У ЧЕТВЕР, 16 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ЧЕРГОВЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 15 червня. Розглянуто п'ять питань порядку денного. За результатами розгляду: один законопроект прийнято в першому читанні за основу, три законопроекти відхилено, відхилена пропозиція щодо включення двох питань до порядку денного та їх розгляду.
Головуючий також повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Сергія Бубки із фракції "Регіони України".
На початку засіданні народні депутати включили до порядку денного і, розглянувши, ухвалили Календарний план проведення восьмої сесії Верховної Ради та Постанову про порядок висвітлення роботи восьмої сесії Верховної Ради четвертого скликання.
Календарним планом проведення восьмої сесії, як повідомив Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв, передбачено пленарні засідання восьмої сесії розпочати у перший вівторок вересня, тобто 6 вересня 2005 року, і закінчити роботу восьмої сесії 13 січня 2006 року.
За цей час заплановано провести 10 тижнів роботи у пленарному режимі, п'ять тижнів, 27 днів, - робота у комітетах, депутатських фракціях і групах, і чотири тижні - 20 днів - народні депутати працюватимуть в округах.
Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата України Віктора Капустіна у зв'язку з обранням його головою Правління експортно-імпортного банку.
Далі народні депутати розглянули і ухвалили низку постанов про обрання окремих народних депутатів членами Комітетів Верховної Ради. Зокрема, членом Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів обрано народного депутата Євгена Константинова, членом Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності обрано народного депутата Валерія Келестина.
Наступне питання - проект Житлового кодексу України доповідав Голова Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Валерій Пустовойтенко. Він наголосив на тому, що в Україні розпочато докорінне реформування житлово-комунального господарства, і цей напрямок віднесено до найважливіших пріоритетів Верховної Ради України.
Україна і досі живе за Житловим кодексом Української РСР, прийнятим ще в 1983 році, який переповнений застарілими нормами, що не можуть задовольнити потреби сучасного суспільного розвитку. Тільки через підвищення рівня свободи вибору в забезпеченні житлових прав громадян та якості життя людей, держава може прийти до громадянського суспільства, - зазначив В.Пустовойтенко.
Станом на 1 січня поточного року на квартирній черзі в Україні перебуває більше 1,4 мільйони сімей, при тому, що середньорічне забезпечення житлом протягом 2000-2004 років становило лише півтора відсотки.
У цій ситуації базовим документом для здійснення житлової реформи повинен стати новий Житловий кодекс України, прийнятий Верховною Радою у першому читанні у червні минулого року. Його прийняття, підкреслив доповідач, має створити законодавчі основи для реального вирішення однієї з найгостріших соціально-економічних проблем сьогодення.
Голова Комітету розповів про роботу над проектом нового Житлового кодексу. Робочою групою було проведено 19 засідань, на яких опрацьовано 586 зауважень і пропозицій до Житлового кодексу. Ці зауваження є слушними, в переважній більшості враховані при доопрацюванні законопроекту. Повністю враховано 289, редакційно - 167, частково - 31. Таким чином, практично враховано 487 зауважень, або 83 відсотки від загальної кількості отриманих зауважень і пропозицій. 99 зауважень відхилено, при цьому третина зауважень - 35 відхилено через прийняття нової редакції відповідної статті чи частини статті або їх вилучення. Низка відхилених пропозицій не повністю узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (п'ять зауважень), ряд зауважень (дев'ять) стосується участі профспілкових комітетів та об'єднань у прийнятті рішення адміністрації підприємств, установ та організацій.
Валерій Пустовойтенко зупинився на деяких принципових нормах проекту. З метою практичного вирішення житлових проблем в законодавстві нову редакцію отримали статті, якими визначені засади обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов та черговість такого поліпшення, умови переселення власників та наймачів житла при реконструкції районів житлової забудови, права громадян на приватизацію житла з державного та комунального житлового фонду та інші.
Нову редакцію отримала глава, присвячена врегулюванню питань щодо житлового фонду соціального призначення. В проекті кодексу також враховані основні положення низки законопроектів, які знаходяться сьогодні на розгляді в комітеті і спрямовані на врегулювання питань плати за утримання житла та надання комунальних послуг, умов виселення із житла та інших, а також окремі положення із зарубіжних аналогів.
Принциповою відмінністю цією редакції кодексу є поява нового розділу, яким передбачається упорядкування квартирної черги громадян після набрання чинності Житловим кодексом України. Для цього органами місцевого самоврядування будуть створені спеціальні тимчасові комісії.
У ході обговорення народні депутати висловили кілька суттєвих зауважень до підготовленого комітетом проекту Житлового кодексу.
Проект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття, було направлено на повторне друге читання.
Проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо Митного тарифу у повторному другому читанні доповіла народний депутат Катерина Ващук. Вона зазначила, що редакція внесеного Кабінетом Міністрів законопроекту - результат певного компромісу. В ході підготовки законопроекту до повторного другого читання опрацьовані пропозиції і зауваження суб'єктів права законодавчої ініціативи і більшість поправок, які були внесені повторно, врахована. Всього до цього законопроекту на повторне друге читання надійшли поправки від 12 народних депутатів - 109 пропозицій і 10 пропозицій від Кабінету Міністрів. Всі ці поправки враховані частково або відхилені.
К.Ващук зауважила, що бажано кожну поправку проаналізувати і проголосувати окремо.
У підсумку більшість поправок, на прийнятті яких наполягали автори, не були підтримані, а сам законопроект відправлено на друге повторне друге читання.
Народні депутати також розглянули і прийняли у другому читанні і в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства в Україні" (щодо зайнятості населення); про внесення змін до деяких законів України (щодо пенсії багатодітним матерям); про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вирішення проблем професійної, трудової реабілітації інвалідів; про внесення змін до Закону України "Про прожитковий мінімум" (щодо соціально-демографічної структури населення).
Верховна Рада відхилила законопроекти: про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо виявлення та припинення змов між конкурентами); про внесення змін до Митного кодексу України (щодо умов переміщення товарів в режимі переробки).
Наприкінці ранкового засідання розглянули у другому читанні проект закону про виноград та вино і поправки до нього. 335-ма голосами закон було прийнято у цілому.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (щодо відмови в державній реєстрації) доповів Голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Сергій Гмиря. Метою проекту є максимально обмежити можливості для реєстрації періодичних видань з схожими або однаковими назвами.
Головуючий перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк, не заперечуючи проти його прийняття, звернув увагу на одну суттєву проблему. Проектом не чітко виписані критерії, виникає правова колізія. Він зазначив, що в старому законопроекті записано, що з однією і тією ж назвою не реєструються двічі. Тому проект вимагає суттєвого доопрацювання.
У ході голосування законопроект було відхилено.
Далі народні депутати розглянули у другому читанні і прийняли в цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про громадянство України"; про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій захисту фінансових інтересів держави.
Не знайшли підтримки у сесійній залі два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Відхилено було законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо розміру одноразової допомоги при народженні дитини).
Верховна Рада скасували прийнятий у першому читанні проект Постанови про створення Всеукраїнського реабілітаційного центру та підтримала проект Постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів.
Далі народні депутати повторно розглянули Кодекс Адміністративного судочинства України з пропозиціями Президента. Глава держави як гарант дотримання конституційних прав і свобод громадян підтримує врегулювання на законодавчому рівні питання судового захисту прав громадян і юридичних осіб від незаконних рішень дій, бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Але у Кодексі є ряд положень, які не узгоджуються з Конституцією України і можуть негативно вплинути на врегулювання різних сфер правовідносин. У зв'язку з цим Президентом України було запропоновано виключити з переліку актів, що підлягають оскарженню - нормативно-правові акти Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради , - а залишити лише акти індивідуально-правової дії цих органів. Президентом було також запропоновано дві пропозиції. Одна носить редакційний характер, стосується "Прикінцевих положень", інша пропозиція стосується колегіального розгляду в судах, в адміністративних судах колегіального розгляду трійками суддів категорій справ.
Профільний Комітет з питань правової політики запропонував народним депутатам подолати вето Президента, оскільки це була правова позиція Верховної Ради, яка ухвалила кодекс у першому, у другому і в третьому читанні. Якщо ж голосів для прийняття відповідного рішення не вистачить, тоді повернути законопроект в комітет для подальшої роботи.
У ході голосування Кодекс було направлено на доопрацювання у профільний Комітет з тим, щоб він врахував всі пропозиції Президента.
Ще один Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України" з пропозиціями Президента України 238-ма голосами було прийнято у новій редакції.
Верховна Рада ратифікувала Угоду (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії про надання кредиту для фінансування проекту розвитку Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль".
Відповідно до умов угоди кредитування здійснюється у японських єнах на суму до 19 млрд. 92 млн. єн (орієнтовно 178 млн. дол. США) з фіксованою відсотковою ставкою півтора проценти річних на 30 років. При цьому перші десять років становлять період, під час якого сплачуються лише відсотки за кредитом. Вибірка кредиту здійснюватиметься з 2005 до 2010 року. При цьому максимальні суми вибірки кредиту припадають на сьомий-дев'ятий роки. Кредит погашатиметься лише з 2015 року протягом 20 років піврічними платежами рівними сумами, які у доларовому еквіваленті складуть 4,3 млн. дол.
Загальна вартість проекту реконструкції складає 25,457 млрд. японських єн або 253 млн. дол. США. Період окупності проекту - вісім років. Внутрішня ставка економічного прибутку - 12,6 процентів. Для фінансування 75 відсотків вартості проекту залучається кредит Японського банку міжнародного співробітництва на суму 178 млн. дол. Решта 25 відсотків вартості проекту близько 60 млн. дол. фінансується за рахунок власних коштів державного аеропорту "Бориспіль".
Джерелом повернення кредиту є дохід від господарської діяльності. Мінфін провів оцінку окупності, яка підтверджує спроможність аеропорту своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки за кредитами.
Як зазначив міністр економіки Сергій Терьохін, успішна реалізація проекту та створення на базі "Борисполя" транзитного аеропорту для трансфертних пасажирів сприятиме розвитку економіки країни, міжнародному бізнесу і туризму та внаслідок цього перетворенню України в авіаційну транзитну державу.
Далі на прохання двох фракцій СДПУ(о) і "Демократичні ініціативи" згідно з домовленостями, досягнутими на погоджувальній раді, народні депутати включили до порядку денного і розглянули законопроект про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо клопотання народними депутатами України про взяття на поруки). За словами одного з авторів проекту народного депутата Володимира Зайця, законопроектом пропонується вдосконалити врегулювання суспільних відносин у сфері прав і свобод громадян.
Автори запропонували внести зміни до статей діючого Кримінально-процесуального кодексу, а саме: перелік запобіжних заходів, визначених у статті 149 частині першій - підписка про невиїзд, особиста порука, порука громадянської організації або трудового колективу, застави, взяття під варту - доповнити ще одним пунктом - порука не менше, як 150 народних депутатів України, а також ввести додатково статтю 154-2, яка встановлює, що порука народних депутатів у кількості 50 чоловік полягає у клопотанні про те, що вони ручаються за належну поведінку та своєчасну явку обвинуваченого чи підсудного до органу дізнання чи в суд.
Цією статтею також передбачається відповідальність поручителів у вигляді грошового стягнення в розмірі до 200 неоподаткованих мінімумів громадян з кожного поручителя. Загалом ця сума буде сягати більше півмільйона гривень, що є достатньою сумою.
Законопроектом також пропонується внести зміни до статті 165 КПК України з приводу запобіжного заходу, який не може бути змінений, якщо буде отримано поруку 150 народних депутатів.
Володимир Заєць зазначив, що порука 150-ти народних депутатів аж ніяк не звільняє від відповідальності громадянина, підозрюваного чи підсудного, оскільки вони не втручаються у рішення суду Мова йде тільки про обрання запобіжного засобу на етапі досудового слідства. І ця порука може бути врахована або не врахована, бо вона стосується тільки окремого епізоду, який буде предметом вивчення народних депутатів і збору 150 підписів.
Якщо слідчим або органом дізнання буде висунуте якесь додаткове звинувачення, безперечно, вони вправі вибирати новий запобіжний захід.
На думку авторів проекту, таке внесення змін не суперечить діючій Конституції, сприятиме гуманізації діючих норм КПК і буде додатковою суттєвою перешкодою до того свавілля, яке спостерігається у суспільстві, а також буде перепоною і щодо "телефонного права", яке сьогодні має місце, коли високопосадовці чинять тиск або на органи слідства, або навіть до суду.
Проти прийняття законопроекту висловилися всі народні депутати, які взяли участь в його обговоренні: Юрій Кармазін, Олег Зарубінський, Юрій Соломатін, Борис Беспалий.
Вони аргументували неприйнятність закону тим, що взяття на поруки народними депутатами є порушенням принципу розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову. Взяття на поруки підсудного групою аж в 150 поручителів депутатів Верховної Ради не узгоджується з рівністю всіх громадян перед законом, тобто статтею 24 Конституції. Чому право на поручительство надається за посадовою ознакою? - запитували виступаючі. Вони також зазначали, що даний законопроект зроблено під конкретну особу і конкретну ситуацію.
Законопроект, набравши 188 голосів, був відхилений.
Наприкінці головуючий поінформував про вихід народного депутата Бориса Райкова з фракції "Демократичні ініціативи" та його входження до фракції Народної партії та про вихід народного депутата Олександра Фельдмана з фракції "Демократичні ініціативи".
На цьому вечірнє засідання завершилося.