У ВIВТОРОК, 4 ЖОВТНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував народних депутатів про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Олени Бондаренко з фракції "Наша Україна" та її входження до фракції БЮТ, а також про вихід народного депутата Ігоря Рєзніка з фракції Народної партії.
Перед розглядом питань порядку денного народні депутати внесли кілька пропозицій щодо включення до порядку денного тих питань, які вони вважали актуальними.
Головуючий поінформував народних депутатів про те, коли ці питання будуть розглядатися на пленарних засіданнях. Зокрема, щодо ситуації на селі і в агропромисловому комплексі на засіданні Погоджувальної Ради її учасники домовилися протягом наступного пленарного тижня відвести кілька днів для вичерпного прийняття необхідних законопроектів з цього приводу.
В.Литвин також повідомив про пропозиції щодо розгляду ситуації з виконанням Державного бюджету на поточний рік. Він запропонував в разі потреби заслухати питання про ситуацію з виконанням бюджету за 9 місяців.
Головуючий також поінформував про те, що в четвер планується розглянути законопроект про внесення змін до Державного бюджету, яким передбачається виділити місцевим бюджетам близько 700 млн. грн. для виплат заробітних плат, забезпечення дитячих садків, шкіл тощо.
Після цього народні депутати одразу приступили до розгляду питань порядку денного. Спочатку вони розглянули чотири законопроекти про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства". Автор першого з них народний депутат Олександр Єдін запропонував внести зміни до чинного закону, передбачивши зменшення кворуму для визнання загальними зборами (повторними загальними зборами) правомочними "більш як 50 відсотків голосів", що, на його думку, покращить роботу акціонерних товариств, дозволить особам, які мають більшість акцій (контрольний пакет), проводити загальні збори та вирішувати нагальні питання роботи товариства, і скликання загальних зборів не зможе бути заблоковано тими акціонерами, які матимуть меншу кількість акцій.
Автор наступного законопроекту народний депутат Володимир Зубанов пропонував шляхом внесення змін до чинного закону передбачити запровадження механізму, за яким акціонери, що мають у сукупності більш як 10 відсотків голосів, могли включати свого представника до складу ради акціонерного товариства (спостережної ради) без голосування по ньому на загальних зборах, що дозволило б міноритарним акціонерам мати своїх представників в спостережній раді і сприяло захисту їх прав. Проектом також пропонувалося зменшення кворуму для того, щоб визнавати загальні збори (повторні загальні збори) правомочними до "більш як 50 відсотків голосів".
Третім законопроектом, який вніс на розгляд Кабінет Міністрів, пропонувалося визнавати загальні збори акціонерного товариства правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статусу товариства не менш як 50 відсотків голосів плюс один голос.
Четвертим законопроектом, авторами якого є народні депутати Юлій Йоффе і Григорій Дашутін, пропонувалося врегулювати деякі неврегульовані положення. Зокрема, якщо 100 процентів акцій товариства, які мають право на управління товариством, належать одному акціонеру, рішення, яке відноситься до компетенції загальних зборів акціонерів, приймаються таким акціонером одноосібно та оформляються письмово. Автори запропонували ще кілька змін, які мали б покращити чинний закон.
Профільний Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій, про рішення якого поінформував член Комітету Олександр Слободян, запропонував народним депутатам підтримати законопроект, внесений народними депутатами України Ю.Іоффе та Г.Дашутіним. Він, на думку Комітету, спрямований на вдосконалення порядку проведення експертизи при розгляді справи Антимонопольним комітетом України та на наближення його до порядку проведення експертизи в цивільному процесі.
Після всебічного обговорення усі чотири законопроекти були відхилені, набравши незначну кількість голосів.
Далі Верховна Рада розглянула два законопроекти про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності.
Метою і завданням урядового законопроекту, про який доповів перший заступник голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Іван Саєвич, є приведення національного законодавства у сфері технічного регулювання, стандартизації, оцінки відповідності у повну відповідність до Європейських норм, зокрема угоди про технічні бар'єри у торгівлі.
В законопроекті виписана процедура розроблення стандартів та застосування технічних регламентів, визначені функції центру обробки запитів та надання коментарію відносно стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності.
Впровадження цього акту, зазначив представник уряду, дозволить імплементувати в законодавство України положення угоди про технічні бар'єри в торгівлі та забезпечить необхідний рівень безпеки продукції, процесів та послуг, що реалізуються на ринку України, створення умов для виготовлення національними виробниками конкурентоспроможної продукції через ідентичність вимог безпеки охорони довкілля, створення умов для спрощення процедур взаємного визнання результатів робіт оцінки відповідності товарів, що ввозяться в Україну.
Реалізація положень закону надасть постачальнику можливість вибору, способу підтвердження шляхом декларування відповідності своєї продукції нормативним документам чинним Україні та зробить процедуру оцінки відповідності більш прозорими, що буде сприяти створенню рівних умов діяльності вітчизняних та іноземних підприємств на ринку України.
Другий законопроект і рішення профільного Комітету по обох проектах доповів голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Сергій Матвієнков. Він нагадав, що урядовий законопроект вже розглядався у сесійній залі і не був підтриманий депутатами. Навіть американська торговельна палата України вважає його прийняття передчасним, тому що він недостатньо правильно юридично підготовлений, а його положення погіршують умови ведення бізнесу в Україні.
Законопроект, авторами якого є народні депутати С.Матвієнков і В.Гуров, на відміну від урядового, не відміняє чинних законів про стандартизацію, про підтвердження відповідності, а вносить в них відповідні зміни, які виникли протягом трирічної роботи. У ньому сформульовані прозорі і зрозумілі процедури встановлення обов'язкових для виконання усіма суб'єктами господарської діяльності і надання інформації про них зацікавленим сторонам, враховані пропозиції вітчизняних підприємств і імпортерів. На думку авторів, прийняття цього закону дозволить створити сучасну національну систему технічного регулювання, яка буде сприяти розвитку економіки і підвищенню експорту вітчизняної продукції і захищатиме внутрішній ринок.
Верховна Рада підтримала за основу депутатський законопроект, як такий, що підготовлений більш фахово на відміну від проекту, внесеного урядом.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли рішення щодо восьми законопроектів про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Сім законопроектів було відхилено, а проект закону, автором якого є народний депутат Віктор Мусіяка, було прийнято за основу у першому читанні. Проект направлений на усунення суперечностей, які виникли в законодавстві у зв'язку з прийняттям Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців". Запропоновані зміни стосуються реєстрації громадських організацій. Зокрема, автор запропонував дані Державної реєстрації, легалізації об'єднань громадян, професійних спілок, благодійних організацій, партій, творчих спілок чи їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, професійних спілок та їх об'єднань, торгово-промислових палат, релігійних організацій та дані про утворення органів державної влади та органів місцевого самоврядування включити до єдиного Державного реєстру у порядку та в строки, встановлені спеціально уповноваженим органом з питань Державної реєстрації за погодженням з легалізуючим органом.
Наприкінці ранкового засідання розглянули і ухвалили рішення щодо десяти законопроектів про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Відхилені були три з них, якими пропонувалося вивести з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, ВАТ "Готель "Дніпро", державне підприємство "Готель "Спорт", майнові комплекси залізничного транспорту та інфраструктура, акції, що належать державі у статутному фонді ВАТ "Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь".
Сім законів були прийняті за основу і одразу у цілому. Ними включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахіддонбас", державне підприємство "Управління Софіївського групового водопроводу", вісім об'єктів - сім казенних підприємств з пробірного контролю, предметом діяльності яких є обов'язкове клеймування ювелірних та побутових виробів, перевірка якості дорогоцінних металів, проведення випробувань, контрольних аналізів матеріалів, і Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України, ВАТ "Турбоатом", ВАТ "Одеський припортовий завод", акції ВАТ "Укрнафта", державне підприємство "Науково-виробничий комплекс з газотурбобудування "Зорямашпроект", підприємство "Дельта-лоцман".
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні розгляд законопроектів порядку денного було продовжено. Народні депутати розглянули шість проектів Постанови про внесення змін до ст. 3.3.4 Регламенту Верховної Ради України (щодо черговості виступів). Представляючи проекти, їх автори піддали критиці існуючий порядок запису народних депутатів на виступ під час пленарного засідання.
Перший заступник Голови Комітету з питань Регламенту. депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергій Сас доповів рішення Комітету щодо всіх проектів постанови. Профільний Комітет рекомендував парламенту прийняти один з проектів за основу з тим, щоб при доопрацюванні врахувати слушні пропозиції з інших проектів. Однак, у підсумку жоден із проектів не було прийнято. Профільному Комітетові було доручено внести на розгляд Верховної Ради узгоджений проект Постанови.
Повторно народні депутати розглянули Житловий кодекс України з пропозиціями Президента України. Голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко доповів чому Президент України не підписав Житловий кодекс і направив до Верховної Ради. Президент не підписав Житловий кодекс, виходячи з того, що за Конституцією України одним з чинників права кожного громадянина на достатній життєвий рівень є житло. Право на житло основним законом України визначено як одне з основних конституційних прав, при цьому для забезпечення державою цього конституційного права громадян встановлено принципово новий підхід, згідно з яким держава створює умови, коли кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною для них платою.
Між тим Житловий кодекс, на думку Президента, не забезпечує реалізацію конституційних положень, значною мірою залишає застарілі підходи до розв'язання сучасних проблем і не є цілісним актом житлового законодавства.
Житловий кодекс мав би на основі Конституції України комплексно врегулювати питання забезпечення реалізації права громадян на житло, а не лише регулювати правовідносини між певними суб'єктами у названій сфері.
Одним з основних недоліків кодексу є невідповідність окремих його положень Конституції України та неузгодженість з Цивільним кодексом України.
Голова профільного Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко поінформував про те, що Комітет на своєму засіданні розглянув пропозицію Президента до Житлового кодексу України та прийняв рішення максимально врахувати зауваження Президента і направити доопрацьований кодекс на розгляд Верховної Ради.
Президентом було висловлено 31 зауваження, з яких Комітет повністю врахував 24, редакційно врахував одне, частково врахував два.
В.Пустовойтенко також поінформував про ті пропозиції Президента, які Комітет не врахував. Комітет не погодився з думкою Президента, що Кодекс не вирішує питання забезпечення житлом осіб, які на даний час перебувають в черзі на одержання житла з житлового фонду загального призначення. Комітет вважає, що Житловий кодекс створює всі необхідні передумови для успішного розв'язання багаторічної проблеми ліквідації житлової черги.
Комітет також не погодився із зауваженням Президента щодо неправомірності можливості розірвання договору найму щодо цього житла в разі, якщо середньомісячний сукупний дохід наймача та членів його сім'ї змінився і став вище прожиткового мінімуму. Комітет вважає, що це зауваження обумовлено невірним тлумаченням норм кодексу.
Третє зауваження Президента стосувалося заборони на приватизацію, бронювання застави житла з житлом соціального призначення. У цьому випадку Комітет погодився з Президентом, що приватизація житла, відчуження з комунальної власності є недоцільним і ні в якому разі воно не повинно приватизуватися. Крім того, надання права приватизації, бронювання, застави практично перекреслюють всю ідею соціального житла.
В.Пустовойтенко зазначив, що в остаточній редакції Кодексу максимально враховані висловлені Президентом України зауваження. Він попросив підтримати рішення Комітету про прийняття Житлового кодексу із врахованими пропозиціями Президента.
Верховна Рада підтримала пропозицію Президента України про відхилення Житлового кодексу.
Про позицію Президента України відхилити ще один Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" доповів перший заступник міністра фінансів Анатолій Максюта. Глава держави не погодився з тим, щоб грошові заощадження громадян, поміщені у період до 2 січня, тобто ті, які передбачені діючим законом, віднести на державний внутрішній борг.
І другий важливий момент цього закону, починаючи з 2005 року проводити компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень в розмірі не меншому, ніж піввідсотка валового внутрішнього продукту за попередній рік та 10 відсотків розміру приросту валового внутрішнього продукту.
Закон, що надійшов на підпис Президенту, за словами доповідача, суперечить статті 95 Конституції України, яка передбачає, що тільки законом про бюджет визначаються витрати на загальносуспільні потреби.
Президент запропонував прийняти цей закон у новій редакції.
Верховна Рада прийняла Закон України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" у новій редакції, частково погодившись з пропозиціями Президента.
У новій редакції народні депутати прийняли Закон України "Про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та припинення їхніх повноважень" з пропозиціями Президента.
Закон передбачає, що Президент вносить кандидатуру на посаду президента Національної телекомпанії або Національної радіокомпанії, а Верховна Рада розглядає це питання як невідкладне. Перед відкликанням президентів Президент України пропонує розглянути їх письмовий звіт і наслідком звіту може бути, що Верховна Рада звільняє їх, або 150 депутатів Верховної Ради ініціюють звіт президент Національної телекомпанії і Верховна Рада або звільняє, або не звільняє.
У новій редакції було прийнято Закон України "Про статус слідчих".
Верховна Рада скасувала Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України", підтримавши пропозицію Президента про його скасування.
На цьому вечірнє пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться, у середу, 5 жовтня.