У СЕРЕДУ, 5 ЖОВТНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 4 жовтня. Було розглянуто десять питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 7 законів. Два законопроекти прийнято за основу. 15 законопроектів та 7 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента прийнято три закони у новій редакції, два закони скасовано.
Головуючий виголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій. Під час одного з виступів народний депутат Микола Рудьковський звинуватив Голову Верховної Ради України Володимира Литвина у блокуванні розслідування справи про загибель журналіста Г.Гонгадзе.
Голова Верховної Ради В.Литвин у відповідь на це висловив готовність зустрітися в суді з приводу звинувачень у гальмуванні слідства. У свою чергу він звинуватив організаторів прослуховування і монтування плівок майора М.Мельниченка у гальмуванні слідства, у тому, що вони хочуть призначити замовників, організаторів вбивства журналіста Г.Гонгадзе.
Після закінчення виступів уповноважених представників депутатських фракцій Голова Верховної Ради у відповідь на виступ народного депутата О.Пеклушенка щодо реагування на депутатські запити з боку посадових осіб структур виконавчої влади попросив народних депутатів бути самокритичними. Оскільки, депутатські запити, прийняті на цьому пленарному засіданні, не депутатські запити, а листи народних депутатів. Народні депутати замість відповіді на ці листи, пишуть до того чи іншого працівника депутатський запит.
Далі народні депутати розглянули питання ратифікації. Верховна Рада ратифікувала Угоду між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій. Ратифікація цієї Угоди сприятиме залученню фінських інвестицій. Угода закріпляє режим найбільшого сприяння і національний режим по відношенню до управління, підтримує отримання прибутків та розпорядженнями своїми інвестиціями. Цією угодою визначаються можливі форми і види інвестицій. А окрема глава дає стандартизовані гарантії від їх вилучення. Передбачаються міжнародні визначені механізми вирішення спорів, в тому числі в судовому порядку.
Верховна Рада також ратифікувала Європейську угоду про правила, що регулюють пересування осіб між державами-членами Ради Європи. Мета документа – спрощення поїздок громадян держав-сторін, які можуть в'їжджати на територію держави іншої сторони, або залишати її через будь-які кордони по пред'явленню одного з документів, перерахованих у додатку до цієї угоди. Угода буде сприяти спрощенню режиму поїздок громадян України до європейських держав, сприяти вільному рухові капіталу та послуг між Україною та країнами-членами Європейського Союзу.
У разі приєднання України до цієї Угоди, учасниками якої є зараз 15 держав, деякі держави – учасниці, які є одночасно членами ЄС, можуть заявити про неможливість її застосування у відносинах з Україною з огляду на існування внутрішнього законодавства ЄС, що регулює питання пересування осіб. У цьому зв'язку з боку України передбачено певне застереження, яке дасть можливість застосовувати відповідний режим до громадян цих держав.
Верховна Рада також ратифікувала Торговельну-економічну угоду між Урядом України і Урядом Республіки Перу і Договір між Україною і Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.
Далі народні депутати повторно розглянули Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з пропозиціями Президента України.
Прийнятим Верховною Радою України і поданим на підпис Президенту Законом пропонується застосовувати принципово новий підхід до розрахунку підвищень до пенсій інвалідам війни, учасникам бойових дій і сім'ям загиблих. Передбачено підвищувати на відповідний відсоток прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, від 10 до 70 відсотків. В чинній редакції закону ці підвищення встановлювалися від розміру мінімальної пенсії за віком, який був зафіксований на рівні 15 гривен.
Як доповіла заступник міністра праці та соціальної політики Олена Гаряча, Президент в цілому погодившись із законом, запропонував підтримати його пропозиції до нього. Зокрема, в частині 4 статті 15 Закону "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" передбачені дружини померлих учасників війни, які за життя були визнані інвалідами, і для них випадково залишилася норма розрахунку підвищення, виходячи із старого показника мінімальної пенсії за віком. Президент запропонував, для того щоб уніфікувати підхід і всі особи, які передбачені цим законом, мали однакове підвищення, виходячи із прожиткового мінімуму, включити до цього закону і цю категорію осіб.
Враховуючи, що реалізація закону потребуватиме щонайменше 1,7 млрд. грн. додаткових бюджетних ресурсів і ці кошти в проекті закону про Державний бюджет на 2006 рік не передбачені, глава держави запропонував реалізувати цей закон поетапно: з 1 січня наступного року підвищити пенсії учасникам бойових дій, інвалідам Великої Вітчизняної війни і тим особам, які мають звання Герой України, Герой Радянського Союзу; учасникам бойових дій, сім'ям померлих військовослужбовців, сім'ям померлих інвалідів війни - з 1 липня 2006 року, учасникам війни – з 1 січня 2007 року.
За таких обставин закон буде реалізовано в 2006 році в межах 557 мільйонів гривень, і в 2007 році – в межах 951 мільйона гривень.
У підсумку після того, як Верховна Рада не змогла прийняти цей закон у новій редакції і подолати вето Президента України на закон, закон на пропозицію профільного Комітету було прийнято у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли рішення щодо кількох законопроектів.
Спочатку вони розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності та технологічних парків" (щодо субсидіювання). Народний депутат Ігор Юхновський, представляючи цей законопроект, наголосив на тому, що технопарки є найбільш важливою організацією інноваційної діяльності по всьому світу.
У поточному році інноваційна діяльність технологічних парків була припинена. Тому й було внесено законопроект, який має на меті фактично відновити діяльність технопарків і яким запроваджується державна програма підтримки технопарків. В рамках цієї державної програми щорічно в Державному бюджеті виділяються кошти на підтримку проектів технопарку, спрямованих на повне або часткове безвідсоткове кредитування проекту, повну або часткову компенсацію відсотків і надання державних гарантій комерційним банкам.
Порядок надання фінансової підтримки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Крім того ідуть цільові субсидії, які формуються за рахунок податків на прибуток і податку на додану вартість на продукти, що виробляються і, крім того, проект технопарку звільняється від митних зборів і ПДВ при ввезенні сировини, матеріалів і устаткування, на обладнання. Проектом також дозволяється прискорена амортизація проекту технопарку.
Під час обговорення законопроекту народні депутати в основному підтримали законопроект, наголошуючи на необхідності його прийняття, що дозволить створити більш сприятливий клімат в державі для реалізації інноваційних проектів.
Законопроект було прийнято у першому читанні.
Наступний законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти (щодо створення належних умов для навчання дітей) пропонувалося внести зміни у 8 чинних законів, прийняття яких назріло. Зокрема, у Закон "Про дошкільну освіту", додатково записується, що всі мають не просто право на дошкільну освіту, а те, що держава забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку 5-6 років у дошкільних навчальних закладах, що включає їх належну підготовку до систематичного навчання у школі.
Ще одне доповнення також стосується Закону України "Про дошкільну освіту", згідно з яким "земля дошкільного навчального закладу не може бути вилучена, продана, приватизована, передана, закладена. Вона передається державою дошкільному навчальному закладу в довічне користування відповідно договору".
Законопроектом також запропоновано внесення змін до інших чинних законів, спрямованих на удосконалення законодавчої бази у сфері освіти.
Законопроект було прийнято за основу у першому читанні 279-ма голосами.
Проект Постанови про Концепцію переходу України до сталого розвитку доповів його автор народний депутат Валентин Ландик. За його словами, стратегічною метою України у найближчі роки повинна стати побудова сталого суспільства, головним пріоритетом якого є розвиток людини, а головним засобом – забезпечення зростання економіки на засадах сталого розвитку.
Першим кроком на цьому шляху повинна стати розробка та прийняття Національної стратегії сталого розвитку. В основу концепції, яку запропонував автор, покладено цілісну систему взаємозалежних стратегічних цілей, які витікають із потреби забезпечення розвитку української держави та суспільства, як сьогодні, так і у довготривалій перспективі. Ці цілі є рівноцінними і однаково важливими.
Прийняття проекту Постанови підтримав профільний Комітет з питань екологічної політики, прирокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Після розгляду за скороченою процедурою, проект Постанови про Концепцію переходу України до сталого розвитку було відхилено.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" у новій редакції.
Як зазначив доповідач голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Черняк, з часу прийняття чинного закону "Про аудиторську діяльність" у 1993 році у законодавстві України відбулися певні зміни. Крім того, у процесі застосування закону виявилися недосконалими і окремі його положення, що і викликало необхідність внесення змін до зазначеного закону.
Так, наприклад, Законом "Про аудиторську діяльність" передбачено, що для здійснення аудиторської діяльності аудитор або аудиторська фірма повинні отримати ліцензію. Однак, ще у 2000 році Верховною Радою був прийнятий Закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", яким не передбачено ліцензування аудиторської діяльності. Тому пропонується логічно вилучити із закону положення щодо ліцензування. А натомість, з метою впорядкування діяльності на ринку аудиторських послуг, запровадити реєстр аудиторських фірм та аудиторів. Передбачається, що зазначений реєстр буде не рідше одного разу на рік публікуватися у фаховому виданні Аудиторської палати.
Законопроектом також пропонується узгодити термінологію закону з Господарським кодексом.
З метою покращання роботи Аудиторської палати України пропонується внести відповідні зміни до статей, якими регулюється порядок створення та діяльності Аудиторської палати.
Другим законопроектом, який представив народний депутат Валерій Лебедівський, пропонувалося запровадження реєстру замість ліцензування, яке мало місце на сьогоднішній день. Відмінність є в тому, що відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" законопроект визначає предметом аудиту бухгалтерський облік та фінансову звітність.
Законопроект також передбачає безстроковість сертифікату про кваліфікаційну придатність на зайняття аудиторською діяльністю та конкретизує повноваження та статус Аудиторської палати України і надає можливість створення більше однієї професійної громадської організації аудиторів.
Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект народного депутата В.Лебедівського.
Під час голосування жоден з проектів не був підтриманий. Рішення щодо цих законопроектів буде прийнято на наступному пленарному засіданні.
На цьому пленарне засідання завершилося.