У П'ЯТНИЦЮ, 17 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 16 червня. Розглянуто 25 питань порядку денного, 17 законопроектів, 9 проектів постанов та пропозицій Президента України до двох законів. За результатами розгляду прийнято дев'ять законів, два законопроекти направлено на доопрацювання, п'ять законопроектів відхилено, прийнято дев'ять постанов та три проекти постанов відхилено, розгляд одного питання перенесено. За результатами розгляду пропозицій Президента України один закон прийнято у новій редакції.
Головуючий оголосив депутатські запити. Всього було виголошено 111 запитів.
Уповноважені представники депутатських фракцій і груп виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Приступивши до розгляду питань, народні депутати на пропозицію головуючого повернулися до одного із законів, прийнятого раніше, - про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік". Він стосувався забезпечення пальним військових.
Як доповіла перший заступник Комітет з питань бюджету Людмила Супрун, при прийнятті закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет" стосовно забезпечення видатків Міноборони в статті 45 залишився тільки один 54 пункт, а всі пункти з 1 по 53 фактично випали із тексту. Л.Супрун звернулася до депутатів із проханням підтвердити технічно-юридичні правки. Депутати голосуванням підтримали цю пропозицію.
Далі народні депутати включили до порядку денного проект Постанови про невідкладні заходи щодо збереження і розвитку Національного академічного театру російської драми ім. Л.Українки у зв'язку з 80-річчям від дня його заснування.
Під час обговорення спалахнула дискусія. Депутати висловлювали невдоволення з приводу того, що їм не було роздано сам проект Постанови, а, отже вони не бачили його і з голосу його не можна розглядати і приймати.
Головуючий зачитав текст Постанови.
Народні депутати у ході обговорення проекту висловили низку зауважень, які стосувалися як самого тексту, так і деяких питань, які виходили за рамки компетенції парламентарів. Говорячи з повагою до заслуженого театрального закладу, народні депутати, відзначали, що вони не в праві зобов'язувати Президента чи уряд неухильно виконувати Постанову.
Деякі виступи мали політичне забарвлення, що внесло у розгляд питання пристрасті.
У підсумку Постанова з внесеними змінами, які пом'якшили її зміст, була прийнята 261-м голосом.
Однак, після цього народні депутати не заспокоїлись. Вони наголошували на тому, що "парламент не може працювати самодіяльно і керувати державою на засадах самодіяльності малохудожньо".
Проект закону про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду доповідав Голова Державного комітету з питань житлового-комунального господарства Олексій Кучеренко. За його словами, реальний стан існуючого житлового фонду України потребує поліпшення житлових умов їх мешканців. Він навів деякі цифри: на сьогодні житловий фонд будинків перших масових серій, що потребує заміни або реконструкції, складає близько 1,2 мільйони квартир. Це - 25% міського багатоквартирного житлового фонду. Близько 2% житлового фонду знаходиться у ветхому та аварійному стані. Практично єдиною можливістю почати розв'язувати проблему застарілого житлового фонду із заміною його на сучасне комфортне житло є недержавні інвестиції. Таким шляхом пішли інші країни, зокрема Росія, де залучення інвесторів до реалізації подібних програм дало позитивний результат.
Як зазначив доповідач, в Україні реальних механізмів фінансування, реконструкції заміни застарілого житлового фонду не існує. Саме тому, не була виконана програма Уряду щодо реконструкції житлових будинків перших масових серій. Реалізувати її тільки за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів виявилося неможливим.
О.Кучеренко пояснив, що це є основними перешкодами для участі інвесторів у реалізації подібних програм.
Законопроектом передбачається здійснити комплексну реконструкцію та забудову території кварталів, розташування застарілого житла, а також визначати при цьому на конкурсних засадах інвестора-забудовника. "Це можливість об'єднання коштів інвесторів-забудовників та органів місцевого самоврядування для виконання інженерної підготовки, спорудження об'єктів соціальної сфери, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою територій. Це переселення мешканців безпосередньо в межах кварталів, які підлягають комплексній реконструкції в нове житло. Це упереджувальне забезпечення порядку компенсації власників житлових та нежитлових приміщень іншим житлом або відшкодування вартості нежитлових приміщень відповідно до їх ринкової вартості. Це надання власникам у власність чи найм іншого житла, загальна площа якого збільшується на 50 відсотків. Це визначення підстав і порядку відчуження житлових та не житлових приміщень з мотивів суспільної потреби. Також характерною рисою є те, що фінансування відселення наймачів і власників житла, що розташоване на території комплексної забудови, відбувається за рахунок інвесторів без залучення бюджетних коштів. Це погодження проектів із реконструкції заміни застарілого житлового фонду за принципом єдиного вікна", - пояснив Голова Держкомітету.
О.Кучеренко повідомив, що до законопроекту вже надано низку влучних пропозицій, які зокрема стосуються необхідності більш чіткого визначення застарілого житлового фонду, нерозповсюдження дій закону на зони охорони пам'яток та історичні ореоли населених місць, уточнення можливих джерел реконструкції, встановлення фінансових гарантій завершення будівництва і удосконалення процедур та підстав та порядку відчуження приміщень, які відносяться до застарілого житлового фонду. Це посилення можливостей щодо впливу населення, що проживає на території, на остаточне рішення.
Думку профільного Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку доповів Голова Комітету Валерій Пустовойтенко. Комітет підтримав прийняття законопроекту. Валерій Пустовойтенко звернувся до народних депутатів проголосувати в першому читанні проект за виключенням одного пункту Прикінцевих положень: "Якщо понад 50 відсотків власників, наймачів житлових, нежитлових приміщень будинку погодилися на відселення, до інших власників житлових приміщень можуть бути застосовані за суспільної потреби примусові заходи щодо відчуження цих приміщень шляхом викупу за ринковою вартістю, а до наймачів житлових приміщень - щодо виселення з попереднім наданням їм рівноцінних за площею житлових або нежитлових приміщень в порядку, встановленому законом".
З окремою думкою виступив народний депутат Микола Круглов. Він зазначив, що таке житло (комплексна реконструкція застарілих кварталів) буде будуватись виключно за гроші. Ще одним аргументом проти прийняття законопроекту зауважив народний депутат є те, що він, як і інші подібні законопроекти, "сирі і неврегульовані з точки зору Конституції".
М.Круглов навів ще кілька, на його думку серйозних аргументів, які не дозволяють голосувати за це законопроект.
У ході обговорення більшість народних депутатів підтримали прийняття законопроекту. У виступах також висловлювалися серйозні зауваження до нього і побоювання, що він не вказує реальних джерел фінансування комплексної реконструкції, спрямований на розв'язання проблеми переважно у великих містах і не вирішує питання інших населених пунктів, які не мають такої складової, як інвестиційна привабливість. Зауваження висловлювалися і до інших основоположних норм проекту.
Законопроект про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житла було прийнято у першому читанні за основу 230-ма голосами.
Наступним у новій редакції розглядався проект закону про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт". Голова підкомітету Комітету з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку Орест Климпуш нагадав, що Закон України "Про автомобільний транспорт" був прийнятий ще у 2001 році і, очевидно, що він потребує вдосконалення, в першу чергу, посилення державного регулювання, забезпечення безпеки перевезень і прискорення інтеграції транспортної системи України до європейської та світової транспортної систем.
Існуюча законодавства база, за словами доповідача, не визначає ряду важливих правових засад щодо організації безпечного надання послуг, діяльності міжнародних автомобільних перевізників, не враховує особливості організації автомобільних перевезень, що склалися в останні роки на ринку транспортних послуг в Україні, де сьогодні працює близько ста тисяч перевізників недержавної форми власності, які мають лише 54 тис. ліцензій, і які є власниками 180 тис. транспортних засобів. Тому внесення змін до закону є актуальним і необхідним.
В проекті закону визначені замовники пасажирських перевезень на всіх рівнях - країна, область, місто; їх права, обов'язки, відповідальність; визначена система державного контролю виконання законодавства з питань автомобільного транспорту; сформульовані вимоги до автомобільних перевізників і визначена система їх допуску до ринку послуг; сформульовані вимоги до транспортних засобів. Проектом передбачається вдосконалення системи державної реєстрації та обліку транспортних засобів, проведення періодичних державних технічних оглядів, впровадження чіткої політики інструментального контролю їх технічного стану. Визначені також основні правові норми стосунків замовників послуг пасажирських перевезень, замовників транспортних послуг, перевізників і пасажирів, вдосконалена процедура проведення конкурсів на надання дозволу на автобусні маршрути загального користування.
Вимоги до транспортних засобів та перевізників гармонізовані з нормативами країн європейської співдружності, що буде сприяти спрощенню допуску до європейських транспортних систем наших перевізників.
Народні депутати, які виступили у ході обговорення проекту, в основному підтримали його, висловивши зауваження до окремих його норм.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" був прийнятий у новій редакції 298-ма голосами.
По закінченню розгляду питань народні депутати виступили із заявами, повідомленнями у розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії Верховної Ради відбудеться 21 червня.