У ВIВТОРОК, 18 ТРАВНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата Анатолія Корчинського до складу фракції "Наша Україна" і про входження народного депутата Бориса Андресюка до складу фракції Народної партії.
Головуючий оголосив депутатські запити. Всього було виголошено 185 депутатських запитів. Зокрема від фракцій: "Наша Україна" – виголошено 27 запитів, фракції комуністів - 46, "Регіони України" - 33, СДПУ(о) - 10, "Єдина Україна" - 7, "Демократичні ініціативи" - 1, Народна партія - 7, Соціалістична партія - 9, Блок Тимошенко - 15, Партія промисловців і підприємців України - 2, "Союз" - 4, Українська народна партія - 9, "Демократична Україна" - 8, позафракційні – 7 запитів.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
Після виступів уповноважених перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк нагадав народним депутатам норму Регламенту, згідно з якою на запити, виступи від фракцій і груп відводиться 45 хвилин. Парламентарії фактично використали вдвічі більше часу - 90 хвилин. Головуючий вніс пропозицію про внесення зміни до Регламенту, згідно з якою спочатку надавати слово для виступів представникам фракцій і груп, що займе 39 хвилин, а потім протягом шести хвилин зачитувати запити. Таким чином це дозволить організувати роботу парламенту згідно з Регламентом.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Проект Закону про ратифікацію Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення доповідав заступник міністра закордонних справ Ігор Долгов. За його словами, вирішення проблеми знищення ППМ (протипіхотних мін) є складовою зусиль уряду України на напрямі забезпечення ліквідації значних запасів, непридатних для використання та небезпечних для зберігання боєприпасів. Ця проблема набула додаткової гостроти в результаті надзвичайних ситуацій, що мали місце навесні минулого року та нещодавно у зв'язку з вибухами на складах боєприпасів Міноборони у Запорізькій та Хмельницькій областях.
Ратифікація Конвенції, наголосив доповідач, дозволить залучити шість мільйонів євро на реалізацію зазначеного проекту. Згідно з даними Міністерства оборони України у Збройних силах налічується близько шести мільйонів одиниць протипіхотних мін, термін придатності та зберігання яких завершився або близький до цього.
Ратифікувавши Конвенцію, Україна тим самим скористається можливістю отримати допомогу від ключових донорів, якими є європейські держави.
Пропозицію уряду підтримав профільний Комітет з питань національної безпеки і оборони, Його Голова Георгій Крючков наголосив на тому, що знищення мін - це лише частина дуже гострої проблеми. Зараз на території України накопичилося близько 2,5 мільйонів тон боєприпасів, значна частина яких вичерпала встановлені строки збереження. Щоб зняти гостроту проблеми потрібно, на думку фахівців, щороку утилізувати щонайменше 150 тисяч тонн боєприпасів. Наявні потужності дозволяють переробляти не більше 60 тисяч тонн.
Г.Крючков нагадав, що парламентський Комітет на нещодавно проведеному виїзному засіданні всебічно розглянув це питання і, визнавши становище, що склалося із збереженням і утилізацію боєприпасів незадовільним і надалі нетерпимим, звернувся до Президента України і уряду з листом, в якому попросив розглянути ці питання на засіданні Ради національної безпеки і оборони, а уряду невідкладно прийняти рішення, яких вимагає ситуація.
У ході обговорення депутати з розумінням поставилися до проблеми утилізації боєприпасів. Більшість виступаючих підтримали ратифікацію Конвенції. У підсумку Конвенція була ратифікована 377-ма голосами.
Наступний проект Закону про ратифікацію Кредитної угоди (Другий проект "Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп") між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку доповідав голова Державної служби автомобільних доріг Вадим Гуржос. Він нагадав, що цей проект є продовженням першого спільного з ЄБРР проекту по відновленню дороги Київ-Чоп, реалізація якого розпочалася ще у 2002 році. Другим проектом запропоновано здійснення подальшого відновлення автомагістралі на ділянці від міста Стрий до Львова і від Львова до Бродів. Загальна вартість другого проекту становить 138 мільйонів євро, з яких 100 мільйонів євро - це кредит ЄБРР і 38 мільйонів євро - кошти Укравтодору. Виконання робіт планується здійснити у 2005 - 2007 роках. Будівельні роботи передбачається розпочати з липня 2005 року та до кінця року відремонтувати 30 кілометрів автодороги. У поточному році планується освоїти 30 млн. євро коштів кредиту та 11 млн. євро співфінансування за рахунок Укравтодору.
Прийняття Закону про ратифікацію цієї кредитної угоди, зазначив доповідач, дозволить залучити кредитні кошти ЄБРР у сумі 100 мільйонів євро. В результаті впровадження проекту буде одержаний щорічний економічний ефект на автомобільному транспорті за рахунок зниження зносу рухомого складу, економії паливно-мастильних матеріалів, зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод.
Проект також має соціальний відтінок, оскільки до цих робіт залучаються тисячі нових робочих місць, залучається місцева промисловість і реалізація цього проекту дасть можливість створити додаткові декілька тисяч робочих місць.
Законопроект підтримав профільний Комітет з питань фінансів і банківської діяльності, на думку якого, Україна зможе значно покращити дорожній стан за рахунок довгострокового ресурсу на вигідних для України умовах, а головне - зробити по суті прямий автобан до Європи, що значно поліпшить сполучення України з країнами Європи.
Другий проект Кредитної угоди щодо ремонту автомобільної дороги Київ-Чоп між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку було ратифіковано 389-ма голосами.
Народні депутати розглянули ще одне питання ратифікації, повернувшись до розгляду раніше не підтриманого питання, а саме про ратифікацію Угоди про позику (Проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Ця Угода була ратифікована 248-ма голосами.
Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань запобігання легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму викликав дискусію у сесійній залі. За словами доповідача Голови Державного комітету фінансового моніторингу Сергія Гуржія, два роки застосування Закону "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом", який був прийнятий Верховною Радою 28 листопада 2002 року, підтверджують правильність рішення щодо створення в Україні логічної і прозорої та ефективної системи боротьби з відмиванням злочинних доходів та фінансуванням тероризму. На даному етапі розвитку суспільства відмивання злочинних доходів та фінансування тероризму перестали бути проблемою певної окремої країни. Боротьба із цим злом є міжнародною проблемою, яка вимагає застосування сучасних і ефективних методів.
Зміни до базового закону, наголосив доповідач, базуються на Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, яку Верховна Рада ратифікувала у 1997 році, Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, ратифікованої у 2002 році, 40 рекомендаціям та дев'яти спеціальним рекомендаціям ФАТФ по боротьбі з фінансуванням тероризму.
Цей законопроект був підготовлений з метою врегулювання останніх міжнародних тенденцій у сфері боротьби з відмиванням злочинних доходів.
Голова Держкомітету фінансового моніторингу попросив депутатів підтримати законопроект, оскільки це дозволить в разі його схвалення до 5 червня отримати позитивне рішення ФАТФ про зняття з України процедури активного моніторингу.
Про норми законопроекту, які викликали стурбованість у народних депутатів, розповів Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк. Зокрема стурбованість викликало запропоноване запровадження особливого порядку відносин політичних діячів із суб'єктами первинного фінансового моніторингу, до яких будуть відноситися не тільки банки, а й ріелтори, нотаріуси, адвокати, аудитори тощо. До таких діячів будуть віднесені не тільки нерезиденти, як рекомендує ФАТФ, а й громадяни України. При цьому ці суб'єкти первинного фінансового моніторингу при встановленні відносин з політичними діячами, а також членами їх родин мають "вживати заходів для визнання джерел походження доходів таких осіб".
Чинним законодавством також передбачено, що уповноважений державний орган з фінансового моніторингу займається аналізом інформації про фінансові операції, що надається суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Розробником пропонується радикально інший підхід. Тобто одержання інформації не тільки про фінансові операції, але і про осіб, що їх здійснюють та їх контрагентів.
Ще однією із норм, яка викликала зауваження у народних депутатів, є норма щодо того, що всі операції з купівлі-продажу нерухомості на суму, що перевищує 80 тисяч гривень, підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, тоді як одним з безумовних пріоритетів держави, який має як фінансово-економічну так вагому соціальну складову - є розвиток ринку житла.
Зауваження у членів Комітету також викликали запропоновані розробником зміни до ст.10 чинного закону, які передбачають, що органи державного фінансового моніторингу повинні вживати заходів відповідно до законодавства для недопущення до управління суб'єктами первинного фінансового моніторингу прямого чи упорядкованого володіння правом істотної участі у таких суб'єктах осіб, що мають не погашену, або не зняту в установленому порядку судимість, а також формування статутних капіталів таких суб'єктів за рахунок доходів джерела походження яких неможливо встановити.
Після складної дискусії члени профільного Комітету прийняли рішення, враховуючи, що цей законопроект вносить Президент України і він є невідкладний, пропонувати Верховній Раді розглянути і підтримати в першому читанні цей законопроект з метою його досконалого доопрацювання до другого читання.
Складна дискусія виникла під час обговорення законопроекту у сесійній залі. Більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні, висловили до нього серйозні зауваження. Обговорення позначилось на результатах голосування. У підсумку законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття за основу і відправлення на доопрацювання на повторне перше читання, був відхилений.
Далі народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект закону про внесення змін до Митного тарифу України.
Міністр економіки Сергій Терьохін, доповідаючи законопроект, зазначив, що його прийняття обумовлено тим, що сьогодні в Митному тарифі на товари і продукції, які ввозяться на митну територію, діють специфічні ставки ввізного мита на фактично забороненому рівні, а також ставки на однорідні товари зі значною диференціацією. Це спонукає суб'єкти зовнішньої діяльності зловживати з класифікацією товарів, занижувати митну вартість, ухилятися від сплати податків у повному обсязі і створює підстави для корупції на митному кордоні.
Яскравим прикладом економічної недоцільності офіційного імпорту товарів, за словами доповідача, є діючий рівень ставок ввізного мита на комп'ютерну техніку, яке коливається від 0,1 відсотка до 200 євро за одну штуку. Так, на системні блоки діюча ставка 200 євро за штуку перевищує митну вартість в 3,2 рази. Тому згідно офіційних даних системних комп'ютерних блоків у минулому році було ввезено на територію України всього 53 штуки.
Наявність такого рівня ввізного мита робить легальний імпорт товарів на територію України недоцільним, тягне за собою розквіт контрабандної продукції, яка потрапляє без сплати мит та інших податків. Зазначене завдає втрат, як Державному бюджету, так і вітчизняному виробнику, оскільки тіньова схема ввозу товару значно його здешевлює, зазначив Сергій Терьохін.
Проектом передбачено зменшення пільгових ставок ввізного мита, встановлення повних ставок на рівні пільгових, а також у багатьох випадках заміна специфічних та комбінованих ставок на адвалерні по 54 товарних групах Митного тарифу, що складає 56 відсотків його товарної номенклатури. Як наголосив міністр економіки, у запропонований законопроект не включені всі підакцизні товари, які входять до підгрупи 27.10 - це бензини, окремі товари груп 62, 63 - білизна, 64 - взуття, 84, 85, так як зміна ставок на них передбачена вже прийнятим Верховною Радою законом на товарні позиції, по яких діючий рівень ввізного мита нижче або відповідає тарифній пропозиції України, не передбачається у змінах ставок ввізного мита.
С.Терьохін також поінформував про те, що за розрахунками на базі фактичних обсягів імпорту прямим рахунком доходи державного бюджету зменшуються на 500 млн. доларів. Але, при оцінці нелегальне ввезення тільки по позиції податку на додану вартість доходи державного бюджету збільшаться на 200 млн. доларів, а по легалізації приблизно на 400 - 420 млн. доларів по миту. В результаті скасування пільг по оподаткуванню товарів, що ввозяться, очікується поповнення держбюджету по цій номенклатурі приблизна на 50 млн. доларів США додатково.
Прийняття закону вплине на припинення поширеної практики контрабандного ввезення на митну територію України, встановлення прозорих умов здійснення зовнішньоекономічної діяльності і забезпечення стабільності для споживчого ринку України.
Законопроект після всебічного обговорення було прийнято за основу у першому читанні 300-ма голосами.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули і підтримали за основу у першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України "Про концесії" (щодо об'єктів соціально-культурного призначення). Ним пропонується виключити з переліку об'єктів, які підлягають концесії, ті об'єкти соціально-культурного призначення, які знаходяться у рекреаційних зонах.
Прийняття законопроекту підтримав представник профільного Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін. За його словами, особливістю чинного закону є прихована приватизація найкращих земель в Україні. Цього, зауважив В.Демьохін, допустити не можна, оскільки "спочатку концесія, а потім несподівано виявляється, що ця земля державі вже не належить. Адже парки знаходяться в найкращих, найдорожчих місцях. Є інші форми, де можна передбачити і розгортання аквапарку, інших атракціонів, але треба впливати на цей процес з боку держави і місцевих рад, не відпускати цей вплив".
На цьому ранкове засідання завершилося.
З 15 години у сесійній залі проходили парламентські слухання, присвячені законодавчому забезпеченні сучасної економічної політики в умовах конституційної реформи.