У СЕРЕДУ, 2 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 1 листопада.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виголошення заяви.

Народний депутат Арсеній Яценюк, виступаючи від фракції "Наша Україна-Народна Самооборона", нагадав про зроблену днями заяву Голови Національного банку України щодо того, що Україна збирається розраховуватися за російський газ російськими рублями. За його словами, це "є першим кроком для переходу України під повний протекторат Російської Федерації".

А.Яценюк заявив: "фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагає звіту Голови НБУ, Прем'єр-міністра і міністра фінансів щодо того, хто їм давав право міняти українські гривні на російські рублі. Якщо вони хочуть змінити розрахунки, тоді хай переводять розрахунки за газ в українську національну валюту".

А.Яценюк також нагадав, що Україна відмовилася вступити до україно-російської переговорної групи щодо вступу Росії до Світової організації торгівлі. Це, за його словами, означає "відмову від економічних вимог України до Росії, а саме від продажу наших товарів Росії".

Фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагає, щоб Україна негайно вступила до робочої групи щодо вступу Росії до СОТ і висловила чіткі вимоги щодо захисту національних інтересів України: перше - газовий контракт; друге - необмежений доступ українських товарів на російський ринок, і третє - зняття всіх торгівельних обмежень.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері доповів перший заступник Міністра оборони Володимир Можаровський. Урядовець зазначив: подана Кабінетом Міністрів на ратифікацію Угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво в оборонній сфері, яка була підписана 15 вересня 2010 року у м. Києві, встановлює правові засади взаємовідносин обох держав у галузі співробітництва в оборонній сфері, що включає: спільні заходи щодо взаємних візитів вищих посадових осіб, представників Збройних Сил, військових літаків і кораблів; обмін військовослужбовцями, інструкторами і студентами, досвідом та інформацією в галузі військового навчання; співробітництво пов'язане з матеріалами військового призначення і оборонними послугами, оборонними програмами та проектами; зустрічі між рівнозначними оборонними структурами та інші двосторонні заходи.

За словами В.Можаровського, положення Угоди ґрунтуються на нормативно-правовій базі у сфері відносин між Україною і Урядом Федеративною Республікою Бразилія, що закладена у Договорі про дружні відносини і співробітництво між Україною і Федеративною Республікою Бразилія (ратифікований Законом України від 12 вересня 1996 року), інших нормативних актах. Її ратифікація, зазначив доповідач, дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання нею чинності.

Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Угоди.

Народні депутати під час обговорення підтримали прийняття законопроекту в цілому. Водночас, вони висловили деякі застереження щодо підготовки таких законопроектів на розгляд парламенту.

Верховна Рада ратифікувала Угоду 313-ма голосами.

Парламентарії розглянули ще кілька законопроектів про ратифікацію. За результатами голосування були ратифіковані Конвенція Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище; Додатки до документів, складених за результатами Першої спільної перевірки проходження лінії державного кордону між Україною і Угорською Республікою, проведеної в період 1997-2003 років; Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення.

Народні депутати розглянули законопроекти у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань стягнення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг та діяльності виконавців/виробників таких послуг доповів народний депутат Юрій Сербін. Доповідач зазначив, що цим проектом пропонується звільнити окремі соціально незахищені категорії громадян від пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в зв'язку з відсутністю фінансової можливості здійснення такої оплати через заборгованість по виплаті заробітної плати, пенсії, стипендії, іншої грошової виплати, отримання доходу, що не перевищує прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Проектом передбачається провести таке звільнення за рахунок: визначення переліку витрат, які не включаються до складу тарифів на житлово-комунальні послуги у відповідності до Закону "Про природні монополії"; спрямовування 50% заощаджених внаслідок заходів з енергозбереження коштів до фонду заробітної плати виконавців/виробників житлово-комунальних послуг; віднесення актів, якими зменшуються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, до таких, на які не поширюється дія Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Автор аргументував необхідність прийняття законопроекту тим, що це звільнить окремі соціально незахищені категорії громадян від наслідків несвоєчасного виконання зобов'язань по оплаті житлово-комунальних послуг з незалежних від них причин, забезпечить дію економічно обґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги та дозволить збільшити заробітну плату працівникам виконавцям/виробникам житлово-комунальних послуг.

Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Сергій Майборода доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді розглянути законопроект і прийняти рішення, оскільки на засіданні Комітету рішення не було прийнято.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття ("за" - 140 голосів).

Проект закону про внесення змін до Закону "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" у новій редакції доповів народний депутат Андрій Павловський. Парламентарій зазначив: проектом пропонується підвищити у 2011 році розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Це підвищення базових соціальних стандартів має компенсувати негативні наслідки фінансово-економічної кризи в країні.

А.Павловський зауважив, що розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати значно занижені та, враховуючи постійне зростання споживчих цін, є недостатніми.

Автор зазначив, що прийняття цього закону потребує додаткових видатків з Державного бюджету України і запропонував визначити джерелами надходження доходи держави від проведення приватизації об'єктів державної власності, передбачених Програмою приватизації на 2011 рік, а також скорочення видатків з Державного бюджету України на 2011 рік на утримання апаратів та державних службовців міністерств та відомств.

Парламентарії обговорили проект і за результатами голосування ("за" - 106 голоси) відхилили його.

До порядку денного дев'ятої сесії був включений проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо проведення робіт з визначення енергопотенціалу) за реєстр. № 9326.

Народні депутати розглянули ще два законопроекти, автором яких є народний депутат А.Павловський, - про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо забезпечення соціальних гарантій громадян) і про внесення змін до Закону "Про акціонерні товариства" (щодо порядку використання прибутку акціонерного товариства). Обидва проекти були відхилені.

Верховна Рада відхилила проект постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного українського письменника, Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Цюпи Івана Антоновича.

Проект закону про внесення змін до Закону "Про прожитковий мінімум" щодо формування споживчого кошика доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона запропонувала переглянути та змінити набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, що входять до споживчого кошику. Проектом, зокрема, пропонувалося щороку за поданням Кабінету Міністрів затверджувати Верховною Радою окремим законом розмір споживчого кошику до початку розгляду проекту закону про Державний бюджет України.

Народний депутат також запропонувала ввести в закон норму, згідно з якою прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, розраховується з урахуванням індексу споживчих цін, визначеного в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України, та щороку затверджується Верховною Радою в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проектом також пропонувалося Кабінету Міністрів переглянути набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг.

Перегляд та розширення споживчого кошика, зауважила Н.Королевська, дозволить підвищити соціальні стандарти в Україні, стимулювати зростання заробітних плат і соціальних платежів. Диференційований підхід до різних категорій громадян та окремим виділенням споживчого кошика для пенсіонерів дозволить аргументовано підійти до питання формування пенсій, виходячи з потреб конкретних груп населення.

Альтернативний законопроект доповів народний депутат Андрій Павловський. Він зазначив, що незадовільний стан економіки та високі темпи інфляції обумовлюють необхідність зміни підходу до принципів формування набору продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, зокрема, здійснювати перегляд зазначеного набору щорічно. За його словами, розмір прожиткового мінімуму є значно заниженим та, враховуючи постійне зростання споживчих цін, недостатнім. З огляду на це, народний депутат запропонував розраховувати прожитковий мінімум з урахуванням індексу споживчих цін не рідше одного разу на рік.

Автор також запропонував розраховувати прожитковий мінімум з урахуванням індексу споживчих цін, визначеного в основних прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу законопроект, автором якого є народний депутат Н.Королевська, а при його опрацюванні до другого читання, в разі його прийняття в першому читанні за основу, врахувати конструктивні положення, які містяться в законопроекті народного депутата А.Павловського.

Під час обговорення законопроекти підтримали представники опозиції.

За результатами голосування обидва законопроекти були відхилені.

Народні депутати обговорили і за результатами голосування відхилили проекти законів про внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходу у формі заробітної плати медичних, педагогічних і науково-педагогічних працівників, які працюють у закладах державної та комунальної форми власності) і про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб).

Парламентарії повторно розглянули доопрацьований проект постанови про відзначення 100-річчя з дня народження Героя України Олекси Гірника.

Під час голосування проект постанови не набрав голосів ("за" - 93 голоси).

Проект закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо провадження у справах про обмеження реалізації права на мирні зібрання доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона зазначила, що метою проекту є врегулювання проблемних питань, пов'язаних із визначенням чітких строків, в межах яких мають право звертатись органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування для заборони мирних заходів, чи про інше обмеження права на мирні зібрання. Зокрема, щодо недопущення зловживань щодо поновлення прав на пропуск процесуальних строків; встановлення порядку належного повідомлення учасників судового процесу по таким справам; визначення вимоги щодо порядку судового провадження такої категорії справ і основних засад доведеності та обґрунтованості наявності реальної загрози для застосуванням судами заборони.

Автор у цьому зв'язку запропонувала внести зміни до ст. 100 та ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства, спрямовані на забезпечення чітких строків для звернень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування для заборони мирних заходів чи про інше обмеження прав на мирні зібрання.

Н.Королевська зазначила, що проект не надає право суду поновлювати процесуальні строки для звернення до суду по відповідній категорії вимог. Це спрямовано на недопущення зловживання органами, уповноваженими звертатись з відповідними заявами до суду, своїми правами.

Доповідачка також запропонувала встановити єдиний порядок повідомлення сторін про порушення відповідної справи, який спрямований на забезпечення участі всіх зацікавлених сторін у розгляді справи.

Н.Королевська закликала народних депутатів прийняти законопроект, що створить необхідні умови для безперешкодної реалізації прав громадян, передбачених ст. 39 Конституції України, встановить чіткі строки та умови для прийняття адміністративних позовів з питань, пов'язаних із забороною мирних заходів чи інших обмежень прав на мирні зібрання, належного вручення повідомлень сторонам тощо.

Верховна Рада відхилила законопроект.

Головуючий закрив пленарне засідання.