У ВIВТОРОК, 1 ЛИСТОПАДА, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив про те, що 24 жовтня ЦВК зареєструвала народними депутатами України Ольгу Кобець у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі від виборчого блоку політичних партій "Виборчий Блок Юлії Тимошенко" і Сергія Татусяка від виборчого блоку політичних партій "За Єдину Україну".
Перед вступом на посаду народні депутати України склали присягу перед Верховною Радою України.
Після цього дві фракції - Української Народної Партії та Народного Руху України запропонували оголосити перерву на 30 хвилин для проведення консультацій.
Від імені цих двох фракцій народний депутат Дмитро Павличко виголосив заяву, у якій йшлося про міжконфесійний конфлікт, що стався у Рівненській області, зокрема про бажання вірних Святовоскресенської церкви міста Острога перейти до Київського Патріархату і перешкоджання цьому з боку священиків Московського патріархату та представників деяких політичних партій і громадських організацій.
Фракції засудили організаторів міжконфесійної ворожнечі.
Головуючий далі поінформував про входження народного депутата України Ольги Кобець до складу фракції Блоку Юлії Тимошенко.
Дві фракції – "Єдина Україна" та БЮТ також висловили бажання скористатися правом для виголошення заяви. Від імені фракцій народний депутат Богдан Губський заявив про наполягання народних депутатів всі 24,2 мільярда гривень, які були виручені від продажу комбінату "Криворіжсталь" спрямувати на компенсації грошових заощаджень, втрачених громадянами України в Ощадбанку.
Б.Губський запропонував поставити на голосування і прийняти законопроект з цього питання.
Ще дві фракції – "Регіони України" і Комуністичної партії України також виступили із заявою, висловивши занепокоєння релігійною ситуацією, яка склалася після призначення на посаду голови Рівненської облдержадміністрації Василя Червонія і розпочатого "масового штучного нагнітання міжконфесійних відносин". Народний депутат Павло Сулковський доповів про пропозицію фракцій створити тимчасову слідчу комісію по розслідуванню цих та інших фактів міжконфесійного протистояння.
Після виголошених заяв народні депутати приступили до розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік у повторному першому читанні. Доповідала виконуюча обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Вона поінформувала про результати додаткового опрацювання законопроекту, внесені зміни, наголосила на принципових позиціях Комітету.
За словами доповідача, Комітет з питань бюджету дійшов висновку, що частина із пропозицій знайшли своє відображення в пропозиціях до проекту закону. Ці пропозиції від фракцій стосовно конкретизації показників бюджету можуть бути розглянуті в процесі опрацювання проекту закону про Державний бюджет у другому читанні. Результатом такого розгляду має стати затвердження балансу бюджету та інших показників.
Водночас Бюджетний комітет також вивчив і зауваження уряду. Л.Супрун висловила жаль, що спілкування між Верховною Радою і Кабінетом Міністрів набуло такої практики, коли він намагається дати оцінку документу, який ще не прийнятий і не проголосований Верховною Радою.
Говорячи про принципові позиції щодо розходжень між урядовими вимогами і опрацьованими висновками, доповідач зазначила, що Уряд не погоджувався щодо збільшення дефіциту. Комітетом погоджено зняти збільшення дефіциту Державного бюджету до 3 відсотків. Цей показник залишається на рівні, передбаченому Бюджетною резолюцією, тобто до 2 відсотків ВВП. Це дає додатково в доходах Державного бюджету близько 500 мільйонів гривень.
Комітетом також погоджено ініціативи Уряду щодо зменшення нарахувань на фонд оплати праці. Принципово Верховна Рада і Комітет вважають, що необхідно зменшувати податкове навантаження на фонд оплати праці. Але таке зменшення повинно бути системним, його не можна проводити виключно на 1 рік з метою отримати піар-підтримку в засобах масової інформації. Комітет з питань бюджету вважає за доцільне розробити програму щодо зниження податкового тиску, затвердити її на Верховній Раді і після цього, внісши відповідні зміни до базових законів, визначати розмір страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування в динаміці по роках.
Комітет не погодився з пропозицією уряду стосовно відміни на 2006 рік митних зборів. Митні збори в розмірі 0,2 відсотка не впливають на економічні показники і роботу підприємств. Але вони є компенсатором на утримання митниці. Тому відмова від таких надходжень може спричинити втрату доходів Державного бюджету.
Доповідач поінформувала про ще одну принципову позицію Уряду, який не погоджується з пропозицією щодо вилучення із проекту закону норм, які стосуються продажу земельних ділянок.
Людмила Супрун звернула увагу на те, що Уряд не погодився з пропозицією народних депутатів спрямувати 5 мільярдів гривень на видатки місцевих бюджетів. Вона зазначила, що твердження Уряду про те, що ці видатки – це видатки споживання, не відповідають дійсності. За розрахунками Мінфіну навіть питома вага видатків на оплату праці у видатках місцевих бюджетів становить понад 80 відсотків. За інформацією місцевих органів влади в окремих випадках такі видатки будуть складати 100 відсотків. Депутати вважають, що цей додатковий ресурс обов'язково повинен бути спрямований безпосередньо до місцевих бюджетів.
Доповідач далі звернула увагу на те, що до проекту закону про Державний бюджет Кабінет Міністрів повинен був подати Верховній Раді декілька нормативних актів. Це - проект Державної програми соціально-економічного розвитку на 2006 рік; проект Державної програми приватизації, законопроекти про внесення змін до податкового законодавства, а також законодавчих актів, які не забезпечені ресурсами бюджету на 2006 рік. Уряд нічого не подав.
Говорячи про визначення основних пріоритетів на підставі пропозицій народних депутатів, Л.Супрун назвала: забезпечення необхідними коштами виконання делегованих повноважень місцевими органами влади, це 5 мільярдів для місцевих бюджетів; передбачення витрат на розвиток аграрного сектору в розмірі, визначеному бюджетною резолюцією; витрати на фінансове забезпечення вугільної галузі в розмірі плюс 1,1 мільярда (це дозволить лише виплатити заробітну плату). Крім того, з урахуванням пропозицій депутатів і фракцій Комітет з питань бюджету запропонував передати для місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток інвестиційні проекти в тому числі, на реформу житлово-комунальної сфери, на оновлення рухомого транспорту додатково 1,4 мільярда гривень, до рівня 2 мільярди гривень.
Насамкінець доповідач наголосила на тому, що Кабінет Міністрів повинен подати необхідні зміни до податкового та іншого законодавства, опрацювати пропозиції народних депутатів і відповідно повернути цей закон у Верховну Раду для розгляду.
Позицію Уряду щодо законопроекту доповів міністр фінансів Віктор Пинзеник. Він зазначив, що вдалося досягти компромісу по ряду питань. Зокрема, виключити з бюджету непрозорі схеми обміну військового майна на житло, подібні схеми взаємозаліків по нафтогазу України, по бартеру, наявність яких створювала потенційні можливості для зловживання і корупції. Підтримана пропозиція уряду по зниженню нарахувань на фонд заробітної плати на два відсотки. За словами В.Пинзеника, це була єдина підтримана пропозиція з пакету урядових ініціатив по зниженню податку навантаження.
Міністр фінансів наголосив на тому, що Уряд буде наполягати на введенні в дію всіх пропозицій по зниженню податку навантаження з 1 січня 2006 року. Він розглядає це рішення, як важливий елемент досягнення запланованих темпів розвитку національної економіки наступного року.
Далі доповідач нагадав про подані параметри Державного бюджету на наступний рік, порівнявши їх із запропонованими депутатами. В.Пинзеник повідомив, що запропоновані доходи Державного бюджету мають скласти 122,7 мільярда гривень, а витрати пропонуються у розмірі 203,2 мільярда, тобто на 80 з половиною мільярда гривень більше. Це складає 15,7% валового внутрішнього продукту.
За словами В.Пинзеника, Уряду запропоновано збільшити дефіцит бюджету у 8 разів порівняно з поданим ним проектом. Таке зростання дефіциту має відбутися за рахунок збільшення видатків на 73 мільярди, в тому числі 10,4 мільярда безпосередньо пропозиції по збільшенню видатків; 2,7 мільярда доручення щодо доцільності врахування; 60 мільярдів - пропозиції, які враховані в таблиці поправок до тексту закону. Уряду пропонують сформувати бюджет, видатки якого на 80 з половиною мільярдів або на 66% більші за доходи, а з урахуванням необхідності зниження податків на економіку в повному обсязі згідно пропозицій уряду видатки перевищать доходи на 83 мільярди гривень або 69 відсотків. Дефіцит при цьому складе 16,2 відсотка валового внутрішнього продукту.
В.Пинзеник наголосив, що запропонований розмір дефіциту є критичним, з яким країна вижити не може. Для його покриття не вистачить коштів від приватизації кількох заводів "Криворіжсталь".
Міністр фінансів висловив переконання, що підготовлені парламентським Комітетом з питань бюджету висновки і пропозиції закладаються основи для можливого подальшого протистояння в роботі над бюджетом. Тому що "уряд не може, не має права внести на друге читання проект закону з таким дисбалансом та серйозною загрозою в фінансовій дестабілізації країни", - зазначив В.Пинзеник.
Доповідач зазначив, що Уряд готовий до розумного допустимого компромісу. Такі можливості є. Зокрема, можливий компроміс по допустимій корекції дефіциту за умов, що така корекція не штовхає країну на шлях жити в борг; по-друге, зачіпає збільшення видатків бюджету інвестиційного характеру, що дають поштовх в розвитку національної економіки, а отже створюють умови для постійного щорічного зростання доходів громадян. По-третє, не породжує бюджетних проблем для 2007 та наступних років.
За словами, В.Пинзеника, Уряд зацікавлений у своєчасному прийнятті бюджету. "Але йдеться про якісний, збалансований документ, документ, якого потребує країна, економіка, а головне – її громадяни".
Виконуюча обов'язки Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, підсумовуючи обговорення, зазначила, що "цей проект закону порушує законодавство на 80 мільярдів. Це не Верховна Рада вимагає додаткових грошей на фінансування економіки. Це вимоги закону".
Л.Супрун закликала "правдиво відноситися до цієї ситуації". Вона офіційно заявила, що Комітет з питань бюджету запропонував збільшити доходи Державного бюджету тільки на 3,2 млрд. грн., підтримати скасування зниження податків на фонд оплати праці, що відображено у висновках.
За словами в. о. Голови Комітету, "Уряд не хоче працювати над законами. Він не хоче його приймати. Він не хоче давати гроші місцевим бюджетам, бо він хоче зірвати ситуацію в економіці".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин перед тим, як поставити законопроект про Державний бюджет України на 2006 рік на голосування, зазначив, що "судячи з того, як Уряд ставиться до підготовки бюджету, як він працює з Комітетом, є чітке переконання, що цей бюджет, який запропонували Верховній Раді, запропонували таким чином, щоб Верховна Рада цей бюджет не приймала. Відтак буде можливість всю провину за провал бюджетного процесу перекласти на Верховну Раду України. Компроміс приймається таким чином: якщо погоджуються з пропозицією уряду – це компроміс, якщо Бюджетний комітет пропонує знайти прийнятне рішення, яке потрібно суспільству – це не приймається, це приймається на рівні багнетів".
Сьогодні потрібно визначитися, наголосив Голова Верховної Ради, "чи приймаємо ми бюджетні висновки, рекомендації, які напрацьовані з тим, щоб уряд міг продовжити роботу над бюджетом або беремо на себе відповідальність за те, що Верховна Рада, прийнявши до розгляду бюджет, не робить дальших кроків. Нам потрібно дати можливість уряду продовжити разом з комітетом роботу над бюджетом. В іншому випадку, не зрозумілі будуть наші дії".
Верховна Рада 270-ма голосами "за" прийняла Постанову про схвалення Висновків і пропозицій до проекту закону про Державний бюджет на 2006 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради. Постановою доручається Кабінету Міністрів доопрацювати проект закону з урахуванням схвалених Бюджетних висновків Верховної Ради та подати його на розгляд парламенту не пізніше 15 листопада поточного року.
Далі народні депутати розглядали проекти законів у другому читанні. Перший з розглянутих законопроектів - законопроект про управління об'єктами державної власності був прийнятий у цілому 233-ма голосами. З 115 пропозицій, які надійшли під час доопрацювання до другого читання, профільний Комітет врахував більшу частину пропозицій, відхиливши лише 23, інші врахував редакційно. Народні депутати розглянули і проголосували ті поправки, автори яких наполягали на їх голосуванні у сесійній залі.
Верховна Рада розглянула і прийняла два закони з низки законів, які необхідно прийняти для вступу України в СОТ, - про внесення змін до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту) і про внесення змін до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну (щодо спеціального розслідування). Першим з них, зокрема, передбачено внести зміни до положень закону, якими встановлено: порядок розрахунку та визначення нормальної вартості товарів; випадки та порядок здійснення порівняння нормальної вартості товару з експортною ціною та визначення демпінгової маржі; порядок розрахунку та визначення шкоди, а також порядок порушення антидемпінгової процедури.
Законом також встановлено строки антидемпінгового розслідування; порядок припинення антидемпінгової процедури; особливості застосування антидемпінгових заходів.
Другий закон визначає, що у разі, коли крім зростання обсягу імпорту, одночасно існують інші фактори заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику, зростання обсягу імпорту не визначається як причина заподіяння значної шкоди. А також, що строк застосування заходів нагляду є обмеженим і не може перевищувати строку проведення спеціального розслідування.
Далі народні депутати розглянули проект закону про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України. Ним пропонувалося визначити тимчасову слідчу комісію, як колегіальний тимчасовий орган Верховної Ради, завданням якої є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
Законопроект передбачав фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії, порядок залучення спеціалістів для роботи в комісії, гарантії захисту трудових прав цих осіб, які залучаються до роботи в комісії, відповідальність за порушення вимог цього закону і повністю регламентує особливості діяльності слідчої комісії. Передбачалося, що підставами для призначення і проведення парламентського розслідування можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів або інших нормативно-правових актів органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності стосовно питань, які становлять суспільний інтерес.
У слідчій комісії деталізується порядок утворення, порядок проведення засідань і права слідчої комісії.
Законопроект передбачав особливості діяльності слідчої комісії з питань імпічменту, особливості накопичення матеріалів, повноважень спеціального слідчого, повноваження спеціального прокурора.
Профільний Комітет з питань з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради, рішення якого доповів перший заступник голови Комітету Василь Гаврилюк, підтримав прийняття законопроекту у першому читанні, але законопроект, набравши 197 голосів "за" під час голосування, був відхилений. Народні депутати висловили до нього чимало зауважень і пропозицій.
Наступним законопроектом про внесення змін до Закону України про комітети Верховної Ради України, який розглядався у новій редакції, пропонувалося привести правові норми чинного закону до вимог Конституції, визначити права, обов'язків комітетів у їх законопроектній, організаційній і контрольній діяльності.
Новою редакцією закону вперше визначено правовий термін "Комітет Верховної Ради України", його правовий статус, більш повно врегульовано порядок створення, ліквідації, реорганізації комітетів, розмежування предметів їх відання, визначені функції та повноваження комітетів.
Значна увага приділена повноваженням комітету у підготовці питань, що віднесенні Конституцією України до повноважень парламентом. Визначені контрольні повноваження комітетів. Більш чітко викладені правові норми щодо організації роботи комітетів. Врегульовані правові вимоги до планування роботи комітетів.
Закон було прийнято у першому читанні у новій редакції 319-ма голосами "за". Прийнятий закон сприятиме вдосконаленню сфери конституційного права у процесі державотворення в Україні. Підвищення ефективності діяльності комітетів на правових засадах призведе до прискорення позитивних соціально-економічних перетворень у державі.
Верховна Рада прийняла Постанову про внесення змін до Постанови Верховної Ради "Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України".
Зміни спрямовані на підвищення статусу відзнак Верховної Ради України та вдосконалення порядку нагородження Почесною грамотою та Грамотою Верховної Ради України. Зокрема, вони стосуються розширення кола суб'єктів, які можуть бути нагородженими відзнаками Верховної Ради України. Так відзнаками Верховної Ради України можуть нагороджуватися і трудові колективи підприємств, установ та організацій.
Постановою значно розширено перелік критеріїв для нагородження відзнаками Верховної Ради України. Пропонується нагороджувати за вагомий внесок у будь-яку сферу життєдіяльності держави, визначну громадсько-політичну діяльність, заслуги перед українським народом, у зміцненні України як демократичної, соціальної, правової держави; здійснення заходів щодо забезпечення прав і свобод громадян; розвитку демократії, парламентаризму, громадянської злагоди в суспільстві, зміцненню економічного, наукового та промислового потенціалу в Україні.
Постанова була прийнята 327-ма голосами.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули ще один "сотівський" законопроект - про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину" у новій редакції.
Його метою є гармонізація національного законодавства у сфері санітарного, ветеринарного та фітосанітарного регулювання до положень Угоди СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.
Законопроект визначає загальні правові, організаційні та фінансові засади функціонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санітарної якості та безпеки неїстівних продуктів тваринного походження, охорони довкілля, а також повноваження державних органів, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарно-санітарного і епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду тощо.
Проект було прийнято у першому читанні у новій редакції.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Але спочатку дві фракції БЮТ і ПРП наполягли на наданні слова для заяви. Народний депутат Олег Білорус зачитав заяву фракції БЮТ з приводу проведення аукціону по "Криворіжсталі".
Фракція висунула вимоги: встановити жорсткий громадський контроль за витратою отриманих коштів; спрямувати отримані кошти з аукціону на збалансування Пенсійного фонду та повернення заощаджень громадянам України; утворити у Верховній Раді Тимчасову слідчу комісію з питань перевірки фактів корупційних дій, зловживань службовим становищем з боку посадових осіб; дати доручення Генеральному прокурору України провести розслідування та притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб, причетних до організації першої приватизації "Криворіжсталі" за заниженими цінами.
Після цього народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до законів України з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування. Законопроектом пропонувалося внести зміни до законів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо формування складу правлінь та наглядових рад страхових фондів не на тристоронній, як це передбачено чинними законами, а на двосторонній основі - представниками профспілок та роботодавців, без представників держави. За державою пропонувалося залишити здійснення контролю за діяльністю фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На думку авторів, прийняття запропонованих змін дозволило б підвищити дієвість страхових фондів, більш оперативно приймати рішення щодо обслуговування страхувальників і застрахованих осіб та в цілому покращити їх соціальний захист.
Однак, народні депутати не погодилися з цією думкою. Зменшувати вплив держави, зауважували вони, не відповідає суспільним інтересам держави. Вони також звертали увагу на те, що запропонований механізм управління фондами загальнообов'язкового державного страхування не відповідає моделі соціального партнерства, яка реалізується в Україні.
Під час голосування законопроект було відхилено.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Першим з них пропонувалося запровадити новий вид державної допомоги сім'ям з дітьми: допомогу у вигляді депозитних рахунків на ім'я новонародженої дитини для накопичення коштів до її повноліття.
Другим законопроектом передбачалося з 1 січня 2006р. збільшити допомогу на дітей одиноким матерям до розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Представник профільного Комітету народний депутат Лілія Григорович запропонувала відправити законопроекти на повторне перше читання, оскільки законодавчі пропозиції заслуговують на увагу, але потребують доопрацювання.
У ході голосування перший законопроект було відхилено, а другий прийнято за основу у першому читанні.
Народні депутати розглянули два законопроекти про Державний земельний (іпотечний) банк. Перший проект доповів народний депутат Іван Томич. Другий проект його автор зняв з розгляду.
Законопроект, який доповів народний депутат Іван Томич, був підготовлений у відповідності до прикінцевих положень Земельного кодексу України та мав би стати логічним продовженням законів, прийнятих Верховною Радою, - про державну реєстрацію прав власності на нерухомість, про заставу нерухомості.
Основним завданням Державного іпотечного банку є залучення фінансових коштів в агропромисловий комплекс для розширення сільськогосподарського виробництва.
Проект передбачав, що Державний земельний (іпотечний) банк не видає кредити безпосередньо кінцевим споживачам, а працює як інститут рефінансування. Завдяки цьому витрати банку на адміністративні ціни та ризики є незначним. Банк фінансує проекти сільськогосподарського спрямування будь-якого типу. Банк може пропонувати спеціальні кредити, так звані цільові під низькі відсотки для сільськогосподарських цілей, в тому числі на довготерміновий період.
Доповідач наголосив, що сьогодні потрібний комплексний підхід щодо формування кредитної системи для українського села, де в основі повинен бути Державний земельний іпотечний банк.
Профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, рішення якого доповів його голова Сергій Буряк, рекомендував Верховній Раді відхилити його через велику кількість зауважень до нього, неузгодження деяких положеннях із правом Європейського Союзу, застереження експертів Світового банку щодо створення такої державної фінансової установи тощо.
Після всебічного обговорення законопроект було відхилено.
Наступний законопроект про державну підтримку виробництва мінеральних добрив передбачав комплексне вирішення катастрофічної ситуації, яка склалася в агропромисловому комплексі, шляхом дотуванням виробництва мінеральних добрив, спрямування для виробництва мінеральних добрив природного газу, отриманого в якості оплати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку, природного газу та часткової компенсації сільськогосподарським виробникам вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва.
Профільний Комітет висловився за його доопрацювання.
Думки депутатів, які взяли участь в обговоренні законопроекту розділилися. У виступах прозвучали як аргументи "за" його прийняття, так і "проти". У підсумку законопроект, набравши 109 голосів "за", було відхилено.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу". Першим з них пропонувалося нове визначення терміну "вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу" за рахунок включення до цього терміну витрат на оплату праці, прямих виробничих витрат енергії та/або енергоносіїв, а також інструменту. Автор мотивував внесення такої зміни до чинного закону необхідністю стимулювання виробника до високотехнологічних розробок, конструкторських робіт та інших наукоємних заходів виробництва.
Другим проектом також пропонувалося уточнити деякі терміни чинного закону, зокрема, термін "техніка і обладнання для агропромислового комплексу" пропонувалося розширити, додавши визначення "виконання робіт з технічного сервісу", включивши до переліку такої техніки "прилади, інструменти й обладнання для виконання робіт з технічного сервісу". Проектом також пропонувалося розширити визначення терміну "вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу" за рахунок включення до цього терміну нематеріальних складових готової продукції та застосування такого кваліфікаційного критерію як питома вага окремих складових в загальному обсязі у безпосередньому поєднанні його (критерію) із часом освоєння виробництва техніки по роках.
Профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин підтримав прийняття обох законопроектів за основу.
По завершенні обговорення обидва законопроекти були поставлені на голосування і були відхилені.
На цьому вечірнє засідання завершилося.