У СЕРЕДУ, 15 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 14 червня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Верховна Рада внесла зміни до Постанови "Про створення державного музею-архіву народної культури українського Полісся".
Парламентарії розглянули питання ратифікації.
Проект закону про приєднання України до Конвенції про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод доповіла Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. Урядовий уповноважений зазначила, що ця конвенція розроблена в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права в 1971 році з єдиною метою: однозначного застосування права до дорожньо-транспортних пригод у випадку, якщо потерпілий або транспортний засіб були з іншої держави, ніж та держава, в якій сталася дорожньо-транспортна пригода. Законопроектом пропонується виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності Конвенцією про право, що застосовується до дорожньо-транспортних пригод.
В.Лутковська також додала, що членство в цій конвенції не потребує сплати членських внесків, а реалізація цього закону не потребуватиме змін в Державному бюджеті України.
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти закон в цілому.
О.Білорус зазначив, що приєднання до згаданої міжнародної конвенції надасть можливість ефективно та уніфіковано вирішувати питання щодо застосування до осіб та їх майна, причетних чи постраждалих при дорожньо-транспортній пригоді, спільних положень про право, що застосовується до цивільної недоговірної відповідальності та сприятиме уникненню колізій, що виникають при вирішенні питань застосування згаданого права.
Верховна Рада 318-ма голосами прийняла законопроект в цілому.
Проект закону про ратифікацію Кредитної угоди (Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під'їздах до м. Київ (пан'європейські коридори) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку доповів Голова Державного агентства автомобільних доріг Володимир Демішкан. Урядовець повідомив, що Кредитна угода між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку спрямована на реконструкцію і ремонт 400 кілометрів доріг на шести підходах до міста Києва з боку Житомира, Одеси, Ковеля, Чернігова, Обухова та Овруча. За його словами, ці дороги потрібно відремонтувати до початку Євро-2012 і роботи розпочнуться у липні цього року. Кредит 450 мільйонів євро залучається на вигідних для України умовах: ставка плюс 1 відсоток, термін - 15 років, з пільговим періодом - 4 роки. Загальна плата за кредит набагато менша, ніж рівень інфляції.
В.Демішкан також зазначив, що підрядники, як і незалежні інженери, фірми, які контролюють якість робіт, визначаються на відкритих тендерах під контролем Європейського банку реконструкції та розвитку.
Доповідач звернувся до народних депутатів з проханням прийняти закон, що дозволить завершити внутрішньодержавні процедури набуття чинності кредитної угоди і терміново розпочати дорожні роботи.
Комітет у закордонних справах рекомендував Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Угоди.
Верховна Рада 317-ма голосами ратифікувала Кредитну угоду (Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на під'їздах до м. Київ (пан'європейські коридори) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін зачитав заяву фракції, яка вимагає від Президента України серйозно поставитися до виконання резолюції Європарламенту по справі Юлії Тимошенко та інших членів колишнього уряду. "На виконання Резолюції Європарламенту фракція "БЮТ-"Батьківщина" вимагає від Генерального прокурора негайно скасувати підписку про невиїзд для Юлії Тимошенко. Ми також звертаємося офіційно до судів щодо негайного звільнення з-під варти Юрія Луценка, Анатолія Макаренка, Ігоря Діденка, Шепітька та інших політв'язнів", - йшлося в заяві.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Малишев доповів підготовлений до другого читання проект закону про амністію у 2011 році. Він нагадав, що 2 червня Верховна Рада ухвалила нову редакцію базового закону "Про порядок застосування амністії", який набере чинності 1 січня 2012 року.
За словами доповідача, з урахуванням всіх законодавчих та парламентських процедур закон про наступну амністію за новим законом реально може бути прийнятий не раніше наступної весни. "Водночас, амністії в Україні не було вже 2 роки. Понад 10 тисяч громадян, які знаходяться у місцях позбавлення волі або під слідством, можуть бути амністовані сьогодні на основі діючого базового закону, адже у кожного з них є сім'ї, дружини, діти. І хоча вони порушили закон, однак позбавляти їх можливості повернутися у суспільство ми не можемо. Тим більше, що у нас є всі правові підстави", - наголосив В.Малишев.
Представник Комітету повідомив про підготовлений до розгляду у другому читанні законопроект. До нього надійшло 45 поправок, з яких враховано повністю або частково 13, а 32 - відхилені, оскільки вони суперечать нормам діючого базового закону та Кримінального кодексу.
В.Малишев заспокоїв громадян: амністія не буде поширена на тих, хто скоїв тяжкі або особливо тяжкі злочини. Також не будуть звільнені від кримінальної відповідальності особи, які не відшкодували моральні та матеріальні збитки, спричинені їх злочинними діями.
Народні депутати розглянули поправки до законопроекту і ухвалили законопроект в цілому 294-ма голосами.
Парламентарії обговорили і включили до порядку денного сесії проект закону про внесення змін до статті 4 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо уточнення окремих положень) та проекти постанов - про відзначення 50-річчя з дня смерті Валентина Феліксовича Войно-Ясенецького (святителя і сповідника Луки), православного святого, вченого, лікаря-хірурга, подвижника, архієпископа Кримського та Сімферопольського і про відзначення 320-річчя від дня народження Калнишевського Петра Івановича (1691-1803), політичного і військового діяча, останнього кошового отамана Запорозької Січі.
Проект закону про національний культурний продукт доповів народний депутат В'ячеслав Кириленко. Він наголосив на тому, що "зараз як ніколи національна культурна індустрія потребує захисту з боку держави, з боку уряду, з боку влади, з боку усіх громадян. "І у попередні роки, і тепер цей законопроект з великим трудом проходив через парламентські структури, з огляду на те, що значна частина депутатів поки що не готова посідати виразно проукраїнську позицію, оскільки ухвалення цього законопроекту призведе до цілковитої зміни ситуації на теперішньому ринку культурних індустрій в Україні".
За словами народного депутата, ухвалення цього законопроекту призведе до того, що від підтримки іноземного виробника культурного продукту українська незалежна держава на 20-му році Незалежності нарешті перейде до підтримки українського виробника власного національного культурного продукту. "А це означатиме, що стануть неможливими нескінченні шоу на усіх телеканалах, коли навіть українських ведучих уже в них немає, а переважно російські, імпортовані ведучі веселять українську публіку, українських громадян. А це означатиме, що на українських телеекранах, і в прокаті, і на телебаченні перестане бути засилля іноземної кінопродукції, головним чином російської, і нарешті український телеефір, а також прокатний ефір, прокатний час буде заповнений високоякісними творами української кіноіндустрії. Це означатиме, що у крамницях не 20 відсотків української книги на полицях перебуватиме, а, щонайменше, 80. Зараз з точністю до навпаки: близько 80 відсотків - це іноземна книга, переважним чином російська, близько 20 відсотків - україномовна книга. Це означатиме, що після ухвалення закону про національний культурний продукт на розкладках можна буде купити не одну і то з трудом чи сильно зранку українську газету, а можна буде купити переважно україномовну друковану пресу, а не те, як тепер, коли переважно це російськомовна друкована продукція", - наголосив доповідач.
В.Кириленко повідомив, що законопроект передбачає п'ять заходів державної підтримки національного культурного виробника. Зокрема, податкову підтримку національного культурного продукту, державну підтримку шляхом створення відповідних фінансових ресурсів, а також створення іншими способами і методами сприятливого режиму з боку держави для національного культурного продукту. Проектом також визначаються види національного культурного продукту за сферами (таких сфер - 11), які охоплюють собою практично всі види національного культурного продукту та національних культурних послуг, які можливі до виробництва і поширення в Україні.
Голова Комітету з питань культури і духовності Володимир Яворівський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
В.Яворівський наголосив: "Держава, яка не має свого національного продукту, культурного продукту в першу чергу, - це не держава, це або транзитний вокзал, або підворітня. У цьому глобалізованому світі, де сьогодні ми не здивуємо ні телевізорами, яких у нас, до речі, і немає, ні горбатими "запорожцями", ми цікаві світові тільки нашим національним обличчям, тільки нашою культурою, тільки нашою духовністю. Через те такий законопроект про національний культурний продукт мусила б давно внести українська влада, мусила би внести як один із найголовніших законопроектів".
Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні 260-ма голосами.
Головуючий закрив пленарне засідання.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у четвер, 16 червня.
З 15-ї години у Верховній Раді проходили парламентські слухання на тему: "Про сучасний стан і перспективи розвитку фармацевтичної галузі в Україні".