У ЧЕТВЕР, 16 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового засідання повідомив народних депутатів про те, що у сесійному залі присутній Голова Національної Ради Словацької Республіки Павел Пашка, який перебуває в Україні з офіційним візитом.
Голова Національної Ради Словацької Республіки виступив перед народними депутатами. Павел Пашка висловив сподівання на майбутнє співробітництво між нашими народами. "Ми бачимо сильну процвітаючу Україну як прекрасного сусіда Словацької Республіки", - наголосив він і побажав народним депутатам всього найкращого.
Народні депутати оплесками зустріли виступ Голови Національної Ради Словацької Республіки.
Після цього дві фракції Партії регіонів та КПУ наполягли на оголошенні перерви. Головуючий надав слово для заяви без її оголошення представнику фракції Партії регіонів Юрію Мірошниченку. Він заявив про факти брутального порушення Конституції України та чинних законів в частині незалежності судів. Особливо небезпечним, за його словами, є це явище, якщо таке втручання має характер тиску і суттєво впливає на процес здійснення правосуддя. Ю.Мірошниченко повідомив, що фракція Партії регіонів отримала інформацію напередодні розгляду в Печерському районному суді міста Києва справи проти міністра внутрішніх справ Ю.Луценка. Згідно з цією інформацією, визначений суддею по цій справі пан Колесніченко неодноразово викликався до Секретаріату Президента України.
Фракція звернулася до Президента України, Генеральної прокуратури, щоб всі ці державні інституції відповідно до покладених на них законом повноважень і обов'язків здійснили відповідне реагування.
Після цього Голова Верховної Ради України привітав працівників радіо, телебачення і зв'язку, які 16 листопада відзначають своє професійне свято, і побажав їм творчих здобутків, об'єктивності у висвітлення всіх подій, зокрема роботи парламенту.
Присягу члена Вищої ради юстиції перед Верховною Радою склав міністр юстиції Олександр Лавринович.
Далі народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради. Після прийняття негативного рішення щодо одного з них, зокрема проекту постанови про обрання народного депутата Юрія Гнаткевича членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, народні депутати з фракції БЮТ заблокували трибуну для виступів, протестуючи про того, що в голосуванні не брали участі представники фракцій антикризової коаліції.
Голова Верховної Ради Олександр Мороз закликав всіх народних депутатів брати участь в голосуванні, адже представники фракції БЮТ беруть участь у голосуванні щодо обрання депутатів з фракцій коаліції членами парламентських комітетів.
Однак, депутати продовжили блокування і головуючий оголосив перерву у засіданні.
Після перерви слово для виголошення заяв було надано представникам фракцій БЮТ і Партії регіонів.
Народний депутат Олександр Турчинов зазначив, що у Верховній Раді створено прецедент, коли новобраний до Верховної Ради народний депутат Юрій Гнаткевич був позбавлений представниками антикризової коаліції права бути обраним членом парламентського Комітету.
Фракція наполягла на переголосуванні питання про обрання народного депутата Гнаткевича членом Комітету.
Народний депутат Василь Кисельов звинуватив фракцію БЮТ у тому, що це вона спровокувала таке голосування, коли раніше лише 9-ма голосами проголосувала за обрання народного депутата Н.Прокопович головою Комітету з питань європейської інтеграції. В.Кисельов звинуватив депутатів з фракції БЮТ у "політичному підтексті". "Ми показали, що не треба приймати подвійні стандарти до окремих депутатів чи до окремої політичної сили. Ми пропонуємо наперед, щоб такі моменти були уникнуті", - зазначив депутат.
Після цього народні депутати продовжили роботу.
Верховна Рада ухвалила Постанову про внесення змін у Постанову Верховної Ради України "Про Лічильну комісію Верховної Ради України п'ятого скликання" (щодо внесення змін у складі Лічильної комісії).
Ухвалена була і наступна Постанова про внесення змін до порядку денного другої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання (щодо включення додаткових питань).
Далі народні депутати розглянули три проекти законів про Кабінет Міністрів України, внесені урядом, Президентом України і народним депутатом М.Оніщуком відповідно.
Урядовий законопроект доповідав міністр юстиції Олександр Лавринович. Він розповів про суть законопроекту, його відмінності від альтернативного проекту, внесеного Президентом України. Альтернатива, за словами доповідача, достатньо чітко прописана в проекті глави держави, який у частині другій статті 28 закону визначає, що "Кабінет Міністрів України сприяє здійсненню главою держави його повноважень". "Це є докорінна відмінність від підходів до уряду України. Ця відмінність реалізується як концептуальна розбіжність по всьому тексту закону, по всіх його нормах, по всіх главах" наголосив міністр юстиції.
Президентський проект представив радник Президента України Ігор Коліушко. Він пояснив, чому глава держави вніс свій законопроект. За його словами, Президент України взяв зобов'язання внести проект закону про Кабінет Міністрів, а також проект закону про державну службу в новій редакції. Планувалося, що дані законопроекти будуть підготовлені в тісній співпраці із Кабінетом Міністрів і буде внесений єдиний узгоджений варіант законопроекту. Але законопроект, який був доопрацьований урядом, не міг бути підтриманий Президентом в силу того, що в ньому містяться положення, які суперечать Конституції.
І.Коліушко також доповів про інші суперечності. Зокрема, останні зміни внесені до проекту урядом, привели до того, щоб в такій редакції даний законопроект не сприяє наближенню нашої системи державного управління до стандартів належного урядування, визнаних в усіх демократичних країнах Європи. За його словами, урядовий законопроект відійшов від принципів розмежування політичних та адміністративних функцій і посад і в такому разі, міністри і надалі мали би керувати апаратами міністерств на шкоду функції вироблення політики. Натомість, державні службовці і надалі матимуть необхідність представляти урядові ініціативи, у тому числі в парламенті, заміщаючи міністрів в уряді та урядових комітетах.
Урядовий проект закону не створює правової основи для конструктивної співпраці між Президентом та урядом України в сфері виконання кожним із них своїх конституційних повноважень.
І.Коліушко наголосив на тому, що концептуально проект закону, поданий Кабінетом Міністрів, фактично, є повторенням тієї редакції законопроекту, який, починаючи з 1996 року, уже вісім разів розглядався у цьому залі трьома скликаннями Верховної Ради.
На думку Президента, настав час вже подивитися дещо по-новому і запропонувати виборцям, суспільству нові підходи, які напрацьовані наукою в цій сфері.
Автор третього проекту народний депутат Микола Оніщук пояснив чим викликана його законодавча ініціатива, з якою він вийшов. За його словами законопроект, про який йдеться, відтворює позицію робочої групи Верховної Ради України четвертого скликання, яка була утворена Тимчасовою спеціальною конституційною комісією. Узгоджений законопроект був підготовлений і поданий від імені Тимчасової конституційної комісії на розгляд Верховної Ради України. Однак, у зв'язку з політичними процесами кінця минулої каденції він не був розглянутий по суті і навіть не був поставлений на розгляд у Верховну Раду України.
М.Оніщук зазначив, що законопроект, внесений ним, в основному відтворює позицію цієї узгоджувальної спільної робочої групи.
М.Оніщук доповів про особливості законопроекту, метою якого він визначив - зняти те політичне навантаження, яке сьогодні виникло між двома конституційними суб'єктами - Президентом і урядом в частині свого розуміння повноважень порядку організації та діяльності Кабінету Міністрів.
Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Віктор Тихонов доповів рішення Комітету щодо двох проектів президентського і урядового, які Комітет розглянув.
Не зупиняючись в деталях на положеннях законопроектів, Голова Комітету доповів про загальні висновки та пропозиції. Комітет дійшов висновку, що законопроекти: і урядовий і президентський багато в чому схожі. В кожного з них є свої недоліки, є й позитиви, які можуть бути враховані під час підготовки до другого читання. Проте, між ними є принципові відмінності, які свідчать про різне бачення Президентом і урядом розподілу уповноваження між ними в умовах парламентсько-президентської республіки.
Зокрема, виразно переглядається прагнення авторів президентського законопроекту, зберегти і навіть розширити всупереч змінам, внесених до Конституції повноваження глави держави, підім'яти під себе Кабінет Міністрів. Є ознаки того, що деякі положення президентського законопроекту прямо суперечать Основному закону.
Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу урядовий законопроект і відхилити проект закону, внесений Президентом України.
З особливою думкою виступив народний депутат Анатолій Матвієнко. Він повідомив, що оскільки, з 20 депутатів членів Комітету на засіданні були присутні 17, 9 проголосувало за те, щоб прийняти в першому читанні урядовий законопроект, інша група депутатів доручила йому висловити окрему думку за підсумками розгляду відповідного законопроекту про Кабінет Міністрів. Таких було 7 чоловік.
Пропозиція цих 7-ми членів Комітету зводиться до того, щоб урядовий і президентський законопроекти передати в профільний Комітет для підготовки узгодженого для повторного першого читання і розгляду його на засіданні Верховної Ради.
В обговоренні законопроектів взяли участь представники депутатських фракцій. Представники фракцій Партії регіонів, КПУ та СПУ підтримали прийняття урядового законопроекту.
Представник фракції "Наша Україна" Юрій Ключковський вніс пропозицію відправити на повторне перше читання обидва законопроекти.
Підводячи підсумки обговорення, Голова Верховної Ради України Олександр Мороз зазначив, що треба брати за основу якийсь проект і його розглядати. Він запропонував включити до складу робочої групи, яка далі працюватиме над законопроектом, народного депутата М.Оніщука.
М.Оніщук висловив здивування позицією профільного Комітету, який за словами його голови не зміг вчасно розглянути законопроект, внесений ним.
За підсумками голосування за основу було прийнято урядовий проект закону, який набрав 247 голосів.
Після цього народні депутати розглянули низку проектів постанов про обрання суддів і прийняли відповідні рішення.
Верховна Рада розглянула і ухвалила Постанову про проведення Шістнадцятої сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Києві 5-9 липня 2007 року у Верховній Раді.
Наприкінці ранкового засідання за процедурою повторного першого читання було розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реєстрації транспортних засобів).
Автор законопроекту народний депутат Дмитро Святаш, представляючи проект, зазначив, що законопроект внесений на вимоги СОТ. За його словами, сьогодні СОТ в переговорному процесі вимагає від України зняти обмеження на ввезення транспортних засобів віком більш ніж 8 років. Але якщо це станеться, це призведе до того, що ринок України буде відчинений і Україна перетвориться на смітник автомобілів, які були у вжитку.
Він запропонував внести зміни, якими ця норма, ідучи на вимогу СОТ, зніме обмеження по віку, але буде введено таку новацію, як сплата транспортного податку по першій реєстрації, який є звичайним при черговому щорічному технічному огляді. Для автомобіля понад 8 років вона вводиться більша для того, щоб захистити ринок.
Народні депутати обговорили законопроект. Рішення щодо нього приймалося на вечірньому засіданні.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Верховна Рада відправила на повторне перше читання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реєстрації транспортних засобів).
Дві фракції наполягли на перерві. Без її оголошення слово для заяви було надано представникові фракції "Наша Україна" Антону Ружицькому. Він заявив, що заява депутата з Партії регіонів Ю.Мірошниченка про тиск на голову Печерського суду з боку Секретаріату Президента, пов'язаний з розглядом в суді протоколів про корупційні дії міністра Внутрішніх справ України Ю.Луценка неправдива, провокаційна і має політичний підтекст.
Після цього народні депутати продовжили розгляд законопроектів, прийняття яких необхідне для вступу України до СОТ.
У другому читанні і в цілому були прийняті закони: про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру" (щодо одержання права на зайняття адвокатською діяльністю), про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"; про внесення змін до Закону України "Про страхування"; про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України); про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; про лікарські засоби; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії незаконному обігу архівних цінностей; про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами).
На повторне друге читання було відправлено проект закону про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" (у новій редакції).
Розгляд законопроектів про внесення змін до деяких законів України (щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів) і про встановлення ставок вивізного експортного мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів.
Далі народні депутати повторно розглянули Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)".
За підсумками голосування прийнято рішення продовжити розгляд законопроекту на наступних пленарних засіданнях.
За скороченою процедурою був розглянутий проект закону про внесення зміни до статті 33 Закону україни "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо охорони трудових прав). Законопроект було прийнято у першому читанні 291-им голосом "за".
За основу було прийнято проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо вручення копії постанови про порушення кримінальної справи).
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо публічного вибачення від імені держави). Проектом пропонується внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, доповнивши його статтею 214 з позначкою 1 "Публічне вибачення". Згідно з нею "Після закриття кримінальної справи з підстав передбачених пунктом першим і другим статті 6 і пунктом другим статті 213 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, який здійснював нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства по цій справі у місячний строк приносить від імені держави публічне вибачення особі, права якої були порушені внаслідок безпідставного порушення кримінальної справи, пред'явлення обвинувачення, проведення оперативно-розшукових заходів, затримання, арешту чи обрання іншої міри запобіжного заходу.
Публічне вибачення приноситься незалежно від наявності заяви особи та вини службових осіб органів дізнання досудового слідства чи прокуратури. Текст публічного вибачення публікується в офіційних районних, обласних, республіканських друкованих засобах масової інформації за місцем закриття кримінальної справи, а також надсилається особі, права якої були порушені".
Правила цієї статі застосовуються також у випадку набрання законної сили виправдального вироку суду, коли не встановлено подію злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.
Законопроект про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо публічного вибачення від імені держави) було прийнято за основу 355-ма голосами.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у п'ятницю, 17 листопада.