У ВІВТОРОК, 14 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ РАНКОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання повідомив про те, що в роботі Верховної Ради бере участь виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра Юрій Єхануров, представники уряду.
Далі головуючий поінформував про роботу Верховної Ради України в пленарному режимі з 7 по 10 лютого. Відбулося 6 пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 64 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 26 законів та 16 постанов, 6 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект направлено на доопрацювання, 12 законопроектів та 5 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято в новій редакції, 2 закони скасовано. Виголошено 378 депутатських запитів.
Володимир Литвин оголосив про розпуск депутатської фракції Партії "Єдина Україна". У її складі на 14 лютого 2006 року було 12 народних депутатів.
До розгляду було оголошено питання "Про роботу Кабінету Міністрів України із забезпечення потреб України природним газом і у сфері енергозбереження та про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 19 січня 2006 року № 3387-IV "Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом". Доповідав виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра Юрій Єхануров.
Проблеми, пов'язані з газопостачанням, він назвав найбільш актуальними для економіки і безпеки держави.
Ю.Єхануров констатував, що обговорення питання забезпечення України природним газом як у Верховній Раді України, так і в суспільстві в цілому, набуває все більш політичного забарвлення. У зв'язку з цим він підкреслив, що уряд у розв'язанні цієї проблеми виходив і виходить з потреб захисту національних інтересів, стабільного забезпечення населення України теплом та газом в опалювальний та наступний періоди, створення прийнятних економічних умов функціонування народного господарства країни, збереження газотранспортної системи та газосховищ у власності держави. При цьому пріоритетом є безперебійне забезпечення вітчизняних споживачів природним газом при поступовому переході до рівня цін, який відповідає сучасним ринковим умовам.
Далі доповідач нагадав про підписані угоди щодо постачання природного газу в Україну, причини, які спонукали Уряд на цей крок, створення закритого акціонерного товариства "УкрГазЕнерго".
Ю.Єхануров зазначив, що основні положення укладених документів передбачають гарантоване забезпечення балансу надходження природного газу в Україну, встановлення ціни на газ на рівні 95 доларів США за тисячу кубометрів до кінця 2010-го року. Ставка оплати послуг транзиту газу територією України встановлено на рівні 1,6 долара США на 1000 кубометрів на 100 кілометрів відстані до кінця 2010 року.
В. о. Прем'єр-міністра доповів про механізми, які за його словами, унеможливлюють в односторонньому порядку збільшення ціни на газ, зберігають можливості державного регулювання ціни на природній газ на внутрішньому ринку України, збільшують обсяги транзиту природного газу територією України та обсягів його закачування до підземних сховищ України.
Ю.Єхануров наголосив на найбільш суттєвих зауваженнях, які висловлювалися до досягнутих домовленостей, а саме: недостатність гарантій надходження необхідних обсягів природного газу в Україну для забезпечення його балансу та збереження стабільної ціни, відсутність підтвердження наявності у постачальників відповідних ресурсів газу для поставок в Україну. Ці домовленості стосуються невідповідності раніше укладеним міжурядовим угодам.
Він зазначив, що ці домовленості не суперечать чинним угодам між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації у газовій галузі і є доповненням до раніше підписаних контрактів між НАК "Нафтогаз України", акціонерним товариством "Газпром" та компанією "РосУкрЕнерго".
Ю.Єхануров наголосив, що Уряд усвідомлює наявність певних ризиків у взаємовідносинах з російською стороною і необхідність удосконалення діючої нормативної бази стосовно подальшого врегулювання відносин у сфері транзиту і постачання природного газу в Україну. "Всі проблемні питання повинні бути з'ясовані, не викликати сумнівів щодо варіантів їх вирішення", - зазначив доповідач.
В. о. повідомив, що з огляду на появу у російської сторони певних заперечень щодо запропонованого нею ж посередника, компанії "РосУкрЕнерго", Урядом України буде направлено листа на ім'я керівника Уряду Російської Федерації. У ньому, зокрема, висловлюється згода на заміну цього посередника, якщо він перестав влаштовувати російську сторону.
Серед першочергових завдань Ю.Єхануров відзначив прискорення підписання протоколу на 2006 рік до міжурядової угоди від 4 жовтня 2001 року, метою якого є отримання державних гарантій від Російської Федерації стосовно забезпечення обсягів транзиту газу територією України, повного забезпечення балансу газу для України.
Ю.Єхануров також наголосив на необхідності отримати гарантію від російської сторони, що у 2006 році вона забезпечить через акціонерне товариство "Газпром" транзит центральноазіатського природного газу, призначеного для забезпечення балансу газу України територією Російської Федерації, а також територією Республіки Узбекистан та Республіки Казахстан.
Доповідач повідомив про переговори з російським урядом наступного тижня. Застереження та конструктивні пропозиції, які висловлювалися у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів, Раді національної безпеки і оборони України будуть враховуватися Урядом у подальшій роботі.
Ю.Єхануров ще раз наголосив, що укладені угоди та контракти забезпечують головне недоторканість української газотранспортної системи, баланс газу для споживачів України, транзитні поставки газу в європейські країни. Крім того, підписані документи забезпечать Україні перехідний період, час, який необхідно максимально ефективно використати для технічного переоснащення підприємств і запровадження енергозберігаючих технологій.
Результатом перехідного періоду має стати припинення нераціонального споживання Україною природного газу. "Потрібно рішуче виправити ситуацію, коли наші енерговитрати в розрахунку на одиницю ВВП є у декілька разів більшими ніж в країнах Європи.
Конкурентноздатність продукції українських підприємств на світових ринках має визначатися не обсягами дотування державою низьких цін на енергоносії, а рівнем впровадження сучасних технологій та стандартів менеджменту.
У нас є значні запаси вуглеводнів і потрібно вжити заходів для нарощування обсягів власного газу. Питання полягає у створенні сприятливих умов для залучення інвестицій для розвитку та розробки родовищ", - зазначив Ю.Єхануров.
В. о. Прем'єр-міністра доповів про запровадження енергозберігаючих заходів, спрямованих на суттєве скорочення витрат газотранспортної системи на технологічні потреби, а це майже 8 мільярдів кубометрів на рік, яке дозволить зекономити не менше 25% природного газу.
Уряд продовжує працювати над пошуками джерел диверсифікації постачання газу в Україну. Особливої уваги заслуговують пропозиції щодо розробки довгострокових проектів постачання.
Ю.Єхануров зупинився на проблемах, пов'язаних з ефективним використанням енергоресурсів.
Завершуючи свій виступ, Ю.Єхануров наголосив на консолідації всіх гілок влади, усвідомлення громадянами України необхідності ощадливого використання енергоресурсів, забезпеченні виконання реалізації заходів з енергозбереження.
Уряд вважає, що ця тема обов'язково має бути присутня в шкільних підручниках, освітніх програмах вищих учбових закладів усіх напрямів.
Разом з ефективним використанням природного газу, найважливішим питанням залишається своєчасна в повному обсязі його оплата споживачами.
Ю.Єхануров також повідомив про те, що в січні в Україні встановлено рекорд споживання газу. За місяць спожито 8,5 млрд. кубометрів газу, що майже на 20 відсотків більше, ніж в січні 2005 року. При цьому при величезних обсягах споживання природного газу оплачена тільки третина від спожитого.
Доповнюючи виступ виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра, про питання, що стосується енергоємності української економіки доповів виконуючий обов'язки міністра економіки Арсеній Яценюк. Він зазначив, що Україна сьогодні посідає перше місце серед усіх країн світу за обсягами споживання енергетичної продукції на один долар виробленого валового внутрішнього продукту. І ця тенденція надзвичайно непокоїть як український уряду, так і економіку в цілому.
А.Ясенюк також доповів про ціни на енергоносії в світі в цілому. Він повідомив, що ціни зростають і тенденція до зростання буде мати постійне місце. Середньозважені темпи росту цін на енергетичне вугілля, на кокс, на мазут і на нафту в середньому складають до 50% річних.
Тому економіка України буде потерпати від суттєвого зростання цін не тільки на газ, а і на енергоносії в цілому.
А.Яценюк повідомив, що Міністерство економіки зробило декілька базових підрахунків щодо впливу на сталий економічний розвиток, зміни цінової кон'юнктури.
Перший базовий розрахунок був здійснений при ціні 230 доларів за 1000 метрів кубічних газу. За словами в. о. міністра економіки, ця ціна, за умови її прийняття, означає для української економіки повний колапс. Темпи росту валового внутрішнього продукту є негативними і будуть сягати мінус 7-8%. Індекс споживчих цін близько 30%, індекс цін виробників - близько 25%. Негативне торгівельне сальдо мінус 7 мільярдів. Таким чином, ціна у 230 доларів є абсолютно неприйнятною для української економіки.
Фігурувала ціна 160 доларів. При встановленні такої ціни тенденції були б аналогічні тій, яка була б при ціні по 230 дол., але з певними зменшенням цінових параметрів.
Це об'єктивно впливає також на валютний курс і на загальний економічний розвиток, який наближується до кризового.
Щоб уникнути погіршення ситуації, Урядом було прийнято рішення щодо встановлення граничної ціни на газ природний у розмірі 110 доларів терміном на 5 років. Це рішення приймалося задля того, щоб обмежити діяльність будь-яких суб'єктів на українському ринку по реалізації газу і не дати можливості реалізовувати його за нерегульованим тарифом.
А.Яценюк спростував чутки, що це рішення є рекомендаційним. Він наголосив на тому, що воно є обов'язковим для всіх органів як державної влади, так і для суб'єктів, і базується на нормах Конституції України, законах про ціни і ціноутворення.
А.Яценюк повідомив, що з понеділка Державна інспекція по контролю за цінами отримала доручення щодо перевірок всіх суб'єктів, які здійснюють реалізацію газу на предмет відповідності постанови уряду по 110-ть дол.
В. о. міністра економіки повідомив, що Уряд вводить ліцензування експорту природного газу, не тільки імпортованого, а й українського походження для того, щоб забезпечити баланс газу на Україні.
Урядом також прийнято рішення щодо підготовки проекту закону про введення лімітів споживання з урахуванням енергозберігаючих технологій.
А.Яценюк торкнувся питання внутрішньої тарифної політики. Він попросив народних депутатів розглянути пропозиції щодо того, коли застосовувати внутрішню тарифну політику, тому що вона в обов'язковому порядку буде впливати також і на тарифи для населення. Він наголосив на необхідності термінового вирівнювання внутрішніх цін. При цьому українське населення, яке буде теоретично платити більше, повинно в повному обсязі отримати компенсатори з Державного бюджету у вигляді енергосубвенцій.
Оцінку підписання газових угод стосовно питань бюджету дав у своєму виступі виконуючий обов'язки міністра фінансів Віктор Пинзеник. Він повідомив, що до моменту прийняття бюджету на 2006 рік міністерству не були відомі цінові параметри газу на цей рік. Тим не менше при розробці бюджету були закладені певні запобіжні заходи щодо можливого підвищення цін і тарифів на енергоносії.
Зокрема, планові витрати на комунальні платежі збільшено на 12 відсотків. Всього до бюджету закладено на цю мету 4,4 мільярда, з них півтора мільярди в державному, 2,9 - в місцевих бюджетах.
В.Пинзеник доповів про ризики, що виникають до кінця року для бюджету з підписаного пакету угод. За його словами, серйозним є ризик, пов'язаний з покриттям збитків від постачання газу "Теплокомуненерго".
Серйозно ускладнює ситуацію і та обставина, що чіткої гарантії фіксації ціни газу в укладених угодах не має. Ціна газу може змінюватися на обґрунтовану вимогу "РосУкрЕнерго", причому, заднім числом. Ця умова, вважає В.Пинзеник, неадекватна умовам зміни ставок транзиту через Україну, яка може змінюватися за згодою сторін. До того ж, для "РосУкрЕнерго" вона не може змінюватися перших два роки, а до 2030 року може змінюватися лише два рази.
За словами доповідача, в угодах немає ув'язки ставок транзиту та цін. Хоча ціна газу ключова складова собівартості транзиту, бо на транзит витрачається близько 7 мільярдів. Це робить країну досить вразливою від цінового тиску. Немає адекватності сторін в стосунках газ-транзит. В транзиті Україною це НАК, компанія, що експлуатує газотранспортну систему. В ціні газу і транзиті газу для України це не "Газпром" Російської Федерації, а компанія "РосУкрЕнерго". Їй відповідати нічим, бо вона не володіє ні газом, ні активами.
В.Пинзеник вважає, що вкрай важко оцінити для бюджету наслідки відсутності дзеркальних умов транзиту газу.
Виконувач обов'язки міністра фінансів також вважає, що при ціні газу в 230 доларів США транзит газу територією України має шанси стати збитковим. За наявності відповідної бази вихідних даних Міністерство фінансів може обґрунтувати та точно прорахувати всі бюджетні параметри, але гадати при такій невизначеності умов воно не може, - зазначив В.Пинзеник.
Про участь Міністерства закордонних справ у підготовці і виконанні заходів спрямованих на нейтралізацію негативного впливу газової суперечки доповів перший заступник міністра закордонних справ Антон Бутейко.
Він доповів, що в цьому контексті міністерством було вжито заходів для відповідного інформування урядів європейських країн щодо ситуації, яка склалася довкола переговорів з Росією і як у Києві, так і через закордонні дипломатичні установи України.
Наприкінці грудня минулого року Міністерство закордонних справ України внесло на розгляд Президента та уряду України пропозиції щодо дії механізму консультації згідно з меморандумом про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, так званий, Будапештський меморандум.
Паралельно з цим опрацьовувалися можливості залучання Європейського Союзу до врегулювання газової суперечки. Із цією метою представники МЗС були відрядженні до Брюсселя для участі в засіданні координаційної групи Європейського Союзу з питань газу, яке відбулося 4 січня 2006 року.
Міністерство також здійснило аналіз цієї угоди на предмет відповідності укладеним раніше між Україною і Росією міждержавним договорам, зокрема в частині дотримання принципів рівноправності та взаємної вигоди і передало свої висновки уряду для прийняття подальших рішень.
Пропозиції міністерства торкаються заходів для активізації діалогу, спрямованого на співпрацю України із Європейським Союзом в рамках підписаного минулого року Меморандуму про співробітництво в енергетичній галузі.
Співдоповідав Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв. Він підтримав висновки в. о. міністра фінансів В.Пинзеника щодо оцінки ситуації, яка склалася з підписанням угод на постачання природного газу.
А.Клюєв наголосив на тому, що народним депутатам весь час надавалася викривлена інформація про реальний стан справ. Він зазначив, що навряд чи залишилися сумніви у народних депутатів у тому, що система забезпечення природним газом країни зруйнована внаслідок некомпетентних дій керівників газової галузі і непринципової позиції Кабінету Міністрів. В результаті цього інтересам держави нанесено значні збитки. Усі досягнуті раніше домовленості давали можливість на взаємовигідних умовах здійснювати співробітництво у цій сфері і з Росією, і з Туркменистаном протягом ще кількох років.
А.Клюєв припустив, що в Україні може початися енергетична криза. Підвищення ціна на газ, зауважив Голова Комітету, може призвести до чергового витка інфляції.
Як наслідок, це призведе до передачі НАК "Нафтогаз України" своїх функцій з розподілу і продажу газу спільному підприємству, до використання непрозорих схем ціноутворення, більшій диференціації для цілеспрямованої дії на фінансовий стан українських підприємств, а також до вивезення надприбутків і ухилення від оподаткування.
Після цього, вважає А.Клюєв, наступить банкрутство і реструктуризація НАК "Нафтогаз України" і відчуження за борг газотранспортної системи України.
А.Клюєв вважає, що ситуацію в країні не можна назвати стабільною. Нестійка макроекономічна ситуація, інфляційні очікування і підвищення цін на енергоносії можуть викликати адекватну реакцію з боку промисловців, які автоматично підвищать ціни на свою продукцію для внутрішнього ринку. Така ситуація може привести країну до гіперінфляції, зупинки тисяч підприємств і масового безробіття.
Для недопущення загальної кризи потрібна виважена політика, спрямована на економне використання енергоносіїв і підвищення енергоефективності економіки.
Для цього А.Клюєв вважає потрібно внести зміни в закон про енергозбереження та низку інших законів, пов'язаних з економічним стимулюванням застосування енергозберігаючих технологій, використанням альтернативних джерел при одночасному посиленні санкцій за нераціональне використання палива та енергії.
Наступним кроком має стати прийняття Концепції енергетичної безпеки України.
Ще одним кроком, за словами Голови Комітету, має стати комплекс заходів по попередженню розвитку кризових ситуацій внаслідок можливих різких коливань цін на енергоносії.
Голова парламентського Комітету зауважив, що в нинішніх умовах в уряді немає нікого, хто візьме на себе відповідальність за реалізацію усіх цих завдань.
Завершуючи свій виступ, А.Клюєв закликав представників уряду перестати вводити в оману народних депутатів і все суспільство, приймаючи популістські рішення.
В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп. Висловлювались критичні зауваження на адресу представників уряду, які займалися цими питаннями. Віталися кроки уряду по нарощуванню власного видобутку природного газу.
Народні депутати вносили пропозиції щодо скорішого прийняття Верховною Радою законів, які б сприяли залученню інвесторів до розробки шельфу Чорного і Азовського моря.
У питанні транзиту газу народні депутати пропонували відійти від співпраці між Росією і Україною у питанні створення газотранспортного консорціуму. Натомість, вважають парламентарії, необхідно вивчити питання щодо включення у цю структуру країн, які добувають газ Туркменістану, Узбекистану, Казахстану, Росії, України, і тих країн, які реалізують газ на західному ринку. Народні депутати вважають, що така структура може стати запорукою того, що Україна завжди буде мати можливість заповнити свою газотранспортну систему.
У виступах також наголошувалося на тому, що для позитивного руху у розв'язанні газових проблем є реальний діловий політичний діалог між Україною і Росією на всіх рівнях - на президентському, урядовому, парламентському.
Народні депутати погоджувалися з тим, що зростання ціни на газ є об'єктивним процесом, що таких затрат газу на одиницю валового внутрішнього продукту, які є сьогодні, українська економічна система не витримає. Тому слід розвивати такі технології і галузі, які в найближчі роки зменшать в рази затрати газу на одиницю валового внутрішнього продукту.
Парламентарії вважають, що енергозберігання і нові технології єдиний стратегічній вихід для нашої економіки і для держави з цієї проблеми.
Верховна Рада за підсумками обговорення прийняла постанову. Нею передбачено Кабінету Міністрів невідкладно забезпечити виконання Постанови Верховної Ради від 19 січня 2006 року "Про некваліфіковані дії органів виконавчої влади із забезпечення споживачів України природним газом"; надати Верховній Раді тексти всіх міжнародних договорів, контрактів і протоколів, укладених у 2006 році з поставок в Україну природного газу територією України.
Постановою також передбачено Кабінету Міністрів вжити невідкладних заходів, спрямованих на стабілізацію фінансового становища НАК "Нафтогаз України", забезпечення організації господарської діяльності цієї компанії виключно в межах закону, запобігання банкрутства компанії.
Уряду також запропоновано вирішити в установленому порядку питання щодо утворення та належного функціонування центрального органу виконавчої влади з питань енергозбереження, а також розгортання ефективної діяльності органів виконавчої влади по впровадженню енергозберігаючих заходів та технологій і їх стимулювання.
Про роботу Кабінету Міністрів із реалізації законодавства в агропромисловому секторі та про стан підготовки до весняно-польових робіт доповів виконуючий обов'язки міністра аграрної політики Олександр Баранівський.
Характеризуючи стан розвитку АПК за минулий рік, він відзначив: за результатами діяльності в цілому збережені обсяги виробництва основних видів продуктів харчування на рівні, що гарантують продовольчу безпеку держави.
Далі він доповів про стан справ у кожній галузі агропромислового виробництва.
О.Баранівський детально зупинився на проведенні комплексу весняно-польових робіт і ситуації на ринку м'ясомолочних продуктів. Він повідомив, що найближчим часом проблема щодо постачання на ринок Росії української м'ясомолочної продукції буде знята.
Про товарний баланс в країні і про цінову ситуацію, яка очікується на продовольчих ринках доповів виконуючий обов'язки міністра економіки Арсеній Яценюк.
Він зазначив, що сьогодні в Україні існує покриття попиту пропозицією. Це стосується практично всіх категорій продуктів харчування.
А.Яценюк наголосив на тому, що ціни на продукти харчування, як і ціни в цілому, в реальному секторі економіки будуть мати помірковану тенденцію до сталого зростання. Однак, таке зростання буде на рівні не вищому 2005 року.
Говорячи про підготовку до весняно-польових робіт, А.Яценюк наголосив, що сьогодні цінова кон'юнктура є найбільш сприятливою для того, щоб селяни вийшли з придбанням паливно-мастильних матеріалів.
Аналогічна ситуація і по міндобривам. "До того моменту доки у нас діють старі тарифи на газ, є нагальна необхідність "затаритись" відповідними мінеральними добривами, скористати повністю весь фінансовий ресурс, отримати кошти на компенсацію процентної ставки по кредитам для АПК і максимально підготуватися і придбати товароматеріальні цінності для посівної кампанії", - зазначив в. о. міністра економіки.
А.Яценюк далі спрогнозував ситуацію в поточному році для агропромислового комплексу, який буде відігравати надзвичайно високу роль в валовому внутрішньому продукті. Він вважає, що "село повинно стати пріоритетною галуззю 2006 року і однією з основних рушійних сил зростання валового внутрішнього продукту".
Зі співдоповіддю виступив Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич.
Він нагадав, що протягом четвертого скликання у Верховній Раді в сьомий раз розглядається питання українського села. Це свідчить про відсутність комплексних заходів по виходу з затяжної довготривалої соціально-економічної кризи на селі, яка перманентно відбивається продовольчими кризами на ринку м'яса, цукру, хліба, які б'ють, як по національному товаровиробнику, так і по споживачу. Ціна таких коливань для українського селянина за 15 років оцінюється збитками в 155 мільярдів гривень.
Голова парламентського Комітету вважає, що цьому потрібно покласти край. Для цього у повному обсязі є вся законодавча база, прийнята четвертим скликанням Верховної Ради, в основі якої Закон "Про державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників" та низка інших законів.
І.Томич зауважив, що за умови реалізації чинних законів та постанов Верховної Ради по селу, відійде в минуле практика, де українському селянину допомагають сіяти уповноважені, чи в ролі сівача виступає Уряд. "Наше основне завдання: створити умови, щоб селянин мав можливість вирощувати хліб і до хліба, на цій основі стабільність в країні", - наголосив співдоповідач.
Розуміючи відповідальність за ситуацію сьогодні на селі, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин запропонував вжити всім гілкам влади заходів відповідно до чинного законодавства щодо стабільності під час підготовки та проведення весняно-польових робіт, цін на пальне, мінеральні добрива, запчастини та інші вкрай необхідні ресурси для українського селянина.
Оцінку ситуації в агропромисловому комплексі загалом та стану його підготовки до весняно-польових робіт дали у своїх виступах представники депутатських фракцій і груп.
Народні депутати наголошували на тому, що сьогодні немає більш значущої проблеми для майбуття України, як проблема українського села та українських земель. Ставилися запитання: чому українське село опинилося у такій ситуації, називалися причини.
За словами промовців, реальний стан вітчизняного АПК та українського села не відповідає стратегічним цілям формування української державності.
Якщо додати до цього існуючу систему управління аграрною сферою у такому стані, то сподіватися на поліпшення ситуації марна справа, - наголошувалося у виступах.
Причина цього, вважають народні депутати, у тому, що "Уряд України працює безсистемно, в основному гасить кризові явища". Як приклад, називалися останні проблеми, які намагався Уряд розв'язати: пташиний грип, газова проблема, м'ясо-молочна криза. На черзі зернова проблема, яка може перерости у кризову.
Однак, промовці не тільки критикували Уряд за допущені помилки.
Народні депутати пропонували терміново розробити і затвердити програму стратегічного розвитку сільського господарства України, механізм фінансування агропромислового комплексу не на місяць, на два, а на цілий рік.
Серед пропозицій були також і спрямовані на пошук нових ринків збуту продукції, врегулювання та забезпечення стабільності цін на ринку паливно-мастильних матеріалів, підвищення заробітної плати працівникам сільського господарства.
Наголошувалося і на належному виконанні вперше розробленої Загальнодержавної комплексної програми підтримки та розвитку українського села.
Постанову з обговореного питання народні депутати приймуть на одному з наступних чергових пленарних засідань.
Верховна Рада прийняла Постанову про створення Тимчасової спеціальної комісії з моніторингу виборчого законодавства.
На цьому пленарне засідання завершилося.