У середу, 12 лютого, у сесійній залі Верховної Ради України відбулися парламентські слухання щодо ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ.

На пропозицію Голови Верховної Ради Володимира ЛИТВИНА учасники слухань вшанували пам'ять полеглих під час голодомору хвилиною мовчання.

Головуючий у своєму слові-вступі нагадав про жахливі наслідки тієї страхітливої трагедії, заподіяної українському народові сталінською тиранічною машиною. Він зазначив, що правда про намір фізичного знищення української нації протягом десятиріч офіційно заперечувалася правлячим режимом СРСР. Лише завдяки зарубіжній громадськості, а зі здобуттям Україною суверенітету - завдяки відродженню нашої національної самосвідомості правда щодо акції геноциду стає доступною всім. Це сприяє посиленню тієї ж таки самосвідомості, застерігає від повторення уроків минулого.

Доповідав на слуханнях віце-прем'єр-міністр Дмитро ТАБАЧНИК. Зі співдоповідями виступили голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій УДОВЕНКО та голова Асоціації дослідників голодоморів в Україні, народний депутат України Левко ЛУК'ЯНЕНКО.

Вони нагадали: далеко не все, пов'язане з історією голодомору 1932-1933 років, до кінця розкрито й з'ясовано. Донести до всіх правду про той час народознищення - святий обов'язок покоління українців, яким нині долею судилося розбудовувати демократичну, соціальну, правову державу, відроджувати національну гідність і генофонд свого народу.

Йшлося про те, щоб парламент порушив питання перед ООН стосовно визнання голодомору 1932-1933 в Україні геноцидом (як формою злочину проти людства). Про те, щоб забезпечити належний рівень і результативність спеціального засідання Верховної Ради України у травні поточного року з метою вшанування пам'яті жертв голодомору. Щоб Уряд прискорив подання до парламенту законопроекту про політико-правову оцінку тієї трагедії і її наслідків для українського народу. Щоб швидше вирішувалось питання стосовно спорудження в Києві Меморіалу жертв голодомору та політичних репресій з Музеєм та спеціалізованим Науково-дослідним центром. Пропонувалося звернутися до ЮНЕСКО з пропозицією про включення 70-х роковин голодомору в Україні (травень 2003-го) до офіційного міжнародного календаря річниць видатних людей та історичних подій.

У дискусії по доповіді й співдоповідях взяли участь: Джеймс МЕЙС - доктор історичних наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", у 1983-1990 рр. - виконавчий директор Комісії Президента США і Конгресу США з вивчення голоду 1932-1933 рр. в Україні; Віктор ЮЩЕНКО - уповноважений представник депутатської фракції "Наша Україна"; Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ - заступник директора Інститут історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор; Лесь ТАНЮК - голова Комітету ВерховноїРади України з питань культури і духовності, голова Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" імені Василя Стуса; Іван КУРАС - віце-президент Національної академії наук України, народний депутат України; Петро СИМОНЕНКО - уповноважений представник депутатської фракції Комуністичної партії України; Іван ПЛЮЩ - член депутатської групи "Демократичні ініціативи"; Рефат ЧУБАРОВ - заступник голови Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України, народний депутат України; Павло МОВЧАН - голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Т.Г.Шевченка, народний депутат України; Микола ЖУЛИНСЬКИЙ - член Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності; Володимир СЕРГІЙЧУК - директор Центру українознавства Київського Національного університету імені Т.Г.Шевченка, доктор історичних наук, представник Українського добровільного культурно-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал"; Михайло ГЛАДІЙ - заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин; Іван ДРАЧ - голова товариства "Україна - світ", народний депутат України; Борис ОЛІЙНИК - голова Українського фонду культури, народний депутат України; Іван СПОДАРЕНКО - член депутатської фракції Соціалістичної партії України; Ілля ЛЕВІТАС - голова Ради представників громадських організацій національних меншин України при Президенті України; Микола КУЛЬЧИНСЬКИЙ - голова Полтавського обласного товариства "Просвіта", народний депутат України третього скликання Верховної Ради України; Іван МИГОВИЧ - доктор філософських наук, професор Ужгородського Національного університету, народний депутат України; Степан ХМАРА - член депутатської фракції Блоку Юлії ТИМОШЕНКО; Іван ЗАЄЦЬ - перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; Євген ПРОНЮК - голова Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих, народний депутат України другого скликання Верховної Ради України; інші учасники парламентських слухань.

Промовці торкалися багатьох питань щодо голодомору. Насамперед його причин, організаторів та виконавців, механізму здійснення, а також наслідків геноциду - економічних, соціальних, політичних, демографічних, етнічних, морально-психологічних. Йшлося про це, як зазначали промовці, з єдиною метою - щоб "історія не повернулася назад". Вносилися пропозиції щодо доопрацювання проектів рекомендацій слухань та відповідної постанови Верховної Ради.

На пропозицію Л.ЛУК'ЯНЕНКА учасники слухань вшанували хвилиною мовчання пам'ять народного депутата України другого і третього скликань Верховної Ради України Анатолія ЄРМАКА, який загинув напередодні в автокатастрофі.

В.М.ЛИТВИН, підбиваючи підсумки слухань, наголосив, що цю загальноукраїнську розмову слід продовжити. Щоб у кожному селі і місті "стукали в серця меморіали" пам'яті загиблим. Він висловив сподівання, що матеріали слухань буде широко оприлюднено. ЛИТВИН В.М. подякував усім за роботу.

У парламентських слуханнях взяли участь відповідальні працівники Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, Генеральної прокуратури України, Конституційного Суду України, представники міністерств і державних комітетів, інших центральних органів влади та громадських організацій, голови обласних державних адміністрацій і голови обласних рад, учені, дипломати.

У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ВЕРХОВНА РАДА ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ 18 ЛЮТОГО, У ВІВТОРОК.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку