У ВІВТОРОК, 10 СІЧНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 20-23 грудня 2011 року.

Головуючий повідомив про входження народного депутата Р.Забзалюка до складу депутатської групи "Реформи заради майбутнього".

З оголошеннями, заявами, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.

В.Литвин щодо висловлених під час виступів пропозицій, які стосувалися розгляду на цьому пленарному тижні законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу (реєстр. №9429) і про ринок земель (реєстр. №9001-д) у другому читанні, повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради за пропозицією фракції КПУ ухвалено рішення про розгляд законопроекту за реєстр. №9429 після заслуховування у п'ятницю під час "години запитань до Уряду" інформації та з'ясування всіх обставин, пов'язаних із веденням переговорів щодо співпраці в газовій сфері з Російською Федерацією і отримання необхідних відповідей від Міністра енергетики та вугільної промисловості Ю.Бойка.

Стосовно розгляду законопроекту про ринок землі В.Литвин повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради прозвучала пропозиція: у зв'язку з тим, що під час новорічних свят працювала робоча група комітету над цим законом, потрібно провести засідання комітету, на якому остаточно узгодити той варіант, який пропонуватиметься Верховній Раді. "Після того, коли буде остаточно узгоджений варіант, ми проведемо засідання Погоджувальної ради, щоб довести до Верховної Ради, що пропонується, після того перейдемо до розгляду відповідного закону", - зазначив В.Литвин.

Народні депутати включили до порядку денного сесії низку законопроектів.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про виноград та виноградне вино" (щодо підприємств вторинного виноробства) доповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень. Урядовець зазначив, що метою законопроекту є приведення його положень у відповідність до статті 4 Закону "Про дозвільну систему у сфері господарювання" в частині дублікатів дозволів на виготовлення сухих матеріалів в несприятливі для визрівання винограду роки, уточнення термінів для недопущення двозначного трактування понять первинного та вторинного виноробства і надання можливості заводам вторинного виноробства готувати купажі при виробництві сухих та напівсухих, напівсолодких вин. За його словами, прийняття законопроекту дозволить забезпечити раціональне використання виноградної сировини, виготовлення планових обсягів сухих виноматеріалів і у несприятливі для визрівання винограду роки підтримку вітчизняного виробника.

Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Сідельник доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання. Члени Комітету ухвалили таке рішення з огляду на те, що у разі прийняття цих змін підприємствам вторинного виноробства буде надано право виробляти будь-які суміші з виноматеріалів невідомого походження. Таким чином, на думку парламентаріїв, буде узаконено виробництво неякісних та невідомих за змістом сумішей, які не будуть відповідати нормам Закону "Про виноград та виноградне вино".

За результатами голосування законопроект був відхилений.

Проект закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів (щодо відповідальності засуджених за ухилення від відбування покарання, призначеного у порядку заміни покарання більш м'яким) доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона зазначила, що цим проектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею, яка визначатиме правові наслідки ухилення засудженої особи відбування покарання, призначеного в порядку заміни покарання більш м'яким, а Кримінально-процесуальний кодекс - доповнити окремою статтею, яка визначатиме порядок скасування більш м'якого покарання.

І.Ємельянова обумовила внесення запропонованих змін тим, що чинне законодавство передбачає відповідальність за ухилення від відбування лише тих покарань, які призначені саме за вироком суду, а не тих, які були замінені покаранням більш м'яким. У цьому зв'язку, проектом пропонується передбачити, що такі особи можуть бути повернуті для відбування покарання призначеного їм за вироком суду, шляхом скасування судом постанови про його заміну.

За словами доповідачки, такий механізм відповідальності є більш доцільним та гуманним, ніж притягнення до нової кримінальної відповідальності.

На зауваження профільного комітету і Головного науково-експертного управління про те, що відповідальність цих осіб охоплюється двома статтями Кримінального кодексу, зокрема статтею 389 і статтею 390, І.Ємельянова зазначила, що за цими статтями суб'єктом злочину є лише ті особи, яким саме вироком суду призначено покарання, не пов'язане зокрема із позбавленням волі, а не інша особа, якій певний вид покарання замінено на більш м'яке.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект. За його словами, члени Комітету ухвалили таке рішення з огляду на те, що питання ухилення особою від відбування більш м'якого покарання, яке їй було призначено в порядку заміни повною мірою, підпадає під ознаки злочинів, передбачених статтями 389 та 390 Кримінального кодексу. В свою чергу за правилами, визначеними частиною шостою статті 82 Кримінального кодексу, суд до покарання за знов учинений злочин приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання в порядку, передбаченому статтями 71 та 72 цього кодексу. Таким чином, зазначили члени Комітету, це питання повністю врегульовано чинним законодавством, а тому доповнювати кодекси новими статтями немає необхідності.

Верховна Рада відхилила законопроект.

Проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та надр доповів Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Олександр Хохотва. Він зазначив, що проектом пропонується підвищити розмір адміністративних та кримінальних стягнень шляхом збільшення штрафів, що накладаються на осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці та охорону надр. Необхідність прийняття законопроекту доповідач обумовив збільшенням кількості порушень законодавства у сфері охорони праці та охорони надр, що допускаються працівниками та посадовими особами.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Ігор Савченко повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийняти цей законопроект за основу.

Парламентарії підтримали рішення профільного комітету 292-ма голосами.

Проект закону про внесення змін до статті 292 Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за втручання в роботу об'єктів трубопровідного транспорту доповів заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Володимир Макуха. Урядовець аргументував необхідність прийняття закону зростанням кількості протиправних порушень у роботі промислових і магістральних трубопроводів, в тому числі шляхом так званих врізок з метою розкрадання нафтопродуктів та крадіжок відповідного обладнання.

Доповідач навів деякі статистичні дані, згідно з якими у 2008 році було зафіксовано 398 таких фактів, а у 2011 році - вже 472. Загальна сума збитків від таких протиправних дій лише в 2011 році склала понад 9 мільйонів гривень.

Крім того, зазначив В.Макуха, такі дії створюють реальні умови для виникнення надзвичайних ситуацій з тяжкими наслідками: витоки нафтопродуктів, забруднення навколишнього середовища, небезпека вибухів тощо, що загрожує життю і здоров'ю людей. "Протидія таким правопорушенням ускладнюється через недосконалість законодавства, зокрема стаття 292 Кримінального кодексу "Пошкодження об'єктів магістральних нафтопродуктопроводів" передбачає наявність складу злочину лише у випадку, коли пошкоджено магістральні трубопроводи, і не передбачає кримінальної відповідальності за пошкодження промислових трубопроводів, які експлуатуються підприємствами галузі.

Водночас лише компанією "Укрнафта" використовувалося понад 6 тисяч кілометрів нафтоконденсату і продуктопроводів, викидних ліній та шлейфів, які є промисловими трубопроводами. Компанія "Укргазвидобування" експлуатує понад 600 кілометрів промислового газоконденсатного трубопроводу тощо. Однак сьогодні порушити кримінальну справу за статтею 292 Кримінального кодексу за фактом пошкодження саме промислового трубопроводу неможливо, не зважаючи на значну суспільну небезпеку таких дій. Тому прийняття цього закону сприятиме безпечній експлуатації промислових трубопроводів і захистить від злочинних втручань у їх роботу, що матиме значний позитивний вплив на функціонування нафтогазової галузі", - зазначив В.Макуха.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Прокопчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання. Члени Комітету, повідомив він, погодилися із зауваженнями, висловленими фахівцями Головного науково-експертного управління, та все ж, зважаючи на ті проблеми, які сьогодні є в Україні, у тому числі, у цьому секторі, коли, дійсно, втручаються у роботу нафтопроводів, врізаються, складається вибухонебезпечна ситуація, і на деяких трубопроводах таке вже було, коли нафта там виривалася, порушувалася екологія тощо.

"Що саме доопрацювати? Слід дати належне обґрунтування вад поточної моделі кримінально-правового регулювання, відповідних суспільних відносин", - зазначив Ю.Прокопчук.

Під час обговорення народні депутати підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, дозволить уточнити правові дефініції і чіткіше застосовувати їх в статті, якою передбачена відповідальність за вчинені правопорушення, несанкціоноване врізання у газопроводи.

Верховна Рада 262-ма голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати розглянули і відхилили законопроект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за зайняття проституцією та підвідомчості відповідних справ.

За основу були прийняті проекти законів про внесення змін до Закону "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (щодо експертизи цінності документів); про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері інтелектуальної власності.

Верховна Рада 282-ма голосами прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення змін до статті 11 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу" (щодо підготовки офіцерів запасу).

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення дозвільних процедур у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення доповів Міністр охорони здоров'я Олександр Аніщенко. О.Аніщенко зазначив, що проектом пропонується внести зміни до статей 12, 23, 24, 25, 35 Закону "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" з метою удосконалення процедури надання документів дозвільного характеру, забезпечення прозорості їх видачі та додержання рівності прав суб'єктів господарювання відповідно до європейський стандартів. Проектом, зокрема, пропонується встановити вичерпний перелік документів для отримання, переоформлення, анулювання, а також підстави для відмови у видачі висновку державної санепідеміологічної експертизи; дозволу на роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання; дозвільне функціонування джерел неіонізуючого випромінювання та дозвіл на роботу з біологічними агентами першої та четвертої групи патогенності. Вказаний перелік пропонується також доповнити сертифікатами про державну реєстрацію небезпечного фактору та видачі відповідного сертифіката.

Голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні.

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу.

Верховна Рада прийняла у першому читанні проекти законів: про внесення зміни до статті 18 Закону "Про засади функціонування ринку природного газу"; про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження; про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання адміністративних послуг.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Вона повідомила, що проектом передбачається можливість подання документів на державну реєстрацію прав як у паперовій, так і в електронній формі; запровадження надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як органами державної реєстрації прав, так і нотаріусами; можливість отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно особами, які мають речові права на чуже нерухоме майно, а також інформації про наявність іпотеки та обтяжень речових прав на нерухоме майно. Пропонується також звільнити фізичних та юридичних осіб від сплати державного мита при проведенні державної реєстрації прав, які виникли і зареєстровані до 1 січня 2012 року.

Стосовно відповідальності громадян, то, на думку доповідачки, вони мають бути звільнені від цієї відповідальності, оскільки саме цим законопроектом передбачено внесення змін до Декрету про державне мито щодо встановлення мита за реєстрацію прав на нерухоме майно.

Проектом також передбачається спрощена система, згідно з якою громадяни будуть укладати угоди на відчуження нерухомого майна. Передбачається, що громадяни отримають можливість одразу у нотаріуса в електронній формі передати інформацію на реєстрацію відповідним державним реєстраторам, щоб зареєструвати право на нерухоме майно.

Заступник голови Комітету з питань економічної політики Юрій Воропаєв повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект у першому читанні.

Народні депутати під час обговорення висловили низку зауважень до норм законопроекту і за результатами голосування відхилили його.

Проект постанови про внесення зміни до статті 3.4 "Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (щодо трудового стажу) доповів перший заступник Міністра соціальної політики Василь Надрага. Урядовець нагадав, що Верховна Рада місяць тому прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо граничного віку перебування на державній, дипломатичній службі, в органах місцевого самоврядування".

"Тобто сьогодні всі держслужбовці і працівники місцевого самоврядування працюють до 65 років - чи жінка, чи чоловік. Але без будь-яких прав на продовження терміну перебування на держслужбі. Єдина категорія у нашому суспільстві, яка згідно із законом має працювати 60 років для чоловіків і 55 для жінок - це помічники-консультанти народних депутатів, тому що вони регламентуються відповідною постановою Верховної Ради. Кабінет Міністрів пропонує відмінити цю норму, тобто щоб і помічники-консультанти народних депутатів також, як і всі інші держслужбовці і працівники місцевого самоврядування, йшли на пенсію в 65 років на загальних засадах", - зазначив В.Надрага.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимир Макеєнко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти проект постанови за основу та в цілому.

Верховна Рада 272-ма голосами прийняла постанову.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання на вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" була оголошена перерва.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" після закінчення перерви С.Соболєв зачитав заяву фракції, у якій йшлося про те, що колишній прем'єр-міністр Ю.Тимошенко 6 січня приблизно на 2 години втратила свідомість після прийняття ліків від гострого респіраторного захворювання.

За його словами, співкамерниця Тимошенко 20 хвилин стукала у двері, намагаючись викликати охорону. С.Соболєв повідомив, лише після 24-ї години медики змогли вивести Ю.Тимошенко з критичного стану. Протягом цього часу тиск у неї був 60/40.

До колонії терміново прибула комісія Міністерства охорони здоров'я, яка провела консиліум приблизно о 2-й годині ночі 7 січня і прийняла рішення терміново зранку обстежити Тимошенко в клінічних умовах. 7 січня комісія відзвітувала про стабільний стан Тимошенко, приховавши факт втрати свідомості після прийняття ліків.

За словами С.Соболєва, лікарі офіційно не пояснили Тимошенко причини втрати свідомості.

С.Соболєв повідомив, що Ю.Тимошенко офіційно звернулася до керівництва колонії з проханням не запрошувати більше до неї лікарів МОЗ, а також наполягає на лікуванні спеціалістами, яких запропонували інші держави.

Фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає заслухати на пленарному засіданні у середу керівника пенітенціарної системи щодо стану здоров'я колишнього прем'єр-міністра Ю.Тимошенко, наголошуючи на тому, що "влада збирається фізично знищити Юлію Тимошенко".

Фракція "БЮТ-Батьківщина" протестує проти політичних репресій.

В.Литвин повідомив, що під час перерви відбулося засідання Погоджувальної ради, на якому було прийнято рішення у середу перед початком пленарного засідання провести засідання Погоджувальної ради, на яке запросити керівника пенітенціарної системи і представника Міністерства охорони здоров'я і заслухати їх інформацію щодо утримання колишнього прем'єр-міністра Ю.Тимошенко в колоній і прийняття відповідного рішення щодо заслуховування їх на пленарному засіданні.

Народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні. Вони розглянули кілька законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження діяльності на фондовому ринку.

За результатами голосування за основу були прийняті законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження діяльності на фондовому ринку за реєстр. №8120-д і про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державного контролю за діяльністю учасників фондового ринку за реєстр. №9493.

Парламентарії розглянули і за результатами голосування відхилили проекти законів про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи) і про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо вилучення правової норми про відповідальність за самогоноваріння).

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту населення від інфекційних хвороб) доповіла голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва. Вона зазначила, що інфекційні хвороби залишаються небезпечними, займають провідне місце в структурі захворюваності населення, призводять до зниження якості життя, тимчасової втрати працездатності, інвалідності та смертності населення в усіх країнах світу, в тому числі і в Україні.

За словами доповідачки, у структурі поширеності хвороб серед дітей інфекційні хвороби в Україні посідають 7-е місце, а серед вперше зареєстрованих у житті хвороб - 3-е місце після захворювань органів дихання та хвороб шкіри. Інфекційні та паразитарні захворювання посідають й одне з провідних місць у структурі смертності дітей в Україні. Щорічно від інфекцій помирає 300-350 дітей, з яких 130-200 - це діти віком до 1 року. Всього за період з 2005 по 2009 роки від інфекційних хвороб в Україні померло 1636 дітей.

"Найбільш дієвим заходом боротьби з інфекційними хворобами в світі визнано імунопрофілактику. Вона є ключовим інструментом протидії виникненню спалахів та епідемій інфекційних хвороб та сприяє зниженню дитячої захворюваності та смертності", - наголосила Т.Бахтеєва і запропонувала внести зміни та доповнення до законів "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та "Про захист населення від інфекційних хвороб", передбачивши чітке визначення критеріїв обов'язковості профілактичних щеплень, що мають проводитись населенню Україні.

Проектом також пропонувалося делегувати повноваження щодо затвердження їх переліку та порядку проведення центральному органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, встановити загальні вимоги до проведення профілактичних щеплень та запровадити сертифікат профілактичних щеплень як документу встановленого зразка, що містить відомості про проведені особі профілактичні щеплення чи відмову від них, наявність медичних протипоказань, післявакцинальних реакцій чи ускладнень.

Т.Бахтеєва також запропонувала забезпечити щорічний перегляд календаря профілактичних щеплень з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та у світі.

Доповідачка повідомила, що профільний комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Під час обговорення народні депутати наголошували на актуальності законопроекту. На думку виступаючих, його прийняття сприятиме вдосконаленню правової бази у сфері імунопрофілактики, впровадженню системного та комплексного підходу у здійсненні вакцинації населення проти інфекційних хвороб, посиленню захисту прав і законних інтересів дитини на охорону здоров'я та на освіту та, як наслідок, поліпшенню епідеміологічного благополуччя населення.

Законопроект 326-ма голосами був прийнятий за основу.

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні.

За результатами голосування були відхилені законопроекти: про саморегулювальні організації; про використання електронних соціальних карток при наданні та отриманні пільг, послуг, виплат та інших соціальних гарантій; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уніфікації існуючих і встановлення додаткових соціальних гарантій для працівників культури, освіти та охорони здоров'я.

Народні депутати повторно розглянули законопроект про внесення змін до Закону "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" (щодо надання індивідуальним сільським забудовникам державних пільгових кредитів).

Законопроект 283-ма голосами був прийнятий за основу.

Головуючий закрив вечірнє засідання.