У СЕРЕДУ, 16 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 15 листопада.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Парламентарії розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво доповів перший заступник Міністра освіти і науки, молоді та спорту Євген Суліма. Урядовець нагадав, що Угода про наукове і технологічне співробітництво, підписана в Копенгагені 4 липня 2002 року, визначила конкретні напрями роботи в галузі фундаментальних та прикладних наукових досліджень, а саме: дослідження навколишнього середовища і клімату, в галузі охорони здоров'я, матеріалознавства, енергетики, транспорту, інформаційних технологій. Крім цього, Угода передбачала співпрацю щодо доступу вчених до відповідних дослідницьких установ, організацію семінарів і симпозіумів, обмін науковим персоналом та інформацією щодо законодавства дослідницьких програм.

Є.Суліма також нагадав, що 8 листопада 2009 року закінчився строк дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво. Таким чином, виникла правова прогалина у сфері наукового і технологічного співробітництва між Україною та ЄС, а тому прийняття закону викликане необхідністю відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво та відповідає прагненням обох сторін до розвитку співробітництва у сфері науки і технологій. Окрім можливості участі українських наукових колективів за фінансуванням ЄС в заходах сьомої рамкової програми, угода надає вищим навчальним закладам, науковим установам можливість приймати участь в реалізації проектів.

Заступник Голови Комітету з питань європейської інтеграції Степан Курпіль поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.

Верховна Рада 338-ма голосами ратифікувала Угоду.

Проект закону про ратифікацію Фінансової угоди "Європейські дороги України ІІ (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва)" між Україною та Європейським інвестиційним банком доповів заступник Голови Державної служби автомобільних доріг Євген Прусенко. Урядовець повідомив, що Угода спрямована на виконання спільного проекту між "Укравтодором", Європейським банком реконструкції і розвитку та Європейським інвестиційним банком щодо реконструкції ремонту автомобільних доріг на підходах до Києва загальною довжиною 400 кілометрів. За словами доповідача, умови фінансової угоди є вигідними для України - 450 мільйонів євро залучаються на 20 років з пільговим періодом 5 років, відсоткова ставка EURIBOR плюс 0,7 відсотка, сьогодні це - 2,5 відсотка річних, комісійні - 0,25 відсотків. Роботи з реалізації цього проекту вже розпочаті, поки що за рахунок коштів ЄБРР, зокрема на дороги Київ-Житомир.

Профільний комітет - Комітет з питань європейської інтеграції визнав законопроект таким, що не суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням України та відповідає законодавству Європейського Союзу. Крім того, ухвалення законопроекту сприятиме завершенню внутрішньодержавної процедури щодо набуття угодою чинності згідно з законодавством України. Про це повідомив заступник голови Комітету Степан Курпіль.

Угоду було ратифіковано 338-ма голосами.

Народні депутати розглянули кілька проектів законів і постанов, які пропонувалися для включення до порядку денного сесії.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про благоустрій населених пунктів" (щодо заборони встановлення огорож з метою обмеження доступу громадян до територій будівель органів державної влади і органів місцевого самоврядування) доповів народний депутат Арсеній Яценюк. Парламентарій запропонував "заборонити владі, Президенту, парламенту і Кабінету Міністрів споруджувати паркани за гроші чорнобильців і афганців, за гроші платників податків, заборонити відгороджуватися і охоронятися від людей, у яких вони забрали пенсії внаслідок прийняття Закону "Про пенсійну реформу".

А.Яценюк також запропонував протягом двох тижнів демонтувати "славнозвісний" паркан біля Верховної Ради, а також демонтувати такий самий паркан "біля більш важливої установи, в якій приймаються всі рішення щодо афганців, чорнобильців, пенсіонерів, податків, корупції, а саме, біля Адміністрації Президента України".

Під час обговорення законопроекту представники більшості висловилися проти прийняття такого закону. Вони аргументували позицію загальноприйнятою практикою у більшості країн, в яких навколо державних установ зведені такі огорожі.

Представники опозицію підтримали законопроект і закликали "знести усі паркани, якими влада намагається відгородитися від народу".

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для включення до порядку денного ("за" - 80 голосів).

Народний депутат А.Яценюк доповів ще один законопроект, автором якого він є, - про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо заборони супроводу і перекриття дорожнього руху при проїзді Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем'єр-міністра України). Основним завданням законопроекту він визначив скасування антиконституційних привілеїв органів державної влади України. З цією метою проектом запропоновано заборонити супровід спеціальними підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ транспортних засобів, у яких пересуваються Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України та інші вищі посадові особи держави, а також заборонити перекриття дорожнього руху при проїзді вищих посадових осіб, гарантувавши конституційне право на свободу пересування та дотримання принципу рівності громадян.

Народні депутати, які підтримали прийняття проекту, аргументували свою позицію тим, що "у нас кортежі уже скоро голову райадміністрації будуть супроводжувати". Вони наголошували на тому, що питання постановлено правильно, але потрібно повністю завершити зміну інструктивного матеріалу, який передбачає так зване перекриття, супровід і кортежну історію високопосадовців.

Опоненти законопроекту зазначали, що "Верховна Рада не повинна витрачати стільки часу на обговорення таких проблем, які пов'язані із спеціальними проїздами".

Законопроект не був включений до порядку денного сесії ("за" - 90 голосів).

Проект постанови про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови доповів народний депутат В.Яворівський. Парламентарій, доповідаючи суть проекту, наголосив: "Що, кияни не здатні обрати сьогодні собі голову? Відмінили районні ради в Києві, тобто самоврядування як такого в столиці немає. Очевидно, надалі треба буде його скасовувати і в провінціях, і в областях. Мера сьогодні обраного людьми немає… Через те я вважаю, що нам потрібно сьогодні призначити вибори за 60 днів. Тобто, вибори будуть у 2012 році. Орієнтовно це десь лютий місяць. І тоді Київ скине з себе цю страшну ганьбу, яка сьогодні у нього є замість його столичної корони".

Під час обговорення народний депутат Р.Князевич зазначив, що ця проблема надзвичайно складна. За його словами, "єдиний спосіб розв'язати цю проблему - провести дострокові вибори міського голови і Київської міської ради. Коріння цієї проблеми у тому, що вибори Київської міської ради і міського голови позачергові відбулися у 2008 році. А у 2010 році Верховна Рада в частині обрання ради і голови на всіх рівнях рад внесла зміни у Конституцію і визначила, що всі наступні чергові вибори до органів місцевого самоврядування відбуватимуться в один день - в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень, тобто у 2014 році. Тому виникла проблема з Києвом, з Тернополем. Оскільки у Перехідних положеннях до закону написано, що є винятки у цих двох областях, тому що там пізніше проводились вибори. Але вони проводились у місті Києві за старою конституційною моделлю, яка передбачала обрання голови на чотири роки, а раду - на п'ять років. І якщо ми зараз не проведемо вибори дочасні, потрібно буде наступного року переобирати на чергових виборах міського голову, а через рік обирати раду. А ще через рік відбуватиметься ще раз повне переобрання всієї вертикалі органів місцевого самоврядування, що є повним абсурдом.

Єдиний вихід з цієї ситуації - провести дострокові вибори міського голови і міської ради. І ті, які будуть вибрані на позачергових, відповідно до закону і до Конституції повинні працювати тільки до чергових, тобто до жовтня 2014 року, а у жовтні 2014 року провести вже чергові вибори по всій вертикалі органів самоврядування".

За результатами голосування ("за" - 79 голосів) законопроект не було включено до порядку денного.

Народні депутати розглянули і відхилили проект постанови про відзначення 1160-ліття заснування Української державності.

До порядку денного сесії було включено проект постанови про відзначення 120-річчя з дня народження Володимира Симиренка.

Парламентарії розглянули ще два проекти постанов, які пропонувалися для включення до порядку денного, - про збільшення заробітних плат працівникам установ, закладів та організацій бюджетної сфери і про деякі заходи щодо запобігання збиранню надлишкової інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Обидва проекти постанов не були включені до порядку денного сесії.

Проект постанови про недопущення упередженого та вибіркового правосуддя при розгляді кримінальних справ відносно Ю.Тимошенко і Ю.Луценка доповів народний депутат Арсеній Яценюк. Парламентарій зазначив: "те, що відбувається з цими двома людьми, які обіймали високі посади в цій країні, щось робили правильно, щось робили неправильно. Але жоден з них нікого не вбив, жоден з них нікого не замовив, жоден з них не займався грабежем і розбоєм, жоден з них не має крові на своїх руках, жоден з них, якщо й робив помилки, то робив ці помилки в силу того, що люди всі роблять помилки".

А.Яценюк закликав владу випустити Ю.Тимошенко і Ю.Луценка, проводити суд, не боячись, що ці люди будуть на свободі, подолати страх і боротися як політики.

За результатами голосування проект постанови був відхилений.

За відсутності автора, народного депутата Н.Королевської, парламентарії розглянули два "соціальних" законопроекти - про внесення змін до Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зниження ставок єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців і щодо добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (щодо осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) доповіла народний депутат Ксенія Ляпіна. Парламентарій запропонувала надати право підприємцям-фізичним особам тільки за себе, а не за найманих працівників, добровільно сплачувати або не сплачувати єдиний соціальний внесок. І в залежності від того, сплачують вони, або ні, зараховувати стаж. Якщо вони не сплачуватимуть єдиний соціальний внесок, стаж не зараховується і пенсія відповідно не формується.

К.Ляпіна пояснила необхідність прийняття законопроекту іншою природою доходів, які мають підприємці. "Це не заробітна плата, з якої у всіх країнах світу береться обов'язкове соціальне страхування. Це доход, який найближче можна прирівняти саме до дивідендів, це доход від їх капіталу. Капітал їх просто в іншій формі. Тому, власне кажучи, я наполягаю на тому, що самі підприємці здатні вирішувати, яким чином їм забезпечити своє майбутнє… Насправді тут інша природа доходів і потрібно по-іншому будувати державну політику відносно них", - наголосила вона.

Заступник голови Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослав Сухий, доповідаючи рішення Комітету, зазначив, що цей законопроект заслуговує на увагу. За його словами, проект відрізняється від попередніх тим, що в ньому є сутність і є розуміння справи.

Водночас, він наголосив: "Особа належить до застрахованої у разі сплати на її користь страхових внесків особисто або роботодавцем. В періоди несплати єдиного внеску за власним бажанням або у разі необізнаності у цьому питанні, не включатимуться до страхового стажу, що в свою чергу позбавляє можливості цих осіб на отримання в майбутньому матеріального забезпечення та соціальних послуг".

Представник Комітету нагадав: "система пенсійного страхування, система соціального страхування в нас солідарна, ніхто нічого іншого ще в світі не придумав. Так, є накопичувальна система, є добровільна пенсійна система. Але в цілому ця система солідарна, тому вилучати ту чи іншу категорію - означає відразу розбалансувати солідарну систему соціального забезпечення населення України".

Я.Сухий повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді відхилити цей законопроект.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про Регламент Верховної Ради України" доповів народний депутат Сергій Соболєв. Він нагадав, що такі органи як Рахункова палата і Уповноважений з прав людини - це фактично два органи Верховної Ради, які від імені парламенту України - один здійснює парламентський контроль за порядком використання бюджетних коштів, а інший здійснює контроль за дотримання прав людини.

На думку автора, логічним є, щоб ці повноваження, а саме: голови Рахункової палати і Уповноваженого з прав людини були передані опозиції.

С.Соболєв запропонував внести зміни до Закону "Про Регламент Верховної Ради України", якими передбачити, щоб не менше 90 депутатів мали права внести пропозицію щодо кандидатури на посаду голови Рахункової палати і кандидатуру Уповноваженого з прав людини. Так само щоб можна було внести кандидатів на контролерів Рахункової палати і заступника голови Рахункової палати.

Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради Володимир Макеєнко повідомив, що Комітет цей законопроект ще не розглядав. Натомість підкомітетом з питань Регламенту підготовлено проект висновку Комітету, в якому пропонується зазначений законопроект повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи без розгляду.

В.Макеєнко нагадав, що поданим проектом пропонується доповнити Регламент Верховної Ради України новою главою 13, в якій передбачити новий порядок призначення на посади та звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, голову та членів Рахункової палати.

Зважаючи на те, що саме Верховна Рада призначає на посади зазначених осіб, а не окремі народні депутати, парламентська більшість чи опозиція, члени Комітету вважають недоцільним змінювати чинну норму статті 208 Регламенту Верховної Ради , відокремлюючи її у окрему главу.

За результатами голосування законопроект був відхилений.

Народні депутати розглянули проект постанови про заслуховування інформації Генерального прокурора України Пшонки В.П., Міністра внутрішніх справ України Могильова А.В. та Голови Київської міської державної адміністрації Попова О.П. щодо неправомірного перешкоджання співробітниками органів внутрішніх справ проведенню опозиційними партіями мирної святкової ходи в м. Києві 24 серпня 2011 року на честь Дня Незалежності України за дозволеним маршрутом по вул. Володимирській у м. Києві. Проект доповів народний депутат Юрій Одарченко. Він нагадав про події, які відбувалися у м. Києві 24 серпня 2011 року під час проведення мирної святкової ходи на честь Дня Незалежності України.

Ю.Одарченко зазначив: "Не дивлячись на те, що опозиційні партії подали заявку на мирні зібрання і на мирну ходу по вулиці Володимирській, абсолютно чітко, в установлені законом терміни, повідомили міську владу, на маршруті руху цього мирного зібрання виник кордон з міліцією. Це був не просто кордон, це було декілька кордонів з міліціонерів і працівників "Беркуту", це був металевий паркан, який був поставлений. І цей загін міліції заважав людям просуватися і виконувати свої конституційні побажання. Тому нам конче необхідно запросити на цю п'ятницю керівника Міністерства внутрішніх справа і прокурора, які б чітко пояснили, хто дав такі не конституційні команди для того, щоб люди, які постраждали внаслідок сутички, яка виникла з міліцією внаслідок незаконних дій міліції, могли звернутися з відповідними позовами на дії осіб, які дали команду чинити ці злочини".

Прийняття постанови підтримали представники опозиції.

Проект постанови за результатами голосування не набрав голосів.

Головуючий закрив пленарне засідання.