У ВIВТОРОК, 20 ГРУДНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про виключення народного депутата Кирила Поліщука зі складу фракції "Регіони України".
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони мали розглянути законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) та проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік у повторному другому читанні. Але в цей час проходили консультації щодо узгодження позицій між представниками уряду і парламентського Комітету з питань бюджету. Тому на пропозицію головуючого народні депутати розглядали наступні у порядку денному за цими проекти законів.
Проект закону про газ (метан) вугільних родовищ доповів голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Леонід Байсаров. Він зазначив, що вугільні підприємства можуть забезпечити Україну не тільки вугіллям, але й газом. Світова практика і досвід багатьох країн показують, що можна не тільки успішно боротися з метаном, а й використовувати його у промислових цілях: на теплових електростанціях, металургійних і хімічних заводах, як пальне для автотранспорту і побутове паливо.
За його словами, законопроект закладає основу для створення і розвитку метановидобувної галузі, надасть можливість значно послабити залежність наших підприємств від постачання палива та енергетики з-за кордону. Розробка проекту випливає з вимог Кабінету Міністрів по підвищенню безпеки роботи на вугільних шахтах. В Україні практично не існує метанової індустрії, а окремі підприємства вугільної галузі, які самостійно розв'язують проблему метану, використовують при цьому не бюджетні кошти. Тому витрат з бюджету не буде. Навпаки, реалізація положень законопроекту забезпечить зменшення витрат бюджету за рахунок зменшення фінансування на ліквідацію наслідків аварії на вугільних шахтах, зменшення обсягів імпортування природного газу, скорочення відрахувань на фінансування екологічних програм, скорочення витрат на закупку енергетичних ресурсів для комунальних потреб та задоволення побутових потреб, створення нових робочих місць.
Говорячи про актуальну сьогодні тему забезпечення української економіки природним газом, доповідач навів приклад США, де успішно працюють технології, які дають можливість добувати його з родовищ як до розробки вугільних шарів, так і в процесі експлуатації. За даними Інституту газу США світовий видобуток вугільного метану в 2010 році повинен зрости до 610 млрд. кубометрів у рік. А це – 20 відсотків загального видобутку природного газу.
Для вугільної промисловості України, де метановий фактор –причина багатьох її проблем, це шлях найбільш оптимальний. За підрахунками вчених українська частина Донецького басейну містить до 20 трильйонів кубометрів метану. І вже зараз можливо добувати до трьох мільярдів кубометрів на рік.
При цьому не тільки розв'язується проблема безпеки праці гірників, а й добувається надійний екологічно чистий енергоносій. Тисяча кубометрів метану по тепловій здатності дорівнюється тонні найбільш калорійного вугілля. Тому прийняття запропонованого законопроекту є необхідним і вкрай важливим.
Цю пропозицію підтримала і більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні. Законопроект було прийнято за основу 354-ма голосами.
Наступним розглядався проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців та військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори.
Закладені у проекті норми передбачають законодавче врегулювання гарантії державної підтримки військовослужбовцям та членам їх сімей у правовій та соціальній сферах, окремі з яких були частково втрачені в останні роки, а також надання гарантій, пов'язаних з проходженням служби, зокрема з питань захисту їх прав, охорони здоров'я, надання медичної допомоги, отримання освіти, тощо.
Згідно з запропонованими змінами, держава зобов'язана посилити турботу про життєдіяльність названих категорій осіб, насамперед посилити їх всебічну підтримку в залежності від віку, стану здоров'я, соціального становища. Як свідчить аналіз, наведені у проекті закону питання соціального захисту дійсно потребують негайного врегулювання на рівні закону і позитивним кроком у розв'язанні проблем усунення неузгодженостей та суперечностей, що продовжують існувати в галузі законодавства з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Це обґрунтовується насамперед різким падінням престижності військової служби в Україні та необхідністю прискорення реформи воєнної організації держави.
Законопроект також був прийнятий за основу у першому читанні 269-ма голосами.
Після цього розглядався проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій). Виконувач обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун нагадала, що цей проект нещодавно було прийнято у першому читанні. Згідно з внесеними змінами до чинного закону пропонується передати із Державного бюджету додаткову дотацію для Пенсійного фонду в розмірі 1 мільярд 600 мільйонів.
Доповідач також нагадала, що після суттєвого підвищення видатків Пенсійного фонду у зв'язку з підвищенням пенсій, в Пенсійному фонді виник певний дефіцит коштів. З метою недопущення невиплати відповідних пенсій для громадян було внесено і розроблено цей законопроект.
Л.Супрун повідомила, що станом на 19 грудня доповнень до цього законопроекту не надійшло, Комітет підтримав той текст, який був внесений на розгляд в першому читанні.
В. о. Голови Комітету запропонувала підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому.
Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) в цілому 397-ма голосами.
Наступним розглядався проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Міністр фінансів Віктор Пинзеник доповів про основні параметри змін до проекту Державного бюджету на 2006 рік, підготовлені урядом разом з Бюджетним комітетом на повторне друге читання.
Міністр фінансів нагадав про принципові вимоги Верховної Ради, які зводились до трьох позицій: місцевих бюджетів, аграрного сектору та вугільної промисловості. Всі вони реалізовані в проекті бюджету.
Ресурс місцевих бюджетів збільшено на 9 мільярдів гривень, в тому числі і по загальному фонду на 5,6 мільярда. Безпосередньо на рахунки місцевих бюджетів зараховуватимуться кошти на централізовані заходи і програми в сумі 659 мільйонів гривень. На розвиток села спрямовується майже 11 відсотків видатків Державного бюджету без трансфертів Пенсійному фонду. З урахуванням уточнень, здійснених Бюджетним комітетом разом з урядом, обсяг коштів на підтримку виробництва продукції тваринництва і рослинництва збільшено в 3,3 рази до 2 мільярдів гривень. Узгоджено також уточнену редакцію використання 1 мільярда гривень на кредитування інтенсивного введення господарства в АПК. Приріст видатків на підтримку вугільної промисловості складає 900 мільйонів гривень.
За словами доповідача, залишився незмінним дефіцит бюджету в розмірі 12,9 мільярда гривень, або 2,5 відсотка ВВП. Збереження балансу бюджету досягнуто за рахунок збору з купівлі і продажу валюти та деяких інших доходів і видатків.
Кінцева версія пропозицій щодо зниження податкового навантаження наступного року виглядає наступним чином: нарахування на фонд заробітної плати зменшується на 1 відсоток, митний збір скасовується з моменту вступу в СОТ, збір з купівлі і продажу валюти зменшується з 1,5 відсотка до 1,3 відсотка.
В.Пинзеник також наголосив на ризиках бюджету 2006 року. Вони стосуються критичного для України дефіциту бюджету у 2,5 відсотка та його структури. За результатами доопрацювання проекту бюджету останніх днів ці ризики посилились, що закладає непрості проблеми з його виконанням.
Разом з тим, уряд усвідомлює критичну необхідність для країни жити за затвердженим бюджетом. Тому Кабінет Міністрів погодився з цими змінами, розуміючи, що без затвердження бюджету з першого січня наступного року блокується підняття мінімального розміру заробітної плати і пенсії, неможливо підняти у два з половиною – три з половиною рази пенсії інвалідам першої групи, учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській станції, на 50 відсотків - пенсії по інвалідності солдатам строкової служби, реалізувати інші соціальні програми.
Ухвалення бюджету, за словами міністра, необхідне й для істотного збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів, збільшення обсягів підтримки аграрного сектору та вугільної промисловості.
В. о. Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун також зазначила, що законопроект доопрацьований разом з урядом з урахуванням трьох основних спірних питань. Вона наголосила на тому, що у разі, якщо він не буде проголосований, він не повертається до Кабінету Міністрів, а залишається у Верховній Раді. Одночасно вступає в дію закон "Про Державний бюджет на 2005 рік" з певними обмеженнями: витрати Державного бюджету можуть здійснюватися лише в межах однієї дванадцятої від видатків 2005 року.
По-друге, у проекті закону про Державний бюджет на 2006 рік передбачено майже 30 мільярдів гривень видатків на розвиток. Якщо не приймається цей закон, то жодної копійки з цих видатків профінансовано не буде.
Крім того, неприйняття законопроекту може призвести до утворення бюджетної заборгованості із соціальних виплат на початок року.
За словами Л.Супрун, депутати в разі неприйняття не зможуть підтримати власні пропозиції по збільшенню мінімального розміру заробітних плат, збільшення мінімального розміру пенсій, збільшення прожиткового рівня, що фактично призведе до неможливості покращити життя громадян.
Л.Супрун також поінформувала депутатів про знайдений Комітетом компромісний варіант щодо запровадження Закону "Про дітей війни". Уряд погодився ввести в дію деякі параметри з цього закону. Мова йде в першу чергу про статтю 5. Остання суперечка стосувалась пільг за житлово-комунальні послуги. Оскільки, законом надається право безпосередньо для дітей війни давати знижку в розмірі 25 відсотків, Комітет додав кошти в розміри 200 мільйонів, а з врахуванням економії орієнтовно в 300 мільйонів, які передбачені і як можливе підвищення ціни на енергоносії всередині субвенції субсидії для оплати саме таких видів допомоги населенню. Фактично для дітей війни передбачено близько 500 мільйонів гривень для забезпечення видатків по цій пільзі.
Комітет запропонував окрему норму, якою передбачено, що закон про соціальний захист дітей війни в частині статті 6 повинен бути введений в дію протягом 2006 року на підставі перегляду Кабінетом Міністрів відповідних нормативних актів. Таким чином, за результатами виконання бюджету першого півріччя 2006 року закон містить пропозицію уряду щодо перегляду і поетапного запровадження введення в дію цієї статті закону.
Л.Супрун звернулася до депутатів з урахуванням цих пропозицій підтримати законопроект про прийняття закону про Державний бюджет на 2006 рік. Це дозволить забезпечити стабільність розвитку економіки і підтримати соціальні виплати населенню.
У ході обговорення народні депутати висловлювалися проти прийняття законопроекту. Аргументи, як і попереднього разу, були ті ж самі: законопроект є неприйнятним, "бюджет не є бюджетом розвитку", "це - бюджет відверто виборний" і за нього голосувати не можна. Деякі депутати погоджувалися проголосувати за бюджет за умови, якщо уряд також візьме на себе частину відповідальності за нього.
За підсумками голосування законопроект набрав 214 голосів і не був підтриманий депутатами.
Після цього Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зачитав статтю 46 Бюджетного кодексу. Згідно з нею, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності Закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів має право здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті кодексу з обмеженнями:
- витрати на Державний бюджет України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені в Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період і одночасно передбачені в проекті закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради;
- щомісячні видатки Державного бюджету не можуть перевищити 1/12 обсягу видатків визначених Законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період, крім випадків передбачених часиною 4 статті 15 та частиною 4 статті 23 цього кодексу;
- до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов'язаних з веденням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.
В.Литвин звернув увагу, що "тут є політика, це передвиборчий період, але ж ми на півроку прирікаємо країну на невизначеність".
Головуючий поставив на голосування питання про повернення до розгляду законопроекту про Державний бюджет на 2006 рік. Пропозиція не була підтримана.
Після цього слово було надано прем'єр-міністру України Юрію Єханурову. Він звернувся до народних депутатів з тим, що неприйняттям бюджету вони ставлять уряд в досить складні умови фінансування народного господарства. Вперше Верховна Рада разом з урядом вирішила серйозні, проблемні питання, що стосуються в першу чергу місцевих бюджетів, агропромислового комплексу, вугільної галузі. "Причин не голосувати за цей бюджет, окрім політичних, немає", - наголосив прем'єр-міністр.
Пропозиція про повернення до розгляду цього питання була поставлена на голосування ще раз. Але і цього разу вона не була підтримана.
Після цього у засіданні була оголошена перерва, під час якої представники фракцій і груп зібралися на погоджувальну раду для консультацій.
По завершенні перерви головуючий повідомив про результати погоджувальної ради, на якій було домовлено поставити на голосування ще раз проект закону про Державний бюджет, в разі негативного результату внести зміни до календарного плану проведення восьмої сесії, передбачивши проведення пленарних засідань наступного тижня.
У ході голосування законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік набрав 226 голосів "за" і був прийнятий у другому читанні і в цілому.
Верховна Рада після цього розглянула і прийняла Постанову про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні "Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", Постанову про проведення парламентських слухань у зв'язку з 20-ми роковинами Чорнобильської катастрофи 26 квітня 2006 року, Постанову про інформацію Кабінету Міністрів щодо п'ятої річниці закриття Чорнобильської АЕС з пропозиціями, Постанову про уточнення часу проведення парламентських слухань "Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" 8 лютого 2006 року.
Народні депутати відхилили проект Постанови про заслуховування інформації голови Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Івченка про фінансово-господарську діяльність, кадрову політику та підготовку до осінньо-зимового опалювального сезону 2005-2006 років НАК "Нафтогаз України".
Далі були розглянуті і прийняті кілька постанов про зміни назв населених пунктів у деяких областях України.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули у першому читанні проект закону про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко доповів про те, чим викликана необхідність прийняття цього закону. За його словами, все більше і більше громадян України завертаються до Європейського суду з прав людини і Європейський суд зараз розглядає близько 3000 таких справ громадян України. По деяких з них Суд уже виніс відповідне рішення, але нормативного акту, відповідно до якого би рішення Європейського суду виконувалося в Україні немає. Тому запропонованим проектом передбачається після того, як буде прийняте рішення Європейського суду, відкрити доступ Україні. Тобто наше представництво в Європейському суді перекладає текст на українську мову і протягом 3-х діб після того, як текст поступає і стислий виклад рішення Європейського суду публікується в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос України".
Після цього виконанням рішення Європейського суду займаються органи державної виконавчої влади, які знаходяться у Міністерстві юстиції. Законопроект було обговорено, але прийняття рішення було відкладено на вечірнє засідання.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Вечірнє засідання розпочалося з голосування по законопроекту про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Законопроект було прийнято за основу 285-ма голосами.
За скороченою процедурою далі було розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону "Про державні цільові програми".
Законопроект також було прийнято за основу у першому читанні 277-ма голосами.
Верховна Рада розглянула і прийняла за основу, а потім в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо автомобілів для інвалідів) і про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо умов розрахунку з працівниками).
Після цього дві фракції – СДПУ(о) і "Регіони України" наполягли на перерві. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Вадиму Місюрі, який привернув увагу до "порушень, які набувають масового характеру при формуванні територіальних виборчих комісій на місцевих виборах". Депутат закликав всі політичні сили зробити неможливим втручання адмінресурсу у виборчий процес.
Після цього народні депутати продовжили розгляд законопроектів за скороченою процедурою.
Верховна Рада розглянула і прийняла за основу проекти законів: про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо управління акціонерними товариствами); про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо осіб, які не можуть перебувати у шлюбі між собою); про внесення зміни до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (щодо заступників голів районних рад).
Відхилені були законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо першочергової виплати зарплати); два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" (щодо гарантування незалежності суддів).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про виховання дітей та молоді. Необхідність прийняття такого закону народний депутат Михайло Бауер, який представляв законопроект, аргументував тим, що у школах виховний процес здійснюється спонтанно, хаотично, без чітко визначених орієнтирів. Не сформовано пріоритети та засоби формування світоглядних цінностей людини. При цьому, з навчально-виховного процесу вилучено практично всі світоглядні предмети. Депутат припустив, що в такому стані навчальний процес дає мінімальний виховний ефект, а вся позаурочна діяльність здійснюється практично на громадських засадах, на особистому ентузіазмі педагогів. Відсутня структура забезпечення виховного процесу.
Тому М.Баеур пропонує ввести у штати шкіл другого, третього ступенів, незалежно від кількості учнів, посади заступника директора з виховної роботи, соціального педагога та практичного психолога залежно від чисельності учнів. У штатний розпис ліцеїв, гімназій, колегіумів ввести посаду куратора. Класному керівникові в загальноосвітній школі передбачається надбавка в розмірі 50 відсотків від посадового окладу вчителя.
Законопроектом пропонується прийняття положень, які потребують додаткових бюджетних витрат, що викликає супротив фінансово-економічного блоку уряду. Депутат запропонував встановити мінімальні розміри доплат. Загальна сума – 275 мільйонів гривень – значно завищена, бо за час роботи над законом зменшилася суттєво мережа закладів освіти і відповідно обсяги фінансування системи освіти в цілому. А, оскільки, закон буде впроваджуватися з 2007 року, то ця сума буде значно меншою.
Прийняття законопроекту у першому читанні підтримав профільний Комітет з питань науки і освіти.
Однак, у ході голосування проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу і був відправлений на повторне перше читання.
На цьому вечірнє засідання завершилося.