У СЕРЕДУ, 8 ЛЮТОГО, ДЕВ'ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 7 лютого. Розглянуто 17 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято вісім законів та дві постанови, два законопроекти прийнято за основу, шість законопроектів відхилено.
За результатами розгляду пропозицій Президента України: один закон прийнято у новій редакції, один закон скасовано.
Далі головуючий виголосив депутатські запити.
Після цього кілька фракцій наполягли на наданні слова для виголошення заяв.
Далі народні депутати розглянули у другому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". Як пояснив Голова профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков, після прийняття за основу законопроекту надійшло, не рахуючи суто редакційних, близько 200 зауважень і пропозицій. З них 139 враховані повністю, 27 - з уточненням редакції, не підтримано - 34.
До другого читання у законопроект внесені кілька принципових доповнень. Зокрема, не розкриваються в деталях проблеми мобілізації, оскільки є окремий закон, введено окрему главу про соціальні гарантії, щоб зафіксувати усунення несправедливості, коли при загибелі військовослужбовця компенсаційні гарантії набагато менші ніж в інших силових структурах, введена глава про контроль і нагляд за дотриманням законності, уточнений час введення в дію закону і деякі інші зміни.
Закон було прийнято в цілому 300-ми голосами.
В цілому було прийнято і наступний закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України, пов'язаних з проведенням експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд".
Верховна Рада прийняла в цілому Лісовий кодекс України. Під час розгляду кодексу за поправками навколо однієї з них, яку вніс народний депутат Микола Шершун, виникла дискусія. Поправкою передбачалося, що ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.
Як пояснив доповідач від профільного Комітету з питань екологічної політики, прирокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Валерій Самоплавський, абсолютна кількість лісів знаходиться у державній власності. В межах міст, наприклад, міст Севастополь і Київ, зелене кільце відноситься до комунальної власності. Однак, прийнятий Земельний кодекс передбачає власність на землю для сільськогосподарського призначення. І якщо фермер хоче мати 40-50 гектарів для вирощення сільгоспкультур, і там є невеличкий клаптик лісу гектар, півтора гектари, які будуть всередині цих масивів, передбачається, щоб вони також автоматично відходили у приватну власність фермера.
За словами, доповідача, лісівники чи постійні користувачі не можуть вести господарство на цьому клаптику, якщо воно буде знаходитись в середині даного масиву, земельного масиву.
Ця пропозиція спочатку викликала несприйняття у деяких депутатів. Однак, повернувшись до переголосування поправки, народні депутати прийняли її, а потім і Лісовий кодекс.
Верховна Рада скасувала своє рішення про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України "Про освіту" (щодо учасників навчально-виховного процесу) та прийняла дві постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів, що стосуються вищої освіти та зняття з розгляду деяких законопроектів, які суперечать Конституції України, та вже врегульовані прийнятими законами.
Верховна Рада ратифікувала Угоду про позику (Проект удосконалення системи соціальної допомоги) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Вона передбачає запровадження Україною якісно нового рівня в організації адресної підтримки найбідніших верств населення шляхом забезпечення комплексного підходу до надання соціальної допомоги інвалідам, одиноким громадянам та багатодітним родинам, людям похилого віку та іншим найменш захищеним категоріям громадян.
Реалізація проекту, за словами виконуючого обов'язки міністра праці та соціальної політики Івана Саханя, дасть можливість реформувати систему соціальної допомоги, в першу чергу, її міські і районні ланки, де безпосередньо здійснюється прийом громадян. При цьому передбачається розробити і запровадити сучасні стандарти в обслуговуванні населення, організації прийому громадян, нове інтегроване програмне забезпечення для призначення всіх видів соціальної допомоги за єдиною заявою, привести до належного стану приміщення місцевих управлінь, пристосувати їх для прийому громадян всіх категорій, в тому числі і інвалідів.
Впровадження проекту, за словами доповідача, матиме і позитивні результати: суттєве зниження рівня бідності через посилення підтримки соціально вразливих груп населення і поглиблення адресності допомоги завдяки визначенню права на призначення допомоги, виходячи з конкретних обставин, що склалися в окремій сім'ї та її фактичного майнового стану, а також поліпшить ефективність управління реформування системи соціальної допомоги.
Крім того, у районних і міських управління соціального захисту буде впроваджено нові технології обслуговування громадян за принципом єдиного вікна, що спростить звернення громадян за їх отриманням і позбавить їх необхідності тривалий час шукати, збирати довідки з цього приводу.
В показниках Державного бюджету на 2006 рік передбачено на ці цілі 240 млн. грн. Відмінною рисою проекту є його реалізація через Державне казначейство України на відміну від тих проектів, які раніше здійснювались. Проект передбачається реалізувати протягом двох з половиною років. При цьому 95 відсотків коштів буде спрямовано на закупівлю товарів і послуг для місцевих та регіональних підрозділів системи Мінпраці.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів і прийняли щодо них рішення. Зокрема, у першому читанні були прийняті законопроекти: про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо оплати послуг); про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації відбування покарань); про внесення змін до деяких законів України (щодо відповідальності за незаконний обін зброї).
За основу і в цілому були прийняті закони: про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" (щодо безоплатного поховання інвалідів війни); про зняття застережень України до Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року.
Верховна Рада розглянула і відхилила три законопроекти про паспорт громадянина України та про внесення доповнення до Закону України "Про міжнародні договори України" (щодо обміну ратифікаційними грамотами).
При розгляді законопроектів про паспорт громадянина України у сесійній залі розгорілася дискусія навколо введення пластикового паспорту європейського зразка. Депутати також пропонували ввести у паспорт громадянина графу "громадянство". Дискусійним було обговорення питання про доцільність введення в паспорт графи "віросповідання".
У підсумку жоден із законопроектів не був підтриманий.
На цьому пленарне засідання завершилося.