У ЧЕТВЕР, 2 ЛИСТОПАДА, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання народні депутати розглянули заяву народного депутата Андрія Деркача про складення ним повноважень народного депутата України у зв'язку з його призначенням президентом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
За підсумками голосування Верховна Рада задовольнила заяву.
Далі народні депутати розглянули низку постанов про обрання народних депутатів членами комітетів Верховної Ради України, частину з них підтримавши голосуванням.
Перенесено було розгляд проекту Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з опрацювання проектів законів України про внесення змін до Конституції України.
Автор проекту Постанови Голова Верховної Ради Олександр Мороз аргументував свою пропозицію тим, що традиційно у Верховній Раді з 1991 року існує Тимчасова спеціальна комісія, яка працює над конституційними законами. Продовжуючи цю традицію, Погоджувальна рада висловила міркування з приводу необхідності створення такої комісії, котру міг би очолити Перший заступник Голови Верховної Ради. І щоб у цій комісії були представлені спеціалісти-конституційники з усіх фракцій, які є в парламенті.
Комітет з питань правової політики, позицію якого озвучив Голова Комітету з питань правової політики Євген Кушнарьов, висловив сумніви з приводу створення такої комісії, оскільки вона втручається у предмети відання саме цього правового комітету.
О.Мороз звернув увагу на одну колізію, яка торкається тих документів, які виносяться на розгляд Верховної Ради, але стосується різних комітетів. Наприклад, Закон про Кабінет Міністрів, який буде розглядатися найближчим часом. За словами О.Мороза, це - предмет відання і конституційного і правового комітету, бо це стаття Конституції, але це і предмет відання Комітету з питань державного будівництва, бо це його прерогатива. Щоб зняти цю колізію він надав слово Голові Комітету з питань правової політики Євгену Кушнарьову. Не заперечуючи суть законодавчої пропозиції, Є.Кушнарьов попросив перенести ще на один тиждень прийняття рішення з цього питання і використати цей час для проведення додаткових консультацій.
Верховна Рада прийняла Постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки фактів корупційних дій, зловживання службовим становищем з боку окремих посадових осіб Міністерства внутрішніх справ України, що викладені в статті "Інша міліція" газети "2000" від 08 вересня 2006 року.
Постановою пропонується Кабінету Міністрів відсторонити на час діяльності комісії міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка від виконання обов'язків міністра.
За пропозицією Голови Верховної Ради України Олександра Мороза зняти цей пункт з проекту постанови проголосувало лише 127 народних депутатів. Строк діяльності комісії два місяці. Головою комісії призначено народного депутата Володимира Сівковича.
Розглянувши і обговоривши наступний проект Постанови про утворення Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України для парламентського супроводження виконання базових угод про тимчасове перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України, народні депутати прийняли рішення відхилити проект. Рішення не підтримали представники фракцій Антикризової коаліції, які зауважили у своїх виступах, що рішення про створення такої комісії шкодитиме добросусідським відносинам з Росією, які тільки почали налагоджуватися. У народних депутатів також викликало здивування створення комісії з контролюючими фукціями у час, коли до завершення виконання Російською Федерацією базових угод про тимчасове перебування Чорноморського Флоту залишилося більше десяти років.
Верховна Рада ухвалила Постанову про "День Уряду України у лютому 2007 року (з порядком денним: "Про стан виконання Плану дій "Україна ЄС").
Розглянувши у другому читанні проект закону про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо узгодження норм з положеннями Цивільного кодексу України), народні депутати відправили його на повторне друге читання. Незважаючи на те, що всі поправки до законопроекту були враховані під час його підготовки до другого читання, таке рішення було прийнято, оскільки перед голосуванням народний депутат Ніна Карпачова внесла пропозицію перенести прийняття рішення щодо законопроекту у зв'язку з тим, що на її адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло чимало зауважень і пропозицій від громадян України, які мали обмежену можливість ознайомитися з новою редакцією цих змін.
Верховна Рада відхилила проекти законів: про зміну імені фізичної особи; про основні засади державної політики запобігання алкоголізму в Україні. Другий законопроект було відхилено за рекомендацією профільного Комітету з питань охорони здоров'я, оскільки він втратив актуальність, не відповідає реаліям сьогодення, сучасному рівню європейського права, сучасній українській правовій системі, а також нормам регулювання обігу алкогольної продукції та захисту прав осіб з алкогольними проблемами.
Інформуючи народних депутатів про рішення Комітету, перший заступник голови Комітету Лілія Григорович зазначила, що Комітет з питань охорони здоров'я докладе максимальних зусиль для його прийняття і вдосконалення, і він нарешті буде тим законодавчим актом європейського професійного зразка, який дасть можливість Верховній Раді розблокувати ситуацію на всіх рівнях, а не тільки виключно на медичних чи кримінально-репресивних заходах.
В цілому було прийнято наступний закон про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період. Закон спрямований на встановлення правових і організаційних умов функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, охоплює підприємства, установи і організації електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільного і нафтогазових комплексів незалежно від форм власності.
Верховна Рада розглянула низку проектів постанов про обрання та звільнення суддів.
Повторно розглянувши Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" з пропозиціями Президента України, народні депутати прийняли Закон у новій редакції, врахувавши пропозиції Президента.
За скороченою процедурою було розглянуто низку законопроектів, зокрема, кілька проектів щодо приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ. За основу був прийнятий перший з розглянутих проектів про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру" (щодо одержання права на зайняття адвокатською діяльністю). Проектом пропонується внести зміни до однієї статті, яка стосується вимог, що ставляться до осіб, які претендують на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Мета проекту надання можливості одержати право на заняття адвокатською діяльністю будь-яким особам, незалежно від належності їх до громадянства нашої держави. Згідно з пропонованими змінами ці особи повинні мати юридичну освіту, або ця юридична освіта має бути отримана у вищих навчальних закладах України; або, якщо вона отримана в вищих навчальних закладах за кордоном, то відповідно до міжнародних договорів вона має бути визнана на території України. Ці особи також повинні мати стаж роботи у галузі права не менше 2 років, вільно володіти державною мовою України. Особи, які хочуть займатися адвокатською діяльністю в Україні, також повинні скласти кваліфікаційний іспит на знання законодавства України, матеріального і процесуального права і скласти присягу адвоката України.
У ході обговорення питання, народні депутати висловили чимало зауважень до нього. Вони вітали намагання України вступити до Світової організації торгівлі, але зауважували, що "двері потрібно відчиняти так, щоб не защемило тих, хто знаходиться в Україні". Наголошувалося також на тому, що "засоби захисту громадян України від належного або неналежного рівня правових послуг, і засоби захисту українських адвокатів теж повинні бути адекватними".
Народні депутати також висловлювали побоювання, що з прийняттям закону багато вітчизняних адвокатів можуть залишитися без роботи, поповнивши армію безробітних. Висловлювалися і такі думки, що "документ по відношенню до громадян України є не просто дискримінаційний, він є принизливим".
У виступах зверталася увагу й на те, що ні в одному документі, які регламентують вступ до СОТ, не передбачено обов'язковість надання допуску іноземних юристів до адвокатської практики. Більшість країн, які вступили до СОТ, не брали на себе таких зобов'язань.
Народні депутати пропонували суттєво доопрацювати законопроект.
Проект закону про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру" (щодо одержання права на зайняття адвокатською діяльністю) було прийнято за основу 390-ма голосами "за".
За основу було прийнято один з двох проектів закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину), внесені відповідно урядом і Президентом України. Урядовий проект передбачає поетапне зменшення вивізного експертного мита на живу худобу та шкіряну сировину з моменту набуття Україною членства в Світовій організації торгівлі. Зокрема, передбачає встановлення 50-ти відсоткової ставки вивізного мита на живу худобу з подальшим, щорічним протягом 8 років її зменшенням на 5 відсоткових пунктів. І 30-відсоткової ставки вивізного мита на шкіряну сировину з подальшим щорічним протягом 10 років зменшенням на 1 відсотковий пункт до 20 відсотків.
Проект, поданий Президентом України, спрямований на усунення нерівної конкуренції на ринку експорту шкірсировини. Як зазначив перший заступник Глави Секретаріату Президента України Арсеній Яценюк, представляючи законопроект, 99 відсотків всієї шкіри експортувалося з України за нульовою ставкою відповідно до Угоди про зону вільної торгівлі з Молдови.
Тому, прийняття цього законопроекту буде сприяти рівним умовам функціонування всіх учасників на ринку.
А.Яценюк також нагадав, що на вимогу членів СОТ було запропоновано ввести зразу нульову ставку по вивізному експортному миту на шкірсировину. Україна не підтримала цю пропозицію, а підтримала восьмирічну поступову перехідну пропозицію з п'яти відсотків зменшення експортного вивізного мита на шкірсировину у відповідно встановленому Законом порядку.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, про рішення якого доповів Голова Комітету Петро Порошенко, зазначив, що обидва проекти і Президента, і урядовий нічим один від одного не відрізняються, і Комітет прийняв рішення підтримати і президентський, і урядовий законопроект, і підготувати до другого читання узгоджений проект.
За основу 390-ма голосами був прийнятий урядовий законопроект.
За основу було прийнято ще один законопроект з "сотівського пакету" - про внесення змін до деяких законів України (щодо плати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), який вніс на розгляд Верховної Ради України Президент України. Ним пропонується зменшити плату на ліцензію до 780 гривень (отримання ліцензії на торгівлю тими чи іншими алкогольними напоями підприємцям сьогодні обходиться в середньому у 250 тисяч гривень). Таким чином будь-який суб'єкт підприємницької діяльності, який бажає зайнятися операціями у сфері торгівлі підакцизними товарами, буде компенсувати державі виключно собівартість за відповідну ліцензію.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності підтримав прийняття цього законопроекту, зазначивши, що при цьому держава не втратить важелі впливу на ринок тютюнових і алкогольних виробів, забезпечить за рахунок підвищення ставки акцизного збору надходження до Державного бюджету.
Народні депутати підтримали законопроект у першому читанні 400-ма голосами.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів із "сотівського пакету". За основу 394-ма голосами "за" був прийнятий проект закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність". Ним пропонується надати іноземним банкам право відкривати на території України філії та здійснення такими філіями банківської діяльності. Прийняття закону є важливою умовою при вирішенні питання вступу України до Світової організації торгівлі.
Перший заступник Глави Секретаріату Президента України Арсеній Яценюк, представляючи законопроект, повідомив, що на наполягання українських переговорщиків та Національного банку України пропонується доволі жорстка редакція, яка як дозволяє іноземному капіталу працювати через відповідні філії і представництва, так і обмежує іноземців у порядку, передбаченому даним законом. А саме, філії іноземного банку можуть бути відкриті тільки в тому випадку, якщо такий іноземний банк має статутний фонд більше 150 мільйонів євро. Друге, такий іноземний банк підпадає під всі регуляції українського законодавства, у тому числі і ті, які стосуються захисту відповідних вкладників. Третє, Національний банк України укладає відповідну угоду з органом нагляду банку реєстрації материнського на предмет нагляду за даною філією.
Таким чином, зазначив доповідач, українська банківська система залишається захищеною. Відкриття філій іноземних банків, за його словами, підвищує як конкурентоспроможність української банківської системи, так і буде сприяти зменшенню процентних ставок на українському банківському ринку.
За основу був прийнятий і наступний проект закону про внесення змін до Митного кодексу України (щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України.
Законопроект розв'язує кілька основних проблем: надання митним органам право діяти за власною ініціативою в разі, якщо через митний кордон України переміщуються товари, відносно яких є достатньо підстав вважати, що таке переміщення призводить до порушення прав інтелектуальної власності. Однак, при цьому до митного органу не подавалась відповідна заява.
Наступна проблема: якщо встановлення відповідальності права власника перед власником товару, митне оформлення якого призупинено, але факт порушення прав інтелектуальної власності не доведено, згідно положень статті 53 митні органи повинні мати право вимагати від заявника, який подав заяву до митного оформлення по сприянню захисту його прав, надавати заставу або еквівалентну фінансову гарантію, достатню для запобігання збитків відповідача та митних органів, а також для запобігання зловживань.
Також з метою більш повного врахування в Митному кодексі України норм та положень угоди ТРІПС в представленому законопроекті основі зміни та доповнення стосуються застосування вимог щодо заборони вивезення з митної території у незмінному вигляді товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності. Розпорядження такими товарами буде здійснюватись на підставі рішення суду за результатами встановленого факту порушення таких прав.
Крім того, передбачається незастосування заходів, пов'язаних з призупиненням митного контролю, митного оформлення щодо товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом, що ввозиться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання.
Важливою новацією законопроекту є перехід з реєстрації окремих товарних знаків, що містять об'єкти права інтелектуальної власності до реєстрації безпосередньо самих таких об'єктів. Проектом передбачено, що Держмитслужба України введе митний реєстр об'єктів права на підставі заяв власників майнових прав на об'єкти авторського права, суміжних прав, прав на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення.
У цілому було прийнято Закон про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", проект якого вніс Президент України. Законом передбачається викласти у новій редакції частину другу статті 8 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", згідно з якою правова охорона не надаватиметься кваліфікованому зазначенню походження товару, пов'язаному з географічним місцем в іноземній державі, якщо відповідне право не охороняються у цій державі.
Народні депутати далі розглянули два проекти законів про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про видавничу справу" (в частині приведення законодавства України у відповідність з нормами СОТ), подані відповідно урядом і Президентом України.
Прикінцевими положеннями урядового законопроекту передбачено встановлення перехідного періоду для введення в дію законопроекту впродовж п'яти років після вступу України до Світової організації торгівлі. Це зроблено з метою, щоб дозволити реалізувати комплекс заходів з підтримки видавничої справи в Україні, враховуючи сьогоднішній стан, досягти позитивних змін у вітчизняній книговидавничій галузі, зокрема щодо розповсюдження видавничої продукції. Також здійснити реформування галузі, розробити і запровадити стандартизацію і сертифікацію галузі, внести зміни до законодавства з метою стимулювання подальшого розвитку вітчизняного книговидання, що сприятиме виведенню його з кризи.
Законопроектом, який подав Президент України, пропонується зняти обмеження виключно для розповсюдження друкованої продукції. Таке обмеження буде зняте на присутність іноземного капіталу тільки через 5 років з моменту вступу України до Світової торгівельної організації. Цим не буде поставлено під удар ні внутрішню поліграфію, ні вітчизняні компанії, які здійснюють розповсюдження друкованих засобів масової інформації.
За основу і в цілому було прийнято закон, поданий Кабінетом Міністрів.
За основу народні депутати прийняли наступний законопроект про Фонд державного майна України. Доповідав автор проекту народний депутат Іван Бокий. Він зазначив, що з часу затвердження Верховною Радою Тимчасового положення про Фонд державного майна минуло 14 років. Коло питань, що належить до компетенції Фонду, суттєво розширилося та змінилося відповідно до сучасного рівня розвитку та стратегії приватизаційного процесу як складової управління державним майном. Тому виникла гостра необхідність створити законодавчу базу, яка визначить правові основи діяльності Фонду, його статус, функції, повноваження та порядок їх здійснення.
У законопроекті визначено конституційну норму щодо підзвітності та підконтрольності Фонду Верховній Раді, а спрямування та координація, підпорядкованість його діяльності здійснюється Кабінетом Міністрів.
Проектом також визначено завдання Фонду та регламентовано його функцію у сфері державної і економічної політики щодо управління об'єктами державної власності, встановлено основні положення щодо взаємодії Фонду з органами державної влади.
Перенесено було розгляд двох наступних проектів законів про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації": (щодо збільшення переліку обов'язкових послуг) і (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг) для проведення додаткових консультацій.
Верховна Рада ухвалила Постанову про відзначення 100-річчя з часу виходу журналу "Україна" першого громадсько-політичного літературно-художнього часопису України.
До порядку денного було включено проект Постанови про Заяву Верховної Ради України "Про солідарність з Республікою Куба". Рішення щодо проекту буде прийматися на наступному пленарному засіданні.
До порядку денного було включено і розглянуто проект закону про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо наглядової ради).
Законопроектом пропонується підвищити критерії до кандидатур, які рекомендується до наглядових рад державних банків, а також запропоновано новий підхід щодо квот відбору людей до наглядових рад державних банків.
Зокрема, п'ять кандидатур пропонує Верховна Рада, п'ять - Кабінет Міністрів і п'ять - Президент України. Чинний закон визначає такий підхід: сім чоловік пропонує Президент України, а сім - Верховна Рада.
Закон про внесення змін до статті 7 Закону України "Про банки і банківську діяльність" було прийнято в цілому 245-ма голосами.
Далі на голосування було поставлено проект Постанови про призначення членів наглядових рад Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та "Державного експортно-імпортного банку України "Укрексімбанк". Проект Постанови було розглянуто на одному з попередніх пленарних засідань.
Постанову було прийнято з деякими змінами.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати включили до порядку денного другої сесії низку проектів законів і постанов.
В цілому було прийнято один із включених до розгляду законопроектів про внесення змін до Закону України "Про загальнообо'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (щодо дитячих новорічних подарунків).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у п'ятницю, 3 листопада.