У СЕРЕДУ, 22 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 21 лютого.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва, після якої Голова фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін зачитав заяву фракцій.

"Верховна Рада свідомо відмовляється виконувати вимоги та рекомендації Ради Європи, викладені у резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року. Україна проголосила курс на євроінтеграцію. Ми взяли на себе відповідні зобов'язання перед Радою Європи, членами якої є наша держава, і наш обов'язок виконувати їх. Відповідно до домовленостей, досягнутих на Погоджувальній раді 6 лютого, Комітет у закордонних справ підготував проект постанови Верховної Ради про заходи по реалізації вимог ПАРЄ. Сьогодні цей проект постанови не включений до порядку денного, і це при тому, що керівництво фракції Партії регіонів, міністр юстиції постійно заявляють, що усі питання та вимоги до України, викладені у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, можна і потрібно вирішувати у парламенті", - зазначається у заяві. "Керівництво держави постійно виголошує гасла про євроінтеграцію, а на практиці робить все, щоб загальмувати рух України до Європи. Більшість відверто блокує законопроекти, спрямовані на негайне виконання вимог. Керівництво Верховної Ради, на жаль, ігнорує вимоги опозиції і не включає до порядку денного засідання ці законопроекти".

"У пункті третьому резолюції ПАРЄ є пряме звернення до Президента Януковича з вимогою звільнити колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь у наступних парламентських виборах. Але українська влада так і не запропонувала жодного реального заходу для виконання резолюції, не дивлячись на те, що пройшов місяць з моменту її прийняття. Фракція "БЮТ - "Батьківщина" та "Наша Україна-Народна самооборона" звернулися до Президента Януковича з вимогою негайної зустрічі для обговорення питань державної ваги, особливо питань, які стосуються відносин України із зовнішнім світом і реальної загрози її ізоляції. Але, на жаль, Президент ніяк не відреагував на ці пропозиції", - заявив А.Кожем'якін.

Фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає негайно розглянути в парламенті проект постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог ПАРЄ, викладених у Резолюції "Функціонування демократичних інституцій в Україні".

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк зазначив, що заява має право на життя, але не зовсім відповідає дійсності: "що хтось свідомо відмовляється від виконання резолюції".

А.Мартинюк повідомив, що є два проекти постанови - один проект підготував Комітет у закордонних справах, і другий проект - підготовлений групою народних депутатів, яка представляє Верховну Раду у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Головуючий також повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради піднімалося питання про розгляд цих проектів постанов. "Як тільки ці проекти будуть розглянуті комітетами, ми їх одразу будемо розглядати", - зазначив А.Мартинюк.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації доповів перший заступник Голови Державної прикордонної служби Павло Шишолін. Він нагадав, що ця угода була підписана 18 жовтня 2011 року в місті Донецьк.

За словами доповідача, ратифікація угоди дозволить забезпечити низку преференцій для жителів прикордонних областей України і прикордонних регіонів Російської Федерації, а саме: забезпечити спрощений порядок перетинання українсько-російського кордону для усіх жителів прикордонних областей; право перетину кордону зазначеною категорією громадян в усіх пунктах пропуску: в міжнародних, міждержавних і головне - місцевих пунктах пропуску; право перетинання кордону в місцевих пунктах пропуску не лише в пішому порядку, але й на власному транспорті та рейсових автобусах, а також право знаходитися до 90 днів на території сторін без реєстрації і заповненням міграційних карток.

П.Шишолін також повідомив, що ратифікація угоди в контексті вже ратифікованої Угоди про спільний контроль дозволить на практиці здійснювати пропуск громадян України і Російської Федерації прикордонних областей в 218 пунктах пропуску, а не в 53, як сьогодні. За його словами, це дозволить суттєво вплинути на рівень добросусідських взаємовідносин та створить умови для комфортного перетинання кордону громадянами двох країн.

Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому. В.Чорновіл також додав, що ратифікація Угоди спрямована не на політику, а на потреби людей.

Законопроект підтримали всі виступаючі. Вони наголошували на тому, що ратифікація угоди дозволить спростити процедуру перетинання кордону громадянам двох країн і, найважливіше - в чотири рази збільшити кількість пунктів перетинання кордону.

Верховна Рада 320-ма голосами ратифікувала Угоду.

Народні депутати розглянули і 255-ма голосами ратифікували Угоду (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації.

Проект закону про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства доповів голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук. Він зазначив, що його проект і тепер не втратив актуальність, хоча був поданий ще 2009 року. "Бо сучасна політична і економічна обстановка в Україні сприяють можливості вчинення злочинних посягань у сфері фінансової діяльності держави, в тому числі у сфері використання бюджетних коштів. Не є таємницею, коли сьогодні виділяються кошти, які потім з соціального об'єкту перекидаються під чиюсь будівельну фірму, як правило, наближену до партії влади. І потім ці кошти або розкрадаються, або розтягуються, або йдуть за кордон в офшори", - пояснив народний депутат.

Ю.Прокопчук запропонував при кваліфікації злочину за статтею 210 Кримінального кодексу знизити межу шкоди до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для обрахування великого розміру порівняно з їх збитками і до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - для відповідно особливо великого розміру.

Доповідач нагадав, що згідно із нормами Податкового кодексу, шкода обраховується із розрахунку 50 відсотків соціального розміру прожиткового мінімуму на поточний рік для працездатної особи і становить 536 тисяч 500 гривень. Шкода за нецільове використання бюджетних грошей в особливо великих розмірах вважається такою, якщо в 3 тисячі і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ю.Прокопчук мотивував свою пропозицію тим, що "сьогодні в країні йдуть політичні репресії по відношенню до Юлії Тимошенко, яка не мала на меті будь-якої матеріальної зацікавленості, що було доведено, і не було доведено абсолютно її матеріальної зацікавленості і збитків державі через особисті інтереси. Коли Ю.Луценка засуджують за 40 тисяч гривень, то виявляється, що в Україні чиновникам можна зробити фінансових порушень на 536 тисяч 500 гривень і за це сплатити штраф в 1300 гривень". За його словами, "це ще раз доводить саме політичну складову в незаконному засуджені Юлії Тимошенко".

Під час обговорення законопроект підтримали представники опозиційних фракцій. Вони зазначали, що в законодавстві має бути норма, згідно з якою відповідальність за порушення у бюджетній системі має наступати при наявності умислу.

Представник фракції КПУ А.Александровська зазначила, що громадянам України байдуже, якими мотивами керувався чиновник, який неправильно, не на ті цілі використав бюджетні кошти. "Головне, що порушено закон і бюджетні кошти були використані не за призначенням, тобто вкрадені. Тому цей закон не можна підтримати по суті".

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за" - 97 голосів).

Народні депутати розглянули і не підтримали проект закону про внесення змін до Закону "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків). Законопроект не набрав голосів ("за" - 72 голоси).

Проект закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України доповіла народний депутат Олена Шустік. Вона запропонувала передбачити у чинному законодавстві норму, згідно з якою земельна ділянка, набута одним із подружжя внаслідок її безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, не відноситься до об'єкту права спільної сумісної власності, якщо інший з подружжя іноземець або особа без громадянства.

За словами О.Шустік, проект захистить майнові права осіб на приватизовані земельні ділянки, виключить певні колізії та можливості некоректного застосування положень статті 61 Сімейного кодексу.

Народний депутат нагадала, що у лютому 2011 року набрав чинності Закон "Про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя", яким до права спільної сумісної власності подружжя внесена, зокрема, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Проте, у цьому законі не враховано те, що один з подружжя може бути іноземцем чи особою без громадянства, які опосередковано візьмуть участь у приватизації. Це створює суттєві суперечності у застосування 61 статті Сімейного кодексу, адже чинне законодавство України передбачає, що учасниками приватизаційного процесу можуть бути виключно громадяни України.

О.Шустік обґрунтувала необхідність прийняття закону численними зверненнями громадян і нотаріусів, які зіткнулися з проблемою застосування положень закону щодо об'єктів права спільної сумісної власності.

Народні депутати підтримали законодавчу пропозицію О.Шустік.

Верховна Рада 343-ма голосами прийняла законопроект в цілому.

Проект закону про внесення змін до статті 11 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини) доповів народний депутат Віктор Шемчук. В.Шемчук обумовив необхідність прийняття такого закону тим, що за загальними принципами права усі умови, які обмежують реалізацію наданих особі прав, мають бути викладені у чітко визначеному, відтак і вичерпному переліку підстав.

"Законопроект покликаний унеможливити чиновницьке свавілля в частині звуження прав сімей з дітьми. Законопроект не має жодних політичних ознак і, крім того, не потребує видатків з державного бюджету", - зазначив доповідач.

Голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук'янова доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Народні депутати підтримали рішення профільного комітету і запропонували прийняти цей проект не лише у першому читанні, а й в цілому.

Законопроект було прийнято в цілому (334 голоси - "за).

Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів у першому читанні.

За результатами голосування були відхилені проекти законів про внесення змін до Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків).

Проект закону про внесення змін до статті 2 Закону "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) доповів народний депутат Микола Томенко. Він звернув увагу на ситуацію, яка склалася у бібліотечній сфері: "2010 року при прийнятті Закону "Про здійснення державних закупівель" закупівля періодичних видань: газет, журналів, книг потрапила під категорію тендерних закупівель. Такого ніколи не було. Отже, Українська бібліотечна асоціація звернулася до Верховної Ради з проханням дати можливість бібліотекам сьогодні в непростій ситуації забезпечувати бібліотечний фонд оперативно і дешево.

Як виглядає сьогодні ситуація? Є підписна компанія, коли можна підписатись на газети і журнали, вона визначена в конкретний термін. Якщо ви йдете шляхом тендерних закупівель, ці ж терміни у вас не співпадають. Таким чином, ви просто фізично не попадаєте на цей період. Коли ви хочете закупити книги, де вам краще закупити книги? Звичайно, у видавництві, бо це набагато дешевше. А якщо тендерний конкурс, то потрібно, щоб фірми, які займаються продажем книг, вийшли на тендер. То, звісна річ, що ціни десь як мінімум у півтора рази вищі. Отож, бібліотекарі абсолютно логічно говорять про те, що, якщо ви сьогодні допомагаєте нам коштами, то хоч дайте можливість нам закупити за спонсорські кошти, кошти місцевого самоврядування цю літературу".

М.Томенко запропонував не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів. На його думку, внесення відповідних змін дозволить оперативно поповнювати бібліотечні фонди і ресурси книгами і надавати користувачам бібліотек повний спектр інформаційної продукції.

Народні депутати у виступах зазначали, що законопроект є актуальним і його необхідно підтримати всім парламентаріям, незалежно від того, яку політичну силу вони представляють. За словами виступаючих, це дозволить не витрачати зайві гроші, а більш раціонально використовувати кошти Державного та місцевих бюджетів для забезпечення оперативного поповнення інформаційних ресурсів бібліотек.

Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому.

Парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися внесення змін до статті 11 Закону "Про загальну середню освіту" щодо реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів. Про їх суть доповіли автори - народні депутати М.Томенко і А.Яценюк.

М.Томенко запропонував визначити, що реорганізація або ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів, заснованих на комунальній формі власності, допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста або на підставі результатів місцевого референдуму.

А.Яценюк в альтернативному проекті - про внесення змін до статті 11 Закону "Про загальну середню освіту" (щодо недопущення закриття загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою навчання (україномовних шкіл) на території України) - запропонував заборонити реорганізацію і ліквідацію (закриття) державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів з державною мовою навчання (україномовних шкіл). Проектом також пропонувалося доручити Кабінету Міністрів забезпечити сприяння відкриттю загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, а також закладів з вивченням української мови для задоволення освітніх потреб українців, які проживають на території Російської Федерації.

Секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик доповіла рішення Комітету стосовно обох законопроектів - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект народного депутата М.Томенка, а законопроект народного депутата А.Яценюка - відхилити.

За результатами голосування законопроект народного депутата М.Томенка був направлений на доопрацювання, а законопроект народного депутата А.Яценюка - відхилений.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.