У ВIВТОРОК, 10 СІЧНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Вечірнє засідання розпочалося з розгляду проекту закону про затвердження Державної цивільної програми розвитку національного усиновлення дітей в Україні "Кожній дитині - власну родину" на 2006-2016 роки.
Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини, тим самим визнала важливість і необхідність саме усиновлення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, його пріоритетне становище відносно інших форм влаштування дітей.
Світове співтовариство визнало і зафіксувало у міжнародно-правових актах перевагу саме розвитку національного усиновлення як такого, що найбільше відповідає вищим інтересам дитини.
Програмою, автором якої є народний депутат Ігор Осташ, передбачається вдвічі збільшити національне усиновлення в Україні. Таке збільшення повинно відбутися за рахунок суттєвого скорочення кількості дітей-сиріт, які знаходяться на вихованні у дитячих закладах. У 2002 році в Україні потребували влаштування 23 тисячі 800 дітей. Із них до дитячих закладів було влаштовано лише 7 тисяч 972 дитини, а усиновлено 6 тисяч 925 дітей. Мала місце практика гальмування національного усиновлення внаслідок збільшення міжнародного усиновлення. У тому ж 2002 році було усиновлено 2 тисячі 300 дітей в родинах українців і тисячу сімсот було віддано в родини іноземців.
Законопроект має на меті створити належні правові, координаційні, економічні умови, необхідні для розвитку в Україні процесу усиновлення дітей. Для цього пропонується здійснити ряд заходів, спрямованих на популяризацію усиновлення, забезпечення населення інформацією щодо порядку усиновлення, дослідження проблем в цій сфері, вдосконалення законодавства, а також формування дієвих державних структур, які ефективно будуть займатися усиновленням.
Народні депутати підтримали прийняття Програми. У виступах наголошувалося, що національне усиновлення повинно стати реальним пріоритетом і його потрібно усіляко підтримувати і стимулювати.
Законопроект було прийнято за основу 308-ма голосами.
Наступним народні депутати розглянули проект закону про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного майна" (щодо розрахунків за придбані покупцями в Україні об'єкти приватизації).
Як зазначив доповідач, Голова Національного банку України Володимир Стельмах, Президентом України були внесені доповнення до чинного закону, які спрямовані на упорядкування законодавства і прискорення розрахунків з інвесторами. При цьому додаткових витрат з бюджету не передбачається.
Доповідач обгрунтував внесення доповнень до чинного закону тим, що діюче законодавство передбачає здійснення всі видів платежів в Україні у національній грошовій одиниці. Але, час змінюється і вітчизняні підприємства зараз мають право також зберігати свої кошти і в іноземній валюті. Крім того, приватизація проходить інколи за участю іноземних інвесторів і у таких випадках є потреба проводити розрахунки в іноземній валюті. Досвід з продажем акцій ВАТ "Криворіжсталь" показав, що надходження чималих коштів від приватизації в іноземній валюті внесло деяке хвилювання на валютний ринок, яке може відобразитися на зниженні валютного курсу, в зв'язку з чим будуть потерпати бюджетні доходи і доходи підприємств.
У зв'язку з цим було прийнято рішення внести доповнення до Закону "Про приватизацію" з тим, щоб дати можливість як іноземним, так і вітчизняним інвесторам здійснювати за погодженням з Національним банком розрахунки в іноземній валюті. Згідно з чинним законодавством виключення на розрахунки на території України може дозволяти тільки Національний банк. Тому, якщо у майбутньому може виникнути таке питання, то Національний банк повинен буде надати дозвіл Фонду державного майна, щоб він міг отримати кошти в іноземній валюті.
Метою проекту є надати право оплачувати вартість придбаного у процесі приватизації державного майна не лише національною валютою України, але за погодженням з Національним банком України і вільноконвертованою валютою, доларом, євро та ін.
За підсумками обговорення питання законопроект було прийнято за основу.
Після цього дві фракції: "Народний Рух України" і Партії промисловців і підприємців наполягли на оголошенні перерви. Без її оголошення слово для виголошення заяви від фракцій було надано народному депутатові Борису Беспалому. Парламентські фракції Блоку "Наша Україна" розцінили голосування у Верховній Раді за проект постанови щодо відставки уряду, поданий лідером комуністів Петром Симоненко, як "антиконституційну спробу дестабілізувати політичне та соціально-економічне становище в Україні". Не конституційність прийнятого рішення є очевидною з юридичною та процесуальною точок зору, зауважив народний депутат.
Ще дві фракції: Блоку Юлії Тимошенко і "Єдина Україна" також вимагали перерви або виступу. Представник цих фракцій народний депутат Віктор Таран привернув увагу до підписаної НАТ "Нафтогаз" угоди про постачання газу з Росії в Україну. За його словами, "за розмірами економічних збитків дана угода є найстрашнішим документом підписаним за роки незалежності. Більше того, після підписання цієї угоди Україна не лише попадає в повну залежність від російської газової труби, а ще й попадає в залежність від напівкримінальної газової структури "РосУкрЕнерго".
Фракція БЮТ рішуче наполягла на тому, щоб уряд Єханурова пішов у відставку "як такий, що зрадив Україну. Адже немає гарантії, що цей уряд, здійснивши таку зраду сьогодні, не повторить її завтра знову".
За скороченою процедурою народні депутати далі розглянули низку проектів законів. Першим з них – проектом закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо Держфельдслужби) пропонується виключити з переліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню осіб начальницького, рядового складу фельд'єгерської служби. Таким чином буде розв'язана правова колізія, яка склалася. Прийняття запропонованих змін дасть можливість працівникам фельд'єгерській служби, які виходять на пенсію, отримувати належну пенсію і отримувати її відповідно з порядком, який передбачений для працівників МВС.
Законопроект про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо Держфельдслужби) було прийнято за основу у першому читанні 243-ма голосами "за".
За основу 296-ма голосами "за" було прийнято проект закону про внесення змін до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (щодо неповнолітніх в'язнів). Він передбачає внесення зміни до статті 6.1. чинного закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Зміни полягають в поширенні пільг колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання на осіб, яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років.
Наступним законопроектом про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" (щодо звільнення судді) пропонувалося надати право звільнити з посади голову суду чи його заступника Вищій раді юстиції. Згідно з чинним законом це право має Президент України за поданням Голови Верховного Суду на підставі рекомендації відповідної ради суддів чи спеціалізованих судів чи Ради України.
Ініціатива щодо вдосконалення правової основи діяльності Вищої ради юстиції, як зазначив Голова Комітету з правової політики Василь Онопенко, хоч і заслуговує на увагу, однак суперечить Конституції України, зокрема, статті 131, якою передбачено, що Вища рада юстиції може вносити подання про звільнення з посади судді, а не з посади адміністративної. Тому щоб внести цей законопроект і розглянути як закон, треба міняти Конституцію, зауважив В.Онопенко.
Однак, народні депутати не врахували думку профільного Комітету щодо законопроекту і проголосували за його прийняття за основу у першому читанні. На їхню думку, прийняття цих змін буде сприяти демократизації судової гілки влади.
Законопроект підтримали 234 народні депутати.
На цьому вечірнє засідання завершилося.