У СЕРЕДУ, 7 ВЕРЕСНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 6 вересня.
Головуючий повідомив про вихід народного депутата Анжеліки Лабунської зі складу депутатської фракції "БЮТ-Батьківщина".
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями і приступили до розгляду питань порядку денного.
Проект закону про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна доповів Голова Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті Григорій Соболевський. Урядовець повідомив, що цим проектом пропонується приєднатися до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, укладеної у м. Брюссель 10 травня 1952 року. За словами доповідача, приєднання до зазначеної Конвенції має обмежити підстави арешту українських суден у портах країн - учасниць Конвенції тільки у визначених нею випадках.
Перший заступник Голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект в цілому.
Народні депутати під час обговорення також підтримали законопроект і за результатами голосування 276-ма голосами ухвалили його в цілому.
Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Грузії про повітряне сполучення доповів Голова Державної авіаційної служби Анатолій Колісник. А.Колісник зазначив, що Угода була підписана 10 червня 2010 року. За словами доповідача, реалізація положень закону не потребує фінансування з державного або місцевих бюджетів України. Прийняття ж законопроекту дозволить забезпечити створення та функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації та розвитку міждержавних зв'язків між Україною та Грузією, а також сприятиме співробітництву в сфері перевезень повітряним транспортом, туризму, подальшому розширенню географії польотів українських авіакомпаній.
Верховна Рада ратифікувала Угоду 299-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин України) доповів народний депутат Арсеній Яценюк. Парламентарій зазначив: "Те, що робиться протягом останнього періоду часу в освіті, коли закриваються україномовні школи, як наприклад, в Донецьку 111-а школа, яку вдалося відстояти і вдалося відкрити в цьому році, коли не друкуються україномовні підручники, коли керівництво державної влади не вміє ні читати, ні писати українською мовою та і будь-якою іншою, це є наруга над країною, над людьми, над державою, над культурою і над мовою".
А.Яценюк запропонував ввести кримінальну відповідальність "для тих людей, які не поважають свою націю, не поважають свій народ, не поважають свою країну, які не вміють розмовляти і не знають, що говорити".
Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу. В.Швець також повідомив, що члени Комітету вважають: є всі необхідні юридичні підстави для того, щоб кримінально-процесуальними заходами забезпечити захист української мови як державної та мов національних меншин.
Під час дискусії частина народних депутатів підтримала прийняття законопроекту.
Народний депутат О.Зарубінський нагадав, що два роки тому він подавав законопроект, який передбачав кримінальну відповідальність за приниження гідності українського народу. А потім, проаналізувавши чинне законодавство, зрозумів, що не законом регулюються ті речі, які визначають сутність людини і те, чи вона є українською людиною. На його думку, "розглядаючи речі, які пов'язані з дискримінацією, з приниженням гідності українського та інших народів, а відповідно і мовними ознаками, треба посилатися на Конституцію як на Основний Закон".
За результатами голосування законопроект був відхилений ("за" - 82 голосів).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про громадянство України" (щодо приведення норм національного законодавства у відповідність до європейських стандартів) доповів народний депутат Андрій Парубій. Парламентарій повідомив, що законопроект розроблено ним з метою вдосконалення чинного законодавства України в сфері отримання громадянства України іноземцями і особами без громадянства. За його словами, "сьогодні ця тенденція є загальною в усіх країнах Європейського Союзу. Адже ті проблеми, які виникають в останній час у Франції, Великобританії, вони великою мірою були спричинені тим, що свого часу їхні закони про прийняття громадянства дозволяли прийняти громадянство для багатьох осіб, які не були адаптовані до цих суспільств. Останнім часом в Європейському Союзі поширюється тенденція, коли йдуть законопроекти, які посилюють вимоги до отримання громадянства в тій чи іншій державі. В деяких країнах ці вимоги є особливо жорсткими".
А.Парубій звернув увагу на те, що в редакції чинного закону є вимога при отриманні громадянства щодо знання державної мови, але жодним чином не визначено який рівень знання державної мови має бути. На його думку, це "дає підстави для корупції, оскільки нижчі чиновники на свій розсуд можуть визначати: чи людина знає чи не знає на достатньому рівні державну мову. Те ж саме стосується і знань Конституції України".
Народний депутат запропонував запровадити механізм письмового тестування на знання державної мови і на знання основних положень Конституції. "Якщо людина не зможе освоїти мову і знання Конституції, вона не зможе адаптуватися в українське суспільство", - наголосив доповідач і додав, що у законопроекті немає будь-яких політичних аспектів, а є адаптація українського законодавства до європейського.
Голова підкомітету Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Юрій Гнаткевич повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.
Під час дискусії народні депутати переважно висловлювалися на підтримку законопроекту, аргументуючи свої позиції тим, що така норма діє у більшості європейський країн.
Однак, за результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів ("за" - 116) для прийняття.
Два проекти законів про визнання деяких законів України такими, що втратили чинність доповіла народний депутат Олена Шустік. О.Шустік у першому проекті запропонувала скасувати прийнятий рік тому Закон "Про судоустрій і статус суддів України" та Закон "Про внесення змін до статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи". За її словами, ці закони не відповідають конституційним нормам.
Іншим проектом О.Шустік запропонувала визнати такими, що втратили чинність, Закони "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" та "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо участі народних засідателів".
Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Дмитро Шпенов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити обидва законопроекти. Члени Комітету ухвалили таке рішення з огляду на те, що законопроекти є радикальними, необґрунтованими і можуть призвести до прогалин у судовому регулюванні усіх законів.
Верховна Рада відхилила обидва законопроекти.
Народні депутати розглянули і ухвалили рішення доопрацювати проект постанови про забезпечення дотримання пам'ятко-охоронного законодавства України (щодо недопущення будівельних робіт на території пам'ятки археології національного значення "Місто Володимира - дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви").
Проекти постанов про відзначення 940-річчя з дня народження давньоруської князівни Євпраксії Всеволодівни - дружини імператора Священної Римської імперії Генріха IV; про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм; про відзначення 960-річчя з дня поставлення митрополита Іларіона на київську кафедру; про відзначення 360-річчя з дня народження святого Димитрія Ростовського, митрополита Ярославського і Ростовського; про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця; про відзначення 960-річчя з дня укладення шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І; про відзначення 1010-річчя з дня народження шведської принцеси Інгігерди, дружини Ярослава Мудрого; про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького; про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру; про відзначення 300-річчя з дня народження Рафаїла Краснопольського, архієпископа Холмогорського і Важеського, першого ректора Московської слов'яно-греко-латинської академії; про відзначення 860-річчя з дня народження новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича, головного героя давньоруської поеми "Слово о полку Ігоревім"; про відзначення 310-річчя з дня смерті Дем'яна Многогрішного, Гетьмана Лівобережної України; про відзначення 935-річчя з дня народження великого князя київського Мстислава Володимировича (Великого) доповів народний депутат Петро Ющенко. Необхідність відзначення цих дат автор аргументував риторичним запитанням: "Яка держава, яка нація, яка земля дала світу таких вождів і не тільки у тих літах, а й у другому тисячолітті після Різдва Хрестового? Немає, не найдете такого в історії".
Народні депутати під час обговорення, загалом підтримуючи проекти постанов, зауважували, що необхідно визначити єдиний принцип державної політики у питанні відзначення пам'ятних дат, уніфікувати систему відзначення, визначити формат тощо.
За результатами голосування прийняті постанови про відзначення 960-річчя з дня заснування Києво-Печерського монастиря святим Антонієм; про відзначення 955-річчя з дня народження преподобного Нестора Літописця; про відзначення 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького; про відзначення 360-річчя з дня народження святителя Іоанна Максимовича, митрополита Тобольського і всього Сибіру; про відзначення 860-річчя з дня народження новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича, головного героя давньоруської поеми "Слово о полку Ігоревім". Решта проектів постанов була відхилена.
Парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо використання коштів від приватизації ВАТ "Укртелеком" для підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення) доповів народний депутат Микола Томенко. Парламентарій нагадав, що після продажу 92,79% акцій ВАТ "Укртелеком", який відбувся 11 березня цього року, Державний бюджет України має отримати кошти у сумі понад 10 млрд. гривень. За його словами, ці кошти не можна вважати такими, які враховані у запланованих надходженнях від приватизації на поточний рік, оскільки продаж цих акцій за планом мав відбутися ще минулого року.
Автор запропонував внести зміни до закону, які передбачатимуть цільовий розподіл цих коштів. Інакше, вважає народний депутат, ці кошти розподілятимуться у ручному режимі і контроль за їх використанням буде практично неможливим.
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді відхилити законопроект. За його словами, його прийняття у запропонованій редакції призведе до розбалансування показників Державного бюджету. В.Баранов також наголосив, що запропонована законодавча пропозиція є популістською, оскільки не містить реалістичного джерела покриття видатків.
Верховна Рада відхилила законопроект ("за" - 67 голосів).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо фінансування заходів із безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки) доповів народний депутат Василь Кравчук. Парламентарій нагадав, що уряд Ю.Тимошенко у 2009 році започаткував спрощену процедуру безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки. З метою її реалізації було ухвалено Постанову "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України" від 05.09.2009р. №844, якою затверджено Порядок безоплатних оформлень та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.
Однак, за словами доповідача, з початку 2010 року і до цього часу виконання Порядку фактично припинилося на всій території України. Передбачена ним безкоштовна видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості не здійснюється у зв'язку з відсутністю належного фінансування з державного бюджету на вказані заходи.
"Внаслідок відсутності коштів на оплату робіт і послуг за вказаним Порядком мільйони громадян України тривалий час позбавлені можливості безкоштовно оформити право власності на безоплатно одержані у власність за рішенням органів місцевого самоврядування земельні ділянки. Такі речі є відвертим порушенням законних прав громадян", - зазначив народний депутат.
В.Кравчук запропонував у Законі "Про Державний бюджет на 2011 рік" збільшити на 400 000,0 тис. грн. видатки Державному агентству земельних ресурсів України на видачу державних актів на право власності на землю в сільській місцевості за рахунок додаткових надходжень від податку на додану вартість на товари внутрішнього виробництва із одночасним відповідним коригуванням доходів та видатків Державного бюджету, у тому числі - його загального фонду, а також додатків №1 і №3 до закону.
За результатами голосування законопроект був відхилений ("за" - 66 голосів).
Головуючий оголосив ранкове пленарне засідання закритим.
Наступне пленарне засідання дев'ятої сесії відбудеться у четвер, 8 вересня.