У СЕРЕДУ, 8 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 7 лютого.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Проект постанови про впровадження мораторію на закриття державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості доповів народний депутат Павло Мовчан. Він звернув увагу на те, що народні депутати, зустрічаючись зі своїми виборцями, бачать, що робиться у сільських закладах культури. "Це майже суцільна руїна. Перетворили ці заклади на шалмани, на забігайлівки, а це все є вогнища культури, які ще з дореволюційних часів зусиллями просвіти формувалися в народні будинки, будинки, які потім перейшли в народні будинки культури. Сьогодні ви бачите, що якщо не вдатися до термінових заходів, ми матимемо пустелю", - наголосив доповідач.

П.Мовчан звернувся до народних депутатів з проханням підтримати проект постанови, покликаний припинити практику закриття закладів культури в міській та сільській місцевостях, ввести мораторій до 2017 року.

Проектом постанови також пропонується доручити Кабінету Міністрів проаналізувати ситуацію щодо функціонування державних і комунальних закладів культури в сільській місцевості та вжити заходів щодо припинення їх необґрунтованого закриття, вжити невідкладних заходів щодо зміни умов фінансування державних і комунальних закладів культури у сільській місцевості і вжити додаткових заходів щодо поповнення фондів сільських бібліотек сучасними виданнями національного книговидавничого ринку, в тому числі примірниками, виданими за державною програмою "Українська книга".

Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти проект постанови.

Парламентарії під час обговорення підтримали проект постанови. Виступаючі відзначали, що існує консолідована позиція всіх народних депутатів щодо оцінки ролі закладів культури в сільській місцевості. Наголошувалося на тому, що ініціатива народного депутата є державним питанням.

Верховна Рада 383-ма голосами прийняла проект постанови в цілому.

Парламентарії розглянули низку проектів постанов про відзначення ювілейних і пам'ятних дат.

Верховна Рада України ухвалила постанови "Про відзначення 120-річчя з дня народження вченого-математика Михайла Кравчука"; "Про відзначення 290-річчя з дня народження Григорія Сковороди"; "Про відзначення 125-річчя з дня народження Леся Курбаса".

Проект постанови про деякі питання підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення громадян України доповіла народний депутат Наталія Королевська. Доповідачка звернула увагу на те, що сьогодні є суттєво заниженими прожитковий мінімум на одну особу та окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, а також мінімальна заробітна плата. За її словами, особливо відчуває на собі недостатність матеріального забезпечення найбільш незахищений прошарок населення - пенсіонери, у більшості з яких пенсійні виплати не дозволяють навіть купувати елементарного набору продуктів харчування, не говорячи вже про комунальні послуги та одяг.

"Той рівень інфляції, який уряд задекларував за минулий рік у розмірі 4,6% є повною фікцією. Ціни на продукти харчування виросли у деяких випадках у рази. В окремих регіонах тарифи на житлово-комунальні послуги піднялися на 40%. А людям пенсії і заробітні плати не індексують і не перераховують. Я вважаю це глобальною маніпуляцією і вважаю за доцільне переглянути рівень мінімальної пенсії на цей рік мінімум на 50%", - наголосила Н.Королевська.

Голова підкомітету Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Микола Кульчинський доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти проект постанови за основу.

Під час обговорення проект постанови підтримали представники опозиційних фракцій та із деякими зауваженнями і доповненнями фракції КПУ.

Представники фракцій більшості висловили до проекту постанови суттєві зауваження, які стосувалися того, що автор навела неправильні розрахунки пенсій.

Проект постанови не набрав голосів для прийняття ("за" - 150).

Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо гармонізації національного кримінального законодавства із Конвенцією ООН проти корупції представив Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець. Він нагадав, що на початку жовтня в цій залі відбулася ґрунтовна дискусія щодо реформування кримінального законодавства. В результаті парламент ухвалив рішення про гуманізацію економічних злочинів, не торкнувшись при цьому злочинів у сфері службової діяльності, хоча під час розгляду представники провладних фракцій переконували в тому, що при остаточному ухваленні рішень про гуманізацію економічних злочинів обов'язково буде поставлене питання і щодо внесення змін до службових злочинів. За словами доповідача, "це була помилка, адже для того були всі підстави, в першу чергу юридичного характеру. І саме тому профільний комітет пропонував тоді внести зміни до статті 365-ї Кримінального кодексу".

В.Швець зазначив, що "перешкодою на шляху до європейської інтеграції України є саме недолуга дефініція статті 365-ї Кримінального кодексу України. У всьому світі сповідують такий принцип: чиновники повинні нести кримінальну відповідальність лише в тому випадку, якщо в їх діях при прийнятті управлінського рішення є ознаки корупції, тобто якщо він особисто мав вигоду від цього, мав особистий інтерес. В будь-якому іншому випадку управлінське рішення чиновника не підлягає кримінальній відповідальності, це політичне рішення", - наголосив він.

Доповідач також нагадав, що у 2006 році Верховна Рада ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції. "Усьому світові Україна сказала: "Так, ми цивілізована країна, яка бореться з цим ганебним явищем". Але ми навіть не зробили для цього першого кроку: не узгодили своє законодавство з міжнародними стандартами. Про яку боротьбу з корупцією може йти мова? Протягом вже півроку ми з цієї трибуни кажемо, статтю 365 треба змінити, бо це наш обов'язок, який Україна взяла на себе перед міжнародною спільнотою. Нас тут не чують. Але 26 січня цього року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла безпрецедентну жорстку резолюцію. Головні претензії Ради Європи викликало те, що статті 364 і 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні та, по суті, дозволяють постфактум криміналізацію звичайних політичних рішень. Це суперечить принципам верховенства права та є неприйнятним. Тому асамблея закликає українську владу негайно внести зміни до Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи", - зазначив В.Швець.

Голова комітету доповів, що цей законопроект, фактично, є законопроектом №9533, який не був включений до порядку минулої сесії. "Відповідно до статті 22 Регламенту, якщо пропозиція не включена до порядку денного, то відхиленою вважається саме пропозиція про включення, а не сам законопроект. Тому в нас є всі законні підстави говорити про те, що законопроект номер 9533 повністю відповідає законопроекту, який зараз ми розглядаємо", - зазначив він.

Під час обговорення перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В.Олійник зазначив, що Україна повністю виконала Резолюцію ООН по боротьбі з корупцією. Вимога статті 19 про те, щоб посадові особи, які зловживають службовим становищем і мають зиск для себе або третіх осіб фізичних або юридичних, повністю імплементована у статті 364 Кримінального кодексу. Тому, за його словами, "сьогодні говорити про те, що треба гармонізувати конвенцію ООН у чинному законодавстві, тема порожня".

За результатами голосування законопроект не набрав голосів ("за" - 159).

Проекти законів про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо декриміналізації відповідальності за політичні рішення) доповіли голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук і народний депутат Юрій Одарченко.

Парламентарії не підтримали жодного з них.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у пленарному засіданні була оголошена перерва.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Іван Кириленко зачитав заяву фракції. У заяві наголошувалося на тому, що представники опозиції підтримують слова представників більшості, які прозвучали у сесійному залі: "Досить з'ясовувати питання нашої долі за межами країни, прийшов час вирішувати проблеми у цьому залі". "Ми підписуємося під цими словами, і вже вкотре чітко і неоднозначно наполягали на розгляді сьогодні, зараз питання про долю політичних в'язнів: Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Валерія Іващенка та інших. Тобто саме тут, в країні, у цьому залі, виконуючи вимоги резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи ми пропонували розглянути і ухвалити законопроекти по гармонізації кримінального законодавства України з європейськими демократичними нормами, за якими країна позбавилась би світової ганьби як країни-в'язниці", - зазначив представник фракції.

І.Кириленко наголосив: "Уже всім зрозуміло, і в нас, і за межами: безкінечному терпінню, тривалим умовлянням світового співтовариства приходить кінець. Щоб цей кінець не обернувся кінцем для нашої країни, адже наступний крок цивілізованого світу може бути і останнім кроком, за ним - повна ізоляція нашої держави. І питання навіть не в арешті рахунків чи у невиїзному статусі для посадовців, що теж можливо. Проблема в іншому: перед Україною цілком реально можуть закритися двері до європейської сім'ї, а економіка втратить будь-який шанс потужно прорватися на найбільш привабливий і бажаний ринок Європейського Союзу. І це буде непоправною трагедією для нашого великого народу, бо позбавить його такого омріяного майбутнього. Наша фракція вимагала прийняття цих законів не лише заради того щоб поняття "політичні в'язні" назавжди відійшли у минуле. Гармонізація національного кримінального законодавства із прогресивним світовим дозволила б не лише виконати міжнародно-правові зобов'язання України, але й наблизити національну правову систему до високих стандартів правової держави та принципів верховенства права. Тобто гарантувати конституційні права та свободи людини і громадянина… Ви в чергове ці застереження цинічно проігнорували. Нині вся політична відповідальність за неминучі виклики, ризики і загрози повністю лягає на вас. Тож готуйтеся до відповіді і перед історією, і перед народом".

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк повідомив про вихід народного депутата Р.Забзалюка зі складу депутатської групи "Реформи заради майбутнього" і про його вхід до складу фракції "БЮТ-Батьківщина".

Народні депутати розглянули і за результатами голосування відхилили проект постанови про призупинення виселення громадських організацій національних меншин України.

Верховна Рада відхилила проект закону про внесення змін до статті 135-2 Кодексу законів про працю України (щодо заборони запровадження та застосування колективної (бригадної) матеріальної відповідальності).

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про охорону праці доповів народний депутат Василь Хара. Він обґрунтував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що положення чинного законодавства суперечать вимогам Конвенції МОП №81 і №129. За його словами, прийняття закону забезпечить виконання Україною міжнародних договорів і підвищить ефективність державного нагляду за дотриманням законодавства про охорону праці. Це також сприятиме покращенню стану з охороною праці в країні і, головне, запобіганню нещасних випадків на виробництві та збереженню людських життів.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Світлана Шмельова доповіла рішення профільного комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Законопроект 259-ма голосами був підтриманий у першому читанні.

Парламентарії розглянули два законопроекти, якими пропонувалося внести зміни до Податкового кодексу України. Обидва проекти стосувалися оподаткування спирту етилового для окремих виробництв.

За результатами голосування законопроект народного депутата С.Майбороди за реєстр. №9268 був прийнятий за основу, а законопроект №9258 народного депутата А.Горбатюка - відхилений.

Доопрацьований проект закону про правила етичної поведінки доповів голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Валерій Бевз. Доповідач нагадав, що за останні 10 років Верховною Радою розглядалося 8 законопроектів з цієї тематики. Жоден з них не зміг отримати статус закону, а в цей час світова спільнота прийняла: Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб, затверджений Організацією Об'єднаних Націй, Модельний кодекс поведінки державних службовців держав-членів Ради Європи. Крім цього, і сьогодні діє стаття 8 Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції, яка теж визначає поведінку державних службовців при виконанні ними своїх службових обов'язків. "Саме це є причиною того, що ми ухвалили Закон "Про засади запобігання і протидії корупції", а зараз ліквідовуємо суттєву прогалину щодо законодавчого врегулювання визначення етичних норм поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", - наголосив він.

В.Бевз зазначив, що цей законопроект включає в себе 12 керівних норм поведінки публічних службовців. Серед них: законність, пріоритет інтересів, політична нейтральність, толерантність, неупередженість, компетентність і ефективність, формування довіри до влади, конфіденційність, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень і ряд інших. Цей законопроект відповідно до Національної антикорупційної стратегії, базується на положеннях Модельного кодексу поведінки державних службовців держав-членів Ради Європи.

За словами доповідача, надалі на базі цих 12 правил будуть розроблені відповідні кодекси і стандарти поведінки, правила запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, як це передбачено статтями 13 про засади запобігання та протидії корупції.

Верховна Рада 279-ма голосами прийняла законопроект у першому читанні за основу.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.