У П'ЯТНИЦЮ, 4 ЛИСТОПАДА, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ДЕВ'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17 листопада.

В.Литвин повідомив, що в роботі Верховної Ради беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром України М.Азаровим.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо окремих питань житлово-комунального господарства та охорони здоров'я.

Розпочав годину запитань до Уряду Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк.

Перше запитання стосувалося того, як нинішнього року розпочався опалювальний сезон.

А.Близнюк повідомив, що опалювальний сезон розпочався 15 жовтня. Зараз працюють 26 тисяч котелень. Опалення подано до 140 тисяч багатоповерхових будівель, 38 тисяч бюджетних організацій. У зв'язку зі зношенням зовнішніх теплових мереж мають місце аварійні ситуації, що призводять до тимчасового припинення опалення в житлових будинках та на об'єктах соціальної сфери. За словами Міністра, в країні 33 тисячі кілометрів теплових мереж, 63 відсотки з них замортизовані. Локальні аварії теплових мереж, пошкодження внутрішніх трубопроводів систем опалення ліквідовуються протягом доби. Він також зазначив, що у Мінрегіоні здійснюється цілодобовий контроль, працюють диспетчерські служби, і всі проблеми вирішуються.

Друге запитання стосувалося позиції Міністра у питанні переходу населення на індивідуальне опалення. Народні депутати запитали: чому він проти цього і чим централізоване опалення економічно є більш вигідним за індивідуальне? "Оскільки рівень зношеності тепломереж надзвичайно високий, то чи не дешевше було б здійснити масовий перехід на індивідуальне опалення?", - запитували парламентарії.

А.Близнюк пояснив, що Мінрегіон і він особисто підтримують, коли співвласники житла ОСББ чи кооперативи працюють над тим, щоб установити своє індивідуальне опалення на будинок. А якщо це індивідуальне опалення в кожну квартиру, то він категорично проти і пояснив причини.

Ще одне запитання до Міністра стосувалося того, що населення повністю і вчасно розраховується за газ, а "Теплокомуненерго" розраховується не повністю. Чому?

А.Близнюк пояснив: "Однією з системних причин кризового стану підприємств житлово-комунального господарства є залежність галузі від цінової політики в паливно-енергетичному комплексі. Ми маємо енергетичну складову в теплопостачанні - 65 відсотків, а в водопостачанні - 30. Але з урахуванням того, що для "Теплокомуненерго" ціна в 1309 гривень (для населення - це 800 гривень), то ми маємо неповне відшкодування. Сьогодні в складі теплопостачання відшкодовуються тарифом тільки 61 відсоток, а у водопостачанні - це 73 відсотки. Тому різниця в тарифах - це якраз те, що держава бере на себе, а населення сплачує 95 відсотків. Тому ми маємо проблеми з розрахунками якраз, виходячи з того, що є ця різниця в тарифах, яку на себе бере держава".

Народні депутати нагадали: Президент України зазначив, що Міністерству регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства необхідно виділити не менше 5 мільярдів гривень на розвиток. Куди планується направити такі кошти? - запитували вони.

А.Близнюк повідомив, що Міністерство направило бюджетний запит на 27 мільярдів гривень. "Ми взяли тільки всю законодавчу базу, де і що ми повинні робити. І фахівці оцінили, що для того, щоб це все зробити, виконати закон, потрібні такі кошти", - зазначив він.

На запитання також відповів Міністр охорони здоров'я Олександр Аніщенко.

Народні депутати запитали у нього: коли він очікує перші результати реформ у сфері охорони здоров'я?

О.Аніщенко зазначив: Перший етап реформ передбачає реорганізацію існуючих закладів охорони здоров'я, поліклінік, амбулаторій, ФАПів тощо у центри первинної медико-санітарної допомоги та запровадження системи медобслуговування у цих лікарнях, загальної практики терапевтами, педіатрами за принципом вільного вибору лікаря. Мета створення таких центрів - не закриття закладів, що існують, а реорганізація їх роботи, відкриття філій, нових амбулаторій, де це потрібно територіально, та наближення медичної допомоги до населення.

Міністр повідомив, що пілотні проекти тільки розпочали свою роботу, але там, де цей принцип впроваджувався раніше - це Житомирська і Полтавська області, - знижено рівень госпіталізації, кількість викликів швидкої медичної допомоги. Тобто, дає економічний ефект, але найважливіше, соціальний ефект, підвищує задоволеність населення рівнем медичного обслуговування за даними опитування.

"До 1 квітня 2012 року у пілотних регіонах мають бути створені центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та розгалужена мережа пунктів тимчасового базування бригад швидкої медичної допомоги. Це дає концентрацію всіх бригад під єдиним оперативним управлінням, концентрацію кадрових, матеріальних та фінансових ресурсів, зменшення радіусу доїзду бригади, контроль через впровадження електронних єдиних систем управління бригадами, суттєве зниження зайвої неефективної витрати, пов'язаної з адміністративно-територіальним поділом. І головне, вони будуть працювати за принципом єдиного медичного простору, і як наслідок, доїзд до хворих в межах 10-20 хвилин. Досвід Харкова вже сьогодні дає результати доїзду 7 хвилин, а кожна хвилина - це врятоване життя. Я повинен вам сказати, що найближчі результати ми очікуємо через рік", - зазначив Міністр.

Парламентарії запитали: чому в плані реформування медичної галузі відсутня така важлива складова, як обов'язкове медичне страхування?

О.Аніщенко повідомив, що запровадження обов'язкового соціального медичного страхування є складовою реформи як третій етап реформування. За його словами, відповідно до програми економічних реформ запровадження медстрахування передбачено в 2014-2015 роках. Міжнародний досвід свідчить, що запровадженню національної системи медичного страхування мають передувати структурна реорганізація системи охорони здоров'я і відпрацювання нових фінансових механізмів. "Це і є основним змістом перших етапів реформ, що проводяться сьогодні. Міністерство опрацьовує відповідні законопроекти. Ми сподіваємося, що в наступному році ви приймете їх, і ми почнемо працювати по системі страхової медицини з 2015 року", - зазначив Міністр.

Народні депутати поцікавилися: як забезпечене фінансування державних програм, зокрема, з онкології, гемофілії, серцево-судинних захворювань тощо?

О.Аніщенко зазначив: Законом "Про Державний бюджет на 2011 рік" Міністерству охорони здоров'я для реалізації заходів державних програм та заходів передбачено 1 мільярд 774 мільйони гривень. За його словами, що стосується запланованих видатків, то фінансування здійснюється на сто відсотків. Але згідно стопроцентної потреби закладів регіонів тільки за держпрограмами коштів необхідно в 2,5-3 рази більше. Зокрема, за напрямком онкологія - 25 відсотків від потреби. План - 230 мільйонів гривень, потреба - 1 мільярд 100 мільйонів гривень. Дитяча онкологія - 50 відсотків від потреби. План - 60 мільйонів гривень, потреба - 120 мільйонів гривень. Гемофілія забезпечена на 24 проценти від потреби. 100 процентів потреби згідно заявки складає 300 мільйонів гривень. Але у Міністерстві сподіваються, що закупівля препаратів за рахунок коштів, виділених державою через Міністерство надзвичайних ситуацій, дозволить майже стовідсотково забезпечити хворих цього профілю необхідними лікувальними засобами. Закупівля кардіовиробів та лікарських засобів для лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань - 23 відсотки. На цей рік виділено за планом 114 мільйонів гривень.

Ще одне запитання стосувалося того, як відобразиться прийняття єдиної програми "Здорова нація" на ефективності централізованих заходів по виконанню цільових програм?

"Скільки ми не планували б коштів на лікування в сучасних нездорових умовах життя при щохвилинному запровадженні супердороговартісних, новітніх ліків та методів дослідження у лікуванні без комплексу профілактичних заходів, що впливають на усунення причин та передумов формування хвороб, коштів ніколи не вистачить. Тому сьогодні відпрацьована загальна глобальна європейська політика в охороні здоров'я "Здоров'я - 2020", на основі якої вже розроблені і затверджені Кабінетом Міністрів концепція загальнодержавної програми "Здоров'я - 2020: український вимір". Основне спрямування - на профілактику інфекційних хвороб, розвиток системи громадського здоров'я та забезпечення рівного доступу до всіх верств населення", - повідомив О.Аніщенко.

Народні депутати з фракції "БЮТ-Батьківщина" запитали у Міністра: чому він не дає згоду на проведення обстеження Ю.Тимошенко за межами СІЗО, зокрема, проведення інструментального обстеження пацієнтки на МРТ?

О.Аніщенко відповів: "Пані Тимошенко знаходиться в пенітенціарній системі. Кого і коли допускати для обстеження, надання медичної допомоги визначає пенітенціарна система. Більше 20 разів наші фахівці були і обстежували, були в пенітенціарній системі і тільки п'ять разів вона дала згоду на обстеження. Ми обстежили, встановили діагноз, який можливо було установити без застосування інструментальних методів обстеження. Призначене лікування, вона отримує це лікування. А щоб обстежити її рентгенологічно і провести обстеження магнітно-ядерною томографією, для цього потрібно рішення апеляційного суду міста Києва. І ми готові надати допомогу, якщо отримаємо рішення апеляційного суду".

Народні депутати також задали кілька питань Прем'єр-міністру М.Азарову.

Парламентарії повідомили Прем'єр-міністру М.Азарову, що під час акцій голодувань у різних регіонах люди висловлюють обурення з приводу того, що за його особистим дорученням пенсійні фонди суттєво скоротили їхні пенсії і соціальні виплати.

М.Азаров повідомив, що Кабінет Міністрів створив робочу групу, яка розглядає питання врегулювання тих конфліктів, які зараз є. З Державного бюджету будуть виділені кошти на врегулювання цих питань.

Народні депутати під час Години запитань до Уряду також задали питання Міністру фінансів Ф.Ярошенку і Міністру юстиції О.Лавриновичу.

Головуючий зачитав депутатські запити.

Народні депутати усунули неузгодженості в тексті прийнятого Закону "Про внесення змін до Митного кодексу та інших законодавчих актів".

Про роботу Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин та наслідків діяльності на українському ринку нафтопродуктів компанії "Лівела" та інших пов'язаних з нею юридичних осіб відзвітував Голова Тимчасової слідчої комісії Роман Зварич. За його словами, Комісія працювала в строгій відповідності до процесуального законодавства.

Відповідно до постанови, на Комісію було покладено чотири завдання: поінформувати Верховну Раду про наслідки діяльності на українському ринку нафтопродуктів компанії "Лівела" та інших пов'язаних з нею юридичних осіб; встановити збитки; визначити коло винних осіб і підготувати та направити матеріали до правоохоронних органів у випадку встановлення кола винних осіб.

Р.Зварич доповів про стан виконання усіх цих завдань і повідомив про зроблені Комісією висновки: потрібні зміни до чинного законодавства. Комісія також вважає за необхідне звернутися до органів прокуратури з проханням перевірити обґрунтованість підстав, згідно з якими органи державної влади відмовилися від апеляційних скарг вжн після того, як виграли справу.

Голова Комісії повідомив, що Комісією встановлено: протягом 2010 року фірмою "Лівела" було ввезено різні види нафтопродуктів і не сплачено жодних податків, жодних обов'язкових платежів у зв'язку з такою діяльністю. Відповідно до матеріалів, які отримали члени Комісії від митних органів та від Податкової адміністрації, загальна сума несплачених податків становить 2 мільярди 892 мільйони гривень.

Встановлено також, що крім "Лівели" у 2010 році ввозилися нафтопродукти за подібною схемою такими підприємствами, як "Укрпромтехенерго", "Наша справа", "Палтекс", "Маршал-Трейд-Ойл" тощо.

Р.Зварич акцентував на тому, що мова йде не тільки про "Лівелу". За його словами, відповідно до матеріалів, що є в розпорядженні Комісії, можна говорити про те, що понад 7 тисяч підприємств були створені у проміжку часу, коли діяв Закон "Про іноземні інвестиції", а це приблизно 14-місячний термін, починаючи з 1 січня 1992 року, закінчуючи березнем 1993 року. Крім того, Комісія може сьогодні документально довести, що протягом останніх 10 років крім "Лівели", крім "Тайстри" цими схемами, які закладені в Законі "Про державні інвестиції" від 1992 року користувалися понад 400 окремих підприємств.

"Ми можемо також документально довести, що крім цієї цифри, тобто 2,9 мільярди гривень, не сплачено в державний бюджет внаслідок діяльності цих понад 400 підприємств приблизно 8 мільярдів гривень. Члени Комісії переконані, що ця цифра - 8 мільярдів гривень, вона є заниженою. Тобто це є та цифра, яку ми можемо документально довести. На якій основі працювала "Лівела" чи ці інші і названі, і не названі фірми? "Лівела" користувалася державними гарантіями про звільнення від сплати податків та інших обов'язкових платежів на основі п'яти основних судових рішень", - зазначив голова Комісії.

Р.Зварич повідомив, що члени Комісії на передостанньому засіданні комісії прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді продовжити роботу комісії.

Голова ТСК зазначив, що члени Комісії внесли на розгляд проект постанови, яким пропонується продовжити роботу Комісії ще на три місяці для завершення розслідування.

Перший заступник голови Комісії О.Кунченко під час обговорення проекту постанови зазначив, що немає підстав для продовження роботи Комісії. Народний депутат наголосив на тому, що у цій справі спостерігається недосконалість чинного законодавства.

За результатами голосування проект постанови не набрав голосів для прийняття ("за" - 56 голосів). Таким чином, роботу Тимчасової слідчої комісії було завершено.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" наполягли на оголошенні перерви або наданні можливості для заяви.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Володимир Яворівський від імені фракції висловив незадоволення відповідями членів Кабінету Міністрів під час Години запитань до Уряду на ті запитання, які поставили народні депутати. В.Яворівський також висловив незадоволення тим, що сьогодні наприкінці пленарного засідання не відбудеться година виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

В.Яворівський повідомив, що представники фракції "БЮТ-Батьківщина" на знак протесту залишають сесійний зал.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення строку відведення земельних ділянок для містобудівних потреб доповів перший заступник Голови Державного агентства земельних ресурсів Артем Кадомський. Урядовець повідомив, що цим проектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу, законів "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про землеустрій", якими передбачається скоротити строки прийняття рішень, погодження та затвердження проектів відведення земельних ділянок у процесі безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, при наданні земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та реєстрації прав на земельну ділянку, погодженні викупу земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності, а також при розгляді земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Доповідач зазначив, що прийняття законопроекту дозволить скоротити строк відведення земельних ділянок для містобудівних потреб, що сприятиме реалізації конституційних прав громадян та юридичних осіб на землю.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Терещук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання.

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу.

Народні депутати розглянули та ухвалили в цілому проекти законів: про внесення змін до статті 26 Закону "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виготовленими за індивідуальним замовленням і про внесення змін до статті 17-1 Закону "Про електроенергетику" (щодо визначення питомої ваги українських товарів у вартості будівництва об'єкта електроенергетики).

За основу був прийнятий законопроект про внесення змін до Закону "Про інвестиційну діяльність" (щодо приведення у відповідність термінології).

Проект закону про внесення змін до статті 20 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру) доповів перший заступник Міністра фінансів Анатолій Мярковський. Урядовець зазначив, що метою прийняття проекту є отримання Держфінінспекцією масиву інформації про підконтрольні їй підприємства, установи і організації, що дозволить удосконалити процес планування контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС шляхом якісного відбору об'єктів для проведення заходів державного фінансового контролю.

Проектом пропонується доповнити Закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" нормами щодо удосконалення порядку отримання Держфінінспекцією та іншими органами державної влади інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, передбачивши для цього передачу вказаних даних в електронному вигляді.

Голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Михайло Чечетов повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийняти законопроект за основу.

Верховна Рада 264-ма голосами прийняла законопроект в цілому.

Народні депутати розглянули ще кілька проектів у першому читанні.

За результатами голосування за основу були прийняті проекти законів: про внесення змін до деяких законів України щодо процедури встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги; про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; про внесення змін до Закону "Про теплопостачання" (щодо використання технологічного мінімуму природного газу); про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо повноважень Центральної виборчої комісії) доповів народний депутат В.Забарський. Він запропонував уточнити повноваження Центральної виборчої комісії, зокрема щодо здійснення нею закупівель товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців, а також у визначенні компетенції Голови та членів Центральної виборчої комісії щодо Служби розпорядника Реєстру та її працівників.

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив пленарне засідання.

21-25 листопада народні депутати працюватимуть у виборчих округах.

28 листопада - 2 грудня парламентарії працюватимуть в комітетах і фракціях.