У СЕРЕДУ, 21 ВЕРЕСНЯ, ВОСЬМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 20 вересня. За результатами розгляду прийнято дві постанови, один законопроект та один проект постанови відхилено.
Головуючий далі поінформував народних депутатів про вихід зі складу фракції "Єдина Україна" народних депутатів Вадима Гурова, Петра Толочка, Олега Юхновського і їх входження до фракції Народної партії.
Далі були виголошені депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Після цього головуючий зробив ще одне оголошення про зміни у складі депутатських фракцій, повідомивши про виключення народних депутатів Володимира Бойка і Сергія Матвієнкова зі складу фракції "Регіони України".
Інформацію Уряду України про хід виконання Державного бюджету на 2005 рік за сім місяців поточного року доповів виконуючий обов'язки міністра фінансів Віктор Пинзеник. Він уточнив, що надасть уточнену інформацію про хід виконання Державного бюджету поточного року не за сім, а за вісім місяців спочатку року.
В.Пинзеник нагадав, що на початку цього року ситуація з бюджетом була не просто складною, а критичною. Дефіцит бюджету перевищував 33 мільярди гривень. В цьому бюджеті не було закладено коштів, достатніх для виплати пенсій українським пенсіонерам. Мінімальний розмір пенсій був менший мінімальної заробітної плати.
Зміни до бюджету цього року, які були прийняті у березні, дозволили не просто збалансувати бюджет, але й розв'язати ряд проблем, а саме: забезпечити ресурсами Пенсійний фонд для виплати пенсій на рівні прожиткового мінімуму, відійти від зрівнялівки в пенсійному забезпеченні і зробити перший крок диференціації пенсій по стажу і заробітку; зрівняти, довести до мінімуму мінімальної пенсії рівень мінімальної заробітної плати, здійснити перший крок по тарифікації заробітної плати, і з першого вересня цього року разом з мінімальною заробітною платою здійснюється підняття престижу кваліфікованої праці.
Було здійснено ряд інших соціальних програм, які стосуються народження дитини, допомоги дітям-сиротам, виплати пенсій військовим пенсіонерам. Всі ці програми фінансувалися вчасно з Державного бюджету.
В. о. міністра фінансів наголосив на тому, що Уряд за цей період не вийшов за рамки дефіциту бюджету. Більше того, на сьогоднішній день бюджет зводиться без дефіциту.
Уряд також не вийшов за межі наростання обсягу державного боргу. Станом на вчорашній день обсяги запозичення менші, ніж обсяг погашення боргу на 300 мільйонів гривень.
Говорячи про виконання бюджету у кількісному виваженні, В.Пинзеник зазначив, що на цей рік доходи бюджету мали бути збільшені на 53 відсотки. Згідно інформації за вісім місяців фактично доходи до минулого року збільшилися на 55 відсотків. Планове завдання Державного бюджету по загальному фонду – приріст 58 відсотків. На сьогоднішній день приріст становить 76 відсотків до рівня минулого року.
По зведеному бюджету за 8 місяців отримано 82,9 мільярди гривень або на 48 відсотків більше минулого року, у тому числі до Державного бюджету 64,7 мільярди і до місцевих бюджетів 18,3 мільярда, що на 27 відсотків більше минулого року.
По загальному фонду Державного бюджету, який є основою виконання всіх програм, в першу чергу соціального характеру, за 8 місяців при плановому завданні 50,7 мільярди гривень, фактично до Державного бюджету надійшло 54,2 мільярди. Це на сім відсотків більше, ніж планувалося по розпису бюджету, або в абсолютному вимірі на 3,4 мільярди більше.
За 9 місяців цього року доходи загального фонду державного бюджету на 23 мільярди перевищують доходи за відповідний період минулого року. За 8 місяців до загального фонду отримано коштів більше, ніж отримано за весь минулий рік.
В.Пинзеник також доповів про ситуацію з надходженнями по основних видах податків. За його словами, спостерігається непогана динаміка по основних бюджетоутворюючих показниках: по податку на прибуток, по податку на додану вартість та інших видах податку. Планові завдання по надходженнях податку на прибуток виконані на 119%. Порівняно з минулим роком зростання доходів по податку на прибуток – 62%-й приріст до минулого року.
По акцизному збору, порівняно з планом надходження до державного бюджету складає 101%. У порівнянні до минулого року вони зросли на 29%.
По податку на додану вартість виконання планового завдання складає 113%, тоді як за весь минулий рік в Державний бюджет надійшло податку на додану вартість на суму 16 мільярдів гривень.
За 8 місяців цього року до Державного бюджету надійшло 23 мільярди гривень податку на додану вартість. Приріст надходжень податку на додану вартість до минулого року майже двократний, 95% приросту до минулого року.
В.Пинзеник звернув увагу на серйозну легалізацію економічної діяльності. Багато тіньових схем, які діяли минулого року, багато лазівок, які дозволяли уникати оподаткування, цього року зникли. Тому при незмінності ставок оподаткування до бюджету надійшло значно більше надходжень по відношенню до валового внутрішнього продукту порівняно з минулим роком.
В. о. міністра фінансів наостанку на основі тих тенденцій, які були за 8 місяців, оцінив можливості та спрогнозував виконання бюджету до кінця року.
Уряд оцінює, що Державний бюджет буде виконаний за підсумками року на 104,6 мільярда гривень при плановому показнику 106,7. Причому доходи загального фонду Держбюджету будуть перевиконані на 2,5 мільярди гривень. Недовиконання можливе по спеціальному фонду за рахунок статей по клірингу, по взаєморозрахунках, по знецінених вкладах.
В.Пинзеник також сказав про певні ризики у виконанні Державного бюджету, які полягають у тому, що сума витрат по Пенсійному фонду виявиться більшою на 2 млрд. грн., ніж було враховано в бюджеті. До ризиків, які вплинуть на виконання Державного бюджету доповідач також відніс неповне отримання коштів від приватизації і політичну ситуацію в країні.
Оцінку виконання Урядом Державного бюджету на поточний рік дав перший заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Валерій Коновалюк. Представник профільного комітету зазначив, що об'єктивна оцінка причин, характеру та масштабів наростання соціально-економічних проблем в Україні і збереження стійкої тенденції її поглиблення свідчить про те, що в економіці протягом цього всього року спостерігається відсутність ефективної бюджетної політики.
Інфляційні процеси вийшли із-під контролю і в кінці року інфляція може становити більше 20%. Тобто кожна п'ята гривня в бюджеті буде інфляційною.
Проголошений Урядом соціальний бюджет на 2005 рік, який не підкріплений фактичним зростанням ВВП та інших макроекономічних показників, привів до зменшення реальних доходів населення. Уряд України разом з Національним банком України були не здатні розробити та реалізувати комплекс заходів для зміни тенденцій економічної стагнації, падіння рівня життя населення і загострення соціальної напруги в державі, захисту вітчизняного товарного виробництва. Випередження темпів зростання соціальних виплат над темпами зростання економіки закладають основу для того, що у кінці року уряд не в змозі буде виконувати свої соціальні зобов'язання у повному обсязі. У цьому кварталі можуть виникнути проблеми з виплатою і заробітної плати, пенсій та зросте заборгованість із цих виплат.
За словами В.Коновалюка, в економіці з'явилися ні чим не забезпечені гроші. Національний банк України змінив прогноз росту грошової маси до кінця 2005 року з 28 відсотків до 40-45, грошової бази з 26 відсотків до 38-43 відсотків. Це побічно підтверджує рішення Національного банку щодо емісії в 20 мільярдів ні чим не забезпечених гривень для задекларованих соціальних виплат.
В.Коновалюк навів ще кілька цифр, які свідчать про те, що є проблеми не тільки з виконанням бюджету. На його думку, необхідно суттєво переглянути остаточно показники для того, щоб внести корективи і забезпечити виконання Державного бюджету до кінця року.
Ще одну інформації про хід виконання Державного бюджету на 2005 рік за сім місяців поточного року доповів Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він проаналізував виконання Державного бюджету за кількома показниками: за результатами економічної діяльності; за рівнем доходів Державного бюджету; за рівнем видатків; за рівнем добробуту населення.
Інформацію Голови Національного банку України В.Стельмаха про реалізацію грошово-кредитної політики у 2005 році та Основні засади грошово-кредитної політики на 2006 рік доповів перший заступник Голови Національного банку Анатолій Шаповалов. Він поінформував про бачення Національного банку на економічні процеси держави.
За його словами, у 2005 році відбулось охолодження економічної динаміки і посилилися інфляційні ризики. За січень-серпень темпи прирости реального ВВП скоротилися до 2,8 процента, обсяги промислового виробництва за цей період збільшився лише на 3,5 відсотки.
Уповільнене економічне зростання обумовлено суттєвим зниженням інвестиційних надходжень в капіталоємких галузях економіки, зменшенням державного інвестування, а також триваючим скороченням зовнішнього попиту на основні товари українського експорту.
Національний банк, зазначив доповідач, найбільше турбує, що істотне зниження темпів економічного розвитку супроводжувалося відносно високими темпами інфляції. Причому одним із основних чинників зростання цін стало суттєве підвищення соціальних стандартів, посилення соціальної спрямованості бюджету і як наслідок готівка поза банком збільшилася за 8 місяців на 11,5 мільярдів або 27 відсотків. Зростання споживчого попиту населення не було підкріплено відповідним нарощенням товарної пропозиції на ринку, а звідси і додатковий тиск на споживчий ринок.
Ситуація ускладнилась тим, що в Україні практично відсутні, крім, банківських інструментів, механізми залучення коштів населення в активний фінансовий оборот.
У 2005 році існують значні ризики виходу інфляції за межі однозначної величини. При цьому очікувано збільшено монетарних агрегатів в 2005 році грошової, монетарної бази на 38-43 відсотки, а грошової маси на 40-45.
Говорячи про напрямки грошово-кредитної політики в 2006 році, перший заступник Голови Національного банку зазначив, що головною метою грошово-кредитної політики у 2006 році буде забезпечення стабільності грошової одиниці, як монетарної передумови збалансованого соціально-економічного розвитку. Аби досягти цієї мети Національний банк забезпечить кероване зростання грошової пропозиції відповідно до реального зростання ВВП та підвищення рівня монетизації економіки.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, зокрема, щодо впливу ревальвації гривні на економічні процеси, Анатолій Шаповалов зазначив, що ревальвація має вплив на обсяг експорту й розвиток економіки, але він не має визначального значення.
Доповідач також відповів на запитання: за рахунок чого у цей період зростали споживчі ціни, зазначивши, що одними монетарними кроками неможливо утримати інфляцію. Результатом політики, яку проводить уряд, є те, що надмірно випущені кошти (номінальне зростання доходів населення на 44 відсотки, а реальне – на 26,2 не підкріплено економічним зростанням і товарною пропозицією) були великим тягарем на споживчому ринку, і під цей товар, під ці гроші не було достатньо товарів. У цьому причина зростання цін.
Після заслуховування інформацій про хід виконання Державного бюджету на 2005 рік за 8 місяців і про реалізацію грошово-кредитної політики у 2005 році виконуючий обов'язки міністра фінансів Віктор Пинзеник представив проект закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Спочатку він звернув увагу на те, що міністерство економіки уточнило прогноз, який був закладений у розрахунок бюджету і заново перераховувало бюджет.
В.Пинзеник навів ключові показники, які мають пряме відношення до розрахунку доходів Державного бюджету. Знижено показник номінального ВВП, який складає 512 з половиною мільярда гривень, перша версія була 525. Зменшено темпи росту реального ВВП до семи відсотків замість дев'ять з половиною. Уточнено показник інфляції: 8,7 відсотка замість 9,3. Зменшено майже на п'ять мільярдів фонд оплати праці, що потребував повної корекції місцевих бюджетів і стосунків Державного бюджету з місцевими бюджетами.
Доходи зведеного бюджету України на наступний рік очікуються на рівні 149 з половиною мільярда гривень. Це на 14% або на 17,9 мільярда гривень більше минулого року. В тому числі доходи загального фонду збільшуються з 101,6 мільярда до 121 мільярда, на 19% або на 19, 4 мільярда.
В.Пинзеник зазначив, що всі розрахунки по бюджету базувались на ключовому показнику доходів загального фонду зведеного бюджету.
Доповідач також поінформував про додатковий ресурс бюджету наступного року, який оцінюється у 21,3 мільярда гривень. Він складається із зростання доходів на 19,4 мільярда гривень і другої ключової статті – зміна дефіциту бюджету, який складе 6,9 мільярда гривень по загальному фонду.
В. о. міністра фінансів також детально поінформував про податкову частину проекту бюджету, про структуру інших збільшень, основні соціальні цілі бюджету, а також інвестиційні орієнтири бюджету, оцінки уряду щодо надходжень від приватизації.
Завершуючи свій виступ, В.Пинзеник зазначив, що представлення проекту бюджету треба розглядати як початок роботи над ним. Уряд розуміє, що він є продукт компромісу і пошуку правильних економічних і політичних рішень, і готовий разом з народними депутатами працювати над його вдосконаленням.
Співдоповідала по цьому питанню перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Вона зазначила, що представлений документ фактично є братом-близнюком бюджету 2005 року. Відмінностей у ньому не багато.
Людмила Супрун коротко охарактеризувала законопроект щодо відповідності його Конституції, Бюджетному кодексу і Бюджетній резолюції та дала основні, загальні характеристики цього законодавчого акту.
Завершуючи свій виступ. Л.Супрун звернула увагу на недоліки проекту і зазначила, що члени Комітету з питань бюджету, народні депутати з інших комітетів будуть робити все, щоб Закон про Державний бюджет в першу чергу забезпечив зростання економіки і добробуту людей через зростання економіки.
Оцінку представленого урядом законопроекту про Державний бюджет на наступний рік дали представники депутатських фракцій. Вони вказували на його недоліки, внесли пропозиції щодо покращання документу.
По завершенню виступів на голосування було винесено проект постанови про відхилення проекту закону про Державний бюджет України на 2006 рік. Однак, він набравши 74 голоси, був відхилений.
На цьому ранкове засідання завершилося.
З 15-ої години у Верховній Раді проходили парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні.