У ЧЕТВЕР, 1 ГРУДНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання повідомив про те, що у роботі засідання Верховної Ради бере участь прем'єр-міністр України Юрій Єхануров, члени Кабінету Міністрів, голови обласних рад, Київської і Севастопольської міських рад.
В.Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 30 листопада. Розглянуто 10 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 4 закони, 4 законопроекти прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, один проект постанови відхилено.
Головуючий оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Євгена Сігала до фракції "Єдина Україна" і про входження народного депутата Володимира Сівковича до фракції "Регіони України".
Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. До розгляду було оголошено проект Постанови про призначення члена Вищої ради юстиції. Згідно з проектом на цю посаду пропонувалося шляхом таємного голосування, яке відбувалося у перерві засідання, призначити народного депутата Валерія Євдокимова.
Далі народні депутати розглянули кілька проектів постанов про обрання народних депутатів членами Комітетів Верховної Ради. Членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин було обрано народного депутата Ольгу Кобець, а народного депутата Олександра Марченка – членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Верховна Рада прийняла Постанову про проведення парламентських слухань "Про стан забезпечення житлом та іншими гарантіями соціального захисту військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" у січні 2006 року.
Про проблемні питання соціально-економічного розвитку України в поточному році та прогнози подальшого розвитку України на 2006 рік доповів народним депутатам прем'єр-міністр України Юрій Єхануров. Він наголосив на тому, що після свого призначення (трохи більше двох місяців тому) уряд спрямував свої зусилля на стабілізацію економіки, створення умов для забезпечення її сталого зростання. "Розбіг пройшов нормально, зараз ідемо на зліт", - так охарактеризував цей період Ю.Єхануров.
Глава уряду поінформував про засідання Кабінету Міністрів, на якому були підбиті підсумки економічного і соціального розвитку держави за 9 місяців поточного року та визначені невідкладні заходи і завдання щодо поліпшення економічної ситуації. З урахуванням критики та думок, в тому числі і представників та керівництва Верховної Ради, була прийнята розгорнута постанова уряду.
Далі Ю.Єхануров зазначив, що українська економіка заспокоїлась і демонструє ознаки пожвавлення: соціальні програми виконуються в повному обсязі, розпочато формування передумов для економічного росту, подолано тенденцію до скорочення темпів приросту валового внутрішнього продукту, у вересні і жовтні з акумулятивним розрахунком спочатку року вони залишаються незмінними такими як і в серпні на відмітці 2,8 відсотка, а раніше це вони падали з швидкістю 0,5 відсоткового пункту на місяць.
У більшості галузей обсяги продукції збільшуються темпами, що вимірюються двозначними цифрами. Економіка долає наслідки кон'юнктурного скорочення зовнішнього попиту.
Незаперечним фактом є вихід країни з інвестиційної паузи, спричиненої політичною невизначеністю початку року та наступною реприватизаційною риторикою. В цілому динаміка сукупних інвестицій в основний капітал відображає формування сприятливих умов для економічного розвитку країни у найближчому майбутньому.
Уряд проводить виважену макроекономічну політику, яка забезпечує мобілізацію у бюджеті ресурсів необхідних для виконання функцій держави таких, як контроль за інфляцією, позитивний платіжний баланс та валютний курс національної грошової одиниці.
Відбувається процес очищення економіки від фіктивного експорту, незаконного відшкодування ПДВ, переважної частини контрабандного імпорту, багатьох схем заниження прибутків, що пред'являються до оподаткування.
Випереджаючими темпами протягом цього періоду підвищувалися надходження тих податків, що пов'язані з проведеними процедурами детінізації економіки. Зокрема, надходження податку на додану вартість зросло вдвічі, податку на прибуток підприємств - в півтора рази, в тому числі державних - в 1,6 рази. В 3,9 рази зросли надходження до бюджету частин прибутку державних підприємств. В 5,3 рази – дивіденди на акції чи паї держави в капіталі господарських товариств.
За підсумками 10 місяців Державний бюджет країни зведено з профіцитом 2,3 млрд. гривень, це – 0,7 відсотка ВВП, тоді як за 2004 рік існував дефіцит в 6,4 млрд.
Ю.Єхануров запевнив депутатів, що уряд забезпечить до кінця року виконання затвердженого Державного бюджету за доходами та видатками, а також утримає його дефіцит у визначених рамках до двох відсотків ВВП.
Глава уряду поінформував народних депутатів про виконання соціальних програм. За його словами, в основі соціальної доктрини уряду лежить розуміння, що високі соціальні стандарти повинні грунтуватися на динамічному зростанні економіки, одночасно будучи дієвим стимулом такого зростання.
Створення передумов та відновлення зростання виробництва валового внутрішнього продукту та валової доданої вартості в основних бюджетоутворюючих видах діяльності дозволила не лише продовжити реалізацію масштабних соціальних програм, а й вивести їх на нові рубежі. Основні державні мінімальні гарантії наближено до прожиткового мінімуму. Зроблено реальні кроки щодо підвищення до цього основного соціального стандарту мінімальної заробітної плати та мінімального розміру пенсії.
Уряд приступив до розробки комплексу заходів, спрямованих на створення економіко-правових умов для легалізації заробітної плати, збільшення доходів та підвищення економічної активності населення, зменшення його розшарування за рівнем доходів. Серед таких заходів передбачається:
законодавче запровадження мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального стандарту;
зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом перерозподілу платежів та зборів між роботодавцями і працівниками;
усунення диспропорції у міжпосадових, міжгалузевих співвідношеннях оплати праці працівників бюджетної сфери;
залучення необхідних інвестицій у виробництво та людський капітал;
створення нових робочих місць, забезпечення захисту права працівників на своєчасне і в повному розмірі отримання заробітної плати, а також погашення заборгованості, що накопичились;
зміцнення позицій середнього класу;
Першими кроками уряду в цьому напрямі є підготовлений і поданий на схвалення Президентові України Указ Президента про затвердження стратегії удосконалення системи соціальних виплат населенню.
На даний час опрацьовується стратегія подальшого розвитку пенсійної системи. Її мета – окреслення напрямів та етапів подальшого розвитку пенсійної системи, здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стабільності фінансової системи, відновлення дії страхових принципів, перегляд та визначення етапів виконання заходів щодо запровадження загальнообов'язкової і накопичувальної пенсійної системи та підвищення ефективності системи недержавного пенсійного забезпечення.
Завершуючи першу частину виступу, прем'єр-міністр наголосив, що уряд не обіцяє прориву, але впевнений в поступовому русі вперед, починаючи з перших місяців наступного року. Активні кроки у реформуванні економіки мають стати гарантією відновлення довіри населення, вітчизняних та іноземних інвесторів до політики уряду. Створення сприятливих умов для вкладання коштів в українську економіку та стабільна політична ситуація в країні стимулюватиме збільшення приросту прямих інвестицій, іноземних інвестицій.
Визнання України як країни з ринковою економікою дозволить активізувати переговорні процеси щодо зняття взаємних обмежень у міжнародній торгівлі з країнами – основними торговельними партнерами. Це призведе до нарощування експорту. Уряд очікує, що саме сьогодні – 1 грудня буде оголошено про визнання Європейським Союзом України "країною з ринковою економікою". Юридичне оформлення відбудеться протягом січня-місяця наступного року.
Говорячи про прогнозні показники подальшого розвитку України у 2006 році, Ю.Єхануров зазначив, що в цілому прогнозується досить високий темп зростання реального валового внутрішнього продукту – 7%. Головним чинником економічного зростання залишиться внутрішній попит. Підвищення платоспроможного попиту населення відбудеться за рахунок подальшого збільшення розмірів мінімальної заробітної плати, соціальної допомоги та мінімальної пенсії за віком, відповідно до зміни прожиткового мінімуму.
Глава уряду висловив впевненість, що реалізація урядових планів дозволить забезпечити економічне зростання і наші громадяни вже найближчим часом відчують реальне покращання свого матеріального добробуту.
Ю.Єхануров запевнив народних депутатів у готовності уряду до співробітництва.
Прем'єр-міністр відповів на запитання депутатів.
В обговоренні доповіді прем'єр-міністра взяли участь представники депутатських фракцій і груп. У виступах прозвучали як критика дій уряду, так і пропозиції по покращанню його роботи. Чимало слів у виступах було сказано про бюджет наступного року. Народні депутати відстоюючи свої позиції, наполягали на збереженні тих статей, які виключені під час доопрацювання документу. Особлива увага зверталася на збереженні соціальних статей бюджету, виділення коштів місцевим бюджетам, збільшення фінансування агропромислового комплексу тощо.
За підсумками обговорення народні депутати не прийняли рішення з обговореного питання, доручивши профільному Комітету доопрацювати проект постанови з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.
Після перерви, під час якої відбувалося голосування по призначенню члена Вищої ради юстиції, народні депутати приступили до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік у другому читанні. Доповідав міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він поінформував про основні показники доопрацьованого документу, його відмінності від проекту, який було прийнято у першому читанні.
За словами міністра фінансів, уряд доопрацював проект закону, врахувавши абсолютну більшість пропозицій, а також пропозиції, які стосуються обсягів видатків. В.Пинзеник повідомив, що доходи Державного бюджету збільшено з 120,3 мільярдів до 125,8 мільярда гривень, або на 5,3 мільярда; видатки: із 130,2 мільярди - до 138,7, або на 8,5 мільярда гривень. Таке збільшення видатків відбулося за рахунок врахування пропозицій щодо збільшення деяких надходжень до бюджету.
Уряд погодився із пропозиціями, які стосуються рентної плати за нафту, доходів від Національного банку України. Уряд пішов на компроміс у питанні стосовно зниження податку навантаження, зокрема, щодо скасування митного збору, збору з купівлі-продажу валюти та зменшення нарахувань на фонд заробітної плати. Друга складова збільшення видатків бюджету пов'язана з корекцією дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету збільшено з 9,9 мільярда – це 1,9% ВВП до 12,9 мільярда, 2,5% до ВВП.
У проекті доопрацьованого бюджету збільшено видатки по таким важливим напрямкам, як створення українських літаків, будівництва мостів, метрополітенів, бюджетна підтримка інноваційних проектів.
Внесено корективи і в завдання соціальної політики на наступний рік. Зокрема, пенсія інвалідам першої групи, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській станції збільшується у 2,5 рази, а тим, хто був учасником ліквідації в найстрашнішій період – 1986 рік – у 3,5 рази. На 50% підвищуються пенсії по інвалідності солдатам строкової служби. Передбачено кошти на повне відселення громадян із зони відселення, придбання автомобілів для інвалідів-чорнобильців, інвалідних колясок. Збільшення видатків закладено і по інших соціальних статтях бюджету.
В.Пинзеник поінформував про основні розбіжності у розумінні бюджету з боку уряду і профільного Комітету з питань бюджету. Їх суть полягає у тому, що уряд заявив про готовність шукати додатковий компроміс в питанні зниження податків, не відмовляючись від стратегічної лінії Президента України та уряду по щорічному зниженню податкового навантаження на економіку.
Міністр фінансів висловив жаль, що всі ініціативи уряду по зниженню податків відхилено. Уряд не погодився з пропозицією щодо вилучення з бюджету 200 мільйонів гривень на створення резервів.
Уряд також заявляє про свою готовність додатково збільшити дотацію місцевим бюджетам ще на 2 мільярди гривень. Разом це збільшення складе 7,8 мільярда, наполягаючи при цьому на збереженні інвестиційної складової збільшення цих видатків.
В.Пинзеник застеріг від збільшення дефіциту бюджету, який почав набувати загрозливого розміру. За розрахунками уряду його пропонується збільшити до 16 мільярдів гривень. Це 3,1% ВВП, а з урахуванням необхідності зниження податкового навантаження дефіцит стає ще більший, майже 19 мільярдів гривень або 3,7 % ВВП.
"Перед нами відкривається дуже небезпечна перспектива знову почати жити в борг. А, оскільки збільшення дефіциту пропонується зробити в основному за рахунок постійних видатків, то перспектива жити в борг на роки", - наголосив міністр фінансів.
"Ми не можемо і не маємо права проводити таку політику. Ми не маємо права відкладати наші проблеми на майбутні роки, на майбутні покоління громадян України", - зазначив В.Пинзеник далі.
Завершуючи виступ, міністр фінансів сказав, що уряд підтримує пропозицію, яка озвучувалася напередодні представниками місцевих рад народних депутатів: оскільки, не досягнуто узгоджених позицій по ряду принципових питань, перенести прийняття рішення з приводу проекту бюджету на наступний пленарний тиждень.
Співдоповідала виконуюча обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Вона повідомила, що за оцінкою Комітету з питань бюджету, у доопрацьованому проекті закону про Державний бюджет на 2006 рік із 84 пропозицій Бюджетних висновків Кабінетом Міністрів не враховано 18, а із 127 пунктів доручень не врахований 61 пункт.
Л.Супрун поінформувала колег про те, що в результаті доопрацювання цього документу та подачі його на друге читання урядом збільшено загалом ресурси Державного бюджету майже на 8,5 мільярди гривень, з них по Загальному фонду – 4,5 і по Спеціальному – майже на 4 мільярди.
Однак, не забезпечено виконання одного з найбільш важливих питань бюджетної політики на 2006 рік. Це передбачення відповідного ресурсу для належного виконання делегованих державою повноважень та поліпшення економічної структури місцевих бюджетів.
Л.Супрун погодилася з тим, що уряд дійсно декларує додаткове спрямування на місцеві бюджети майже 5,7 мільярди гривень. Дійсно ця цифра відповідає показникам, але що це за показники? Тільки один мільярд з цієї суми – це реальні кошти на виконання делегованих повноважень, все інше – майже залікова схема.
В. о. Голови Комітету проаналізувала деякі видаткові норми законопроекту, які уряд не врахував під час доопрацювання.
Л.Супрун також повідомила про ті пропозиції уряду, які підтримав профільний Комітет. Основною ж проблемою другого читання, на її думку, є те, що певні закони, закони про дітей війни, про статус чорнобильців, про обмеження пенсій, вкладені в текст закону про бюджет і є каменем спотикання. "Замість того, щоб займатися реформуванням системи соціальних виплат, пенсійного страхування, уряд намагається залатати дірки і призупинити діючі закони", - зазначила Л.Супрун.
Уряд може і повинен внести зміни до законодавства, зокрема, мова йде про Соціальний кодекс, де визначена рівність всіх перед законом в залежності виключно від одного принципу – майнового стану.
Профільний комітет не погодився з тим, що Кабінет Міністрів безпідставно занизив план надходжень від приватизації державного майна. На першому читанні було 8 мільярдів, на другому читанні стало 2 мільярди. При цьому на продажу виставлено наступні об'єкти: "Укртелеком", Одеський припортовий, Нікопольський феросплавний завод, Нікопольський трубний завод. Це не відповідає необхідними сумам. Тому Комітет запропонував залишити у варіанті першого читання.
У своїх висновках Бюджетний комітет звертає увагу на необхідність наступного збереження існуючої бази оподаткування – збільшити закупівлю-продаж валюти, митні збори до вступу України до СОТ. Комітет готовий погодитися з такою формулою за умови, що вся сума грошей буде внесена в доходну частину бюджету.
Комітет також запропонував змінити певні нормативи при встановленні мінімальної заробітної плати на наступний рік. Зокрема, замість 360 гривень запровадити з 1 липня 2006 року, які запропоновані урядом, - 375 гривень. Таким чином це буде найбільш реальний крок до наближення мінімальної заробітної плати до рівня 400 гривень з 1 грудня 2006 року.
Бюджетний комітет також наполіг на збільшенні обсягу видатків загального фонду місцевих бюджетів на 5 мільярдів, з яких 450 млн. – це виконання додаткових субвенцій, а інші спрямувати безпосередньо до регіонів для того, щоб залишити гроші на місцях.
Л.Супрун наголосила на тому, згідно з Бюджетним кодексом на друге читання проекту закону обов'язково треба передбачити затвердження загального обсягу дефіциту доходів, видатків державного бюджету, розміру мінімальної заробітної плати, рівня забезпечення прожиткового мінімуму, обсягів міжбюджетних відносин та всіх положень, необхідних для формування місцевих бюджетів.
Завершуючи виступ, Л.Супрун попросила депутатів підтримати проект постанови, підготовлений членами Комітету.
Після закінчення обговорення народні депутати прийняли рішення щодо проекту закону про Державний бюджет на 2006 рік. 274-ма голосами вони підтримали Постанову, подану Кабінетом Міністрів. Згідно з нею законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік, підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання визнано таким, що не відповідає Бюджетним висновкам Верховної Ради України, схваленим Постановою Верховної Ради України від 1 листопада 2005 року.
Законопроект повернуто Кабінету Міністрів на доопрацювання та для подання на розгляд Верховної Ради України на повторне друге читання у тижневий термін.
Кабінету Міністрів при доопрацювання проекту рекомендовано врахувати бюджетні висновки Верховної Ради України у тому числі в частині збільшення розрахункового обсягу видатків загального фонду місцевих бюджетів на 2006 рік на 5 мільярдів гривень порівняно з відповідним розрахунковим обсягом у проекті закону про Державний бюджет України на 2006 рік, поданому Кабінету Міністрів на перше читання.
Після цього Голова Лічильної комісії Валерій Мішура поінформував про результати голосування по призначенню члена Вищої ради юстиції. Лічильна комісія вирішила: вважати вибори такими, що не відбулися. У голосуванні з 427 народних депутатів України, повноваження яких визнані, бюлетені для таємного голосування отримали всього 146 депутатів.
Далі народні депутати повторно розглянули Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів" з пропозиціями Президента України від 31.10.2005р. Президент наклав вето на цей закон, тому що вже з цього року, з моменту опублікування цього закону, у разі, якщо Верховна Рада подолає вето Президента, бюджетні організації, не маючи на те коштів, вимушені будуть сплачувати Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції. Це лікарі, вчителі і таке інше.
Друга пропозиція Президента полягає в тому, що закон передбачає надання пільг організаціям. А Верховною Радою прийнято закон, по якому накладено мораторій на 5 років.
Верховна Рада 311-ма голосами подолала вето Президента України на цей закон, таким чином, не погодившись з його пропозиціями.
Наприкінці засідання кілька фракцій попросили дати їм слово для виголошення заяв. Після їх виголошення ранкове засідання завершилося.
Вечірнє засідання розпочалося з оголошення Головою Верховної Ради Володимиром Литвином звернення Президента України до Верховної Ради у зв'язку із загрозою зриву формування складу Конституційного Суду України.
Президент звертає увагу народних депутатів на те, що найближчими днями можуть скластися обставини, за яких через невиконання вимог законодавства судді Конституційного Суду України, котрих призначив на посади з'їзд суддів України і Президент України, не набудуть повноважень.
Згідно із законом суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення на засіданні Верховної Ради України, що проводиться не пізніше як через місяць після його призначення. У разі недотримання такого строку може постати питання щодо легітимності статусу новопризначених суддів Конституційного Суду України.
Президент України закликав народних депутатів керуватися конституційним обов'язком, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Це вимагає негайного внесення до порядку денного засідання Верховної Ради України питання про складення присяги новообраними суддями в строки, визначені законом.
В.Ющенко звернувся до керівництва Верховної Ради, народних депутатів України, лідерів депутатських фракцій і груп дотримуватися норм Конституції і невідкладно забезпечити складення присяги призначеними суддями Конституційного Суду України.
Завершення процедури формування дієздатного складу Конституційного Суду України відповідатиме завданням забезпечення прав та свобод людини і громадянина, додержання принципу верховенства права в Україні.
Голова Верховної Ради України дав доручення Комітету з питань правової політики невідкладно розглянути звернення Президента, про рішення невідкладно надати інформацію з тим, щоб народні депутати могли адекватно і позитивно відреагувати на звернення Президента України до Верховної Ради.
Далі народні депутати розглядали проекти законів у другому читанні.
Верховна Рада ухвалила у цілому закони: про Службу зовнішньої розвідки України; про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів"; про внесення змін до деяких законів України (щодо міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансуванню тероризму); про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відшкодування шкоди, завданої діями органів дізнання); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права засуджених на листування з Європейським судом з прав людини); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо соціальної адаптації осіб, які відбували покарання з обмеженням волі); про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за підміну та знищення виборчої документації); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України (щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства).
Верховна Рада скасувала своє рішення про прийняття проекту Кримінально-процесуального кодексу України і доручила профільному Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності доопрацювати запропонований новий варіант проекту кодексу з тим, щоб розглянути його найближчим часом.
На повторне друге читання було відправлено проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих).
Народні депутати далі повторно розглянули низку законів з пропозиціями Президента України. У новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента України був прийнятий Закон України "Про тимчасову заборону відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що входять до складу цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво цукру".
Відхилено було Закон України "Про запровадження мораторію на ввезення на територію України м'яса та харчових субпродуктів свійської птиці" з пропозиціями Президента.
У новій редакції з врахуванням пропозицій Президента України прийнято Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження", Закон України "Про внесення змін до статті 20 Закону України "Про статус народного депутата України", Закон України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Верховна Рада подолала вето Президента України на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Рішення підтримали 308 народних депутатів.
Народні депутати далі розглянули низку постанов і ухвалили рішення щодо них. Зокрема, прийнято постанови: про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні; про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з'ясування причин, що призвели до кризового фінансового стану Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", та перевірки дотримання законності при здійсненні його ліквідації за період з липня 2002 року до листопада 2005 року; про виконання пункту 4 Постанови Верховної Ради від 10 січня 2002 року №2956-ІІІ щодо оприлюднення списку найбільших боржників Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".
На доопрацювання відправлено проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів про сучасний стан та перспективи розвитку ринку страхових послуг в Україні.
До порядку денного було включено і розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин".
Законопроект було прийнято за основу 269-ма голосами "за".
Відхилено було два законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішення суду); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо земель несільськогосподарського призначення).
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період.
На цьому вечірнє засідання завершилося.