У ВIВТОРОК, 21 ЧЕРВНЯ, РОЗПОЧАВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував народних депутатів про засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських груп і фракцій, представників Комітету з питань фінансів і банківської справи, а також Комітету державного будівництва і місцевого самоврядування. На засіданні погоджувальної ради будуть присутні Прем'єр-міністр і члени Кабінету Міністрів. Передбачається обговорити питання взаємин і співпраці парламенту і уряду.
Народні депутати відразу ж приступили до розгляду питань порядку денного. Проект закону про іпотечні цінні папери доповів Голова Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Балюк. Він спочатку наголосив на тому, що до іпотеки земель, і особливо земель сільськогосподарського призначення, цей законопроект не має ніякого відношення.
Метою ж цього проекту є необхідність залучення в економіку довгострокових фінансових ресурсів через інструменти фондового ринку та розвиток фінансового сектору України.
Одним з головних завдань проекту є визначення особливостей випуску та обігу іпотечних цінних паперів, зокрема іпотечних облігацій, встановлення вимог до складу іпотечного покриття, яке зумовлює їх випуск, визначення учасників ринку іпотечних цінних паперів та вимог щодо їх діяльності, а також здійснення державного регулювання ринку іпотечних цінних паперів.
Законопроект містить шість розділів, серед яких, зокрема, розділи щодо визначення видів іпотечних цінних паперів та вимог до імітентів іпотечних облігацій, обслуговування та управління іпотечним покриттям, державного регулювання та нагляду у сфері іпотечних цінних паперів.
Проектом також визначено, що відносини у сфері випуску та обігу іпотечних сертифікатів регулюються спеціальним законодавством. Як пояснив доповідач, документом впроваджується дворівнева система іпотечного кредитування, в якій виступатимуть як банківські, так і небанківські фінансові установи. Крім того, визначаються розмір та вимоги до забезпечення випуску іпотечних облігацій та іпотечного покриття, визначаються функції та права управителя іпотечним покриттям заміна управителю.
Особливу увагу, за словами доповідача, проектом приділено захисту прав інвесторів в іпотечній облігації.
Законопроектом визначаються компетенція та повноваження органів, які будуть здійснювати державне регулювання у сфері іпотечних цінних паперів, діяльності фінансових установ, які будуть надавати фінансові послуги відповідно до законодавства України.
Прийняття законопроекту, наголосив представник уряду, створить необхідні умови для розвитку нових фінансових інструментів, сприятиме комплексному розвитку ринку іпотечного кредитування, підвищенню ліквідності банківського сектору, розвитку небанківських фінансових установ, залученню широких верст населення до житлового кредитування.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо питань розвитку іпотечних відносин) доповів міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його словами, становлення та розвиток кредитної системи потребує комплексного вирішення всього спектру питань і належного законодавчого врегулювання базових правовідносин, які є ключовими для того, щоб дати змогу зробити суттєвий крок на шляху розвитку системи іпотечного кредитування.
Як доповів В.Пинзеник, в основу запропонованого законопроекту закладено такі основні цілі: встановлення єдиного підходу у врегулюванні правовідносин щодо виконання зобов'язань у системі іпотечного кредитування; визначення та встановлення принципів правових і організаційних засад; залучення коштів фізичних і юридичних осіб та особливостей управління ними; приведення у відповідність термінологічного апарату; усунення колізій та дублювань; уніфікація окремих понять; підвищення захисту прав учасників ринку іпотеки, у тому числі від зловживань на цьому ринку шляхом встановлення особливого порядку щодо звернення стягнення на активи при банкрутстві імітентів іпотечних сертифікатів або управителів, а також банків, у яких тримають рахунки зазначені суб'єкти; введення можливостей застосування санкцій до посадових осіб імітента цінних паперів регулятором за порушення законодавства з питань емісії цінних паперів; уточнення порядку використання заставної ціни; встановлення чіткого переліку випадків, у яких не допускається відстрочка виконання рішень суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також в порядку організації продажу предмету іпотеки; реєстрація правил Фонду фінансування будівництва та Фонду операцій з нерухомістю та внесення змін до них в установленому порядку у відповідному органі, що здійснює нагляд за регулюванням діяльності управителя; зниження вартості іпотечних кредитів для інвестора шляхом більш чіткого врегулювання провідного гарантування учасників іпотечного кредитування та зниження у зв'язку з цим у структурі вартості кредиту вартості ризиків; виключення із Закону України "Про страхування" низки необгрунтованих видів обов'язкового страхування; плата за здійснення яких у кінцевому результаті лягає на інвестора.
Член Комітету з питань фінансової і банківської діяльності Дмитро Святаш, який співдоповідав по обох законопроектах, зазначив, що вони є по суті технічними, спрямовані на виконання закону "Про іпотеку", а також входять до пакету законопроектів, пропонованих урядом щодо реалізації програми якісного житла.
Співдоповідач також наголосив на тому, що обидва законопроекти не мають ніякого відношення до іпотеки землі, особливо сільськогосподарського призначення.
Профільний комітет рекомендував народним депутатам підтримати обидва законопроекти в першому читанні і долучитись до їх опрацювання на друге читання.
Після всебічного детального розгляду, внесених зауважень і пропозицій, законопроект про іпотечні цінні папери був прийнятий за основу у першому читанні, а проект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо питань розвитку іпотечних відносин) направлено на доопрацювання на повторне перше читання.
Наступний законопроект про дозвільну систему у сфері господарської діяльності доповів Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Андрій Дашкевич. Він зазначив, що головними проблемами, які властиві сучасній дозвільній системі у сфері господарської діяльності є великий термін отримання документів дозвільного характеру: від 6 місяців до 1,5 року; значний розмір витрат, який несе підприємець під час проходження дозвільних процедур, відсутність, або недоступність інформації щодо процедур отримання документів дозвільного характеру, розпорошеність розташування дозвільних органів, закритість та відповідно невмотивованість прийняття рішень, дублювання вимог дозвільних органів і документів, які надаються. На теперішній час надають адміністративні послуги, що так чи інакше пов'язані з видачею дозволів, понад 20 державних установ. Загальна кількість таких послуг перевищує 1000. Вартість їх складає до 5 000 гривень.
Доповідач пояснив, що основними причинами існування такої ситуації є величезна кількість нормативно-правових актів різних рівнів (близько 2000), а також існування в Україні понад 1200 видів дозволів, які спричиняють невиправдані грошові та часові витрати суб'єктів, і відповідно, справляють негативний вплив на доходну частину державного бюджету. В середньому суб'єкту господарювання необхідно отримати 4 дозвільні документи, за які необхідно заплатити близько 4 тисяч гривень.
Тому проект про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозволяє започаткувати розв'язання цих проблем на законодавчому рівні. Він є узагальненим актом, який встановлює основні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності та найбільш важливі принципи і норми регулювання відповідних правовідносин, що виникають між органами державного управління та суб'єктами господарювання.
Функціонування дозвільної системи передбачає, що обов'язок отримання документу дозвільного характеру визначається тільки законом. З прийняттям зазначеного проекту мають бути скасовані підзаконні акти у тому разі, якщо ними встановлюється обов'язок отримання дозволів, непередбачених законом.
Законопроектом також запроваджується єдина інформаційна політика з питань дозвільної системи, тобто реалізується принцип відкритості. Встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності як суб'єктів господарювання, так і посадових осіб дозвільних органів.
Доповідач також пояснив, що деталізація механізмів притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності буде встановлена при внесенні змін та доповнень до законодавчих актів після прийняття цього закону. Законопроектом встановлюється норма, відповідно до якої документи дозвільного характеру залишаються чинними у разі надання на підставі договорів найму-оренди, інших договорів у тимчасове користування введених у експлуатацію об'єктів іншим суб'єктам. Зазначена норма не розповсюджується на потенційно небезпечні об'єкти. Наслідками буде: значне скорочення терміну отримання документів утричі, зменшення витрат при отриманні дозволів майже удвічі, спілкування щодо видачі дозволів лише з адміністратором, проведення спільного обстеження об'єктів, забезпечення суб'єктів інформацією, збільшення кількості зареєстрованих суб'єктів у кінцевому рахунку.
Прийняття законопроекту дасть можливість запровадити на законодавчому рівні європейські принципи видачі документів дозвільного характеру, дозволить відносно швидко та ефективно досягти перших позитивних зрушень щодо впорядкування системи видачі дозволів та унормування всього масиву адміністративних, насамперед, платних послуг.
Співдоповідач-голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Віталій Майко, інформуючи про рішення профільного Комітету щодо підтримки законопроекту, наголосив, що він дозволить врегулювати болючі питання, пов'язані з розвитком малого підприємництва, тому що існуюча дозвільна система значно перешкоджає становленню та розвитку підприємництва.
Члени профільного Комітету також вважають, що зазначений законопроект дозволить впорядкувати здійснення дозвільних заходів щодо створення підприємств і дозволить значно скоротити термін до початку їх праці.
Профільний Комітету запропонував прийняти законопроект за основу і висловився за прискорення його доопрацювання до другого читання з тим щоб прийняття його на поточній сесії. Члени Комітету промисловців і підприємців, зауважили, що сьогоднішній стан з дозвільної системи в державі жахливий.
Прийняття законопроекту підтримали більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні. Законопроект про дозвільну систему у сфері господарської діяльності був прийнятий за основу 306-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила кілька постанов, зокрема, звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Схвалено було і Постанову про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік з уточненням.
Дві фракції вимагали оголосити перерву. Уповноважений представник від цих фракцій народний депутат Володимир Заєць попросив повернутися до законопроекту про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо клопотання народними депутатами України про взяття на поруки). Народні депутати 245-ма голосами включили законопроект до порядку денного для розгляду. Законопроект зразу ж було поставлено на голосування для прийняття за основу. Але він набрав 219 голосів і не був прийнятий. Законопроект трохи пізніше знову було поставлено на голосування. Він набрав необхідну кількість голосів для включення до порядку денного, а потім прийнятий 244-ма голосами в цілому як закон.
Далі народні депутати розглянули і прийняли Постанови: про Рекомендації парламентських слухань "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку"; про Рекомендації парламентських слухань "Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації"; про Рекомендації парламентських слухань "Законодавче забезпечення сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи"; про рекомендації парламентських слухань "Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції" від 17 листопада 2004 року (доопрацьований); про стан виконання Кабінетом Міністрів України законодавства України щодо комплексного вирішення питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи; про рекомендації парламентських слухань "Перспективи створення громадського телерадіомовлення в Україні" від 13 квітня 2005 року.
Верховна Рада відхилила проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ.
Після цього головуючий вніс пропозицію продовжити роботу пленарного засідання для прийняття необхідних рішень на 1 годину. Однак, вона не була підтримана. "За" проголосувало 190 депутатів.
Народні депутати розглянули і ухвалили Постанову про віднесення селища Новий Калинів Самбірського району Львівської області до категорії міст районного значення і Постанову про зміну меж міста Кролевець Кролевецького району Сумської області.
За скороченою процедурою були розглянуті і ухвалені проект закону про внесення змін до ст.17 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо надання гарантій Державній іпотечній установі). Доповідач міністр фінансів Віктор Пинзеник зазначив, що Уряд пропонує прийняти проект закону, яким передбачено надання гарантій Державній іпотечній установі, установі другого рівня, інструментом підтримки довгих ресурсів комерційних банків, які здійснюють кредитування будівництва житла на загальну граничну суму у розмірі 10 мільярдів гривень. Ця гранична сума є конкретною сумою гарантій, яка буде видаватися Кабінетом Міністрів під кредитування залучення коштів іпотечної установи, буде визначатись рішенням уряду, відповідно затверджуючи фінансовий план державної іпотечної установи. Умови залучення позики будуть визначатися за погодженням із Міністерством фінансів України. Доповідач наголосив на тому, що надання державних гарантій - це інструмент, який дає можливість залучити більш-менш дешевий ресурс, бо довготермінове будівництво житла не може базуватися на дорогих позиках.
Співдоповідач-перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, підтримавши прийняття законопроекту, зауважила, що реалізація цієї пропозиції приведе до збільшення обсягу державних гарантій, що фактично не узгоджується з пунктом другим статті 27-ї Бюджетного кодексу і може призвести до додаткових видатків Державного бюджету, які на сьогоднішній день державним бюджетом не передбачені.
У поданих документах, за її словами, не визначається, який обсяг буде залучати державна іпотечна установа саме у 2005 році. А натомість пропонується зазначити, що сума буде встановлюватися фінансовим планом державної іпотечної установи, що абсолютно суперечить і не відповідає вимогам пункту один статті 18 Бюджетного кодексу, бо саме ця стаття визначає, що граничний обсяг надання гарантій встановлюється на кожний бюджетний період відповідно Законом "Про Державний бюджет".
Крім того, пункт три законопроекту не має безпосереднього відношення до Закону України "Про Державний бюджет", оскільки цим пунктом встановлюється загальний обсяг державних гарантій. Тому профільний Комітет вважає, що законопроект потребує доопрацювання. В такому вигляді приймати його неможливо.
У підсумку законопроект, набравши 136 голосів, було відхилено.
Наприкінці засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відповідаючи на деякі закиди, закликав народних депутатів працювати і вживати всі можливі і неможливі заходи для того, щоб розв'язати проблему сумісників, яку використовують деякі політичні сили в парламенті.
Володимир Литвин спростував інформацію, яка гуляє парламентом, що начебто Голова Верховної Ради України за бюджетні кошти, за кошти Верховної Ради України закупив швидкі допомоги.
Він запропонував тим, хто розпускає плітки, звернутися до Регламентного комітету і перевірити в бюджетній установі цю інформацію.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Головуючий на засіданні перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про засідання погоджувальної ради, яке продовжувалося на початок засідання.
А.Мартинюк оголосив про вихід з депутатської групи "Демократичні ініціативи" народного депутата Дмитра Святаша та його входження до фракції Народної партії.
Проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо створення земельного іпотечного фонду Державної іпотечної установи) доповів Голова Державного комітету по земельних ресурсах Анатолій Даниленко. За його словами, законопроектом передбачається спрямувати 50 відсотків від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення до спеціального фонду Державного бюджету). Реалізація даного законопроекту дасть можливість сформувати земельний іпотечних фонд в розмірі близько 20 млн. грн. та забезпечити початок розвитку земельного іпотечного кредитування в різних сферах суспільного життя, і тому числі і в аграрному секторі.
А.Даниленко пояснив, що компенсація втрат місцевих бюджетів від запровадження даного законопроекту у поточному році буде здійснена за рахунок перевищення рівня запланованих сум надходжень коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення.
Доповідач також поінформував, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" заплановано отримати надходжень від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення в розмірі близько 500 млн. грн. Перевищення планових надходжень на кінець року очікується близько 350 млн. грн.
Співдоповідач-перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун, говорячи про законопроект, покритикувала уряд: "гарні ідеї, гарні пропозиції, але, на жаль, їх законодавче втілення, практично, не витримує ніякої критики". Вона пояснила, як парламентарії бачать цей законопроект?
Уряд хоче залучити відповідний обсяг коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності і такий же точно обсяг коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності, до спеціального фонду державного бюджету.
За словами співдоповідача, це означає, що фактично державний бюджет хоче пограбувати місцеві бюджети і привласнити собі кошти, які сьогодні належать територіальним громадам. Це не відповідає законодавству. Крім того, в тексті закону, який вносить зміни до діючих законів передбачається, що в місцевих бюджетах буде залишатися тільки 40% коштів від продажу земель не сільгосподарського призначення. А цей закон визначає, що такі кошти повинні бути в місцевих бюджетах в обсязі 90%.
Л.Супрун наголосила, що відбувається розбалансування між державним і місцевими бюджетами.
Народні депутати також висловили низку критичних зауважень до законопроекту. У підсумку він набрав всього 35 голосів "за" і був відхилений.
Далі народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур".
Оцінку законопроектам дав представник профільного Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин народний депутат Олег Юхновський. Проектами в різних інтерпретаціях передбачається лібералізація ставки експортного мита на насіння соняшника, зазначив він.
Говорячи про аргументи уряду на користь прийняття його проекту, О.Юхновський наголосив. що в жодній угоді СОТ немає прямої заборони щодо експортного мита. Окрім того, країна з перехідною економікою застосовує такі мита відносно сировинного експорту, і ВТО іде їм на зустріч. Зокрема, Аргентина, член СОТ, підвищила експортне мито з 10 до 23 відсотків.
Вимогу скасувати експортне мито пред'являє Європейський союз. Чому? Аргументи доволі прості: всі 25 країн Європейського союзу виробляють насіння соняшника менше за Україну. Дефіцит олійних в Європейському союзі складає понад 14 мільйонів тонн. Лише в одній Угорщині після вступу до ЄЕС закрито сім маслоекстракційних заводів.
Мито на соняшники є тією перешкодою, яка заважає Україні отримати статус країни з ринковою економікою та вступити в СОТ.
До всіх законопроектів народні депутати висловили серйозні зауваження. У ході голосування всі вони, набравши відповідно 26, 19 і 79 голосів, були відхилені.
Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк пояснив суть наступного законопроекту про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо процедури ліквідації банків), яка полягає у внесенні змін до законодавчого поля у частині черговості задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується.
Зокрема, проектом передбачається спрямування коштів, одержаних в результаті ліквідаційної процедури, насамперед, на задоволення вимог вкладників - фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів, але не більше 50 тисяч гривень кожному вкладнику.
Законопроект також передбачає задоволення вимог фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окрім цього проектом пропонується заборгованість по заробітній платі працівників банків, окрім керівного складу банку, що ліквідується, також погашати у першочерговому порядку.
Законопроект було прийнято за основу 332-ма голосами.
Народні депутати розглянули і прийняли за основу ще один законопроект, який стосується мита з банківських металів.
Зміни до Закону України "Про Єдиний митний тариф" були підтримані профільним комітетом з кількох причин. По-перше, Україна не є золотодобувною державою, а тільки переробляє лом та відходи дорогоцінних металів і афінує їх до ступеня банківських металів, які використовуються в межах держави та не мають виходу на міжнародні ринки.
По-друге, в Україні відсутні сертифіковані за міжнародними стандартами підприємства, в яких відбувається процес афінажу дорогоцінних металів до стандартів, прийнятих у міжнародній практиці Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів та учасниками лондонського ринку платини та паладію. Саме тому Україна вимушена завозити із-за кордону банківські метали, які за міжнародними стандартами мають найвищий ступінь хімічного очищення та отримали в Україні статус іноземної валюти.
Національний банк України та банківські установи України за останні декілька років значно активізували свою роботу на ринку банківських металів і забезпечили надходження до України значної кількості сертифікованих банківських металів, що дало можливість збільшити золотовалютні резерви Національного банку та надати якісну сировину для ювелірної промисловості України.
Враховуючи ці причини автор законопроекту народний депутат Леонід Черновецький запропонував звільнити від сплати ввізного мита операцій з ввезення на митну територію України банківських металів.
Законопроект було прийнято за основу 229-ма голосами.
Наступний законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо Державної спеціальної служби транспорту) народні депутати після короткого розгляду відхилили.
Проектом закону про внесення змін до деяких законів України (щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих військовослужбовців) пропонувалося запровадити доплату до пенсій у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, членів сімей військовослужбовців та прирівняних до них осіб, які загинули, а також дружин чоловіків померлих, інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге. Ця законодавча пропозиція, в разі її ухвалення, призвела б до необхідності вишукування додаткових коштів з Державного бюджету у сумі 72,4 мільйона гривень щорічно. Тому законопроект був відхилений.
Народні депутати розглянули ще два законопроекти із соціальної сфери – про внесення змін до ст.10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо осіб, на яких поширюється дія закону). За основу було прийнято перший законопроект.
Останній законопроект, який депутати розглянули на вечірньому засіданні, про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо пільг інвалідам війни) було відхилено. "За" проголосував 191 депутат.
На цьому вечірнє засідання завершилося.