У ЧЕТВЕР, 15 ГРУДНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на засіданні 14 грудня. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони та одну постанову, 11 законопроектів та один проект постанови відхилено.
Далі головуючий зробив кілька оголошень про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Степана Гавриша до фракції СДПУ(о) і про входження народного депутата Валерія Келестина до фракції НСНУ.
В.Литвин також повідомив про засідання Погоджувальної ради керівників депутатських фракцій і груп, яке відбулося напередодні, а також про засідання у Президента України, на яких були досягнуті домовленості щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет на 2006 рік у другому читанні на вечірньому пленарному засіданні 15 грудня.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Проект Постанови про видання оновленого тексту Конституції України доповів народний депутат Петро Симоненко. За його словами, автори проекту виходили з того, що з першого січня набувають чинності зміни до Конституції, і фактично країна буде мати новий Основний Закон. Зараз для користування спеціалістами і громадянами України не має єдиного виданого з тими змінами, які прийняті були ще у грудні минулого року, тексту Основного Закону. Тому треба всім, хто забезпечує виконання прав і свобод громадян, надати можливість мати єдиний текст оновленої Конституції.
Постанова передбачає звернутися до Кабінету Міністрів до 31 грудня нинішнього року видати текст Конституції із змінами, внесеними відповідно Верховною Радою Законом України "Про внесення змін до Конституції України" накладом один мільйон екземплярів з фінансуванням з Державного бюджету.
Постанова була прийнята 259-ма голосами.
Наступним розглядалося питання про призначення суддів Конституційного Суду України. Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді призначити суддями Конституційного Суду України Олега Литвака, Івана Вернидубова, Марію Маркуш, Петра Стацюка, Петра Вороб'я, Василя Борденюка. Ці кандидатури були запропоновані для внесення у бюлетень для голосування, яке відбулося у перерві засідання о 12-ій годині.
Народні депутати розглянули і прийняли Постанову про календарний план проведення дев'ятої сесії Верховної Ради України четвертого скликання. Постановою передбачено, що остання сесія парламенту четвертого скликання почнеться 7 лютого, а останнє пленарне засідання відбудеться 4 квітня, при цьому сесія не закриватиметься. Вона закриється, коли почнеться перша сесія Верховної Ради п'ятого скликання.
За цей час всього передбачено: для роботи у пленарному режимі – 4 тижні, 3 тижні – для роботи в комітетах і фракціях і 2 тижні – для роботи народних депутатів у виборчих округах, а також передбачається, у відповідності з Регламентом Верховної Ради, провести два Дні Уряду України у Верховній Раді.
Далі народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (стосовно висвітлення роботи Верховної Ради України).
Змінами передбачено визначити окремою постановою Верховної Ради про висвітлення на все чергове скликання народних депутатів Верховної Ради України. Голова Верховної Ради і Керівник Апарату, або Керівник Апарату за його дорученням укладають відповідну угоду і не треба буде приймати постанову на кожну сесію.
Закон було прийнято в цілому 347-ма голосами "за".
Після цього розглядалися законопроекти у другому читанні. Верховна Рада прийняла в цілому закони: про внесення змін до деяких законів України (стосовно розвідувальних органів); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо іпотечних відносин); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням при використанні бюджетних коштів, державного і комунального майна); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо наукової відпустки); про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"; про житловий фонд соціального призначення.
На повторне друге читання було відправлено проект закону про нотаріат.
До порядку денного був включений проект Постанови Верховної Ради про запрошення місії спостерігачів від СНД в якості офіційних спостерігачів на виборах до рад всіх рівнів в Україні у березні 2006 року.
Ним передбачалося доручити Голові Верховної Ради України В.Литвину направити відповідні запрошення у визначені відповідним законодавством України терміни місії офіційних спостерігачів СНД на вибори до рад всіх рівнів у березні 2006 року. Центральній виборчій комісії пропонувалося забезпечити акредитацію та безперешкодне і повноцінне функціонування спостерігачів від СНД під час проведення виборів.
Постанова була прийнята 243-ма голосами.
Далі народні депутати включили до порядку денного два проекти законів про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо використання коштів від продажу акцій ВАТ "Криворіжсталь"). Обидва законопроекти передбачають направлення частини або всіх коштів, отриманих від повторної приватизації ВАТ "Криворіжсталь", на повернення знецінених заощаджень громадян.
Законопроекти були прийняті за основу у першому читанні.
Після цього народні депутати повернулися до розгляду законопроекту про заборону політичних переслідувань та обмеження прав і свобод громадян за політичними ознаками. Законопроект був розглянутий напередодні і народні депутати прийняли рішення ухвалити його у першому читанні.
Народні депутати також повернулися до розгляду проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту особистих прав і свобод громадян) і також прийняли його у першому читанні за основу.
Після перерви народні депутати розглянули і прийняли низку постанов про обрання і звільнення суддів.
Голова Лічильної комісії Валерій Мішура поінформував про результати голосування щодо призначення суддів Конституційного суду України. Лічильна комісія визнала вибори такими, що не відбулися. З 427-ми народних депутатів, повноваження яких визнані, бюлетені для голосування отримали всього 62 депутати.
Після цього дві фракції наполягли на перерві. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Михайлу Добкіну. Він зачитав заяву фракції "Регіони України", згідно з якою "силові структури держави продовжують вдаватися до грубого порушення законодавства і всіх норм людської моралі".
Фракція "Регіонів України" вимагала невідкладно викликати до Верховної Ради міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, для того, щоб заслухати його пояснення з приводу дій представників правоохоронних органів Донецької області проти трьох громадян, від яких під тиском вимагалися свідчення проти голови Донецької облради Б.Колеснікова.
Після виголошення цієї заяви народні депутати з фракції "Регіони України" заблокували трибуну, вимагаючи прийняти Постанову про заслуховування інформації міністра внутрішніх справ України Ю.Луценка та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Н.Карпачової щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Б.Колеснікова.
Постанова була прийнята з вилученням пункту другого, згідно з яким пропонувалося також з цього питання заслухати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Народні депутати звернули увагу, що Уповноваженого з прав людини в державі фактично немає, оскільки він включений у виборчі списки партії "Регіони України".
Після цього народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні. Вони розглянули і прийняли в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (нова редакція); про внесення змін до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (повторне друге читання); про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо пільг).
Верховна Рада прийняла Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України".
Народні депутати повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України. Після повторного розгляду у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента було прийнято: Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" та інших законів України"; Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо акцій відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"); Закон України "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці".
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо стабілізації цін на ринку нафтопродуктів). Рішення щодо цього законопроекту було запропоновано головуючим прийняти на початку вечірнього засідання.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні було продовжено розгляд питань порядку денного. Народні депутати після розгляду за скороченою процедурою відхилили проект закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (щодо врегулювання ринку нафтопродуктів).
Верховна Рада відхилила проект Постанови про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів.
Голова Верховної Ради зробив оголошення про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата Андрія Деркача до складу фракції СПУ.
Після цього згідно з прийнятою на ранковому засіданні Постановою народні депутати заслухали міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка, який, доповідаючи по основному питанню. спочатку поінформував про стан боротьби із загальною кримінальною злочинністю. За його словами, з початку року скоєно 406 тисяч злочинів, розкрито 280 тисяч злочинів, в тому числі більше 23 тисяч злочинів минулих років. В цьому році розкривається понад 90 відсотків умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень зі смертельними наслідками. Незважаючи на зростання числа розбоїв ефективність роботи з їх розкриття також перевищує 80 відсотків.
Міністерством обрано стратегію на знешкодження найбільш небезпечних організованих груп, які дестабілізують ситуацію в регіонах, намагаються встановити свій контроль не лише над економічними, але і над суспільно-політичним життям у них.
Ю.Луценко повідомив, що в країні діє 121 найбільш небезпечне злочинне угрупування. Робота з їх викриття триває, вже знешкоджено 97 організованих злочинних груп, розкрито ряд тяжких та особливо тяжких резонансних злочинів. Одним із результатів цієї роботи стало зменшення на 13 відсотків кількості вбивств цього року по Україні.
Торкнувшись справи, власне через яку народні депутати вирішили заслухати міністра, щодо фактів застосування тортур при розслідуванні кримінальної справи Бориса Колєснікова, Ю.Луценко повідомив, що ГУБОЗ МВС України, УБОЗ МВС України в Донецькій області спільно з Головним слідчим управлінням МВС України в результаті реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи було затримано всіх, хто зазначений у цій довідці і підозрювався у скоєні замаху на життя пана Пінчука та його сина, а також скоєння ряду інших злочинів, зокрема, вбивство та підрив автомобіля з ціллю вбивства.
У зв'язку з цієї операцією припинено діяльність підозрюваного злочинного угрупування з міжрегіональними зв'язками, до складу якого входили 4 чоловіки, щодо яких, за словами народних депутатів, застосовувалися тиск і побиття. Учасники угрупування тривалий період часу підозрюються в скоєні на замовлення тяжких злочинів. Встановлюється їхня причетність до здійснення злісного хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї у відношенні громадянина Пінчука – власника ТЦ "Білий лебідь" (кримінальна справа 0321612, порушена за ознаками частини третьої статті 206). У теперішній час проводяться заходи щодо встановлення замовника злочину та місця знаходження зброї, що застосувалася при його скоєні.
Ю.Луценко спростував слова народних депутатів щодо фактів тиску на затриманих у справі Б.Колеснікова, зазначивши, що для міліції це рядова справа, яка розслідується в повній відповідності з КПК. Ніяких побоїв, тортур, чогось іншого в ній не було.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, міністр внутрішніх справ визнав факти застосування побоїв та утиску з боку працівників міліції, які ще мають місце. Саме для цього у міністерстві було утворена спеціальна група, до складу якої ввійшли представники найвідоміших в Україні правозахисних організацій, які мають повну можливість разом із представником у справах людини заходити в будь-який час неочікувано в будь-які камери утримання системи МВС і перевіряти все на власні очі.
Ю.Луценко також сказав, що в Україні немає жодних незаконних дій по політичних мотивах. Він деталізував інформацію, яку надав у своєму виступі. За його словами, завдяки діям міліції значно покращилась криміногенна ситуація в більшості областей України, зокрема в Донецькій. Ліквідовано донецьке організоване злочинне угрупування "Люкс" - 12 затриманих кілерів, кримське злочинне угрупування - 8 кілерів, дніпропетровське – 6, сумське – більше десятка, закарпатське –півтора десятка. Це призвело до того факту, що вбивств в Україні зменшилось на 13%.
За підсумками обговорення інформації міністра внутрішніх справ, Верховна Рада відхилила один проект Постанови. Інший проект, який мав бути проголосований, за пропозицією автора, вирішено розглянути пізніше.
Народні депутати прийняли Постанову про Рекомендації парламентських слухань "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування".
Далі народні депутати розглянули проект Кримінально-процесуального кодексу України і прийняли його за основу.
Дві фракції наполягли на перерві. Народний депутат Василь Надрага від імені фракції звернувся до Верховної Ради повернутися до розгляду раніше не підтриманих проекту закону про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" (щодо регулювання ринку нафтопродуктів) і проекту Постанови про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпорту нафтопродуктів.
Народні депутати прийняли законопроект за основу, а Постанову в цілому.
Далі до порядку денного було включено і розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців). Внесення змін до чинного закону зумовлені необхідністю розкриття інформації про осіб, які уповноважені приймати відповідні рішення від суб'єкта господарювання. Це розкриття інформації робиться шляхом внесення такої інформації в Державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності.
Законопроект було прийнято за основу.
Народні депутати розглянули ще один законопроект стосовно запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Він є другим законом, яким пропонується привести у відповідність систему державної реєстрації з принципом організаційної єдності – так званого "єдиного вікна". Законопроект також було прийнято за основу.
Далі народні депутати включили і розглянули проект Постанови про питання управління державним майном, яке забезпечує діяльність Верховної Ради України. Ним пропонувалося підтримати пропозицію Управління справами Апарату Верховної Ради України щодо передачі у комунальну власність територіальної громади міста Києва об'єктів державної власності, які знаходяться на балансі Верховної Ради України, а саме: житлових будинків для малосімейних.
Постанова була підтримана 308-ма голосами.
Дві фракції – "Єдина Україна" і БЮТ наполягли на перерві. Народний депутат з фракції БЮТ Олег Білорус, тримаючи у руках щойно отриманий проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік, заявив, що народні депутати його не бачили і не читали, ні постатейно, ні по сторінках, ні, навіть, по розділах.
О.Білорус заявив про бюджетну кризу у державі і закликав колег вимагати постатейного розгляду по повній процедурі, прописаній в Бюджетному кодексі і не приймати такий бюджет.
Далі народні депутати включили до порядку денного проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", яким передбачається додатково направити 1 мільярд 600 мільйонів гривень на фінансування діяльності Пенсійного фонду. Це пропонується зробити для того, щоб підготуватися до авансового платежу, який необхідно передати на всі відповідні пенсійні фонди з тим, щоб з 1 січня пенсіонери вчасно отримали свої пенсії, оскільки при завершенні 2005 року Пенсійний фонд фактично буде закінчувати з нульовим балансом, тобто у нього не буде залишатися грошей для таких виплат. Тому пропонується передати спеціальний трансферт, тобто дотацію, Пенсійному фонду України у розмірі 1 мільярд 600 мільйонів гривень. У відповідності до цього закону зроблені всі необхідні зміни до додатків.
Закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік" було прийнято за основу 249-ма "за".
Після цього народні депутати розглянули у повторному другому читанні проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік.
Міністр фінансів Віктор Пинзеник доповів про основні результати доопрацювання. Він зазначив, що в результаті доопрацювання вдалося уточнити доходи і видатки Державного бюджету. Вони зменшені на 2,2 мільярда гривень. Таке зменшення відбулося в основному за рахунок доходів та видатків Спеціального фонду бюджету і не пов'язане з реальним зменшенням доходів. Мова йде про врахування в бюджеті доходів щодо ПДВ на аграрну продукцію. Цей ресурс залишається у розпорядженні аграрного сектору, але не буде враховуватися в доходах і видатках Державного бюджету. Збережено незмінним дефіцит бюджету, він складає 12,9 мільярда гривень, або 2,5% валового внутрішнього продукту.
Уряду і Бюджетному комітетові Верховної Ради вдалося досягнути згоди щодо зниження податкового навантаження. Хоча це зниження менше, ніж пропонувалося Урядом, але перший крок у цьому напрямі з 1 січня наступного року буде зроблено. Він стосується зменшення нарахувань на фонд заробітної плати, скасування митних зборів, зниження ставок з купівлі, продажу валюти.
На 5,6 мільярда гривень збільшено ресурс загального фонду місцевих бюджетів. В цій сумі вперше з 2006 року місцевим бюджетам передаються кошти на централізовані заходи і програми в сумі 659 мільйонів гривень. У 2 рази збільшено обсяг субвенцій на реалізацію інвестиційних проектів в регіонах.
Крім того, додатково до цих сум 3,3 мільярда гривень враховано в спеціальному фонді для місцевих бюджетів. З них 2 мільярди гривень закладено на врегулювання питань заборгованості з комунальних платежів місцевих бюджетів. Порівняно з першою версією бюджету, в 3 рази збільшено суму коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва та рослинництва.
Уряд погодився з пропозицією щодо вилучення з бюджету по Спеціальному фонду сум ПДВ на аграрну продукцію, що теж використовується для підтримки виробництва аграрної продукції. В результаті тривалих дискусій підтримана позиція уряду щодо збереження у бюджеті програми здешевлення кредитів для аграрного сектору.
Зі свого боку уряд погодився із пропозицією щодо спрямування частини надпланових надходжень від приватизації на довгострокове кредитування проектів села. У доопрацьованому проекті збільшено обсяг видатків на розвиток вугільної промисловості на 900 мільйонів гривень. Збережено запропоновані урядом програми щодо підтримки базової медицини на селі. Вони стосуються облаштування фельдшерсько-акушерських пунктів – по 7 тисяч гривень, сільських амбулаторій – по 32 тисячі гривень, придбання автомобілів швидкої допомоги – в кожен район України по одному автомобілю.
В.Пинзеник далі доповів про те, що не вдалося досягнути згоди щодо коштів на вирішення питань енергозбереження. Компроміс знайдено в тому, що в рамках інвестиційних проектів буде передбачено частину коштів на енергозбереження. Крім того, закладена можливість спрямування частини коштів від надпланових надходжень за приватизовані об'єкти на кредитування проектів енергозбереження.
Міністр фінансів поінформував про ті ризики, які несе проект бюджету на наступний рік. В першу чергу йдеться про дефіцит бюджету - 2,5% до ВВП – це критичний для країни дефіцит.
В.Пинзеник також висловив стурбованість станом балансу бюджету. За його словами, чинним законом про бюджет всі доходи розписані по відповідних напрямах видатків. Однак, в останній час все частіше приймаються закони, які, з одного боку, призводять до втрат доходів бюджету, а з другого боку, передбачають видатки, які законом про бюджет не передбачені. Це призводить до руйнування бюджету, неможливості виконання багатьох норм законів.
Стурбованість у міністра фінансів викликало і те, що витрати бюджету і цього року, і 2006 року за проектом затверджуються з перевищенням видатків над розміром доходів, тобто з дефіцитом. Джерелом його покриття Закон "Про Держбюджет" визначив надходження від приватизації. Однак, сьогодні проголосований закон, яким передбачається інші напрями використання коштів, ніж передбачені чинним Законом "Про бюджет".
В.Пинзеник наголосив на тому, що проект бюджету є не простим, є продуктом не простого, а інколи і суперечливого компромісу узгодження, він досить проблемний, але з цим бюджетом пов'язано чимало й добрих рішень, що мають бути введенні з 1 січня 2006 року. Зокрема, цим бюджетом уряд передбачив підняття мінімальних розмірів заробітних плат і пенсій. В бюджеті закладено кошти на підвищення пенсій у 2,5 - 3,5 рази інвалідам першої групи, учасникам ліквідації аварій на Чорнобильський станції. На 50 відсотків - пенсій по інвалідності солдатам строкової служби. На реалізацію багатьох інших соціальних програм. Неприйняття бюджету блокує можливість реалізації цих програм.
Кабінет Міністрів запропонував підтримати цей непростий документ.
Виконуюча обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, яка доповідала від Комітету, зазначила, що фактично сьогодні саме від парламенту залежить наскільки він зможе консолідувати власні інтелектуальні зусилля і подолати цю політичну кризу, яка назріла в суспільстві. Бюджет готувався майже 3 місяці. Він абсолютно відрізняється від того проекту, який надійшов 15 вересня до Верховної Ради. Бюджетний комітет, до складу якого входять представники всіх фракцій і груп, намагався в першу чергу працювати ефективно, в інтересах економіки, в інтересах народу України, підтримуючи і реалізуючи ті політичні програми, які мають партії, представлені в парламенті.
Саме тому, коли цей закон прийшов в парламент, Комітет пропонував його навіть не розглядати і повернути уряду. Але в той час уряд уже був у відставці, і відправляти цей закон не було кому.
Л.Супрун повідомила, що Комітет за ці три місяці ліквідував абсолютно всі "заначки", які залишалися поза межами доходів Державного бюджету. Саме тому цей бюджет сьогодні має приріст в доходах більше ніж 10 мільярдів гривень. Члени Комітету вважають, що нам вдалося ліквідувати багато із тих програм, за якими були приховані незрозумілі видатки, деякі із цих програм вже давним-давно закінчилися: одні в 2003 році, другі – в 2005 році, треті закінчуються в 2005 році.
В. о. Голови Комітету далі розповіла про ті пріоритети, над якими зосереджено працював Комітет. У першу чергу – це місцеві бюджети. Зокрема, Комітет запропонував в бюджетних висновках спрямувати на місцеві бюджети додатково 5 мільярдів гривень для того, щоб забезпечити елементарні видатки.
Другим пріоритетом в роботі Комітету були видатки на АПК. Л.Супрун нагадала, що 2006 рік буде Роком села. Насправді, в бюджеті 2006 року, який був поданий в першому читанні ніякого відродження села і ніяких доходів для села, і ніякої підтримки для села, фактично, не було.
Комітет запропонував простий і прозорий механізм, коли не треба ходити до чиновника і випрошувати в нього кошти. Цей механізм європейського рівня і значення, і змісту. Це - пряма дотація на посіяний гектар, або на вирощений кілограм худоби. Така процедура передбачає сьогодні в бюджеті майже 1 мільярд 900 мільйонів гривень замість 600 мільйонів.
Третім пріоритетом в бюджеті були враховані необхідні видатки для покриття собівартості вугілля.
Л.Супрун окремо зупинилася на дефіциті бюджету. Вона наголосила, що завжди потрібно проводити виважено економічну бюджетну політику, щоб грошові кошти, які можуть политися за рахунок емісії не спричинили шаленої інфляції у країні. Бо тоді, навіть за умови збільшення доходів громадян, вони можуть перетворитися просто на порох. Тому Комітет розрахував дефіцит бюджету в межах 2,5 відсотків. Л.Супрун звернула увагу на те, що європейський норматив складає три відсотків. І багато країн європейських сьогодні не можуть витримати цей норматив, і тому знаходяться на рівні сім чи дев'ять відсотків, відповідно як Франція чи Німеччина.
За словами Л.Супрун, бюджет збалансовано повністю у відповідності до вимог, які сформовані у бюджетних висновках.
Завершуючи свій виступ, Л.Супрун наголосила, що це не бюджет цього уряду. Це бюджет, розроблений із залученням фахівців, спеціалістів Верховної Ради, ставить перед собою основне завдання – зберегти стабільність і забезпечити економічне зростання в країні.
У ході обговорення законопроекту народні депутати висловили до нього чимало критичних зауважень. У виступах переважно прозвучала думка, що такий бюджет приймати не можна. Народні депутати вказували на ті прорахунки, яких допустив уряд при доопрацюванні.
Після закінчення обговорення слово було надано прем'єр-міністрові Юрію Єханурову, який наголосив на досягнутому компромісу і збалансуванні основних позиції бюджету наступного року. Уряд попросив проголосувати законопроект в другому читанні і в цілому, і таким чином, дати можливість працювати українській економіці.
Ю.Єхануров звернув увагу на кошти, виділені на розвиток - 29 мільярдів гривень. Ця сума дасть можливість виконати основні параметри, які закладені на наступний рік.
Після цього на голосування було внесено проект закону, запропонований Комітетом з питань бюджету. За його підсумками законопроект набрав 122 голоси "за".
Голова Верховної Ради оголосив про внесення на голосування пропозиції народного депутата К.Фоменко про прийняття доходів, видатків, дефіциту бюджету і трансфертів для місцевих бюджетів з тим, щоб можна було працювати над місцевими бюджетами.
Цю пропозицію підтримали 111 депутатів. Пропозиція була поставлена на голосування ще раз, але набрала 87 голосів.
Останнім голосувався проект Постанови про особливості бюджетного процесу щодо Державного бюджету України на 2006 рік. Ним пропонувалося відхилити проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік, поданий Кабінетом Міністрів, на повторне друге читання.
Доручити Комітету з питань бюджету за сприяння Кабінету Міністрів не пізніше 21 грудня 2006 року подати на розгляд та затвердження Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 1 півріччя 2006 року.
Постановою також пропонувалося при розробці проекту закону про Державний бюджет України на 1 півріччя 2006 року, керуючись статтею 1 статті 46 Бюджетного кодексу передбачити видатки у першу чергу на подолання епідемії в Автономної Республіці Крим та на проведення виборів народних депутатів України і депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Постанова не набрала необхідної кількості голосів для прийняття. Таким чином проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік було відхилено.
На цьому вечірнє засідання завершилося.