У П'ЯТНИЦЮ, 10 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕСЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин відкрив ранкове засідання і поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 9 лютого.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій та груп внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів з приводу вжиття урядом заходів у ситуації у зв'язку з холодною погодою в країні, інформацію про реальну ситуацію в Україні, особливо людських життів, а також з питань виконання Україною останньої Резолюції ПАРЄ від 26 січня 2012 року.

В.Литвин повідомив, що депутатські фракції Партії регіонів, "Блок Ю.Тимошенко-"Батьківщина", Народна партія та депутатська група "Реформи заради майбутнього" заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів про свої запитання до членів уряду.

Відповідали на запитання депутатських фракцій і груп та народних депутатів Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога і Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Розпочав годину запитань до Уряду Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Урядовець спочатку коротко поінформував про ситуацію, яка склалася в країні з настанням холодної погоди. За його словами, Україна вже два тижні живе в умовах суворої зими із міцними морозами, рясними снігопадами і сильним вітром. "Порівняльний аналіз погодних характеристик і температурних показників за останнє десятиріччя дає підстави визначити нинішню погоду як аномальну. Позначки термометрів опустилися до позначок, нижчих за середньодобові цієї пори року. МНС за два тижні офіційно поінформував уряд, центральні органи влади про наближення періоду низьких температур. Інформацію про різке похолодання всіма можливими каналами було доведено до громадськості, надано практичні рекомендації щодо дій і безпечної поведінки людей в екстремальних умовах. Увесь цей час МНС веде цілодобовий моніторинг ситуації, прогнозується розвиток погодних процесів, їхній вплив на здоров'я людей і стан життєзабезпечення країни", - зазначив Міністр.

В.Балога наголосив на тому, що головним завданням було і залишається запобігання людським втратам і недопущення надзвичайних ситуацій на об'єктах життєзабезпечення. Міністерством було прийнято рішення про негайне розгортання по всій країні пунктів обігріву людей. Спочатку було встановлено 100 пунктів в обласних центрах, Києві та Севастополі. Однак, у зв'язку з пониженням температури їх кількість було збільшено. Пункти обігріву були створені в усіх районних центрах і великих містах. "Ми виходили з того, що кожна встановлена нами тепла палатка з гарячою їжею і напоями для когось може стати єдиним шансом на порятунок. Органи влади, установи громадського харчування незалежно від форми власності, благочинні організації, приватні компанії, звичайні люди допомогли забезпечити палатки МНС їжею, ковдрами і одягом.

На цей час в країні 24 години на добу працює 3 тисячі 386 пунктів обігріву. Їхнім теплом вже зігрілося понад 130 тисяч людей. Уряд попросив українців підтримати всіх, кому в холод вкрай потрібна допомога. Цей заклик почули", - повідомив Міністр і подякував усім небайдужим за надану підтримку, виявлену турботу і милосердя.

В.Балога також повідомив, що для гарантованого реагування на можливі надзвичайні ситуації щодня цілодобово в повній готовності перебуває 15 тисяч співробітників рятувальних підрозділів і 3 тисячі одиниць техніки. На випадок масштабних аварій рішенням Кабінету Міністрів було сформовано 550 аварійно-відновлювальних бригад і 5 спецпотягів з усім необхідним обладнанням і матеріалами. Вони мають за 5-8 годин прибути на допомогу у разі виходу з ладу об'єктів життєзабезпечення. Додатково передбачено 35 мільйонів гривень на ліквідацію можливих аварій. Бронювання цих коштів дозволяє швидко покрити першочергові витрати в критичній ситуації.

Міністр наголосив: сьогодні в Україні внаслідок низьких температур і негоди не сталося жодної надзвичайної ситуації державного рівня.

В.Балога висловив жаль з приводу того, що холоди забрали 112 людських життів. "В кожному випадку загибель людини це - непоправна втрата. Водночас, я категорично проти того, щоб на цій темі спекулювали політики і політикани. Зараз МНС спільно з Міністерством охорони здоров'я ретельно перевіряє причини кожного летального випадку. Це потрібно для того, щоб об'єктивно з'ясувати масштаб людських втрат від холодів і розробити додаткові заходи щодо їх відвернення. У переважній більшості випадків холод став лише наслідком. Причини мають здебільшого побутовий чи соціальний характер", - зазначив урядовець.

В.Балога заявив: "Міністерством надзвичайних ситуацій, відповідно до його обов'язків, було зроблено все можливе, аби не допустити людських втрат від холодів. Жодна людина не померла від переохолодження в автомобільних заторах, на гірських перевалах чи туристичних маршрутах, ніхто не загинув під час аварії суден в Азовському морі чи в інших інцидентах, де залучалися рятувальні підрозділи МНС".

Міністр повідомив: "незважаючи на екстремальні погодні умови, станом на 10 лютого кількість надзвичайних ситуацій порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилася більше ніж на половину, розмір збитків зменшився на 73 відсотки. При цьому, важливо розуміти - запобігання і ліквідація будь-якої надзвичайної ситуації, у тому числі внаслідок сильних морозів, це - справа комплексна і залежить від взаємодій центральних і місцевих органів влади. Це взаємопов'язані питання, які випливають із стану доріг, житлового фонду, комунального господарства, електромереж, усієї сфери життєзабезпечення. Кількість жертв холодної зими повинна змусити всіх нас: виконавчу владу, парламент і особливо тих, хто на передовій, це - органи місцевого самоврядування, по-іншому поглянути на потреби тих, хто залишається найбільш вразливим перед стихією".

В.Балога окремо акцентував на проблемі бездомних. "Ставлення до цієї проблеми залишається переважно і по цей день радянським. Воно походить з часів, коли у суспільстві культивувалося неприйняття і відторгнення безхатченків, їх судили за кримінальні статтями і відправляли до Сибіру валити ліс. Цей стереотип, привитий соціальним працівникам, потрібно наполегливо і постійно ламати. Не зробивши цього, проблему бездомних ми не розв'яжемо. Будемо і далі рахувати їх смерті чи то від холоду, чи то від хвороб", - зазначив він.

Міністр також зазначив: "У нас діє 157 стаціонарних центрів роботи з бездомними, як державні, так і громадські. Парадокс в тому, що навіть самі безхатченки не знають, де ті центри є і як до них звертатися. Прикро, але соціальні служби фактично не ведуть інформаційну роботу".

За словами В.Балоги, у держави також є невикористані ресурси для влаштування бездомних. По всій країні є достатньо вільних приміщень, де можна обладнати притулки, забезпечити їх усім необхідним, тобто створити знедоленим гідні умови життя. "Тут не потрібно захмарних видатків. Для початку достатньо підтримати зацікавлені організації та створити стимулюючі умови для розвитку такого роду діяльності. Також потрібно законодавчо встановити мінімальний рівень соціального захисту безхатченків, чітко визначити права, обов'язки і відповідальність суб'єктів, до компетенції яких належить проблема бездомності", - наголосив він і висловив впевненість у тому, що розробивши додаткові соціальні гарантії для цієї категорії людей, більшість разом з опозицією у найкоротші терміни 450-ма голосами проголосує за їх закріплення в законі.

В.Балога відповів на запитання, які стосувалися роботи пунктів обігріву, готовності до весняної повені та заходів уряду з приводу її подолання, а також до інших екстремальних ситуацій, встановлення часового поясу в країні тощо.

На письмові та усні запитання також відповів Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Запитання фракцій Партії регіонів і "БЮТ-Батьківщина" стосувалися того, чи достатньо забезпечується незалежність судової влади в Україні і як він, як міністр, оцінює реформу судової реформи?

О.Лавринович зазначив, що Законом "Про судоустрій і статус суддів", після того, як він був ухвалений у новій редакції, забезпечено гарантії незалежності суддів, до яких належить особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів. Цим законом обмежено повноваження голів судів, створено нову, достатньо прозору процедуру добору кандидатів на посади суддів, вдосконалено саму систему судів (немає тепер спеціалізованих судів, які мають чотири інстанції, ті, які мали три інстанції), все уніфіковано у відповідності до основного закону, а також змінена процедура притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. "І якщо посилатись на висновок Венеціанської комісії, який був схвалений 15-16 жовтня 2010 року, більшість норм цього закону, оцінено як такі, що відповідають визнаним європейський стандартам. Нічого не буває однозначним. Звичайно, що є ті норми, які потребують вдосконалення і над цим питанням якраз Міністерство юстиції працює і вже підготувало відповідний проект, який зараз знаходиться на розгляді в уряді і в Адміністрації Президента України", - повідомив урядовець.

Ще одне запитання фракції Партії регіонів стосувалося того, чи відповідає сьогодні чинний склад Вищої ради юстиції та порядок її формування європейським стандартам щодо незалежності судової системи, чи не розглядається сьогодні питання щодо зміни законодавства в цій частині?

О.Лавринович повідомив, що у планах Міністерства юстиції є реформування Вищої ради юстиції. За його словами, сьогоднішній спосіб формування Вищої ради юстиції, її повноваження, її структура не можуть відповідати визначеним Конституцією для неї місцю. Змінити це можливо комплексно тільки разом зі змінами до Основного закону України.

Наступне запитання фракції Партії регіонів і Народної партії стосувалося того, чи допускають формулювання статей 364 і 365 Кримінального кодексу притягнення до кримінальної відповідальності за політичні рішення?

Схоже запитання поставила і фракція "БЮТ-Батьківщина": "У Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 26 січня 2012 року "Функціонування демократичних інституцій в Україні" зазначається, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні та, по суті, дозволяють постфактум криміналізацію звичайних політичних рішень. Це суперечить принципу верховенства права та є неприйнятним. Тому Асамблея закликає владу невідкладно внести зміни в ці дві статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти колишніх членів уряду, висунуті за цими статтями. Які заходи вживаються урядом для виконання цього пункту, вказаного резолюцією? В які строки буде виконана вимога Парламентської асамблеї Ради Європи?"

Міністр юстиції зауважив, що питання занадто складне, якщо говорити про стандарти. "Що стосується того, як у нас застосовується ці статті, фахівці Міністерства зробили аналіз їх застосування в кримінальному судочинстві в Україні. Судова практика, яка з них випливає свідчить: "вчинення дій, які є в компетенції вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства, підпадає під ці статті; вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку за відсутності цих умов; вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; вчинення дій, які ніхто не мав права виконувати або дозволяти…Тому, очевидно, однозначно говорити, що це є статті, які не потрібні в державі, не можна. Але те, що їх можна змінювати: чи змінювати окремі формулювання, чи замість цих двох статей зробити вісім чи десять інших, де прописати те, що вже склалося в досудовій практиці. Це - питання, яке може бути вирішено тільки в цьому сесійному залі", - зазначив він.

О.Лавринович також відповів на інші запитання депутатських фракцій і народних депутатів.

Головуючий зачитав депутатські запити.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо системи програмних документів), поданий Президентом України, доповів Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко. Він зазначив, що даний проект розроблено з метою створення більш сприятливих умов для реалізації Президентом України конституційних повноважень, зокрема посилення ролі щорічних послань глави держави до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України.

За його словами, проектом пропонується на основі щорічного послання Президента України складати прогноз державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, розробляти проект основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, складати проект відповідного бюджету. Також передбачається, що органи виконавчої влади видаватимуть свої акти не лише на виконання актів Президента, а й на виконання його щорічного послання.

Ю.Мірошниченко також зазначив, що Кабінет Міністрів, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві адміністрації у своїй діяльності керуватимуться і щорічним посланням глави держави. З метою забезпечення виконання заходів, визначених Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки та посилення координації роботи державних органів з її реалізації, щороку Указом Президента України затверджується Національний план дій щодо впровадження цієї програми. За цих обставин проектом закону пропонується виключити із законів України положення про необхідність розробки, схвалення та реалізації Державної програми економічного та соціального розвитку України.

"Таким чином, прийняття закону дозволить підвищити результативність управління державними фінансами, посилити стратегічну складову у процесі бюджетного планування", - зазначив Ю.Мірошниченко.

Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення представники опозиції висловилися категорично проти прийняття законопроекту. Народний депутат М.Томенко, зокрема, зазначив, що "цей законопроект - це остаточне перетворення України на одну із найсильніших авторитарних моделей президентської республіки".

"Небезпечним" назвав законопроект і представник фракції КПУ С.Гордієнко. За його словами, Він суперечить основоположним принципам розподілу влади, суперечить Конституції України і позбавляє фактично прав Верховну Раду втручатися у бюджетний процес. С.Гордієнко також повідомив, що фракція не буде за нього голосувати.

За результатами голосування законопроект прийнято за основу 241-м голосом.

Проект закону про внесення змін до статті 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо переліку замовників, які не залучаються до пайової участі) доповів народний депутат Олександр Козуб. Він зазначив, що чинним Законом "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено звільнення від пайової участі замовників, які споруджують об'єкти за рахунок бюджетних коштів, навчальні заклади, заклади культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення, окремі види житлових будинків, об'єкти, передбачені Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів об'єктів соціальної інфраструктури.

Водночас, за словами доповідача, в цьому переліку відсутні об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства. Хоча, такі споруди самі по собі є інфраструктурними об'єктами, які впливають на розвиток регіону в цілому та сприяють і розвитку промисловості, і покращенню енергопостачання соціальних об'єктів, поліпшенню екологічної ситуації.

О.Козуб звернув увагу на непоодинокі випадки встановлення місцевими органами самоврядування максимального розміру пайової участі (10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкту). Це, на його думку, не сприяє залученню інвесторів у спорудження таких об'єктів.

У цьому зв'язку народний депутат запропонував внести зміни до Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якими до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).

О.Козуб зазначив, що прийняття законопроекту сприятиме залученню інвестицій у спорудження об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, які напряму впливають на розвиток регіонів як в частині зростання промислового потенціалу, так і щодо розвитку соціальної інфраструктури.

Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Сергій Майборода доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.

Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні.

Проект закону про державні лотереї в Україні доповів народний депутат Віктор Корж. Він зазначив, що прийняттям законопроекту передбачається усунути прогалини у чинному законодавстві у сфері проведення лотерей.

"Запропоновані сучасні принципи організації проведення лотереї. Головне - це державна монополія на організацію, яка полягає в проведенні виключно державних лотерей, конкурсному відборі операторів та обмеження їх кількості. Наступне. Це - підвищений контроль за проведення лотереї, обмеження обсягів їх проведення, а також заборона участі в лотереї осіб, молодше 18 років. І третє. Це - соціальна спрямованість. Коли гроші від проведення лотерей використовуються на соціальні цілі, фінансування культури, спорту, здоров'я нації в цілому, що відповідає широко поширеній світовій практиці", - повідомив один з авторів проекту.

Голова підкомітету Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Юрій Полунєєв доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу. Він також повідомив, що під час обговорення Комітетом було визначено необхідність подальшого доопрацювання законопроекту за такими напрямками: передбачити у тексті проекту вимоги до нормативів достатності капіталу операторів лотерей; уточнити та деталізувати порядок набуття статусу оператора державної лотереї, в тому числі наявність достатньої мережі розповсюдження лотерейних шансів; передбачити, що будь-які лотерейні термінали не повинні містити в собі пристроїв і програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї та розмір виграшу гравця або з'єднання шляхом Інтернету, телефонним чи іншим зв'язком з такими пристроями або програмами; забезпечити захист прав діючих операторів державних лотерей на можливість отримання ліцензій після прийняття законопроекту.

Під час обговорення народні депутати погоджувалися із необхідністю врегульовувати лотерейний ринок окремим законом. Зокрема, народний депутат С.Терьохін зазначив, що у проекті "є багато цікавих і стандартних ідей, які використовуються в Європейському Союзі, і не тільки. Але є і лобізм. Наприклад, щодо правил управління лотерейним ринком. Знову створюється якийсь спеціалізований орган. На жаль, виводиться лотерейний бізнес з прямого управління Міністерства фінансів, що неприпустимо. Оскільки він спрямований в першу чергу на фінансування дефіциту бюджету".

Інші виступаючі також наголошували на тому, що у цій сфері має бути державна політика.

Законопроект 265-ма голосами був прийнятий за основу.

Парламентарії розглянули і прийняли за основу законопроект про внесення змін до підрозділу 4 розділу XХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (щодо особливостей справляння податку на прибуток).

За результатами голосування відхилено проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сплати судового збору).

Проект закону про внесення зміни до статті 4-1 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо рішень представницьких органів місцевого самоврядування) доповів голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Михайло Чечетов. Він нагадав, що, йдучи на зустріч обласним та міським радам, Верховна Рада прийняла норму згідно з якою, протягом 30 днів, оскільки сесія не збирається щотижня, можна приймати рішення дозвільного характеру на сесіях. "Але під цю парасольку потрапили і служби адміністрацій, які, маючи можливість, прикриваючись цим тридцятиденним люфтом для того, щоб скоротити час, провокують давання хабарів тощо", - наголосив доповідач.

"Для того, щоб виключити корупційну складову, у цій поправці виписано досить жорстко, що під тридцятиденну норму потрапляють тільки ті рішення, які вимагають розгляду на сесіях. Таким чином, ми з-під цієї корупційної парасольки виводимо інші ланки адміністративної влади", - зазначив М.Чечетов.

Верховна Рада 251-м голосом ухвалила законопроект в цілому.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко оголосив пленарне засідання закритим.

13-17 лютого парламентарії працюватимуть в комітетах і фракціях.