У ВІВТОРОК, 14 БЕРЕЗНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Ранкове засідання розпочалося з інформації Голови Верховної Ради України Володимира Литвина про засідання Погоджувальної ради, яке відбулося напередодні. На ньому було визначено розклад пленарних засідань Верховної Ради України на 14-17 березня. У зв'язку з необхідністю невідкладного врегулювання ряду назрілих питань Погоджувальна рада визнала за необхідне запропонувати Верховній Раді перед Днем Уряду, як виключення, розглянути законопроекти стосовно вдосконалення виборчого законодавства, фінансування виборів, телебачення, радіомовлення та чорнобильських проблем.
Народні депутати на пропозицію головуючого проголосували за те, щоб здійснити відступ від Регламенту і розглянути запропоновані законопроекти перед Днем Уряду.
До порядку денного першим було включено законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оскарження неточностей у списках виборців). Ним пропонувалося внести такі зміни: позовну заяву про уточнення списку виборців може бути подано до адміністративного суду не пізніше як за три години до часу закінчення голосування. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше дня, що передує дню голосування. А якщо позовна заява надійшла в день голосування, невідкладно, але не пізніше ніж за півгодини до закінчення часу голосування.
Скарга щодо уточнення списку виборців може бути подана також до дільничної та територіальної виборчої комісії не пізніше часу закінчення голосування. Така скарга має розглядатися комісією не пізніше дня, що передує дню виборів, а якщо скарга надійшла в день виборів, невідкладно, але не пізніше часу закінчення голосування.
Після розгляду напередодні проекту на засіданні профільного комітету та схвалення його членами Комітет і представниками Центральної виборчої комісії депутати висловили ряд зауважень, з якими погодилися автори: щодо збільшення часу звернення з півгодини до трьох годин до закінчення голосування, і друге для запобігання зловживанням робити відмітку в паспорті виборця, включеного до списку виборців додатково.
Автори законопроекту мотивували внесення змін тим, що протягом передвиборчої кампанії неодноразово було помічено, що сам факт проведення голосування опинився під сумнівом. З усієї країни надходять скарги, які здебільшого є однотипними для усіх регіонів: невірні відомості щодо виборця, необґрунтоване включення або виключення зі списку.
Один з авторів проекту народний депутат Микола Комар, доповідаючи про законопроект, зазначив, що згідно чинного законодавства, відповідна скарга може бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше як за 5 днів до дня виборів, до територіальної окружної виборчої комісії не пізніше як за 3 дні до виборів. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду не пізніше як за 2 дні до дня голосування. Включення громадянина до списку виборців або виключення його із цього списку може бути здійснено не пізніше як за два дні до дня виборів.
За словами доповідача, якщо звернутися до досвіду минулих виборів, можна згадати тисячі людей, які так і не реалізували своє конституційне право обирати собі владу. Ідентична ситуація назріває і сьогодні: якщо громадянин з тих чи інших причин не зможе заздалегідь ознайомитися із списком виборців і дізнається про неправильність у списку виборців лише у день голосування, він не матиме можливості оскаржити ці неправильності і реалізувати своє виборче право.
Після обговорення проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оскарження неточностей у списках виборців) було прийнято в цілому з уточненням, що неточності у списках виборців виправляються виключно за рішенням суду і з відміткою у паспорті про голосування.
Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до деяких законів України з врегулювання невідкладних питань вдосконалення виборчого законодавства. Про запропоновані зміни доповів автор законопроекту народний депутат Адам Мартинюк. Законопроект передбачає забезпечення реалізації права голосу членів дільничних виборчих комісій через включення їх до списків виборців на тих виборчих дільницях, у яких дільничних виборчих комісіях вони працюють. Пропонується також уточнити окремі положення законів, які законодавчо забезпечать функціонування робочих груп обліку виборців до дня проведення виборів; зобов'яжуть окружні виборчі комісії у стислі строки сформувати дільничні виборчі комісії, там, де вони ще не утворені; обмежать перелік підстав, з яких можна визнати недійсним голосування на окремій виборчій дільниці; дозволять уникнути неузгодженостей при встановленні результатів виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі на місцевих виборах.
Законопроект було прийнято за основу і в цілому 344-ма голосами "за".
Верховна Рада включила до порядку денного, розглянула і прийняла закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (щодо збільшення видатків загального фонду державного бюджету на проведення виборів). Згідно з прийнятим законом передбачається збільшення видатків загального фонду державного бюджету на проведення виборів народних депутатів України на 137 млн.грн. за рахунок залучення частини залишків коштів загального фонду, які залишилися від надходження у 2005 році коштів від приватизації ВАТ "Криворіжсталь". Ці кошти будуть направлені на забезпечення поінформованості виборців про місце розташування дільниць, час проведення виборів, а також на збільшення в 9 разів оплати праці членів виборчих комісій, які будуть працювати на виборчих дільницях, довівши його до 150 гривень за три дні.
Народні депутати прийняли в цілому закон про Національну програму мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на 2002-2005 роки та на період до 2010 року і закон про Загальнодержавну програму ведення сільськогосподарського виробництва на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2005-2015 роки.
Після цього Верховна Рада розглядала питання, передбачені розкладом до Дня Уряду: 1.Про стан епідемії туберкульозу в Україні та шляхи її подолання. 2. Про підсумки проведення відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2005 року та про заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку і оздоровлення дітей влітку 2006 року.
На початку вечірнього засідання народні депутати заслухали заступника міністра фінансів Анатолія Мярковського, який поінформував про стан виконання державного та місцевих бюджетів за 2005 рік та вплив поточної економічної ситуації на виконання бюджету у 2006 році.
Він зазначив, що незважаючи на труднощі минулого року, пов'язані із структурними та макроекономічними проблемами, основні цілі та завдання минулого року були виконані і більше того, реалізована бюджетна політика зберегла фінансову стабільність і послідовність.
За результатами 2005 року реальні наявні доходи населення порівняльно з попереднім роком збільшилися на 20,1 відсоток, середньомісячна реальна заробітна плата на 20,3 відсотки, зростання доходів дало змогу збільшити заощадження населення та частину коштів, яка витрачається на інвестиції. Обсяг депозитів фізичних осіб за 2005 рік збільшився на 76 відсотків і склав 73,2 мільярди гривень.
Темпи зростання споживчих цін у 2005 році в порівнянні з попереднім роком уповільнилися на 2 відсоткові пункти до 10,3 відсотків. У 2004 році вони складали 12,3 відсотків.
Темпи зростання цін виробників у порівнянні з попереднім роком уповільнилися у 2,5 раз 9,5 відсотків, а у 2004 вони склали 24,1 відсотки.
Міжнародні резерви НБУ за минулий рік зросли майже у 2 рази до 19,4 мільярдів доларів США.
За словами доповідача, уповільнення темпів реального зростання ВВП у 2005 році не призвело до зменшення надходжень до бюджету. Економіка звільнилася від віртуальної доданої вартості, що не приносила доходів бюджету в минулому році. Завдяки цьому в 2005 році були досягнуті рекордні темпи зростання доходів Державного бюджету 49,6 відсотків в цілому та 62,4 відсотки по загальному фонду.
Далі А.Мярковський детально зупинився на основних показниках виконання державного бюджету у минулому році, доповів про ті статті, які не були виконані, виконання місцевих бюджетів тощо.
Завершуючи свій виступ, заступник міністра фінансів звернув увагу на те, що до Верховної Ради навіть на останньому пленарному тижні вносяться в порядок дня законопроекти, які розбалансують бюджет. За попередніми оцінками Мінфіна, ці показники складають близько 40 мільярдів гривень. Мінфін вважає, що відновлення балансу ресурсів та витрат бюджету та Пенсійного фонду потребує внесення змін до Державного бюджету за результатами аналізу роботу економіки у поточному році та схвалення нових макропоказників та конструктивних пропозицій щодо етапності запровадження прийнятих законів, не забезпечених ресурсами або перенесення терміну їх видання в дію.
А.Мярковський наголосив на тому, що забезпечення виконання у 2006 році закону про бюджет потребує консолідації зусиль виконавчої та законодавчої гілок влади.
Співдоповідала по інформації Кабінету Міністрів виконуюча обов'язки Голови парламентського Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Бюджетний комітет, проаналізувавши виконання державного бюджету в 2005 році, зазначив, що в уряду немає виваженої економічної політики. Все, що відбувалося в бюджеті 2005 року і в економіці, на думку членів Комітету, пов'язано "з бездумним, економічно невиправданим виконання післявиборчих або виборчих обіцянок".
Народні депутати стурбовані тим, що при зростанні доходів державного бюджету більше, ніж на 40 відсотків, бюджет сьогодні не може спрямувати кошти на підтримку громадян, не може спрямувати кошти на виконання основних програм і завдань, які стоять перед Україною.
Л.Супрун проаналізувала куди витрачалися гроші державного бюджету в 2005 році і куди вони спрямовуються в 2006 році. За словами доповідачки, гроші в бюджеті є і їх достатньо. Сьогодні вони закривають дефіцит Пенсійного фонду.
Л.Супрун наголосила на тому, що уряд не прийняв жодного документу, жодного нормативного акту для того, щоб почала легалізуватися економіка. Замість того, щоб легалізувати економіку і дати економічні стимули для розвитку виробництва, економіка ще більше заганяється в тінь. "Сьогодні гроші, які сплачуються офіційно, складають 25 відсотків від загальної суми доходів, які отримують громадяни. 75 відсотків обертається в тіні. І це означає, що підприємства не довіряють ні такій економічній політиці, ні такому уряду, ні такій владі", - зазначила співдоповідачка.
Л.Супрун далі зупинилася на небезпеках 2006 року. Першою з них є зміна вартості енергоносіїв.
В. о. Голови Комітету звинуватила уряд у неготовності запропонувати стратегічні напрямки використання коштів від приватизації "Криворіжсталі" на інвестиційний розвиток, а тому частина цих грошей пішла на проїдання, були закриті відповідні борги перед Пенсійним фондом. Ця проблема буде очікувати і в 2007 році.
Ще однією причиною незадовільного виконання бюджету у минулому році Л.Супрун назвала несвоєчасне та неповне проведення запланованих видатків, що призвело до погіршення платіжної дисципліни.
Недбале виконання Закону "Про Державний бюджет на 2005 рік", за словами співдоповідачки, протягом звітного періоду призвело до того, що урядом приймалися рішення, які не відповідали вимогам Закону "Про Державний бюджет" та Бюджетному кодексу. Прикладом цього є завезення контрабандою цукру, купленого за рахунок коштів державного підприємства, яке було освячене урядом, і під це вносилися відповідні постанови уряду.
Л.Супрун звернула увагу на те, що не всі кошти Державного бюджету розподілені до цього часу. 2 мільярди гривень передбачено на передачу коштів місцевим бюджетам, щоб упорядкувати місцеве господарство, добудувати школи, лікарні. До цього дня жодна копійка не передана місцевим бюджетам, жодна копійка не передана на житлово-комунальний сектор. Передбачені також гроші, щоб не допустити інфляції на продукти харчування, але ці гроші так і залишаються на рахунках казначейства. До цього часу не надійшли кошти на підтримку сільськогосподарського товаровиробника. "Якщо у одних проблема - погано, коли грошей немає, то, виявляється, у нашого уряду зовсім інша проблема погано, коли гроші є", - наголосила співдоповідачка.
Для того, щоб не допустити зриву економіки в 2006 році Л.Супрун вважає, що треба просто чітко виконати вимоги Закону "Про Державний бюджет". Це єдиний шлях, як втримати економіку від падіння. "Потрібно відволіктися від виборів і займатися своєю прямою справою, своїми обов'язками", - завершила в. о. Голови Комітету.
Про невиконання Державного бюджету як по доходній, так і витратній частинах у минулому році сказав у своєму виступі Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він підкреслив, що основною причиною невиконання державного бюджету була незадовільна бюджетна політика, яка проводилася в умовах малоефективної економічної діяльності. Досягнутий приріст ВВП у 3,2 рази нижче запланованого. Невизначеність державної політики, а точніше її відсутність по відношенню до прав власності, малого бізнесу, ревальвації гривні призвели до значного погіршання інвестиційного клімату і стримуванню структурних перетворень в економіці.
В.Симоненко наголосив на тому, що суттєве збільшення соціальних виплат стимулювало інфляційні процеси, які уряд намагався приборкати за рахунок нарощування імпорту. У підсумку інфляцію не вдалося стримати. Вперше за шість років сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало від'ємним і склало 1,8 млрд. дол.
Голова Рахункової палати вважає, що поточного року ситуація не покращиться, вже починає справджуватися відкладене інфляційне очікування.
Підсумовуючи, В.Симоненко відзначив, що стан економіки його тривожить, система невирішених питань, яка балансує на межі кризи, створює ризик для виконання затвердженого бюджету. Він висловив сподівання, що критика дій уряду принесе конкретну користь у визначенні больових точок економічного розвитку держави і проведення ефективної державної бюджетної політики.
Народні депутати під час обговорення також висловили чимало зауважень на адресу уряду за незадовільне виконання державного бюджету як у минулому році, так і в поточному. У виступах наголошувалося, що основним недоліком виконання бюджету за минулий рік і вже за початок цього року є низький рівень ефективності організації роботи по використанню бюджетних коштів.
Промовці також робили спроби проаналізувати ситуацію того, що неправильно в системі бюджетного фінансування, для того, щоб дати зрозуміти вплив поточної економічної ситуації на виконання бюджету в 2006 році.
Після закінчення обговорення народні депутати мали прийняти Постанову про рекомендації Кабінету Міністрів за підсумками розгляду стану виконання Державного і місцевих бюджетів на 2005 рік та впливу поточної економічної ситуації на виконання бюджету у 2006 році. В ході голосування проект Постанови не набрав необхідної кількості голосів для прийняття.
Верховна Рада включила до порядку денного, а потім розглянула і прийняла за основу проект закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України. Ним пропонується запровадити процесуальні механізми, які дозволять прискорити розгляд справ в судах касаційної інстанції.
Зокрема, йдеться про те, щоб у судах касаційної інстанції був запроваджений інститут попереднього розгляду справи. Для того, щоб касаційна скарга, яка надійшла, не слухалася всією Палатою на предмет того, чи є підстави для скасування рішення чи залишити в силі, а надати можливість попередньому розгляду суду в складі 3-х осіб визначитися, чи є підстави для порушення касаційного впровадження чи немає? Це дозволить значну частину справ, які поступають до касаційних судів, при відсутності підстав до їх касаційного перегляду, не тягнути на розгляд усієї палати, не забирати час суду.
Проект також спрямований на підвищення відповідальності судді Касаційного суду, зокрема Верховного, Вищого адміністративного суду, за прийняття рішення по касаційній справі.
Документом пропонується надати можливість громадянам мати більший доступ до справ, які розглядаються в цих судах, в тому числі, маючи на увазі можливість ознайомитися зі справою.
Законопроект надає можливість і зобов'язує громадян, коли вони направляють касаційну скаргу, не тільки подавати саму скаргу, а й додавати до неї копію оскаржуваних рішень для того, щоб суд, який розглядає касаційну скаргу, міг прийняти відповідне рішення, ґрунтуючись на цих документах.
Не включені до порядку денного були законопроекти: про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо процедури розгляду касаційних скарг у адміністративних спорах); про внесення змін до статті 13 Закону України "Про статус суддів" (щодо порушення кримінальної справи щодо судді); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду).
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект Постанови про дотримання вимог Конституції України та законів України щодо здобуття якісної освіти в сільській місцевості. Проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. До цього питання було вирішено повернутися на одному з наступних пленарних засідань.
На цьому вечірнє засідання завершилося.