У СЕРЕДУ, 2 ЛИСТОПАДА, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 1 листопада. Розглянуто 13 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 3 закони та одну постанову. Три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу, 7 законопроектів відхилено.
Головуючий виголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Після цього народні депутати розглядали питання ратифікації.
Спочатку вони розглянули, а потім ратифікували Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво
Наступне питання - проект закону про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації та Верховним головнокомандуванням Об'єднаних Збройних Сил НАТО в Європі щодо використання стратегічної транспортної авіації України в операціях та навчаннях НАТО після його представлення міністром оборони Анатолієм Гриценком викликало у народних депутатів чимало запитань.
А.Гриценко, відповідаючи на побоювання народних депутатів: чи не буде використовуватися українська авіація у воєнних діях, запевнив депутатів у тому, що мова не йде про іншу, ніж транспортну авіацію. Мова не йде ні про винищувачі, ні про бомбардувальники, ні про вертольоти армійської авіації – це питання не є предметом цього Меморандуму.
У цьому документі записано, що в кожному окремому випадку Україна приймає сама рішення, чи надавати свою транспортну авіацію чи не надавати. Якщо питання буде політично чутливим, якщо якась операція НАТО не є в інтересах України, то відповідно буде відмова в наданні транспортної авіації.
До того ж, зазначив міністр оборони, використання українських літаків принесе вагомий економічний прибуток державі.
Ратифікацію Меморандуму підтримав Комітет у закордонних справах. Підтримав ратифікацію цього документу і Комітет з питань національної оборони і безпеки, але за умови: обов'язково вказати, що в кожному конкретному випадку застосування української авіації повинно дотримуватись процедури, встановленої нашим законодавством.
Більшість народних депутатів, які виступили під час обговорення, висловилися проти ратифікації Меморандуму. Загалом його обговорення було заполітизовано. У підсумку законопроект не набрав необхідної кількості голосів для ратифікації і був відхилений.
Наступним законопроектом пропонувалося ратифікувати Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про поетапну відміну вилучень з режиму вільної торгівлі. Завданнями цього Протоколу є сприяння лібералізації взаємної торгівлі, розширення взаємовигідного торговельного режиму, транспорентного і довгострокового гармонійного розвитку економічних відносин між Україною та Республікою Білорусь, забезпечення рівних умов для проведення добросовісної конкуренції в сфері торгівлі.
Протокол закріплює намір договірних сторін взаємодіяти у створенні зони вільної торгівлі для забезпечення співпраці проведення торговельно-економічної політики в галузі промисловості, сільського господарства, а також розвитку добросовісної конкуренції.
Заступник міністра економіки Андрій Березний, представляючи проект, наголосив, що торговельно-економічні відносини з Республікою Білорусь сьогодні є виключно важливими для України. Зараз в складних економічних умовах в України є фактично 2 фактори економічного зростання - це торгівля з Російською Федерацією і з Білорусією.
Протокол було ратифіковано 233-ма голосами.
Далі народні депутати за скороченою процедурою розглянули низку законопроектів, які стосувалися вдосконалення законодавчої бази продовольчого ринку, а також системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич, представляючи перший з них – законопроект про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, - наголосив на тому, що проект є надзвичайно важливим для подальшого розвитку агропромислового комплексу держави, оскільки існуюче матеріально-технічне забезпечення АПК недосконале і не в змозі задовольнити в умовах ринку потреби сільськогосподарських товаровиробників, підприємств харчової, переробної промисловості в машинах, обладнанні, устаткуванні та технічному обслуговуванні.
Технічне оснащення сільського господарства, за словами доповідача, досягає критичної межі. Тільки втрати зерна в середньому щорічно за результатами зношеності техніки складають від 2 до 4 мільйонів тонн, дизельного пального в результаті 90% зношеності та неефективності техніки щорічно складають 1,5-2 мільярди гривень, що не тільки наносить фінансові збитки, а й унеможливлює навіть за наявності ресурсів технологічне забезпечення виробництва продукції. Як наслідок, зниження якості та конкурентоспроможності продукції агропромислового комплексу, що стає однією з проблем інтеграції не тільки України до СОТ, але й європейського ринку. Основними сільськогосподарськими машинами аграрні підприємства забезпечені лише на половину. А понад 90% уже відпрацювали свій амортизаційний строк. Щорічне списання зношеної техніки перевищує її закупівлю. Через технічні несправності спрацювання щорічно не використовується четверта частина тракторів та комбайнів АПК. Основною ж причиною погіршення технічного аграрного виробництва є значне зниження платоспроможності сільськогосподарських підприємств.
І.Томич зазначив, що за експертними розрахунками, на оновлення машинотракторного парку агропідприємств необхідно 200-220 мільярдів, тобто щорічно треба виділяти 22 мільярдів впродовж 10 років.
Без структурної реорганізаційної перебудови існуючої інженерно-технічного забезпечення неможлива стабілізація АПК, - наголосив Голова Комітету. - Тому і внесено цей законопроект. Він враховує основні принципи організації та розробки правових норм регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі функціонування суб'єктів господарювання.
На важкому становищі агропромислового комплексу щодо його незадовільного матеріально-технічного забезпечення і необхідності прийняття цього вкрай важливого закону наголошували народні депутати у своїх виступах.
У підсумку законопроект про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України було прийнято за основу у першому читанні 250-ма голосами.
Після розгляду цього питання дві фракції - "Вперед, Україно!" і СДПУ(о) попросили перерву. Без її оголошення слово для заяви було надано народному депутатові Тамарі Прошкуратовій. У своєму виступі вона повідомила про численні звернення освітян щодо вирішення питання щодо виплат, передбачених 57 статтею Закону України "Про освіту".
Т.Прошкуратова звернулася до Уряду "розв'язати проблему сільського вчителя не словом, а ділом, а депутатам виконати свої передвиборні обіцянки сільським учителям".
Далі народні депутати розглянули проект закону про м'ясо та м'ясні продукти. Законопроект регламентує основні принципи економічної політики у сфері виробництва та реалізації м'яса та м'ясопродуктів. Необхідність його прийняття доповідач народний депутат Іван Томич обґрунтував тим, що Україна має достатній потенціал для виробництва та забезпечення внутрішнього ринку м'ясом та м'ясопродуктами. В м'ясній промисловості діє близько 60-ти великих і середніх підприємств, а також понад тисячу підприємств малої потужності. В 2004 виробництво м'яса на цих підприємствах складало 473 тисячі тон, ковбасних виробів – 310 тисяч тон, м'ясних та м'ясо-рослинних консервів 17,7 тисячі тон.
Однак, при цьому основними проблемами м'ясної, переробної галузі є недостатня забезпеченість сировиною та низька реалізація м'ясопродуктів, що виробляється.
Незважаючи на недостатнє використання виробничих потужностей, продовжується будівництво підприємств малої потужності. Слабкий рівень технічного оснащення таких підприємств не дозволяє здійснювати випуск якісної продукції.
У ході обговорення законопроекту народні депутати звернули увагу на недосконалість деяких статей проекту, однак підтримали його прийняття, мотивуючи це тим, що тваринництво фактично знищено. І треба вжити заходи для того, щоб підтримати тваринництво і сприяти законодавчому врегулюванню проблеми.
Законопроект було прийнято за основу у першому читанні 239-ма голосами "за".
Наступний проект закону про продовольчу безпеку став продовженням розпочатого обговорення проблем агропромислового комплексу та насичення продовольчого ринку.
Законопроект визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності держави, спрямований на захист національних інтересів і гарантування Україні продовольчої безпеки особі, суспільству і державі від зовнішніх і внутрішніх загроз та становить відповідальність держави за належний рівень харчування населення.
Завдання, поставлені законопроектом, полягає у забезпеченні гарантування продовольчої безпеки, законодавчому затвердженні індикаторів продовольчої безпеки, здійсненні моніторингу і рівня та визначення відповідальності органів виконавчої влади.
Державна політика базується на принципах забезпечення продовольчої безпеки з врахуванням необхідності інтеграції України до світового економічного простору.
Продовольча безпеки України розглядається цим проектом як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якою державою гарантується фізична і економічна доступність та якість продуктів харчування для всіх громадян згідно з науково обґрунтованими наборами продуктів харчування. Забезпечується продовольча незалежність держави і підтримується стабільність продовольчого забезпечення населення.
Реалізація державної політики щодо забезпечення продовольчої незалежності та продовольчої безпеки держави виступає важливою складовою національної безпеки і тому має стати основою для здійснення реформування в агропромисловому комплексі України.
Народні депутати у ході обговорення висловили чимало зауважень до законопроекту, зазначивши, що він є декларативний, у ньому не виписані конкретні механізми.
Результатом голосування стало відхилення цього законопроекту.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули і прийняли за основу, а потім в цілому закон про внесення зміни до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо почесного звання "Мати-героїня"). Законом до переліку категорій громадян України, які мають право на пенсії за особливі заслуги перед Україною включені жінки, які удостоєні почесного звання "Мати-героїня" для отримання максимального розміру такої пенсії.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне засідання Верховної Ради відбудеться 3 листопада, у четвер.