У П'ЯТНИЦЮ, 11 КВІТНЯ 2014 РОКУ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове пленарне засідання, повідомив, що сьогодні вранці у Донецьку на шахті ім. Скочинського проводилися вибухові роботи, під час яких загинули семеро гірників.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих шахтарів.

О.Турчинов оголосив: про входження народного депутата В.Крутія до складу фракції "УДАР"; про обрання заступником голови фракції "Свобода" народного депутата О.Панькевича; про вихід зі складу фракції Партії регіонів народних депутатів А.Пінчука і В.Турманова.

О.Турчинов нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо цінової політики у сфері паливно-енергетичних ресурсів.

На запитання відповідав Міністр палива та вугільної промисловості Юрій Продан.

Перед тим, як відповісти на запитання, він зазначив, що трагічний випадок, який стався сьогодні на шахті ім. Скочинського, стався через нехтування елементарними правилами безпеки. "Люди повинні були знаходитися в радіусі понад один кілометр. На жаль, вони знаходилися в радіусі вибуху. Йде розслідування, за результатами якого будуть зроблені жорсткі висновки", - повідомив Ю.Продан.

Міністр також поінформував про ситуацію з газопостачанням в країні. За його словами, Росія пред'явила Україні політичну ціну на газ у розмірі близько 480 доларів за тисячу кубометрів. "Україна не може піти на оплату газу по такій політичній, економічно невигідній ціні. Тому сьогодні ми ведемо інтенсивні переговори з Єврокомісією щодо здійснення реверсних поставок газу в країну. Відкриті коридори постачання з Польщі, з Угорщини, але це невеликі обсяги постачання газу - близько 20 млн. кубометрів на добу. Ми домовилися з словацькою стороною провести відповідні перемовини про відкриття реверсного постачання з території Словаччини в обсязі до 200 млн. кубометрів газу на добу. Однак, є різні політичні питання, які ми будемо вирішувати", - повідомив він.

Ю.Продан відповів на запитання фракції Партії регіонів щодо того, за які ресурси будуть покриватися збитки НАК "Нафтогаз України" при відповідному зростанні ціни на газ і курсу долара. Він зазначив, що Національна комісія з регулювання цін в електроенергетиці здійснює коригування цін для промислових бюджетних установ в залежності від вхідної ціни на купівлю імпортованого газу. Сьогодні, за його словами, встановлені ціни на газ для промислових споживачів 5269 тисяч грн. за одну тисячу кубометрів. В цій ціні врахована вхідна ціна газу на рівні 390,81 доларів США за тисячу кубометрів.

Міністр поінформував і щодо підвищення ціни для населення. За його словами, ціна для населення в середньому була піднята на 56% по різних категоріям споживачів. При цьому найменш захищені версти населення будуть захищені відповідними субсидіями. "Близько 4 мільйонів сімей взагалі не відчують підвищення ціни на газ, тому що буде здійснена додаткова компенсація", - наголосив доповідач.

Ю.Продан відповів на запитання фракції "УДАР" стосовно оцінки вартості ГТС України. Він зазначив, що не може озвучити цифру оцінки вартості, тому що ці дані конфіденційні і були передбачені відповідним договором. Він лише повідомив про три варіанти оцінки в залежності від завантаженості ГТС.

Міністр палива та вугільної промисловості також відповів на запитання, які стосувалися реверсних поставок газу; запровадження спеціальних рахунків для оплати за газ; контролю за використання коштів НАК "Нафтогаз України"; плану роботи Мінпаливенерго на 2014 рік тощо.

Ю.Продан, відповів, зокрема, на питання чи готується Україна подати позов в Стокгольмський арбітражний суд за контрактом між НАК "Нафтогаз України" і російським газовим монополістом "Газпром", яка постачає газ для України за необґрунтовано високою ціною. За його словами, ця робота ведеться з першого дня його на посаді. "Ми сьогодні ґрунтовно підходимо до підготовки відповідних документів і перегляду тих невигідних умов, які зараз є в договорі між "Нафтогазом" і "Газпромом" від 2009 року", - зазначив Ю.Продан.

Головуючий на прохання народних депутатів поінформувати, де зараз перебуває Прем'єр-міністр і члени Кабінету Міністрів, які зараз відсутні у сесійній залі. Він повідомив, що Прем'єр-міністр А.Яценюк, віце-прем'єр-міністри та деякі з міністрів зараз перебувають у Донецьку, де проводять відповідні зустрічі.

О.Турчинов також прокоментував ситуацію з депутатами-сумісниками. Він звернувся до народних депутатів, які суміщують депутатські повноваження з роботою у виконавчих структурах влади, визначитися з місцем роботи. Він повідомив, що "звернувся до уряду, до голів адміністрацій з тим, щоб вони визначилися, де вони хочуть працювати - або в парламенті, коли їм так важливі депутатські мандати і вони не можуть з ними розлучитися, або треба здати мандати і працювати на своїх посадах, куди вони призначені".

Міністр палива та вугільної промисловості Ю.Продан далі відповів на усні запитання народних депутатів. Одне з них, зокрема, стосувалося того, чи готова України до енергетичної війни, оголошеної до неї з боку Російської Федерації?

Ю.Продан зазначив: "Перш за все, ми сьогодні опрацьовуємо питання реверсних поставок газу. Зокрема, мова йде про постачання газу із Словаччини. Також ведуться переговори щодо постачання газу з території Польщі і Угорщини. Це дозволить в напруженому режимі пройти опалювальний сезон. Однак, це постачання залежатиме від загального обсягу газу, які будуть отримувати країни Європи. Важливо, щоб транзит газу через територію України не переривався". За його словами, ведуться переговори є Європейською комісією, яка в цілому розуміє ситуацію.

Міністр також відповів на запитання стосовно постачання ядерного палива. Він повідомив, що опрацьовуються варіанти можливого альтернативного постачання ядерного палива.

Ще одне запитання стосувалося заходів, які здійснює Мінпаливенерго з економії енергоресурів. "Ця економія у нинішніх умовах буде направлена на заміну газу альтернативними видами палива: вугілля, мазуту", - відповів він.

На цьому година запитань до Уряду завершилася.

Про роботу Тимчасової спеціальної комісії з питань підготовки проекту закону про розвиток і застосування мов в Україні доповів Голова Тимчасової спеціальної комісії Руслан Кошулинський. Він нагадав, що Комісія була створена 4 березня. За час її роботи відбулося 5 засідань, три з яких відбулося без необхідної для ухвалення рішень кількості членів. За його словами, на першому засіданні Комісія сформувала групу експертів з різних областей України, а також ухвалила рішення про назву майбутнього проекту: "Про порядок застосування мов в Україні".

Р.Кошулинський повідомив, що Комісія визначила джерельну базу, яка опрацьовувалася при підготовці нової редакції закону. До неї увійшли Європейська хартія регіональних мов або меншин, закони: "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або меншин"; "Про засади державної мовної політики України"; проект закону про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні, проект закону про порядок застосування мов в Україні, розроблений групою фахівців під головуванням Л.Кравчука; Закон УРСР "Про мови в Українській РСР"; Концепція державної мовної політики; Висновки Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії) на проект закону про засади державної мовної політики від 2010-2011рр.; Оцінка та рекомендації Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин стосовно проекту закону про засади державної мовної політики 2010-2011рр.

"Проаналізувавши ці документи та вислухавши думки експертів, члени Комісії більшістю голосів ухвалили рішення взяти за основу проект закону про порядок застосування мов в Україні, розроблений групою фахівців під керівництвом Л.Кравчука", - повідомив доповідач.

За його словами, цей проект був свого часу розроблений з метою вдосконалення та внесення змін до Закону "Про засади державної мовної політики України", який викликав неоднозначне сприйняття в суспільстві та став приводом для суспільного збурення. Норми проекту гармонізують і вдосконалюють мовне життя країни на базі єдиної державної української мови. Розробники виходили з того, що досягти мовної гармонії суспільства можна лише за умов чіткого визнання того, що є обов'язкова державна мова і є права всіх груп населення за мовною ознакою. "Проект не тільки декларує ці права, а й детально виписує механізм їх реалізації", - наголосив Р.Кошулинський.

Доповідач також зазначив: враховуючи ці документи і враховуючи єдине рішення цієї комісії члени Комісії ухвалили направити цей документ до міжнародних експертних середовищ, зокрема, до Європейської комісії за демократію через право (Венеційської комісії), до ОБСЄ, до Ради Європи, до представників усіх національних меншин для отримання їхньої оцінки і порад для подальшого вдосконалення цього законопроекту.

Р.Кошулинський повідомив, що народні депутати та експерти надали свої пропозиції до цього проекту.

О.Турчинов висловив сподівання, що цей закон буде підтриманий не тільки в Україні, але й за межами держави як демократичний, як той, що забезпечує права національних меншин і всіх громадян України спілкуватися тією мовою, якою вони мають бажання спілкуватися. "Водночас ми повинні чітко фіксувати конституційні норми відповідно державної української мови", - наголосив він.

Головуючий надав слово народним депутатам для обговорення звіту ТСК.

Після закінчення обговорення головуючий зазначив, що має бути прийнятий збалансований закон.

Народні депутати приступили до розгляду законопроектів.

Проект закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань (реєстр. №2461) доповів голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров'я Володимир Дудка. Він зазначив, що в Україні проблема захисту громадян, які страждають на орфанні захворювання, на законодавчому рівні залишається невирішеною. За його словами, у вітчизняному законодавстві досі відсутнє офіційне визначення поняття рідкісного (орфанного) захворювання. Як наслідок, відсутній вичерпний перелік таких захворювань та єдиний державний реєстр осіб, які страждають на ці хвороби. На недостатньому рівні перебуває й організація їх виявлення, діагностики, наслідком чого є відсутність достовірної статистики щодо кількості, поширеності цих хвороб, реєстрації та обліку пацієнтів, які страждають на ці недуги.

Доповідач зазначив, що держава позбавлена можливості повноцінно та ефективно планувати та впроваджувати заходи з профілактики таких захворювань і забезпечувати осіб, які страждають на ці захворювання, адекватною медичною допомогою. Передусім це стосується вирішення такого життєво важливого для зазначених осіб питання як забезпечення відповідними лікарськими засобами та продуктами спеціального лікувального дієтичного харчування, без отримання яких ці люди приречені на важку інвалідність чи загибель.

В.Дудка повідомив, що метою законопроекту є вдосконалення чинної правової бази у сфері охорони здоров'я та створення загальних правових умов, необхідних для забезпечення ефективної профілактики рідкісних (орфанних) захворювань і організації належної медичної допомоги особам, які страждають на ці захворювання.

Законопроектом пропонується внести відповідну зміну до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я з метою законодавчого визначення поняття "рідкісне (орфанне) захворювання" та доповнити розділ V цього законодавчого акту новою статтею 531, яка передбачає низку правових положень, спрямованих на забезпечення профілактики рідкісних (орфанних) захворювань та на забезпечення повноцінної реалізації права осіб, які страждають на ці захворювання, на відповідну медичну допомогу.

Народний депутат зазначив, що прийняття проекту забезпечить належне правове врегулювання цих проблем та реалізацію права осіб, які страждають на ці захворювання, на забезпечення відповідною медичною допомогою, зокрема, необхідними лікарськими засобами для лікування, створить передумови для запобігання новим випадкам орфанних захворювань серед населення України, для поліпшення якості життя та зменшенню ступеня інвалідизації осіб, які хворіють на зазначені хвороби, а також повноцінної інтеграції таких осіб у суспільство.

Доповідач повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти за законопроект основу.

О.Турчинов, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що сьогодні немає можливості для прийняття як цього, так й інших законопроектів. Він запропонував перенести голосування щодо розглянутих сьогодні проектів на наступний пленарний тиждень.

Проект закону про відновлення прав корінного народу України, примусово переселеного з території Криму (реєстр. №4434) за відсутності доповідача представив голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан. Він зазначив, що метою проекту є створення правових підстав для регулювання та реалізації державної політики у сфері повернення, облаштування і відновлення прав корінного народу України, примусово переселеного з території Криму.

В.Пацкан повідомив, що під час обговорення члени Комітету відзначили актуальність порушених у законопроекті питань, спрямованих на відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою.

Водночас, вони звернули увагу на те, що законопроект не відображає комплексного підходу до розв'язання проблем у цій сфері. Зокрема, поза увагою проекту залишилися інші етноси, представники яких зазнали примусового переселення з території сучасної Автономної Республіки Крим.

На думку членів Комітету, потребує суттєвого доопрацювання визначення термінів, запропонованих проектом. При цьому наголошувалося, що не можна ототожнювати терміни "корінний народ" і "примусово переселений народ".

Народні депутати також зауважили, що положення законопроекту значною мірою носять декларативний характер і не несуть необхідного нормативно-правового навантаження.

В.Пацкан доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект на доопрацювання.

За результатами голосування ("за" - 115) законопроект було відхилено.

Проект закону про права корінних народів України (реєстр. №4501) доповів народний депутат Валерій Карпунцов. Він зазначив, що протягом тривалого часу проживання корінних народів на території України їх правовий статус не був визначений. У цьому зв'язку, на його думку, назріла нагальна необхідність прийняття відповідного спеціального закону. У цьому спеціальному законі про права корінних народів в Україні має бути визначено поняття корінного народу України, встановлені засади його правового статусу, а також передбачено право на самовизначення.

В.Карпунцов запропонував надати визначення поняття "корінний народ України", відповідно до якого - "це автохтонна етнічна спільнота, етногенез якої відбувся на території в межах сучасних кордонів України, становить етнічну меншість в складі її населення і не має власного державного утворення за межами Української держави". Відповідно до цього визначення законопроектом пропонується встановити, що корінними народами в Україні є кримські татари, караїми, кримчаки.

Проектом передбачається корінним народам в Україні гарантувати право колективно та індивідуально, на повне здійснення всіх прав людини та основних свобод, визнаних у Статуті Організації Об'єднаних Націй, Загальної декларації прав людини і в інших нормах міжнародного права, що стосуються прав людини, зокрема права на самовизначення: вільно встановлювати свій політичний статус і вільно здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток.

Законопроектом також передбачається гарантувати корінним народам і належним до них особам право не піддаватися примусовій асиміляції або примусовому впливу з метою знищення їх культури.

Проектом пропонується корінним народам також гарантувати право на історичні землі, території їх компактного проживання та ресурси, якими вони традиційно володіли, які вони традиційно займали або іншим чином використовували або набували, в тому числі й на ті, з яких вони були виселені або відселені в результаті політики будь-якої держави, право визначати пріоритети і розробляти стратегії освоєння чи використання своїх історичних земель або територій їх компактного проживання та інших ресурсів, а також право на відшкодування за історичні землі, території їх компактного проживання та ресурси, якими вони традиційно володіли або які вони іншим чином займали або використовували і які були конфісковані, відчужені, зайняті, використані або яким було завдано збитків без вільної, попередньої і усвідомленої згоди корінних народів і осіб, що належать до корінних народів.

Законопроектом передбачено гарантувати, що будь-яка військова діяльність на історичних землях або територіях компактного проживання корінних народів не проводиться, за винятком випадків, коли її проведення виправдане наявністю відповідних державних інтересів або в її відношенні є іншим чином вільно виражена згода або прохання зі сторони відповідних корінних народів.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан запропонував повернути законопроект на доопрацювання, об'єднавши його з попереднім проектом.

Проект постанови про подолання наслідків вибіркового правосуддя, спрямованого на політичне переслідування службових осіб органів державної влади в Україні (реєстр. №4367) доповіла народний депутат Тетяна Слюз. Вона зазначила, що протягом 2010-2013 років в Україні відбувалися незаконні переслідування за політичними мотивами. За її словами, у проекті постанови 12 прізвищ, які були осуджені за статтею 364, 365 Кримінального кодексу. Т.Слюз запропонувала до цього списку додати прізвища ще двох екс-урядовців - це колишній міністр Філіпчук Георгій і колишній перший заступник міністра юстиції Корнійчук Євген.

Доповідача зазначила, що мето цієї постанови є прийняття політичного рішення щодо звільнення екс-урядовців, які незаконно сиділи у в'язницях, при цьому вони не вчиняли жодних дій.

Головуючий зазначив, що рішення щодо прийняття проекту постанови буде прийняте на наступному пленарному засіданні.

Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський зачитав депутатські запити.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання четвертої сесії відбудеться у вівторок, 15 квітня.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку