішення проголосувало 239 народних депутатів.
Далі питання розглядалися за скороченою процедурою.
Проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо порушень при державній реєстрації нормативно-правових актів) доповів міністр юстиції Олександр Лавринович. Він зазначив, що розробка такого проекту обумовлена систематичними порушеннями законодавства про державну реєстрацію з боку різних органів державної влади і ці порушення виявляються щорічно порядка десятої частини тих норм, які використовуються. Вони видані без державної реєстрації і ними не можуть користуватися користувачі.
За словами доповідача, проект передбачає встановлення відповідальності посадових осіб, які свідомо не направляють на державну реєстрацію нормативні акти, що ухвалюються. Проектом пропонується до Кодексу про адміністративні правопорушення додати статтю 188 зі значком 24, яка має встановити відповідальність суб'єктів нормотворення за неподання на державну реєстрацію, надіслання до виконання незареєстрованих нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, недоведених до відома населення в установленому порядку, а також надіслання до виконання листів, телеграм і інших не встановлених видів нормативних документів, які встановлюють правові норми.
При цьому проектом пропонувалося розгляд справ про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів віднести до підвідомчості районних, районних у місті і міських, і міськрайонних судів, а також уповноважити посадових осіб органів юстиції на складання протоколів про таке адміністративно-правове порушення.
Законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо порушень при державній реєстрації нормативно-правових актів) було прийнято за основу 231-им голосом "за".
За основу і в цілому був прийнятий закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин. Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими пропонується підвищити розмір адміністративного штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист рослин.
Згідно із прийнятим законом, Головний державний інспектор захисту рослин України і його заступник можуть накладати максимальний штраф на громадян - до 170 грн., на посадових осіб - до 306 грн.; головні державні інспектори захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей та їх заступники накладають максимальний штраф на громадян - до 170 грн., на посадових осіб - до 255 грн.; головні державні інспектори захисту рослин районів накладають максимальний штраф на громадян - до 136 грн. на посадових осіб до 238 грн.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Перший з них передбачав внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України "Про об'єднання громадян", "Про колективні договори і угоди" та "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". В ці закони пропонувалося внести зміни, якими регулюються суспільні стосунки відповідно цих чотирьох законів.
Другий законопроект стосувався внесення змін до базового закону щодо забезпечення права жінок у представницьких органах. Він передбачав обов'язкове запровадження в центральних та місцевих органах виконавчої влади посади штатних радників з питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, а у виконавчих органах місцевого самоврядування визначити уповноважену особу або координатора з цих же питань.
За підсумками голосування перший законопроект було прийнято за основу 231-им голосом "за". Другий законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за відсутності визначеного органу ліцензування). Проектом пропонувалося встановити, що у разі запровадження ліцензування певного виду господарської діяльності, суб'єкт господарювання, який займається такою діяльністю, може продовжувати її здійснення за умови подання органу ліцензування відповідної заяви.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до статті 14 Закону України "Про статус народного депутата України" щодо участі народного депутата України у роботі тимчасових комісій). Законопроектом пропонується розширити права народного депутата щодо участі у роботі тимчасових комісій Верховної Ради України. Суть змін полягає у наданні народному депутату України можливості брати участь у роботі не однієї тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії, а одночасно у роботі однієї тимчасової спеціальної та однієї тимчасової слідчої комісії.
Автор проекту народний депутат Наталія Королевська вважає, що з урахуванням різної предметної компетенції тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій, надання народному депутату України можливості одночасно входити до складу обох різновидів тимчасових комісій дозволить реалізувати право народного депутата брати участь у роботі різних органів Верховної Ради України.
Профільний Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України підтримав прийняття законопроекту у першому читанні. Голова Комітету Олександр Єфремов, доповідаючи рішення Комітету, звернув увагу на те, що простежується тенденція внесення депутатськими фракціями кандидатур до тимчасових слідчих комісій, які представлені обмеженим колом осіб народних депутатів України і пропонується до різних комісій.
Разом з тим він зазначив, що обмеження участі народного депутата України лише в одному комітеті та тимчасовій комісії створює певні труднощі для парламентських фракцій, що здолали прохідний бар'єр на виборах не першими, другими тощо.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України відбудеться у четвер, 15 березня.