У середу, 26 лютого, в сесiйнiй залi Верховної Ради України, в рамках вечiрнього пленарного засiдання, проходили парламентськi слухання на тему: "НАСЛIДКИ I ПЕРСПЕКТИВИ ПРИВАТИЗАЦIЇ В УКРАЇНI".

Слухання вiдкрив Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН. Вiн наголосив на важливостi теми. Адже приватизацiю, сказав В.М.ЛИТВИН, слiд розглядати в iсторичному, економiчному, iнновацiйному, полiтичному та iнших аспектах. А в цiлому йдеться про те, щоб не вiддаляти людину вiд власностi, а наближати їх одну до одної. Голова Верховної Ради пiдкреслив кончу необхiднiсть повноти i досконалостi правової бази в цiй галузi.

Доповiдали: Валентина СЕМЕНЮК - голова Спецiальної контрольної комiсiї Верховної Ради України з питань приватизацiї; Станiслав ГУРЕНКО - голова Комiтету Верховної Ради України з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй; Олександр БОНДАР - голова Фонду державного майна України; Григорiй ОПЕРЕНКО - заступник голови Державної податкової адмiнiстрацiї; Олександр ОЛIЙНИК - державний секретар Мiнiстерства оборони України; Iван ШАЦЬКИЙ - суддя Верховного суду України; Валентин СИМОНЕНКО - голова Рахункової палати України.

Зазначалось, насамперед, що приватизацiя в Українi стала, скорiше, не наслiдком економiчної перебудови, а своєрiдним її рушiєм, оскiльки за своїми темпами вона випереджала здiйснення реформ в iнших напрямах, наприклад, щодо створення необхiдної перебудовної iнфраструктури.

Тобто приватизацiю було розпочато за вiдсутностi стратегiї розвитку держави, програми структурної перебудови господарського комплексу, концепцiї економiчної безпеки, достатнього законодавчого забезпечення реформацiйних процесiв. Власне, з цiєї причини приватизацiя в Українi й не виявила своїх позитивiв так швидко, як у деяких iнших посттоталiтарних країнах, викликала в нашому суспiльствi неоднозначну оцiнку.

Як i на початку цього процесу, так i сьогоднi, по сутi на завершальному етапi масової приватизацiї, люди гостро дискутують з питань її доцiльностi, обгрунтованостi обраних при цьому напрямiв, прiоритетiв i темпiв здiйснення перебудови.

Чому? Тому що через правову неврегульованiсть колишню державну власнiсть було розпорошено серед дрiбних акцiонерiв, не спроможних впливати на управлiння i це спричинилося до безкарного всевладдя управлiнського корпусу приватизованих пiдприємств з метою особистого збагачення. Держава фактично втратила контроль за розподiлом власностi в перебiгу приватизацiї, не забезпечивши нi достатнього збереження господарського потенцiалу, нi захисту iнтересiв пересiчного громадянина вiдповiдно до сертифiкатного способу приватизацiї.

I все-таки хай як там є, йшлося в доповiдi й спiвдоповiдi, в цiлому позитив приватизацiйних процесiв уже є. Лiквiдовано державну монополiю в багатьох галузях господарства, що дає змогу формувати конкурентне середовище. Взагалi істотно переорiєнтовується роль держави в економiчних процесах i вiдносинах власностi. Закладено основи корпоративного сектору економiки. Створюються такi ринковi важелi, як фондовий ринок i, зокрема, ринок корпоративних цiнних паперiв. Зменшується суто господарське навантаження на державний бюджет.

Наводилися цифри. За роки приватизацiї роздержавлено майже 83 тисячi об'єктiв. До колективної форми власностi перейшло бiльше 60 тисяч об'єктiв, приватними стали майже 23 тисячi пiдприємств. На сьогодні роздержавлений сектор економiки володiє 34 вiдсотками основних засобiв виробництва. Вiд початку приватизацiйних процесiв виручено 6,5 мiльярда грн., 6 мiльярдiв перераховано до держбюджету. За минулий рiк середньомiсячна зарплата на реформованих пiдприємствах становила близько 413 грн. Змiна вiдносин власностi сприяє полiпшенню показника ВВП, структури прямих iноземних iнвестицiй.

Водночас iшлося про численнi й гострi проблеми приватизацiї. Наголошувалося на тому, що останнiм часом спостерiгається наявнiсть рiзноманiтних процесiв гальмування процесiв iз роздержавлення. Зокрема, шляхом подання необгрунтованих судових позовiв. Наводилися приклади стосовно ВАТ "Пiвнiчний ГЗК", "Запорiзький алюмiнiєвий завод", "Рiвнеазот", "Луганськтепловоз", "Ужгородський турбогаз", "Львiвський автобусний завод". Тут багато що залежить вiд законодавчого врегулювання.

Державною програмою приватизацiї на 2003-2008 роки визначаються новi пiдходи та напрями вдосконалення приватизацiйного процесу. Однiєю з визначальних її ознак має стати забезпечення вiдкритостi приватизацiйних процесiв. Багато важить також системний розподiл обов'язкiв мiж владними органами в цiй сферi управлiння, публiчнiсть процедур прийняття вiдповiдних рiшень тощо. Пильної уваги потребують вимоги з приватизацiї в особливо важливих народногосподарських комплексах. Таких, як оборонний, авiабудiвний, вуглевидобувний, залiзничний, суднобудiвний, електроенергетичний, нафтогазовий та ДАК "Хлiб України". Паралельно з приватизацiйними мають iти i реприватизацiйнi процеси як регулятор доцiльного балансу вiдносин власностi.

В обговореннi доповiдей взяли участь: Вiталiй ШИБКО - народний депутат України вiд фракцiї Соцiалiстичної партiї України; Наталiя IВАНЕНКО - депутат Херсонської обласної ради; Станiслав НIКОЛАЄНКО - голова Комiтету Верховної Ради України з питань науки i освiти; Олег КАНIВЕЦЬ - голова постiйної Комiсiї з питань приватизацiї та майна Львiвської обласної ради; Петро ЦИБЕНКО - народний депутат України вiд фракцiї Комунiстичної партiї України; Василь КУЙБIДА - вiце-президент Мiжрегiональної академiї управлiння персоналом; Iван БАСТРИГА - народний депутат України вiд фракцiї "Регiони України"; Сергiй МАТВIЄНКОВ - народний депутат України вiд Комiтету Верховної Ради України з питань промислової полiтики i пiдприємництва; Олег САЛМIН - народний депутат України вiд депутатської групи "Демократичнi iнiцiативи"; Володимир НАУМЕНКО - директор Науково-дослiдного iнституту економiки України, президент Спiлки акцiонерiв України; Людмила КИРИЧЕНКО - перший заступник голови Спецiальної контрольної комiсiї Верховної Ради України з питань приватизацiї; Вадим ЛИТВИН - секретар Комiтету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної полiтики та ядерної безпеки; Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ - народний депутат України; Михайло БЕРЕЗОВЧУК - заступник голови Спiлки власникiв житла м.Києва; Юрiй ЄХАНУРОВ - голова Комiтету Верховної Ради України з питань промислової полiтики та пiдприємництва; Микола АЗАРОВ - перший вiце-прем'єр України, iншi учасники слухань.
Узагальнений висновок з дискусiї зводився до того, що приватизацiйнi процеси в Українi вступили в нову фазу, коли масова приватизацiя майже завершилася i очiкується, що змiна власностi досягне стратегiчних пiдприємств, великих господарських комплексiв та природних монополiй. Тому законодавче забезпечення нової програми приватизацiї має усунути недолiки та прорахунки попереднiх рокiв i створити такi умови дiяльностi власникiв, за яких вони могли б ефективно управляти пiдприємствами в конкурентних умовах.

Висловлювалися конкретнi пропозицiї та зауваження до проекту Рекомендацiй слухань. Вони стосувалися Кабiнету Мiнiстрiв, Фонду державного майна, Антимонопольного комiтету, Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку, Генеральної прокуратури України, iнших вищих органiв державної влади, вiдповiдних владних органiв на мiсцях.

Верховнiй Радi, iншим суб'єктам законодавчої iнiцiативи рекомендувалося проаналiзувати вiдповiднiсть чинного законодавства в сферi приватизацiї її нинiшнiм реальним умовах, внести необхiднi змiни i доповнення, якi сприяли б ефективнiшому, соцiально спрямованому роздержавленню власностi.

Це тим важливiше, коли зважити, що для бiльшостi як приватизованих, так i державних пiдприємств України залишаються характерними висока витратнiсть i низька продуктивнiсть працi, зростання заборгованостi й вiдсутнiсть інновацій, а головне - недостатнiй рiвень вкладень у виробництво. З цього випливає, що врегулювання вiдносин власностi, становлення корпоративного управлiння й прозорого фiнансування, якi є, як правило, наслiдком цивiлiзованої приватизацiї, ще попереду. До цiєї мети треба йти вперто i невтомно…

У пiдсумковому словi головуючий подякував учасникам слухань за роботу, закликав доопрацювати проекти Рекомендацiй i вiдповiдної Постанови, якi мають стати за основу в удосконаленнi правової бази з питань роздержавлення майна, демократизацiї економiки. Вiн пiдкреслив важливiсть слухань i для доопрацювання Програми приватизацiї на 2003-2008 роки. Головне, сказав ЛИТВИН В.М., - дотримання вiдкритостi, прозоростi, вiдповiдальностi.

До кiнця поточного тижня народнi депутати працюють у комiтетах i фракцiях, у виборчих округах.

В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИТЬ РОБОТУ 4 БЕРЕЗНЯ, У ВIВТОРОК.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку