У ВІВТОРОК, 6 ВЕРЕСНЯ, ВІДКРИЛАСЯ ДЕВ'ЯТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ТА ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ЗАСІДАННЯ З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 20-Ї РІЧНИЦІ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив, що на церемонії відкриття присутні Президент України В.Янукович, Прем'єр-міністр України М.Азаров та члени Кабінету Міністрів України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Вищого господарського суду України, Голова Вищого адміністративного суду України, Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Служби безпеки України, Голова Фонду державного майна України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Вищої ради юстиції, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення.
У
церемонії відкриття також взяли участь президенти України Леонід Кравчук і
Леонід Кучма, голови Верховної Ради попередніх скликань та колишні
прем'єр-міністри України, представники дипломатичного корпусу, глави церков та релігійних організацій, народні депутати шостого та першого
скликань та інші офіційні особи.
Голова Верховної Ради України оголосив дев'яту сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочисте засідання з нагоди відзначення 20-ї річниці проголошення незалежності України відкритими.
У виконанні хору прозвучав Гімн України.
Курсанти Київського військового ліцею імені І.Богуна внесли до сесійної зали Державний прапор України, який 20 років тому ознаменував народження Української держави.
У виконанні хору прозвучав духовний гімн України "Молитва за Україну".
На урочистому засіданні виступив Президент України Віктор Янукович.
Глава держави на початку виступу зазначив: "Ми відзначаємо 20-ту річницю незалежності нашої держави. У нас одна мета - ефективна політика, модернізація України, створення умов для того, щоб український народ жив спільно, під єдиним дахом сильної європейської країни, якою ми будемо пишатися".
За словами Президента України, сьогодні у країні зроблені серйозні кроки на шляху реформ: започатковано пенсійну, земельну реформи, реформу охорони здоров'я, освіти, житлово-комунального господарства; створюються умови для розвитку підприємництва; розгорнуто боротьбу з корупцією; розпочато глибокі зміни в судовій системі. "Хочу відзначити, що на всіх цих напрямках ми отримували своєчасну і якісну законодавчу підтримку",- наголосив В.Янукович.
Глава держави охарактеризував стан справ у економіці країни. За його словами, "стабільна робота влади дозволила відновити позитивні тенденції в економіці. За 7 місяців цього року приріст в економіці оцінюється близько 5 відсотків. Зростання відбулося у всіх ключових секторах економіки: промислове виробництво зросло майже на 8,7 відсотка, будівництво - на 14, аграрна галузь - більш ніж на 9 відсотків. Цього року Україна планує отримати врожай зернових на рівні понад 50 млн. тонн, що на 11 млн. тонн більше, ніж торік. Пожвавився внутрішній споживчий ринок. "Маємо стабільну і врівноважену фінансову ситуацію, стабільний та прогнозований курс гривні. Експорт товарів та послуг України за перше півріччя у порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на 42 відсотки", - сказав глава держави.
В.Янукович, говорячи про пріоритетні напрями законотворчої роботи парламенту на найближчу перспективу, відзначив реформу аграрного сектору, ключовою ланкою якої, за його словами, є реформа земельних відносин. "Схвалено Закон "Про Державний земельний кадастр", яким закладено підґрунтя для відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. На черзі розгляд та прийняття інших законопроектів. Насамперед, це законопроект про ринок земель. Без уваги не повинні залишитись й інші питання аграрної реформи. Зокрема, йдеться про посилення контролю за використанням земельних ресурсів, а також за укладанням договорів застави та іпотеки земельних ділянок і прав на них", - зазначив Президент України.
Глава держави також звернув увагу на необхідність подальшого законодавчого забезпечення покращення умов ведення бізнесу. "Нині нагальними завданнями є завершення реформування дозвільної системи, удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації", - сказав він.
На його думку, особливої уваги потребує реформування сфери надання адміністративних послуг. "Ближчим часом мною буде внесено невідкладний законопроект про адміністративні послуги, яким буде закладено основні засади діяльності суб'єктів надання адміністративних послуг, прав і обов'язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг", - зазначив В.Янукович.
Характеризуючи питання модернізації базових секторів та інфраструктури, він зазначив, зокрема, що уваги парламентаріїв потребують питання: створення умов для діяльності окремих регуляторів, зокрема, в енергетичній сфері, на транспорті; формування на законодавчому рівні умов для ощадливого використання енергетичних ресурсів, особливо імпортних, підвищення рівня енергетичної безпеки країни; фінансова стабілізація підприємств енергетичної сфери та суміжних ринків, а також розвиток вітчизняної портової інфраструктури.
Президент України закликав народних депутатів до законодавчого забезпечення прискорення інституційних перетворень, реформи сектору безпеки, послідовного впровадження адміністративної реформи та "тісно пов'язаної з нею антикорупційної політики".
"Модернізаційні зміни відбудуться лише за умови подальшого розвитку основ і механізмів демократії",- зазначив В.Янукович і наголосив, що суттєвим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону "Про доступ до публічної інформації". Президент України висловив переконання, що "цьому сприятиме і своєчасне схвалення Закону "Про громадські організації", в якому враховано як вітчизняну практику, так і позитивний міжнародний досвід".
В.Янукович у своєму виступі акцентував увагу на необхідності реформи виборчого законодавства та місцевого самоврядування, судової реформи та законодавчого забезпечення євроінтеграційних процесів. "Серед основних завдань, що стоять перед нами, - реформа кримінально-процесуального законодавства, пенітенціарної системи, зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури, ухвалення Виборчого кодексу",- підкреслив В.Янукович.
Представники опозиційних фракцій перед виступом Президента України залишили сесійний зал, протестуючи проти політичних репресій в країні.
На урочистому засіданні з нагоди відзначення 20-ї річниці
проголошення незалежності України виступив Голова Верховної Ради України
першого та третього скликань, народний депутат України Іван Плющ. І.Плющ у
виступі відзначив: "20 років для держави і суспільства - це мить,
це найбільша перемога в історії і, звичайно до неї має пряме відношення
Верховна Рада першого скликання і народні депутати".
І.Плющ зазначив, що усі 20 років незалежності продовжується декларування " наших прекрасних можливостей і організації громадянського суспільства". "Але, на превеликий жаль, і це визнав Президент України В.Янукович у посланні до Українського народу, головною проблемою України є бідність і злидні, особливо старшого покоління".
І.Плющ також відзначив, що "усілякі реформи бажаного результату не дали. Ми зобов'язані визнати очевидну істину - суспільно-економічні перетворення, ліберальне майбутнє нашого суспільства й держави не мало конструктивної основи ні на старті системних реформ, не має його й сьогодні".
Голова Верховної Ради України 1-го скликання наголосив на тому, що проблеми, перед якими зупинилася у своєму розвитку Україна, відносяться виключно до економіки. Це - проблеми несформованості всього українського суспільства в політичну націю. За словами промовця, неподолання світоглядного вакууму є деструктивним чинником консолідації українського суспільства. "Розлад у суспільстві за визначенням М.Булгакова розпочинається в головах людей", - зазначив І.Плющ.
Промовець також зазначив, що в українському суспільстві домінують політичні партії без власної ідеології, які формують владні інституції, що керують державою. "Якщо діюча влада не буде адекватно реагувати на такі явища, то втрачатиме довіру народу", - наголосив він.
І.Плющ особливо наголосив на ролі української мови у становленні Української держави, зазначивши, що кращого закону, ніж прийнятий у 1989 році, немає.
І.Плющ, завершуючи виступ, зачитав цитату письменника П.Куліша Тарасові Шевченку: "Нам, що взялися протирати очі своїм землякам, треба один одному пособляти, один одному радити, а то не буде добра з нашого писання".
На відкритті дев'ятої сесії виступив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин. В.Литвин зазначив: "20-та річниця незалежності і ставлення до цієї події - це свідчення рівня нашого розуміння історичного місця України, показник нашого відчуття міри причетності до країни й народу, до процесу творення держави, скріплення української нації. Це - свідчення спроможності осягнути об'єктивним поглядом всю країну. Її історію, політику, економіку, території, людей Тоді ми будемо більш об'єктивними в судженнях і оцінках, відкриємо багато повчального і застережного. Менше стане стогонів і плачів. Більше буде гордості".
Голова Верховної Ради України наголосив: "Україна - складна країна. Вона вразлива для критики. І це треба визнати і це треба розуміти. Але це - наша країна. А своєю країною, як своїми батьками, треба пишатися".
В.Литвин наголосив на тому, що Акт незалежності, як і до цього Декларація про державний суверенітет, стали можливими завдяки волі, відповідальності і усвідомлення історичного моменту депутатами Верховної Ради першого скликання. "Вони відчули невідворотність суспільної ходи, вхопили настрої людей і матеріалізували їх своїм доленосним рішенням. Рішенням, яке згодом український народ затвердив на всеукраїнському референдумі", - сказав він.
За словами Голови Верховної Ради України, "Уроки 20-річного державного становлення України та завдання її наступного якісного ствердження вимагають від Верховної Ради солідних і відповідальних дій. Вимагають від нас з вами колективного лідерства. Лідерства не у виголошенні політичних формул, а в реалізації потрібних країні та народу базових ціннісних принципів, на яких тримається цивілізований світ, і тих, які складають основу української душі".
В.Литвин зазначив, що на Верховну Раду, як безпрецедентно відкритий інститут, покладається абсолютна відповідальність за процеси в країні за усі роки незалежності. "Сприймаючи і поділяючи критику, особливо в останній період і особливо через вправляння у цьому частини нинішніх народних депутатів, які, як правило, на роботу не ходять, слід визнати і зафіксувати: Верховна Рада упродовж 20-ти років завжди була в епіцентрі українського життя, утримувала країну у загалом цивілізованих межах і забезпечувала її становлення. А в особливо критичні моменти брала всю відповідальність на себе. Допоки є Верховна Рада, навіть така, як сьогодні, - розхристана і нелюба - буде Україна. Відбудеться Україна як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава", - наголосив він.
Зазначивши, що побудова країни лише зусиллями зверху не буде мати фундаменту
і результату, В.Литвин заявив, що Верховна Рада
покликана і зобов'язана генерувати імпульси на загальноукраїнське порозуміння.
"Досягнення його - надзвичайно складна справа. Але за українських умов -
це єдиний надійний шлях, а нам потрібна саме надійність, і саме сьогодні,
зважаючи на ключові завдання нинішнього державного порядку денного - зберегти і
розвинути країну, забезпечити її цивілізоване облаштування під кутом потреб вже
людини, а не держави", - наголосив
Голова Верховної Ради України.
В.Литвин у виступі наголосив на тому, що "Україна має усі підстави реалізувати свій історичний шанс, стати ефективною демократичною країною". У цьому зв'язку, вважає він, "Ми повинні зробити все, щоб надалі нас не розглядали як таких собі недорікуватих недоєвропейців, що потребують поводирів і настанов. Ми повинні усвідомити себе, Україна повинна стати країною упевнених у собі громадян, спроможних думати і діяти самостійно, відстоювати свої інтереси та інтереси держави".
Голова Верховної Ради назвав умови для переходу України у нову якість: усталена, демократична державна влада, прозора відповідальність влади перед громадянами, відповідальність громадян за свій вибір. За його словами, "усе це безпосередньо і чи не в першу чергу стосується Верховної Ради, якій треба не зійти зі статусу органу, обраного народом. В.Литвин зазначив, що країна потребує "бодай мінімально ефективної партійної системи і прийнятного виборчого законодавства".
"Загальний висновок: в країні мають відбутися радикальні зміни, як того вимагає життя і як це пропонує Президент. Причому відбутися зсередини. Час розмов і намірів та примірок на реформи завершився. Потрібна робота", - наголосив В.Литвин.
Голова Верховної Ради у цьому зв'язку вважає, що необхідно провести спеціальні парламентські слухання для вироблення та прийняття науково продуманої і практично очікуваної Концепції розвитку законодавства України.
В.Литвин нагадав, що у 1990 році в Україні діяло всього 13 власних кодексів та 26 законів, а нині - 3854 закони, з яких 625 є базовими або первинними. 1052 закони закріплюють ратифікацію або приєднання України до міжнародних договорів. 34 законодавчі акти затверджують загальнонаціональні програми соціально-економічного розвитку. За його словами, "фактично завершено первинне формування національної законодавчої бази, і вона здебільшого відповідала першому етапу державного становлення України".
Голова Верховної Ради зазначив, що належить вирішити два основних завдання. Перше - законодавчо забезпечити наступний етап розвитку країни, а також наблизити і співвіднести увесь законодавчий масив з європейськими стандартами.
Друге завдання полягає у перегляді та розчистці наявного законодавчого поля і приведенні його у відповідність з новими реаліями.
В.Литвин вважає, що "особливою проблемою є втілення конституційних положень, щоб Конституція працювала". "Є підстави констатувати, що Україна й на сьогодні не є державою, яка забезпечує розвиток Конституції і посилює її будівничу роль. І це при тому, що на забезпечення виконання її 26 статей вже прийнято понад 130 конституційних законів. А як вони працюють, видно вже з таких прикладів: до Закону "Про місцеве самоврядування" понад 50 разів вносилися зміни і 8 разів здійснено офіційне тлумачення окремих його положень Конституційним Судом; до Закону "Про статус народного депутата України" відповідно 20 разів вносилися зміни і 13 разів його положення тлумачилися Конституційним Судом", - сказав він.
Голова Верховної Ради висловився за необхідність активного запровадження в практику визначення принципів права, дотримання яких обов'язкове при реалізації того чи іншого закону, що дозволить формувати в законах принципи їх застосування, зробить зрозумілішою практику правозастосування, сприятиме утвердженню принципу верховенства права, прав і свобод людини та громадянина.
Серйозною загрозою для правової системи Голова Верховної Ради також назвав перенасичення її нормами-заборонами (тоді як вони мають прийматися лише у виняткових випадках) і нормами-зобов'язаннями, доля яких у всій правовій системі не повинна перевищувати п'яти відсотків.
"Відтак назрілою є необхідність проведення спеціальних парламентських слухань для вироблення та прийняття науково продуманої і практично очікуваної Концепції розвитку законодавства України. А вже на ній належить вибудувати програму законодавчих робіт принаймні на 10 років, які складатимуть нинішній етап розвитку України. До цього спонукає і той факт, що зараз у Верховній Раді зареєстровано 4772 законопроекти", - завершив він.
Голова Верховної Ради України оголосив закритим урочисте засідання з нагоди відзначення 20-ї річниці проголошення незалежності України і перерву в пленарному засіданні.