У П'ЯТНИЦЮ, 24 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 23 червня. Всього розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду прийнято 13 законів в цілому, чотири законопроекти прийнято в першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, два законопроекти відхилено і прийнято чотири постанови.
Головуючий оголосив депутатські запити. Всього було виголошено 93 запити.
Уповноважені представники депутатських фракцій і груп виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Заступник Голови постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ Анатолій Раханський коротко поінформував народних депутатів про роботу делегації на літній сесії ПАРЄ, яка відбулася з 20 по 25 червня поточного року. На черговій сесії були розглянуті важливі питання, які стосуються також України. Учасники сесії розглянули звіт Європейського банку реконструкції та розвитку відносно вкладення коштів в країни центральної і східної Європи.
А.Раханський розповів про висловлену ним критику під час обговорення звіту на адресу Європейського банку за те, що банк зволікає з наданням коштів для об'єкту "Укриття" Чорнобильської атомної станції.
А.Раханський вніс поправку, яка була проголосована повністю: звернути увагу на недостатнє фінансування об'єкту "Укриття" на другому блоці Чорнобильської АЕС.
Далі народні депутати розглянули проект Постанови про виведення з кризового стану підприємств гірничо-металургійного комплексу України і стабілізації надходжень до Державного бюджету України від їх діяльності.
Доповідач голова підкомітету Комітету з питань промислової політики і підприємництва Сергій Матвієнков зазначив, що ситуація у металургійній галузі складається непросто останнім часом, а тому викликає певне занепокоєння. Доповідач повідомив про те, що металурги протягом останнього місяця недодали близько 250 тисяч тонн сталі, а цього місяця не додадуть ще 500 тисяч тонн. Замовлень немає, в портах накопичилось більше півтора мільйона тонн металу. Ситуація у вугільній галузі теж насторожує, зазначив депутат. Шахтарі не отримали заробітну плату за травень. Машинобудівники теж потерпають через відмову у довгострокових замовленнях. Все це у комплексі складається у те, що доходна частина державного бюджету може бути не виконана.
Виходячи з цього автори підготували постанову, яка зобов'язує парламент і уряд уважно розглянути ситуацію, яка склалася і вжити конкретні заходи щодо виведення металургійного комплексу з кризи.
Сергій Матвієнков також повідомив про підготовлений з цього приводу законопроект, який запропонував прийняти.
Після тривалого емоційного обговорення питання, яке закінчилося тим, що законопроект, не набрав голосів для включення до порядку денного. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин запропонував прийняти доопрацьовану постанову, якою рекомендувати Кабінету Міністрів внести законодавчу пропозицію щодо виведення з кризового стану підприємств гірничо-металургійного комплексу України і стабілізації надходжень до державного бюджету України від їх діяльності для розгляду її Верховною Радою України 7 липня 2005 року. Постанова була підтримана 361 народним депутатом.
Наступний законопроект про загальну безпеку продукції після його включення до порядку денного доповів перший заступник Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики Іван Саєвич. Він зазначив, що даним проектом встановлюється визначення термінів "безпечна продукція" і "небезпечна продукція", обов'язки виробника і розповсюджувача надавати інформацію про небезпеку, яку становить її продукція для споживача, вимоги стосовно вилучення чи відкликання небезпечної продукції та надання відповідної компетенції, права споживача на звернення щодо перевірки безпеки продукції до спеціального уповноваженого органу виконавчої влади, повноваження спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері безпеки продукції, відповідальність за порушення законодавства про загальну безпеку продукції, положення відносно прийняття рішень спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади, а також порядок подання пояснень і заперечень.
Прийняття цього закону, за словами доповідача, дозволить установити загальні засади розміщення і розповсюдження на ринку продукції, безпечної для життя і здоров'я людей, відрегулювати відносини між органами виконавчої влади виробниками, розповсюджувачами та споживачами, створити систему процедур, спрямованих на забезпечення, розміщення на ринку або розповсюдження лише безпечної для споживання і використання продукції, зобов'язати виробника, розповсюджувача надавати інформацію, яка дає змогу споживачеві оцінити небезпеку продукції під час її використання.
Законопроект було прийнято за основу 258-ма голосами.
До порядку денного було включено проект закону про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів. Він передбачає приведення національного законодавства до міжнародних норм ввезення на митну територію транспортних засобів, що були у вжитку.
Як зазначив доповідач міністр економіки Сергій Терьохін, законопроект спрямований на приведення законодавства України до положень ст.ст. 3 і 11 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, Угоди про партнерство, співробітництво між Україною та Європейським співтовариством та Угоди Європейської економічної комісії ООН "Про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені або використані на колісних засобах".
Зміни, які вносяться даним законопроектом до діючого законодавства, стосуються, з одного боку, підвищення граничного віку автобусів та вантажних автомобілів, що ввозяться на митну територію для постійного користування з п'яти до восьми років. Але з іншого року, з метою припинення ввезення в Україну застарілої техніки, транспортні засоби, які виготовлені більш ніж п'ять років тому, повинні відповідати правилам ЄЕК ООН, згідно з якими перша реєстрація автобусів і вантажних автомобілів здійснюється екологічним стандартам "Євро-3".
С.Терьохін наголосив, що з прийняттям цього закону буде закрито можливість ввезення в Україну екологічно брудних транспортних засобів. Цієї вимоги українське законодавство сьогодні не містить.
Законопроект було прийнято за основу 276-ма голосами.
Народні депутати розглянули ще один законопроект, який стосувався транспортних засобів, точніше, їх виробництва в Україні, - про внесення змін до Закону України "Про розвиток автомобільної промисловості України" (щодо скасування умов локалізації). Головна ідея цього закону - дати можливість мати перехідні періоди, які захищають внутрішнього виробника від тих правил відкритої конкуренції, які вимагає СОТ. У разі якщо закон не буде прийнято, то автомобілебудування з моменту входження України до СОТ зіткнеться з повністю незахищеною конкуренцією. Тому уряд звернувся до парламенту прийняти цей закон, який має посилити переговорні процеси.
У законопроекті, зокрема йдеться про відстрочення введення критеріїв СОТ на три роки, для того щоб пом'якшити удар від вступу в СОТ по автомобілебудуванню України.
Народні депутати у ході обговорення зазначали, що потрібно йти в СОТ, але треба думати про те, яким чином в межах правил і стандартів, і критеріїв СОТ захистити наш внутрішній ринок. Вони звертали увагу на те, що цей законопроект працює в цьому напрямку: дасть можливість за 3 роки нашим виробникам придбати двигуни, лібералізувати ринок, захистити певним чином свій ринок, захистити внутрішній ринок від імпорту автомобілів, які є шкідливими в екологічному відношенні в тому числі, тобто цілий комплекс проблем потрібно буде розв'язати за ці три роки.
Зазначалося також, що головне завдання, яке стоїть при вступі України до СОТ – підвищення конкурентоспроможності продукції українських товаровиробників.
Законопроект було прийнято за основу 258-ма голосами.
До порядку денного було включено ще проект закону-про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Верховна Рада розгляне його на наступному пленарному тижні.
Народні депутати намагалися включити і розглянути також проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо платників єдиного податку за спрощеною системою оподаткування). Особливо на включенні наполягали депутати, які мають безпосереднє відношення до діяльності малого і середнього бізнесу. Вони наголошували на тому, що він стосується кількох сот тисяч працівників малого і середнього бізнесу, яким спрощена система оподаткування дає можливість існувати. Однак, законопроект не набрав необхідної кількості голосів для включення.
Після цього народні депутати виступили із заявами, повідомленнями у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
З 25 по 29 червня і 1 липня народні депутати працюватимуть в комітетах, фракціях і групах.
29 червня у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання "Свобода совісті й ідентифікація особи".
Чергове пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 5 липня.