У СЕРЕДУ, 19 БЕРЕЗНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Після оголошення депутатських запитів відбулася "вступна" дискусія, в якій взяли участь уповноважені представники парламентських фракцій і груп. У її перебігу порушувалися болючі проблеми сьогоденного життя України і світової спільноти. Переважна більшість промовців висловлювала несприйняття гегемоністської політики США. Звучали застереження, що ситуація навколо Іраку може стати початком світової війни. Учасники дискусії висловлювали незгоду з рішенням Президента України щодо направлення в район можливих бойових дій українського батальйону. Йшлося також про розгортання конституційної реформи в Україні, про підготовку агропромислового комплексу до весняно-польових робіт тощо.

Далі продовжилася законотворча робота.

В цілому схвально оцінювався проект Закону про Концепцію національної інформаційної політики, представлений у доповіді голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Івана ЧИЖА та співдоповіді голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Миколи ТОМЕНКА.

В ході відповідей доповідача й співдоповідача на запитання, у виступах народних депутатів відзначалося, що законопроектом в основному грунтовно визначаються засади та напрями інформаційної політики. Вони спрямовані на забезпечення реалізації прав і свобод громадян у цій сфері, можуть стати основою для оновлення чинної правової бази, якою регулюватиметься інформаційна галузь України з повнішим врахуванням вітчизняних умов та прийнятного зарубіжного досвіду. Стрижнем такої законодавчої бази має стати створення правових, економічних і організаційних умов для формування в Україні розвинутого інформаційного суспільства.

У рамках обговорення законопроекту відбулася грунтовна розмова щодо вирішальної ролі інформаційної сфери в державотворчій роботі, в формуванні Української національної держави. Зауважувалось, що належну турботу слід виявляти про інформаційну безпеку, про освоєння вітчизняних технологій, раціональне співвідношення державної й приватної часток власності в цій галузі.

Аналізувалися дві редакції проекту Закону про засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності. Їх представили у своїх доповідях народні депутати України Юрій КАРМАЗІН та Юрій ЄХАНУРОВ. Призначення такого законодавчого акта - визначити правові й організаційні засади реалізації державної політики у сфері господарської діяльності. Отож, проект дає, зокрема, тлумачення самого поняття "регуляторна діяльність" як діяльності, спрямованої на ініціювання, підготовку, публічне обговорення, погодження, аналіз, експертизу, прийняття, впровадження, виконання, відстеження та перегляд регуляторних актів. І встановлюється, що до числа останніх належать будь-який нормативно-правовий або інший офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим на це органом для правового регулювання відносин у господарській діяльності. Подаються відповідні положення про такі акти. Визначається порядок здійснення регуляторної політики від Верховної Ради та Кабміну України до органів місцевого самоврядування. Встановлюється статус органу виконавчої влади з цього питання.

Мали слово щодо проекту голова підкомітету парламентського Комітету з питань промислової політики і підприємництва В'ячеслав ДУБИЦЬКИЙ та голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Олександра КУЖЕЛЬ. Вони висловились за доцільність прийняття такого законодавчого акту, оскільки він може стати правовою основою застережень у підприємництві від необгрунтованих або й спекулятивних дій, захисту від чиновницького тиску тощо. Такої думки були в основному й учасники обговорення. Зазначалось, зокрема, що такий закон сприятиме боротьбі з корупційними діяннями, поліпшенню державного регулювання підприємницької діяльності.

За скороченою процедурою сесія розглянула і внесла на голосування стосовно прийняття в першому читанні, доопрацювання або відхилення такі законопроекти:
· щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України із забезпечення захисту населення від шумових впливів;
· щодо внесення змін (стосовно захисту від хвороб, спільних для людей і тварин) до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб";
· щодо внесення змін (стосовно мінімальної заробітної плати) до Закону України "Про оплату праці";
· щодо внесення змін (стосовно натуральної оплати та строків її виплати) до Закону України "Про оплату праці".

На цьому ранкове пленарне засідання завершилось, до кінця дня народні депутати працювали в комітетах і фракціях.

А В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ З 15-Ї ГОДИНИ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ПРО СТАН ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ (СОТ)".

20 березня, в четвер, відбудуться ранкове й вечірнє пленарні засідання. Цього дня, згідно з регламентними нормами, Верховна Рада приймає рішення з обговорених питань.

У часових рамках вечірнього пленарного засідання Верховної Ради України в середу, 19 березня, в сесійній залі проходили парламентські слухання на тему: "ПРО СТАН ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ (СОТ)".

Вступним словом слухання відкрив Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН. Він охарактеризував роль і значення Світової організації торгівлі в умовах глобально-інтеграційних процесів, що відбуваються в житті світової спільноти. Проаналізував стан законодавчих напрацювань України, необхідних для входження до цієї інституції. Зауваживши, що ставлення до СОТ у наших політичних колах неоднозначне, В.М.ЛИТВИН наголосив на тому, що вступ до Світової організації торгівлі вигідний і необхідний нам, передовсім, з економічних міркувань. Голова Верховної Ради закликав присутніх взяти діяльну участь в обговоренні питання.

Доповідав на слуханнях перший віце-прем'єр міністр, міністр фінансів України Микола АЗАРОВ. Співдоповідали голова Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав ГУРЕНКО та заступник Голови Верховної Ради України Олександр ЗІНЧЕНКО.

У доповіді й співдоповідях йшлося про те, що сучасні процеси глобалізації вимагають від України якомога активнішого залучення до міжнародної торговельної системи. В нинішній ситуації, коли експорт є однією з найважливіших запорук розвитку національної економіки, пріоритетом діяльності Уряду та Верховної Ради України є вирішення питань, пов'язаних із вступом України до Світової організації торгівлі. Повноправне членство України в СОТ повинно сприяти поліпшенню умов доступу українських виробників та експортерів на основні міжнародні ринки, збільшенню іноземних інвестицій в економіку держави, підвищенню життєвого рівня населення, стимулювати економічне зростання. При цьому слід повною мірою враховувати, що основний соціально-економічний виграш від глобалізації отримує невелика група розвинених країн. На практиці, навіть в межах СОТ, поки що не вдалося вирішити питання рівного доступу до ринків для всіх країн-учасників. Система багатосторонньої торгівлі не забезпечує очікуваного розвитку. Всі ці проблеми особливо гостро постають перед країнами, що розвиваються.

Входження України у світовий економічний простір передбачає не тільки відкриття ринків, а і можливість одночасного застосування комплексу заходів щодо захисту внутрішнього ринку. Зокрема, створення ефективної системи захисту від недобросовісного імпорту, отримання можливості захисту національного товаровиробника в антидемпінгових, спеціальних розслідуваннях у рамках процедури розгляду торговельних спорів СОТ тощо. Таким чином, реалізація курсу на інтеграцію України до світового економічного простору стає невід'ємним елементом не тільки зовнішньої, а і внутрішньої політики держави.

В обговоренні доповіді й співдоповідей взяли участь: Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ - народний депутат України, від парламентської фракції з Блоку партій Юлії ТИМОШЕНКО; Сергій ШЕВЧУК - народний депутат України, від парламентської фракції Народно-демократичної партії; Володимир ДЕМЬОХІН - народний депутат України, від парламентської фракції "Народовладдя"; Іван ТОМИЧ - народний депутат України, від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Юрій КАРМАЗІН - народний депутат України, від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Олександр ВЛАСЮК - перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень України, доктор економічних наук; Ігор ГРИНІВ - народний депутат України, від парламентської фракції блоку БЮТ; Микола РУДЬКОВСЬКИЙ - народний депутат України, від парламентської фракції Соціалістичної партії України; Ярослав ЖАЛІЛО - завідуючий відділом соціально-економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень України; Борис РАЙКОВ - народний депутат України, від парламентської групи "Демократичні ініціативи"; Володимир ЗАПЛАТИНСЬКИЙ - народний депутат України, від парламентської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної); Володимир СІДЕНКО - директор економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра РАЗУМКОВА, член робочої групи з опрацювання питань вступу України до СОТ та імплементації до її вимог національного законодавства; Юрій ЛУЦИК - директор Київського заводу солодких екстрактів, член Комітету підприємців при Торгово-промисловій палаті України; Степан ГАВРИШ - народний депутат України, від парламентської групи "Демократичні ініціативи"; Борис ТАРАСЮК - народний депутат України, від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Володимир ЧЕРНЯК - народний депутат України, від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Олександр ШЕВЧЕНКО - народний депутат України, від парламентської фракції "Аграрна партія України"; інші учасники слухань.

Промовці відзначали, що впродовж останніх двох років Україна активізувала процес приєднання до СОТ. Певного прогресу досягнуто в двосторонньому переговорному процесі, наслідком якого є підписання Україною десяти двосторонніх протоколів з доступу до ринків товарів і послуг. Триває робота з гармонізації вітчизняного законодавства з вимогами та нормами Світової організації торгівлі.
Підкреслювалося, однак, що рівень поінформованості громадськості про хід просування України до СОТ, про очікувані наслідки та переваги вступу залишається недостатнім.

Учасники дискусії вносили пропозиції, висловлювали поради Урядові, відповідним комітетам Верховної Ради з метою своєчасного завершення підготовки України до входження в СОТ, набуття членства в ній, забезпечення ефективної участі у формуванні правових засад функціонування багатосторонньої торговельної системи, посилення парламентської складової в цій роботі.

Аналізувалися розповсюджені в залі проекти Рекомендацій слухань та Постанови Верховної Ради в зазначеному питанні. До них було внесено низку істотних змін і доповнень. Згідно з проектом Постанови про стан виконання Рекомендацій за підсумками парламентських слухань відповідні парламентські комітети мають поінформувати Верховну Раду в другому півріччі поточного року.

Підсумкове слово мав міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ. Він наголосив на важливості підготовки вступу до СОТ, її невідкладності, оскільки з плином часу умови для цього не стають кращими.

Головуючий подякував присутнім за участь у розмові, висловив упевненість в тому, що й законодавці, й урядовці сповна використають у своїй роботі раціональні ідеї, думки, пропозиції та побажання, які прозвучали під час слухань. Головне для парламенту, підкреслив він, повернути наш законодавчий борг з цієї проблеми, а всі гуртом ми маємо подбати про широку відкритість орієнтирів у підготовці вступу до СОТ.

20 БЕРЕЗНЯ, В ЧЕТВЕР, ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РОБОТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. ВПРОДОВЖ РАНКОВОГО Й ВЕЧІРНЬОГО ЗАСІДАНЬ ЦЬОГО ДНЯ ПРИЙМАЮТЬСЯ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку