У П'ЯТНИЦЮ, 3 ЛИСТОПАДА, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Олександр Мороз на початку ранкового засідання виголосив депутатські запити.
Після цього до порядку денного було включено проект Постанови про заслуховування звітів Міністра оборони України Гриценка А.С., Міністра закордонних справ України Тарасюка Б.І., Міністра внутрішніх справ України Луценка А.С.
Верховна Рада прийняла Постанову з вилученням пункту про заслуховування звіту Міністра внутрішніх справ України Луценка А.С.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і ухвалили Постанову про Заяву Верховної Ради України "Про солідарність з Республікою Куба".
Заява прийнята у зв'язку з тим, що 8 листопада Генеральна Асамблея ООН розглядатиме Резолюцію про необхідність припинення економічної, торгової та фінансової блокади Куби.
Як зазначив автор проекту Постанови народний депутат Ярослав Мендусь, минулого року за відміну економічної блокади Куби проголосувало 186 країн. Цим самим вони висловили своє відношення до того, що економічна блокада це своєрідний анахронізм у міжнародних стосунках. Серед 186 країн практично всі країни Євросоюзу голосували за відміну цього способу тиску на цілий народ.
Промовець висловив сподівання, що більшість політичних сил, які присутні у сесійному залі, і які неодноразово заявляли про свою прихильність до європейського вибору України, позитивно проголосують за таку заяву Верховної Ради, що стане ще одним підтвердженням незалежної європейської політики України.
Доповідач також зазначив, що "для тисяч наших співгромадян Республіка Куба це - не просто країна, що знаходиться за тисячі кілометрів від України. Це - та держава, яка після Чорнобильського лиха прийняла Державну програму допомоги дітям, що постраждали від Чорнобильської аварії.
За 15 років більше 20 тисяч українських дітей отримали висококваліфіковану медичну допомогу. Як правило, йшлося про складні та надскладні хірургічні операції, які неможливо було здійснити ні в Україні, а часто в силу фінансових проблем і в інших державах.
За цей час за оцінками українських фахівців Республіка Куба витратила більше 350 мільйонів бюджетних коштів на допомогу маленьким українцям".
Автор закликав колег виявити солідарність з Кубою на знак поваги і вдячності до кубинського народу.
Народні депутати підтримали Заяву 318-ма голосами.
Далі за скороченою процедурою були розглянуті чотири законопроекти щодо приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ. Три з них були прийняті за основу: про внесення змін до Закону України "Про страхування"; про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби"; про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Ще один законопроект про внесення змін до Закону України "про податок на додану вартість" щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств було знято з розгляду.
Перший заступник Глави Секретаріату Президента України Арсеній Яценюк, представляючи перший законопроект, зазначив, що чинний страховий ринок відкритий для іноземного капіталу з 2000 року і фактично немає обмежень для іноземних страхових компаній на придбання українських страхових компаній.
В рамках вступу України до Світової організації торгівлі Україна взяла на себе зобов'язання щодо відкриття брокерської посередницької діяльності відповідним іноземним страховим компаніям.
Перша вимога полягала в наступному, щоб така діяльність була негайно відкрита з моменту вступу України до СОТ. Однак, переговірники відмовились від прийняття цієї пропозиції, тому проектом закону пропонується, що відкриття посередницької брокерської діяльності для страхових іноземних компаній буде здійснено через 5 років з моменту вступу України до СОТ. Дані обмеження не розповсюджуються виключно на так зване велике страхування.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, про рішення якого доповів член цього Комітету Станіслав Аржевітін, підтримуючи ідею лібералізації ринку, висловили деякі застереження до законопроекту, які мають бути враховані при підготовці проекту на друге читання. Серед них відсутність будь-яких вимог до страховиків-нерезидентів, враховуючи те, що вони беруть на себе великий ризик і, звичайно, потрібно відпрацювати через уповноважений орган регулювання подібні вимоги до таких страховиків-нерезидентів.
На думку членів Комітету, виглядає доволі сумнівним і дозвіл здійснювати посередницьку діяльність з укладанням договорів обов'язкового страхування.
Хоча до законопроекту народні депутати висловили ще чимало застережень, однак вони погоджувалися з тим, що його необхідно приймати у першому читанні. Проти прийняття проекту висловився керівник фракції КПУ Петро Симоненко.
За підсумками голосування, проект закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" було прийнято за основу 383-ма голосами.
Другим прийнятим за основу законопроектом про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" пропонується внести зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби", за якими, зокрема, забороняється протягом п'яти років з дня реєстрації лікарського засобу в Україні (незалежно від строку чинності будь-якого патенту, який має відношення до лікарського засобу) використовувати реєстраційну інформацію для подання заяви про державну реєстрацію іншого лікарського засобу, крім випадків, коли право посилатись або використовувати таку інформацію одержано в установленому законом порядку.
Норми проекту спрямовані на підвищення якості та безпеки для громадян ліків та виробів медичного призначення. Його прийняття сприятиме встановленню добросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів України.
Народні депутати підтримали прийняття законопроекту у першому читанні 381-м голосом "за".
Третім законопроектом про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" пропонується вилучити ті норми, які не відповідають вимогам ГАТ СОТ. Мова йде про антидемпінгові і антидискримінаційні ліцензії.
Закон передбачає спрощену процедуру і унормування процедури ліцензування. Закон буде мати дві процедури ліцензування: перша процедура - автоматична ліцензія, друга процедура - неавтоматична ліцензія.
Під автоматичною ліцензією буде розумітися фактично заявницький характер суб'єкта підприємницької діяльності, який подає відповідний комплект документів, отримує відповідну ліцензію, яка не може бути обмеженням для здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Неавтоматична ліцензія ліцензія, яка вводиться тільки у тих випадках, які чітко передбачені законом, яка фактично є квотною і заборонювальною ліцензією для здійснення тих чи інших зовнішньоекономічних операцій. Така неавтоматична ліцензія вводиться при суттєвому погіршенні стану платіжного балансу, при суттєвому дисбалансі товарних операцій по експорту і імпорту, при загрозах продовольчої безпеки і в інших випадках, передбачених відповідним законом.
Закон чітко унормовує питання ліцензування, відповідальності органів виконавчої влади за видачу тих чи інших ліцензій і приводить у відповідність до вимог СОТ Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Закон у першому читанні був підтриманий 374-ма голосами "за".
Повторно розглянувши Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори" з пропозиціями Президента України, народні депутати прийняли цей закон у новій редакції, врахувавши пропозиції і зауваження Президента України.
Верховна Рада відхилила на пропозицію Президента України два наступних закони: "Про захист персональних даних" і "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки".
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
6-10 листопада народні депутати працюватимуть у комітетах і фракціях.
Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок, 14 листопада.