У ЧЕТВЕР, 22 ГРУДНЯ, ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на засіданні 21 грудня. Розглянуто шість питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято два закони щодо ратифікації угод, три законопроекти прийнято за основу. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято в новій редакції.
Далі головуючий зробив кілька оголошень про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про вихід народних депутатів Віктора Кириллова і Олега Каратуманова з фракції Народної партії і про входження народного депутата Олександра Біловола до фракції Народної партії.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Перше питання про обрання суддів Конституційного Суду України доповів Голова Комітету з питань правової політики Василь Онопенко. Він висловив сподівання, що можливо цього разу Верховній Раді вдасться ліквідувати борг, обравши свою квоту – чотири судді Конституційного Суду. Комітет з питань правової політики рекомендує знову повернутися до розгляду цього питання і проголосувати. На голосування було внесено чотири кандидатури - Олега Литвака, Івана Вернидубова, Марії Маркуш і Івана Голосніченка.
Голова Верховної Ради України зачитав декларацію щодо призначення суддів до Конституційного Суду, з якою виступила Венеціанська комісія.
Венеціанська комісія висловила стурбованість тим, що процес призначення нових суддів Конституційного Суду України через завершення терміну мандату низки його суддів, включаючи голову, виглядає заблокованим. "Кількість суддів не є більш достатньою аби продовжити ефективну роботу суду. У державах, де його засновано, Конституційний Суд є інституцією надзвичайної важливості у забезпечення функціонування різноманітних органів держави в рамках конституційних обмежень. Вони відіграють ключову роль у гарантуванні поваги до основоположних принципів демократії, захисту прав людини та верховенства права, які також є базовими стандартами Ради Європи, членом якої є Україна.
У зв'язку зі змінами у керівництві на початку 2005 року Україна підтвердила свою відданість цим принципам. Процес призначення суддів Конституційного Суду часто включає залучення різних державних органів. Конституційним обов'язком цих інституцій є забезпечити безперервну діяльність Конституційного Суду шляхом здійснення всіх необхідних кроків у цьому процесі аби гарантувати послідовне функціонування цієї життєво важливої інституції та сприяти йому", - говориться у листі.
Венеціанська комісія закликала українську владу та особливо український парламент невідкладно вжити необхідні заходи для відновлення членства Конституційного Суду України.
Володимир Литвин звернувся до народних депутатів з проханням взяти бюлетені і висловити голосуванням ставлення до запропонованих кандидатур.
Далі розглядалися законопроекти у другому читанні. За підсумками їх розгляду було прийнято в цілому закони: про систему харчування працівників; про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на інформацію); про доступ до судових рішень; про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Відхилені були законопроекти: про повернення приватизованого майна у державну та комунальну власність; про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів енергозбереження).
Народні депутати повторно розглянули два закони з пропозиціями Президента України – Закон України "Про місто-герой Севастополь" і Закон України "Про закони і законодавчу діяльність". Обидва закони були прийняті у новій редакції з частковим врахуванням пропозицій Президента.
Після цього розгляд законопроектів у другому читанні було продовжено.
У цілому були прийняті закони: про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради; про внесення змін до деяких законів України з питань надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (щодо терміну дії спеціальних санкцій); про внесення до деяких законодавчих актів України (щодо процедури митного оформлення товарів); про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо спадщини); про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо врегулювання питання оподаткування інвестицій податком на додану вартість); про внесення змін до деяких законів України (щодо стимулювання виробництва бензинів моторних сумішевих); про іпотечні облігації; про внесення змін до статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" (щодо статусу юридичних осіб).
Народні депутати внесли технічне уточнення до закону "Про оперативно-розшукову діяльність" та уточнення до закону "Про Державний бюджет на 2005 рік", яким передбачається 1% вартості від продажу ВАТ "Криворіжсталь" направити у Кривий Ріг для розв'язання нагальних проблем. Зокрема, прийнятим рішенням було внесено зміни у статтю 1 бюджету, якими передбачається уточнення в доходній і видатковій частині бюджету.
На повторне друге читання було відправлено проект закону про державний земельний кадастр.
Після перерви народні депутати розглянули і прийняли кілька постанов про обрання суддів.
У новій редакції було прийнято закон про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину".
Голова Лічильної комісії Валерій Мішура доповів про результати голосування по обранню суддів Конституційного Суду України.
На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила, що кількість народних депутатів, повноваження яких визнані, - 427, кількість народних депутатів, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 86. Відповідно до статей 85 та 148 Конституції України, статті 7 Закону України "Про Конституційний Суд України" та глави три сім Регламенту Верховної Ради Лічильна комісія вирішила вважати вибори про призначення на посади суддів Конституційного Суду України такими, що не відбулися.
Голова Верховної Ради України дав доручення Лічильній комісії оприлюднити, які фракції брали бюлетені, а які не брали участі в голосуванні, щоб "потім не було взаємних звинувачень про те, що, хто хоче призначення суддів Конституційного суду, хто хоче функціонування суду, а хто не хоче".
Після цього народні депутати розглянули проект закону про зброю. Необхідність його прийняття, за словами доповідача народного депутата Сергія Сінченка, продиктована конституційною вимогою про те, що виключно законом має регулюватися правовий режим власності, а значить, і власності на зброю.
Між тим, на даний час питання обігу зброї, зокрема, набуття права власності, володіння, користування, обмеження цього права з мотивів суспільної необхідності регламентується відомчими інструкціями МВС, що суперечить статті 41 та пункту 7 статті 92 Конституції України і потребують законодавчого врегулювання.
Законопроект не вносить в правове поле України чогось принципово нового. Разом з тим, він забезпечує можливість впровадження в життя норм Закону "Про електроенергетику", Лісового кодексу, які вже передбачають наявність озброєння охорони, дозволяє банкам самостійно охороняти свої кошти, що сприятиме подоланню монополізму на ринку озброєної охорони.
Прийняття законопроекту, з однієї сторони, веде до мінімізації свавілля міліції, коли позбавлять права на мисливську рушницю без рішення суду за анонімним дзвінком заздрісного сусіда-мисливця.
З іншого боку, закон дозволить убезпечити суспільство від несанкціонованого розповсюдження зброї. Норми зазначеного закону відповідають вимогам Конституції України і спрямовані на її неухильне виконання.
Законопроект розробляється більше 10 років і міністерство внутрішніх справ постійно виступало проти його прийняття. Зараз же Міністерство внутрішніх справ, проаналізувавши проект, звернулося до Верховної Ради з пропозицією про прийняття такого закону.
В ході розгляду питання народні депутати обговорили і прийняли рішення щодо кількох поправок до цього законопроекту, жодна з яких не була врахована, а сам законопроект було відхилено.
Наступним розглядався проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії торгівлі людьми та втягування у заняття проституцією). Законопроект має за мету привести норми Кримінального кодексу України у відповідність до Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та Протоколу про попередження і припинення торгівлею людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, ратифікованих Верховною Радою України 4 лютого 2004 року.
На думку Комітету з врахуванням внесених поправок до законопроекту було повно, комплексно і раціонально досягнуто поставленої мети. Запропоновані робочою групою Комітету новели мають системний характер і значно розширюють предмет правого регулювання, враховують нові форми злочинності та види злочинів, що надасть можливість ефективного міжнародного співробітництва, а також ефективної співпраці у викритті та розслідуванні злочинів вчинених організованими злочинними групами.
Законопроектом декриміналізовано норму про відповідальність за систематичне заняття проституцією шляхом виключення відповідних положень з частини першої статті 303 Кримінального кодексу та приведення у відповідність зі структурою кодексів положення щодо втягнення в заняття проституцією.
В ході розгляду законопроекту виявилося, що положення цього законопроекту підмінені. Голова Верховної Ради дав доручення провести службове розслідування, а сам законопроект було перенесено для розгляду на наступний пленарний тиждень.
Далі народні депутати розглянули нову редакцію проекту закону про внесення змін до Закону України про комітети Верховної Ради України. При підготовці ще до першого читання проект закону був розглянутий у комітетах і фракціях, від яких надійшло 263 пропозиції та зауваження, з яких переважна більшість врахована профільним комітетом з питань державного будівництва і місцевого самоврядування до першого читання, і проект закону проголосований конституційною більшістю голосів.
При підготовці до другого читання ретельно опрацьована стенограма пленарного засідання. Практично всі пропозиції, висловлені в обговоренні проекту закону на пленарному засіданні враховані.
Всього до порівняльної таблиці в другому читанні внесено 192 пропозиції. Із них враховано 123, відхилено – 72. Невраховані пропозиції не відповідають Конституції України чи повторюють правові норми інших законів, відносяться до Регламенту Верховної Ради, або є предметом врегулювання інших законів.
Закон було прийнято у другому читанні і в цілому 288-ма голосами.
Відхилено було проект закону про внесення змін до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України", який розглядався у новій редакції.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули і скасували рішення щодо двох законопроектів, прийнятих у першому читанні, - про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обігу векселів) і про Концепцію розвитку телерадіоінформаційного простору України.
Ще один проект закону про інформаційну відкритість органів державної влади та вищих посадових осіб України в ході голосування не набрав голосів для скасування.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На початку вечірнього засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати погоджувальної ради, на якій обговорювався законопроект №3207-1 про внесення змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування. Учасники засідання прийняли рішення, що робоча група доопрацює проект, узгодить всі позиції, і 23 грудня на пленарному засіданні буде розглянуте питання про попереднє схвалення проекту №3207-і направлення його до Конституційного Суду.
В.Литвин далі оприлюднив результати голосування по обранню суддів Конституційного Суду України. Він зачитав результати голосування по фракціям: "Регіони України" – 0, КПУ – 27, "Наша Україна" – 2, Народна партія - 27, БЮТ – 1, СПУ – 1, група Народний Блок – 19, СДПУ(о) – 0, Української Народної партії – 0, Народний Рух України – 0, група "Відродження" – 0, "Реформи і порядок" – 1, "Єдина Україна" – 2, промисловців і підприємців – 0, позафракційні – 7.
Після цього народні депутати розглянули проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті. Голова Комісії Павло Сулковський представив узгоджений членами Комісії проект постанови. Обговорення проекту було дискусійним, народні депутати пропонували доповнити проект, однак, жодна з поправок не була врахована.
Постанова була прийнята в цілому 240-ма голосами.
Верховна Рада взяла до відома звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушення права громадян на свободу совісті.
У постанові відзначена наявність випадків порушень посадовими особами місцевих органів виконавчої влади чинного законодавства України в процесі вирішення питань, пов'язаних із передачею культових будівель та майна релігійним громадам, що спричиняє загострення міжконфесійних відносин.
Верховна Рада рекомендує Президенту України звільнити з займаної посади голову Рівненської обласної державної адміністрації Червонія В.М. у зв'язку з системним порушенням ним Конституції України і законів України з питань порушення права громадян на свободу совісті.
Народні депутати також рекомендують Президенту України притягти до відповідальності голову Тернопільської обласної державної адміністрації Стойка І.М., та голову Шумської районної державної адміністрації Тернопільської області у зв'язку з порушенням ними Конституції України і законів України.
Тимчасовій слідчій комісії рекомендовано передати матеріали розслідування до Генеральної прокуратури України для вирішення питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, дії яких призвели до порушень права громадян на свободу совісті.
Верховна Рада запропонувала Генеральній прокуратурі України:
- відреагувати на факти порушень, які мають місце у представлених матеріалах Тимчасовою слідчою комісією;
- посилити нагляд за дотриманням законодавства України щодо свободи совісті та діяльності релігійних громад.
Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Тимчасову слідчу комісію, повноваження якої продовжити до реалізації зазначених у Постанові заходів.
Дискусія виникла під час обговорення наступного питання - проекту закону про чисельність Збройних Сил України на 2006-2011 роки, який доповів міністр оборони Анатолій Гриценко. Він зазначив, що уряд зробив висновки з прийняття попереднього закону на 2005 рік, який був ухвалений тільки у березні поточного року і завчасно вносить законопроект відразу на шість років.
Проведені розрахунки чисельності базуються на положеннях Державної програми розвитку Збройних Сил України на цей же період, яка затверджена урядом України. За словами міністра, прийняття цього закону забезпечить надійну законодавчу основу для реалізації програми розвитку Збройних Сил на наступні шість років.
Міністр також наголосив, що цим законопроектом пропонується поставити крапку на тому радикальному не завжди обґрунтованому скороченні, яке йшло протягом останніх років. Згідно з законом, який прийняла Верховна Рада, в поточному році скорочена чисельність ЗС на 40 тис. В минулому році понад 70 тис. На період наступних 6 років припиняється масоване скорочення. Фактично середній показник скорочення чисельності на наступні 6 років становитиме приблизно 16 тисяч на рік.
Питання скорочення Збройних Сил стало поштовхом для розмови про загальну ситуації в українській армії. Так, Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков, який співдоповідав по законопроекту, повідомив про рішення очолюваного ним Комітету затвердити чисельність ЗС тільки на один - наступний рік. Г.Крючков зазначив, що непросто було визначатися у цьому питанні. Він повідомив, що народні депутати не ознайомлені із Державною програмою розвитку Збройних Сил на наступні п'ять років, на затвердження Верховної Ради вона не подана, хоча Закон про демократичний цивільний контроль вимагає цього.
Голова Комітету дав оцінку стану української армії, навівши слова Президента: "Попри звитяги українських миротворців, Збройні Сили ще не готові до нових викликів, локальних конфліктів, тероризму, високотехнологічної війни", тобто вони ні до чого не готові, за оцінкою Президента.
Г.Крючков нагадав, що за всі роки свого існування наші Збройні Сили не одержали, по суті, жодного нового виду чи системи озброєння. Між тим, 71 відсоток ракетно-артилерійського озброєння, 95 відсотків бронетанкової техніки, 65 відсотків бойових літаків і 77 відсотків бойових кораблів перебувають на озброєнні 15, 20 і більше років.
Голова Комітету зазначив, що Президент недавно заявив, що вперше влада в Україні повернулася обличчям до потреб оборони, що оборонний бюджет зросте в нинішньому році на 51 відсоток і становитиме 8,9 мільярда гривень. Г.Крючков сказав, що такої цифри немає. В кращому випадку вона досягає 30% і то, за умови, якщо 2 мільярди, передбачені статтею 82, будуть переведені в баланс Міністерства оборони. Цього не зроблено.
У Законі про Державний бюджет не врахована жодна пропозиція ні Міністерства оборони, про що не сказав міністр, ні Комітету. "По суті, ніякого прориву не буде".
Г.Крючков наголосив, що можна зробити все, що завгодно, але наша армія буде тільки тоді боєздатною, коли буде турбота про військових, які найгірше забезпечені серед усіх країн Європи.
Голова Комітету вважає, що закон про Державний бюджет є дискримінаційним. Тому прийняття рішення по цьому законопроекту може призвести до того, що скорочуючи армію, не роблячи, по суті, нічого істотно для її переозброєння, ми погіршуємо обороноздатність країни.
Народні депутати у виступах також критикували як сам законопроект, так і політику держави щодо Збройних Сил. Вони наголошували на тому, що поки не буде змінено ставлення до цих проблем з боку Президента і уряду, нічого в країні відносно оборони не буде зроблено.
Для розв'язання проблем Збройних Сил пропонувалося сформувати бюджет включно до бойової одиниці – полку, ліквідувати комерціалізацію ЗС, особливо наголошувалося на розв'язанні гострої кадрової проблеми.
Щодо розглянутого законопроекту, то депутати пропонували проголосувати тільки за скорочення чисельності на один рік, бо на цьому ґрунтуються бюджетні витрати.
У підсумку за основу і в цілому було прийнято закон про чисельність Збройних Сил України такого змісту: "Затвердити чисельність Збройних Сил України станом на 30 грудня 2006 року у кількості до 221 тисячі чоловік, в тому числі 165 тисяч військовослужбовців".
Після цього кілька фракцій наполягли на оголошенні перерви. Їх представники зачитали заяви: щодо звинувачення Президента парламенту, з приводу розв'язання проблеми військових містечок, розподілу коштів, отриманих від продажу акцій ВАТ "Криворіжсталь".
Потім народні депутати повернулися до розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів енергозбереження), який розглядався на ранковому засіданні і був відхилений.
Народні депутати погодилися з тим, що прийняття цього закону необхідне у нинішній складній ситуації, і підтримали його 277-ма голосами.
Верховна Рада розглянула після цього ще один законопроект, який стосується удосконалення законодавчої бази діяльності Збройних Сил, - про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу". За словами міністра оборони А.Гриценка, закон дозволить вирішити багато тих питань, які вже на часі: і те, що стосується зміцнення сержантського корпусу, переведення військових звань прапорщик, старших прапорщиків у найвищий рівень сержантського звання, і те, що стосується упорядкування обліку резервістів і служби в резерві. Він навів цифру резервістів, яка становить понад 6 мільйонів. За словами міністра, вони існують на папері, а багато хто з офіцерів запасу ніколи не призивалися і не будуть призвані на збори або навчання.
Тому у проекті дається нормативна основа для перегляду відповідно до потреб оборони держави цієї категорії. Передбачається також введення нової служби, служби в резерві для обмеженої кількості людей.
Проектом також впорядковується порядок огляду і відбору на строкову військову службу, до складу призовних комісій включаються представники органів освіти, внутрішніх справ по роботі з неповнолітніми і соціальні психологи. Дається можливість робити відсів тих людей, які з медичних причин мають обмеження, не на рубежі 18-річного віку, а раніше, в 16-17 років.
Крім того з урахуванням того, що призовний контингент набагато більший, ніж є в цьому потреба, і з урахуванням соціальних запитів населення передбачається також введення нових відстрочок призовникам, зокрема, дружини, яких вагітні та призовникам-сиротам, призовникам, які в рамках офіційних договорів і угод навчаються в навчальних закладах інших держав, які продовжують навчання та отримують наступний вищий рівень освіти, які навчаються в інтернатурі, адвінтурі або докторантурі і депутатам усіх рівнів, а також кандидатам у народні депутати України.
У проекті також закладені норми, які сприятимуть військово-патріотичному вихованню призовників.
Законопроект було прийнято за основу 258-ма голосами.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули два законопроекти про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні протягом 2001-2004 років.
Обидва законопроекти передбачають відновити порушені права осіб, які зазнали переслідувань з боку влади в періоди 1995 – 2004 років, та застосувати до них норми Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" в частині компенсації та пільг. Значна кількість громадян - в основній своїй масі – це молоді люди, - за участь в акціях протесту, що відбувалися у цей період по всій Україні, була притягнута до адміністративної та кримінальної відповідальності. Тодішня влада намагалася придушити будь-які прояви свободи думки і свободи зібрання. Ці люди вийшли на вулиці захищати порушені права на свободу слова і переконання, на захист своїх конституційних прав, мирно, без зброї. Натомість до них були застосовані силові методи, що спровокувала сутички, побиття, а потім арешти учасників акцій, що проходили у всіх регіонах України та інші акції протесту проти незаконних дій влади.
Профільний Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, про рішення якого повідомив народний депутат Рефат Чубаров, позитивно оцінюючи обидва законопроекти, рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект закону про відновлення прав осіб, які зазнали політичних репресій, поданий народним депутатом Андрієм Шкілем. Члени Комітету наголосили на тому, що люди, які зазнали політичних переслідувань та були репресовані з політичних мотивів, повинні бути реабілітовані.
Законопроект, автором якого є народний депутат А.Шкіль, було прийнято за основу.
Наприкінці засідання Голова Верховної Ради України зробив оголошення, яке стосувалося змін у складі депутатських фракцій і груп. Він повідомив про вихід із фракції Партії промисловців і підприємців народного депутата Ганни Антоньєвої.
На цьому вечірнє засідання завершилося.