У СЕРЕДУ, 6 ЛИПНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 5 липня. Розглянуто сім питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято один закон в цілому та чотири постанови.
Адам Мартинюк також повідомив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Ігоря Резніка до складу фракції Народної партії, про входження народних депутатів Юрія Діденка і Антона Ружицького до складу фракції "Наша Україна".
Головуючий оголосив депутатські запити. Всього було виголошено 161 депутатський запит.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про домовленості, досягнуті на погоджувальній раді працювати у пленарному режимі повний робочий день. Він вніс на голосування проект постанови про деякі питання організації роботи Верховної Ради України 6 липня. Ним передбачено проведення ранкового і вечірнього пленарних засідань парламенту у середу з розглядом та прийняттям рішень щодо включених до порядку денного питань, а також про перенесення парламентських слухань, які мали відбутися о 15-ій годині, з сесійної зали в інше приміщення.
Народні депутати підтримали цю постанову 286-ма голосами.
Головуючий на запит народного депутата Ігоря Шурми щодо депутатів - сумісників, повідомив, що відносно тих, яких є рішення Апеляційного суду, він дав розпорядження вилучити або заблокувати всі картки.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій й груп.
Після цього народні депутати з фракцій КПУ, СДПУ(о) і "Регіонів України" продовжували наполягати на тому, щоб депутати-сумісники склали свої депутатські повноваження. Тільки після цього вони будуть приймати участь в засіданні.
Головуючий пояснив, що у нього не має прав щодо тих депутатів, які не позбавлені повноважень, вилучити картки. Щодо тих депутатів, по яких є рішення суду - картки вилучені. В.Литвин повідомив, що подали заяви про складення депутатських повноважень народні депутати Івченко, Пинзеник, Цушко, Іванов, Ніколаєнко, Поліщук, Порошенко, Рябікін і Тарасюк. Ці заяви передані до Регламентного Комітету.
Головуючий закликав депутатів до роботи. Однак, народні депутати не зважили на це і продовжили блокування.
Володимир Литвин поставив на голосування пропозицію про повернення до розгляду раніше не підтриманого законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ). Пропозиція була підтримана.
Спочатку народні депутати розглянули кілька постанов про неприйнятність законопроекту. Їх автори пояснили причини того, чого вони вважають цей законопроект неприйнятним.
Жодна з постанов не була прийнята.
Після цього депутати приступили до розгляду проекту. У ході обговорення вони висловили думки і позиції щодо прийняття чи неприйняття цього законопроекту.
У підсумку законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації законодавства до вимог багатосторонньої Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) СОТ) був прийнятий у другому читанні і в цілому 261 голосом.
Після перерви для повернення до розгляду раніше не підтриманих законопроектів було внесено на голосування наступний проект – про розроблення та застосування стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності. Він, набравши 186 голосів, не був включений до порядку денного для розгляду.
Народні депутати включили наступні три законопроекти про внесення змін до Закону України "Про ставки вивізного (експортного мита) на насіння деяких видів олійних культур".
Міністр економіки Сергій Терьохін пояснив суть урядового законопроекту. Він передбачає встановлення з 1 січня 2006-ого року вивізного експортного мита на насіння соняшнику, льону та рижію в розмірі 16% митної вартості, з подальшим щорічним зменшенням на 1% до досягнення десятивідсоткової ставки. Тобто на період 7 років.
Міністр зазначив, що з моменту запровадження в 99-ому році вивізного експортного мита, робота олійножирової галузі поступово стабілізувалася. Наявність достатніх обсягів насіння соняшника на українському ринку дало змогу повністю завантажити вітчизняні переробні підприємства.
Загострення конкуренції на сировинному ринку між переробними підприємствами внаслідок нарощування виробничих потужностей з 3 тисяч 900 тон станом на 1.09.2003 року до 4500 тисяч тон станом на 01.09.04 переробки насіння соняшнику призвело од суттєвого росту закупівельних цін, які на травень - місяць поточного року складають приблизно 1545-1550 гривень за одну тону, при експортних цінах близько 320 доларів США. Це свідчить про паритет внутрішнього і зовнішнього ринків насіння соняшника.
Водночас урядовим законопроектом пропонується встановлення індикативних цін на насіння соняшнику, льону, яке експортується з України, що унеможливить вивезення цієї продукції за межі митної території за цінами, які є нижчими за світові. Уряд запропонував поступово і дуже обережно перейти до реформи цієї галузі для того, щоб в кінці цього шляху знайти паритет інтересів між виробниками соняшникового насіння і переробниками.
Дискусія щодо цих законопроектів була принциповою і емоційною. У ході обговорення висловлювалися прямо протилежні точки зору представниками різних політичних сил.
Перед голосування прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко пояснила, що з прийняттям цього закону залишиться та сама ситуація, яка забезпечила нормальну роботу маслопереробних підприємств. Прем'єр-міністр також зазначила, що уряд при цьому врахував і інтереси селян, і інтереси переробників.
Обговорення законопроектів закінчилося протистоянням біля трибуни між представниками фракцій, які підтримали прийняття цих законопроектів, і фракціями, які категорично заявили про їх неприйнятність.
Усі спроби Голови Верховної Ради закликати депутатів повернутися до роботи закінчилися безрезультатно.
У ході голосування один із законопроектів – урядовий був прийнятий за основу 238-ма голосами. Депутатські законопроекти, набравши незначну кількість голосів, були відхилені.
Далі до порядку денного був включений урядовий проект про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів" у новій редакції.
Міністр економіки Сергій Терьохін пояснив мету прийняття цього законопроекту. За його словами, мова іде про скасування заборони на брухт кольорових металів з подальшим встановленням забороняючих вивізних експортних мит.
Зокрема, ст.3-тя проекту закону, з дня набрання чинності цим законом, товари, які зараз вивозяться під виглядом брухту, вилучає з режимів вільної торгівлі з іноземними країнами. Прийняття такої норми обумовлюється необхідністю забезпеченості дієвості запровадження положень законопроекту. У ст.4-й законопроекту встановлюється, що при експорті товарів, зазначених у ст.1-й цього закону, їх віднесення до окремого коду УКТЗ підлягає погодженню з Міністерством промисловості для того, щоб не було пересортування таких товарів, коли під виглядом не кольорових металів вивозяться власне кольорові.
Статтею 5-ю вносяться зміни до Закону "Про металобрухт", що стосується викладення у новій редакції ст.9. Запроваджується норма, згідно з якою протягом 5 років з дня набрання цього закону їх експорт, переробка брухту кольорових металів, сплавів, виробів з кольорових металів здійснюється виключно спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, на яких виготовлена ця продукція за наявності експертного сертифіката якості.
Законопроект був прийнятий за основу 242-ма голосами.
Не включені були для розгляду проекти законів про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" і про використання окремих видів сільськогосподарської продукції для здійснення державних інтервенцій.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати включили і розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо філій іноземних банків). Як пояснив перший заступник Голови Національного банку Анатолій Шаповалов, прийняттям цього закону буде врегульовано питання про надання іноземним банкам право відкривати на території України філії та здійснювати такими банками банківську діяльність. При цьому доповідач наголосив, що надання права іноземним банкам створювати на території України свої філії ні в якому разі не призведе до загрози економічного суверенітету України, а навпаки, сприятиме активному розвитку банківської системи України через широке залучення іноземного капіталу, застосування сучасних банківських технологій, розширення спектрів та якості банківських послуг.
Враховуючи, що законодавство України надає можливість та право іноземним банкам бути присутніми у банківській системі України через отримання контролю над національними банками та заснування дочірніх банків з іноземним капіталом, можна дійти висновку, що надання іноземним банкам права на відкриття філій на території України, не спричинить радикальних змін у поточній ситуації, а також не призведе до експансії великої кількості філій іноземних банків на ринок Україні.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк повідомив про те, що профільний Комітет підтримує прийняття цього законопроекту за основу.
Обговорення законопроекту, як і попередніх, проходило під посиленим шумовим тиском у сесійній залі, що перешкоджало виступаючим говорити.
Законопроект було прийнято за основу 246-ма голосами.
Після цього народний депутат Микола Мельник у своєму виступі, звертаючись до Президента України звернув увагу, на його думку, "на злочинну діяльність Секретаря РНБО Петра Порошенка, який відроджує кучмізм в його найпотворніших формах". Він попросив свій виступ та викладені ним факти вважати офіційним запитом до Генерального прокурора України С.Піскуна, Голови Служби безпеки України О.Турчинова, міністра внутрішніх справ Ю.Луценка.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поставив на голосування пропозицію двох фракцій "Наша Україна" і БЮТ про продовження на одну годину вечірнього засідання. Ця пропозиція була підтримана 251 народним депутатом.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати з фракції КПУ продовжили блокування трибуни, підсиливши свою акцію шумовим тиском.
Володимир Литвин повідомив, що у сесійній залі перебуває делегація Парламентської асамблеї Ради Європи на чолі з Президентом Рене ван дер Лінденом. Народні депутати привітали оплесками гостей Верховної Ради.
Під поновлену шумову завісу з боку блокуючих було продовжено розгляд питань порядку денного. У повторному першому читанні було розглянуто проект закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо внутрішніх квот). Він передбачає вилучення із базового діючого закону положення про квоти Б і С та пункту 11 статті три, залишивши попереднє рішення без змін.
Секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Юхновський доповів рішення Комітету, який рекомендував парламенту відхилити цей законопроект.
Народні депутати під час обговорення також виступили проти цього закону. Як зауважив народний депутат Юрій Кармазін, ціна цього питання надто і надто дорога. За різними підрахунками, дехто може збагатіти на суму приблизно 500 мільйонів доларів Сполучених Штатів Америки. Хіба ці гроші коштують руйнування власної цукрової галузі?, - запитав депутат.
Він також звернувся до урядовців узгодити інтереси наші українські, тим більше що обмеження не суперечить правилам ГАТ СОТ. І виходити з того, що і в СОТ сприймуть позицію нашого внутрішнього законодавства.
На думку народного депутата Сергія Жижка, законопроект навпаки необхідно приймати. Він допоможе врегулювати проблемні питання переговорного процесу щодо вступу України до Світової організації торгівлі, але й має цілком об'єктивні потреби, зумовлені в цукровій галузі, так і ростом внутрішнього споживання цукру. При цьому, зауважив депутат, перед урядом стоїть непросте завдання - розробити комплексну систему заходів, які забезпечать прискорений розвиток цукрової галузі і зростання обсягів виробництва цукру хоча б до повного вдоволення потреб внутрішнього ринку.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо внутрішніх квот) було відхилено.
Народні депутати також відхилили після розгляду у повторному другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо митного тарифу) і законопроект про внесення зміни до Закону України "Про страхування" (щодо філій страхових компаній-нерезидентів).
Прийняті були у цілому закони: про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" (щодо приведення його окремих положень у відповідність до вимог щодо вступу України до СОТ); про деякі питання ввезення на митну територію України транспортних засобів; про внесення змін до Закону України "Про розвиток автомобільної промисловості України" (щодо скасування умов локалізації); 5 з 11 законів про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". З другої спроби пізніше народні депутати прийняли ще один законопроект про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Верховна Рада повторно розглянула Кодекс Адміністративного судочинства України, який Президент України не підписав.
Міністр юстиції Роман Зварич пояснив з яких причин Кодекс потребує повторного розгляду. Введення в дію Кодексу створить умови для розгортання системи адміністративних судів, що стане однією з гарантій реальності конституційного права на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади.
Разом з тим, розуміючи важливість цього Кодексу, не можна не враховувати реалії сьогодення та можливих наслідків реалізації окремих положень цього Кодексу. Конституцією визначено, що інвестиція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також визначено, що судочинство здійснюється Конституційним судом України.
При цьому щодо законів та інших правових актів Конституцією встановлено особливий порядок судового розгляду Конституційним судом України на предмет їх відповідності Основному закону.
Однак кодексом встановлюється інший, відмінний від визначеного Конституцією України порядок. Йдеться про запровадження розгляду будь-якого нормативно-правового акту адміністративним судом, за результатами якого суд може прийняти рішення про притягнення, визнання такого акту незаконним.
Запроваджуваний механізм передбачає спрощений порядок вирішення питання щодо зазначеної категорії актів.
Президент України висловив конкретні пропозиції та зауваження щодо цього проекту. Деякі з цих пропозицій буди враховані профільним Комітетом з питань правової політики, частину не врахував. Тому депутатам було запропоновано розглянути Кодекс Адміністративного судочинства України.
Кодекс було прийнято у новій редакції 305-ма голосами.
Міністр юстиції Роман Зварич також доповів про пропозиції Президента України до наступного Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про політичні партії в Україні". Президент наклав вето на цей закон, тому що статтею 1 розділу 1 Закону пропонується запровадити обмеження щодо членства в політичних партіях для працівників державної податкової адміністрації України. У зв'язку з цим, міністр юстиції зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про державну податкову службу" в Україні до системи органів державної податкової служби, крім Державної податкової адміністрації України належать державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах тощо.
За таких обставин виокремлення працівників лише державної податкової адміністрації для встановлення зазначеного обмеження є штучним і навряд чи доцільним. Вбачається, що зазначена заборона має стосуватися працівників всіх органів державної податкової служби. То ж пропонується абзац другий статті 1-ї розділу першого закону викласти у такій редакції, пункт шостий, "працівники органів Державної податкової служби".
Статтею 2-ю з розділу першого закону пропонується доповнити статтю 11-ту закону новими положеннями щодо запровадження легалізації первинних партійних організацій, політичних партій, які за статутом політичних партій не мають статусу юридичної особи. Шляхом письмового повідомлення місцевого управління юстиції про їх утворення, а також видачі місцевим управлінням юстиції довідки про легалізацію первинної партійної організації протягом трьох годин від прийняття документів про легалізацію. З цього приводу міністр юстиції зауважив, що частиною сьомою статті 11-ї Закону України "Про політичні партії" встановлено обов'язкову реєстрацію, як обласних, міських і районних організацій, так і будь-яких інших структурних утворень політичної партії, а не передбачено можливості іншої їх легалізації. Відповідно у законі використовується термін "реєструючий орган", який навряд чи можна позначати орган, який проводить легалізацію шляхом прийняття письмового повідомлення.
Депутати, відхиливши поправку щодо визначення можливості легалізації первинних партійних організацій шляхом письмового повідомлення про їх утворення, прийняли закон у новій редакції.
Верховна Рада також ухвалила у новій редакції Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" після розгляду пропозицій Президента України.
Далі до порядку денного було включено і прийнято Постанову про зміну меж міста Алушта Автономної республіки Крим.
На повторне друге читання було направлено проект закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо підготовки кадрів).
Верховна Рада ратифікувала Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб; Договір між Україною і Ісламською Республікою про видачу правопорушників; про ратифікацію Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами – членами (УПС) про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати заслухали щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.
У своєму виступі вона розповіла про історію запровадження інституту Уповноваженого з прав людини в Україні, якому виповнилося сім років, нагадала про зародження гельсінського правозахисного руху в країні.
Ніна Карпачова привернула увагу до проблем простої людини, на розв'язанні яких мають зосереджуватися зусилля всіх органів влади та місцевого самоврядування.
Уповноважений з прав людини також зупинилася на проблемах безробіття, особливо у сільській місцевості, боротьбі з бідністю, порушенням з боку держави права громадян на власність, зокрема втрачені ними заощадження. Вона запропонувала цю проблему розв'язати врешті на законодавчому рівні, визначивши додаткові механізми і джерела повернення знецінених заощаджень громадянам.
Ніна Карпачова також привернула увагу до становища інвалідів у суспільстві, зазначивши, що воно має бути надзвичайно уважним до цієї категорії громадян та вважати своїм святим обов'язком розв'язання їхніх проблем без тяганини.
Уповноважений з прав людини повідомила, що вона звернулася з поданням до Президента України та Кабінету Міністрів про захист прав шахтарів на належні регресні виплати та компенсації за втрату здоров'я, оскільки другий місяць поспіль триває з цього приводу голодування гірників шахти імені Баракова, що на Луганщині.
Ніна Карпачова вкотре наголосила на тому, що в Україні продовжується порушення конституційних прав дитини на повноцінне дитинство, сімейне оточення та виховання, зростає кількість бездоглядних та безпритульних дітей, триває тяганина з розглядом прав у судах.
Уповноважений привернула увагу до того, що в Україні так і не припинилося побиття, пограбування, залякування, арешти і переслідування журналістів ЗМІ.
Ніна Карпачова наголосила на тому, що досі не створено незалежного органу для розслідування скарг проти міліції. Майже 97 відсотків керівників, працівників карного розшуку підтвердили, що часто чи епізодично в Україні застосовуються тортури.
Уповноважений з прав людини у своєму виступі торкнулася ще кількох серйозних проблем, зокрема, теми останніх виборів.
Завершуючи свій виступ, Ніна Карпачова зазначила, що представлений нею грунтовний моніторинг цей моніторинг, адресований не тільки народним обранцям, не тільки членам уряду, Президенту України, всім високим посадовцям, суддям, але і громадянам. Вони мають знати, що в цій залі є бажання, є можливість і є мужність об'єднувати свої спільні зусилля заради того, щоб все ж таки проста людина рік від року відчувала більшу свою захищеність.
Уповноважений з прав людини відповіла на запитання народних депутатів.
На цьому вечірнє засідання завершилося.