У П'ЯТНИЦЮ, 23 ВЕРЕСНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 22 вересня. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 17 законів та 13 постанов, два законопроекти прийнято за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, чотири законопроекти та три проекти постанов відхилено.
Головуючий також поінформував про зміни у складі депутатських фракцій, зокрема про вихід народного депутата Володимира Нечипоренка зі складу фракції "Єдина Україна".
Голова Верховної Ради України далі виголосив депутатські запити. Всього було виголошено 141 депутатський запит.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Про стан справ в агропромисловому комплексі держави від Кабінету Міністрів України доповів виконуючий обов'язки міністра аграрної політики Олександр Баранівський. Він наголосив, що ситуація в українському селі складна і далі загострюється. Незважаючи, навіть, на те, що агропромисловий комплекс за 8 місяців нинішнього року спрацював в цілому непогано. Так, обсяг валової продукції сільського господарства підприємств всіх форм власності в січні-серпні цього року зріс на 2,2 відсотки, обсяг промислової продукції підприємств харчової промисловості зріс на 14 відсотків, збільшено виробництво переважної більшості продуктів харчової промисловості.
Зовнішньо-торгівельний обіг сільськогосподарської продукції України за 8 місяців склав 4,4 мільярди доларів, що становить 9,7 відсотка до зовнішньо-торгівельного обігу країни. Експорт зріс на 16,5 відсотків, катастрофічно, через невмотивоване відкриття кордонів, на 32,5 відсотки збільшився приріст імпорту. Зовнішньо-торгівельне сальдо складає 901 мільйон доларів, коли в цілому по Україні воно більше 100 мільйонів.
За словами, в. о. міністра, валовий збір зерна в заліковій вазі очікується в межах 39,5 мільйонів тонн, що перевищує середньорічні показники за останні роки на 2 мільйони тонн.
В. о. міністра зауважив, що незважаючи на окремий позитив, аграрний сектор економіки "летить у безодню". Передусім це стосується ситуації, яка склалася на ринку сільгосппродукції.
На початку року на цілих три тижні запізнився початок весняно-польових робіт. Однак, завдяки здійсненим заходам по впровадженню інтенсивних технологій вирощування сільгоспкультур, держава забезпечена сьогодні продовольчим зерном. Зібрано понад 20 мільйонів тонн пшениці, 9,9 тонн ячменю, очікується отримання 7 мільйонів тонн кукурудзи, близько 4,8 мільйони тонн соняшнику, понад 600 тисяч круп'яних культур.
О.Баранівський детально доповів про ситуацію в агропромисловому комплексі ще по кількох важливих показниках. Окремо він зупинився на "цукровій" темі, яка вже чотири роки є актуальною для суспільства. Він розкритикував дії Уряду по імпорту цукру-сирцю, яка, на його погляд, становить загрозу вітчизняному виробникові цукру.
Для негайного виправлення ситуації в. о. міністра звернувся до Верховної Ради з проханням прийняти ряд законів. Зокрема, проекти законів: про внесення змін до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" у частині запровадження ліцензування оптової торгівлі цукром; про професійні, міжпрофесійні об'єднання в агропродовольчій сфері"; про введення мораторію на демонтаж цукрових заводів; про внесення змін до статті 19 Закону України "Про єдиний митний тариф" у частині заборони ввезення в Україну без плати ввізного мита цукру та цукромістких продуктів, які надходять з митної території України, і завозу за її меж; про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо оподаткування про взаєморозрахунках фізичних осіб з переробними підприємствами за здану сировину); про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (щодо оподаткування переробних підприємств сільськогосподарської продукції з сезонним характером виробництва), а також внести зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік", передбачивши виділення коштів на здійснення інтервенційних закупівель цукру в обсязі 430 тисяч тонн та 180 тисяч до аграрного фонду.
О.Баранівський також наголосив на тому, що "село задихається і стогне від непомірного тиску від цін на нафтопродукти". Для забезпечення проведення комплексу польових робіт, за його словами, необхідно в поточному році 1 мільйон 845 тисяч палива дизельного та 608 тисяч бензину.
В. о. міністра попросив Верховну Раду підтримати законопроект про ресурсне забезпечення сільського господарства нафтопродуктами.
На завершення О.Баранівський звернувся до народних депутатів прийняти політичне рішення. "Якщо ми хочемо, щоб село жило і розвивалося, з'явилися там сучасні садиби, задзвеніли дитячі голоси, маємо змінити підходи для виділення асигнувань для АПК", - наголосив він.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Томич у своєму виступі спробував відповісти на запитання: де ж все ж таки основні проблеми наростання кризи у сільському господарстві? Про що йшла мова у доповіді міністра. За його словами, один з ключових моментів сьогоднішньої соціально-економічної кризи в селі – це "той цунамі, який пронісся в результаті цінової політики, а точніше після 90-х років лібералізації ринку на вхідні ресурси для сільського господарства і продажу, ціни на сільськогосподарську продукцію для виробника. За ці роки українське село втратило 147,153 мільярда гривень".
Виправлення ситуації голова профільного парламентського Комітету бачить у здійсненні термінових заходів на ринку зерна, зокрема, у прийнятті законопроекту про внесення змін до деяких законів України (щодо здійснення державного цінового регулювання), який дасть можливість покращити цінову ситуацію на ринку зерна.
Другий закон має врегулювати ситуацію на ринку цукру.
І.Томич запропонував провести День Уряду із зазначеної проблематики, на якому комплексно дати відповідь на запитання, якою має бути стратегія розвитку українського села на десятиліття і врегулювали законодавство.
У виступах народних депутатів в основному звучала критика дій влади щодо ситуації в агропромисловому комплексі. Народні депутати також внесли конкретні пропозиції щодо її виправлення.
Секретар профільного комітету Олег Юхновський на завершення обговорення вніс пропозицію прийняти постанову, підготовлену комітетом про інформацію Кабінету Міністрів про стан справ в агропромисловому комплексі, у якій чітко визначити ті проекти, які потрібно в першочерговому порядку розглянути у Верховній Раді, зміни до бюджету на 2005 рік та певні орієнтири на бюджет наступного року.
Він також запропонував відразу розглянути законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", що стане конкретним кроком до розв'язання проблем села. Цей проект передбачає виділення додатково 900 мільйонів гривень для проведення інтервенції аграрного фонду для закупівлі 1 мільйона тонн зерна та 180-ти тисяч тонн цукру.
За підсумками обговорення питання Верховна Рада прийняла Постанову про інформацію Кабінету Міністрів про стан справ в агропромисловому комплексі.
Про стан справ у паливно-енергетичному комплексі від Кабінету Міністрів доповів виконуючий обов'язки міністра палива та енергетики Іван Плачков. Він зазначив, що паливно-енергетичний комплекс держави у складі електроенергетики, ядерної енергетики та атомної промисловості, нафтогазового сектору, вугільної промисловості сьогодні працює стабільно та забезпечує споживачів енергоносіями за прозорими цінами.
І.Плачков далі детально зупинився на деяких основних показниках роботи галузі.
В. о. міністра зі всією відповідальністю запевнив народних депутатів у тому, що паливно-енергетичний комплекс України до роботи в осінньо-зимовий період готовий та здатний забезпечити попит економіки.
Про підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2005-2006 років доповів голова Державного Комітету з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко. Він зазначив, що ця підготовка розпочалася ще навесні, відразу після завершення попереднього опалювального сезону. Було розроблено відповідний план заходів, створений міжвідомчий оперативний штаб, який здійснює постійний контроль за станом готовності підприємств житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимових умовах. На виконання доручень Кабміну Комітетом провадиться постійний моніторинг стану підготовки об'єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери до зими. Комітет постійно аналізує дані моніторингу і за результатами визначає поточні завдання на селекторних нарадах із заступниками голів облдержадміністрацій, начальниками регіональних управлінь. Згідно з затвердженим графіком керівництво та фахівці комітету проводять перевірки з виїздом у регіони, де місцевими органами виконавчої влади проведено засідання колегії із зазначених питань, затверджено регіональні заходи та створені регіональні штаби.
О.Кучеренко доповів узагальнені показники, звернув увагу на широкий наголос в засобах масової інформації про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Голова Держкомунгоспу у цілому оцінив стан виконання робіт з підготовки об'єктів житлово-комунального господарства як такий, що відповідає планам заходів, затверджених місцевими органами виконавчої влади.
Своє бачення проблематики у цьому питанні висловили представники двох профільних комітетів Верховної Ради – Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку.
Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Андрій Клюєв розкритикував роботу паливно-енергетичного комплексу, наголосивши на тому, що останнім часом "неефективний менеджмент і посилення адміністрування у комплексі сприяло формуванню і проведенню недалекоглядної і руйнівної політики по відношенню до всієї економіки, що зашкодило національним інтересам".
У такому випадку, наголосив А.Клюєв існує загроза національній безпеці держави. Одним з ймовірних чинників цієї загрози, за його словами, може стати підвищення цін на природний газ, який Україна імпортує з Російської Федерації.
Ситуація з імпортом енергоносіїв і стан підготовки ПЕК до осінньо-зимового періоду, за словами А.Клюєва, викликає занепокоєння у всього депутатського корпусу. На думку членів Комітету та інших народних депутатів, основним проблемним питанням є врегулювання взаємовідносин з Російською Федерацією, яке стосується умов постачання в наступному році російського газу в Україну. Тому зараз необхідно активізувати переговорний процес.
А.Клюєв запропонував з метою виведення паливно-енергетичного комплексу з складного становища, недопущення розвитку енергетичної і фінансової кризи, нормального життєзабезпечення основних секторів економіки і населення в осінньо-зимовий період терміново підготувати і вжити комплекс невідкладних заходів.
Бачення ситуації щодо підготовки підприємств житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період доповів член Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Віталій Корж. Він зазначив, що Комітет розглянув ситуацію і зазначив, що складний фінансово-економічний стан у галузі обумовлений послабленням державної керованості галузі. За його словами, виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки під загрозою.
В.Корж вніс пропозицію для виправлення ситуації забезпечити першочергове і в повному обсязі фінансування передбачених бюджетом субвенцій регіонам та виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві, а також провести аналіз діючих тарифів на енергоресурси та прогнозу їх рівня в осінньо-зимовий період 2005-2006 років.
Постанову з приводу обговорення цього питання Верховна Рада розгляне і прийме відповідне рішення на одному з чергових пленарних засідань.
Після цього Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про виключення зі складу фракції БЮТ народних депутатів Миколи Будаг'янца, Сергія Головатого, Анатолія Козловського, Ігоря Сміяненка, Миколи Солошенка, Енвера Скітішвіші.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями та пропозиціями у розділі "Різне".
На цьому чергове пленарне засідання завершилося.
З 26 по 30 вересня народні депутати працюватимуть в округах.
Чергове пленарне засідання восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання відбудеться 4 жовтня.