У П'ЯТНИЦЮ, 17 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 16 червня.
Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо енергетичної безпеки держави. Кабінет Міністрів доручив відповідати на запитання першому заступникові Міністра енергетики та вугільної промисловості Сергію Чеху.
Головуючий повідомив, що Міністр енергетики та вугільної промисловості Ю.Бойко не може відповідати на запитання у зв'язку з тим, що перебуває у відрядженні.
Перше запитання стосувалося заходів, які здійснюються урядом з метою поглиблення співробітництва між Україною і Європейським Союзом у енергетичній сфері.
С.Чех відповів так: "Енергетична сфера є ключовим пріоритетом співробітництва між Україною та ЄС. Уряд задоволений прогресом, досягнутим з усіх п'яти стратегічних напрямків, визначених Меморандумом про взаємопорозуміння в енергетичній сфері. Пріоритетом співпраці є проект синхронізації об'єднаних енергетичних систем України та Молдови з європейською мережею системних операторів з передачі електроенергії ЕНСО".
Також, за словами урядовця, важливим пріоритетом залишається реалізація спільної декларації про модернізацію газотранспортної системи, яка була підписана 23 березня 2009 року. Цей проект є найбільш економічно вигідним у порівнянні з іншими проектами, дозволить посилити гарантії безпеки поставок газу до Європи, а також істотно збільшити обсяги транзиту.
Ю.Чех повідомив, що триває робота з розробки техніко-економічного обґрунтування проекту модернізації і уряд розраховує, що вже цієї осені за підтримки міжнародних фінансових організацій зможе приступити до реалізації конкретних проектів. "Зобов'язання України в рамках енергетичного співтовариства стали невід'ємною частиною загального процесу реформ в енергетичному секторі України, пов'язаних як з адаптацією законодавства ЄС, так і з модернізацією підприємств паливно-енергетичного комплексу", - сказав він.
Одне з наступних питань стосувалося заходів, які здійснюються міністерством для лібералізації ринку вугілля.
Ю.Чех повідомив, що спеціалістами міністерства розроблено концепцію впровадження біржової форми продажу вугілля, основною метою якої є обґрунтування економічної доцільності розвитку біржової форми торгівлі вугільної продукції для забезпечення конкурентоспроможності української економіки за рахунок досягнення балансу інтересів між споживачами і виробниками та підвищення інвестиційної привабливості вугільної галузі. Запроваджені біржові торги вугільної продукції дозволять в середньостроковій перспективі отримати ринковий механізм формування ціни на вугільну продукцію, спростити та скоротити час процедури закупівлі та продажу вугільної продукції для державних підприємств.
"З урахуванням прогнозованого дефіциту вугільної продукції на світових ринках це дозволить підвищити в конкурентному середовищі ціни на вугільну продукцію в середньому на 15-20 відсотків, що знизить рівень збитковості вугільної галузі та, відповідно, дозволить зменшити обсяг коштів, що виділяються з державного бюджету для підтримки вугільної галузі. Біржова торгівля також має підвищити інвестиційну привабливість вугледобувних підприємств завдяки досягненню прозорості механізму збуту продукції та ціноутворення на неї.
За попередніми оцінками зростання обсягу інвестицій може бути збільшено на 10-15 відсотків. На сьогодні ведеться робота щодо погодження та затвердження проекту розпорядження Кабінету Міністрів про схвалення концепції переходу на біржову форму продажу вугілля", - відповів заступник міністра.
Ще одне запитання стосувалося структури енергогенерації, яка склалася в Україні та прогнозу уряду щодо розвитку національної енергосистеми на 2015-2030 роки з урахуванням невідворотності вичерпання експлуатаційного ресурсу вітчизняних генеруючих потужностей та щорічного зростання електроспоживання.
Загальновстановлена потужність енергогенеруючих станцій України на 1 січня цього року склала 53 мільйонів кіловат, - повідомив Ю.Чех. 51 відсоток цих станцій припадає на теплові блочні електростанції, 26 відсотків - на атомні електростанції, 10 - на гідроелектростанції та гідроакумулюючі станції, 14 відсотків - на теплоелектроцентралі, блок станцій та інші об'єкти. Разом з цією потужністю 53 мільйона кіловат, за винятком законсервованих потужностей, а також енергоблоків, які перебувають в реконструкції та модернізації, встановлена потужність готових до експлуатації блоків на сьогодні становить 47 мільйонів кіловат.
Стосовно прогнозів уряду щодо розвитку національної енергосистеми на 2015-2030 роки Ю.Чех зазначив, що уряд схвалив стратегію, згідно з якою за базовим варіантом передбачено зростання виробництва енергетичної енергії у 2030 році майже у два рази. При цьому напрацьованим матеріалом за змінами до стратегії передбачається, що частка атомної електричної енергії і в майбутньому буде дорівнювати половині всього обсягу виробництва, а збільшення по іншій частині буде відбуватися за рахунок введення сонячних та вітроелектростанцій.
Заступник міністра відзначив, що національне законодавство щодо стимулювання виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел та альтернативної енергетики є найбільш прогресивним законодавством в Європі за оцінкою фахівців. І вже сьогодні є чисельні запити інвесторів щодо будівництва вітро- і сонячних електростанцій.
Народні депутати запитували: чи передбачається оцінка сучасного стану безпеки діючих атомних енергоблоків? Які плани уряду щодо подальшої експлуатації та розвитку ядерної енергетики з урахуванням подій в Японії на атомній електростанції Фукусіма-1?
Ю.Чех повідомив, що робота з підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС проводиться на основі послідовної реалізації програм підвищення безпеки, кожна наступна з яких базується на досягнутих результатах, враховує матеріали звітів з аналізу безпеки і передовий досвід в області атомних технологій. Основними програмами, які уже виконані на ядерних об'єктах, є - Комплексна програма модернізації підвищення безпеки енергоблоків атомних станцій, Концепція підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій, Програма підвищення безпеки після пуску енергоблоків ХАЕС-2/РАЕС-4. Останній проект, на думку кредиторів - ЄБРР і "Євроатом", реалізований і є найуспішнішим в Європі серед тих, які були виконані. Також виконується Комплексна зведена програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України.
"Рівень безпеки українських атомних електростанцій пройшов міжнародну оцінку, якою визначено, що за умови завершення виконання запланованих заходів з підвищення безпеки, він буде відповідати міжнародно визнаному рівню", - зазначив урядовець.
Ще одне запитання стосувалося перспектив збільшення видобутку природного газу в Україні, зокрема на шельфі Азовського і Чорного морів.
Перший заступник міністра відзначив, що з метою стабільного розвитку економіки України та підвищення рівня енергетичної безпеки держави необхідно прискорити розв'язання проблем надійного забезпечення країни вуглеводними ресурсами. Сьогодні це є збільшення власного видобутку вуглеводнів, насамперед освоєння сектору акваторії Чорного і Азовського морів за умови раціонального використання наявних розвідувальних запасів вуглеводнів і нарощування обсягів геологорозвідувальних робіт та постійної державної підтримки вітчизняних підприємств, які виконують роботи в акваторії морів, як в сенсі вдосконалень діючої системи надрокористування, так і законодавчих актів, що визначають інвестиційну політику і, відповідно, привабливість. "Існує можливість значного збільшення видобутку нафти і газу в акваторії Чорного і Азовського морів. Для виконання завдань і планів стосовно збільшення власного видобутку газу і нафти необхідні значні капітальні вкладення, які важко забезпечити тільки за рахунок власних ресурсів суб'єктів господарювання за діючої системи оподаткування. Саме на це спрямована діяльність заінтересованих центральних органів виконавчої влади, зокрема, на збільшення обсягів та підвищення ефективності інвестицій. Сьогодні успішно ідуть переговори з акціонерним товариством "Лукойл" щодо розвідки і видобутку нафти і газу на шельфі Чорного моря. Міністерством проведені переговори і підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів про погодження укладання угоди про спільну діяльність між дочірньою компанією "Нафтогазу" "Укргазвидобування" та дочірньою компанією "Shell". Це розпорядження буде найближчим часом розглянуто урядом, і робота перейде у практичну площину", - повідомив Ю.Чех.
Заступник міністра відповів на інші запитання народних депутатів.
Фракції "БЮТ-Бютьківщина" і"Наша України-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.
Представник фракції "БЮТ-Бютьківщина" Юрій Прокопчук повідомив, що сьогодні в США відбудеться прес-конференція представників компанії "Covington & Burling" та "BDO", присвячена "викриттю політичних мотивів, що стоять за карним переслідуванням Юлії Тимошенко". Зокрема, представники згаданих компаній, за його словами, обговорять результати свого розслідування обвинувачень проти колишнього Прем'єр-міністра України, висунутих раніше в доповіді фірми "Плато Качеріз", яка була "щедро оплачена з кишені українських платників податків".
Ю.Прокопчук зазначив, що представники згаданих компаній обговорять результати розслідування, висунутих фірмою "Plato Cacheris". За його словами, на прес-конференції будуть надані докази того, що так звана справа Тимошенко була повністю сфальсифікована нинішньою владою і була ні чим іншим, ніж переслідуванням лідера опозиції Юлії Тимошенко.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів доповіла Голова Тимчасової слідчої комісії Ірина Геращенко. Вона повідомила, що ТСК з питань розслідування випадків цензури було створено 1 липня 2010 року, в першу чергу, як реакція на численні скарги журналістів відносно спроб тиску на засоби масової інформації. Протягом року до ТСК надійшло близько 100 звернень від громадських організацій, журналістів, профспілок, і ТСК було направлено близько 50 запитів до компетентних органів.
За весь період роботи відбулося 10 засідань.
Аналізуючи звернення і скарги, повідомила голова ТСК, її члени висловили занепокоєність наступними тенденціями:
- збільшенням випадків перешкоджання журналістській діяльності з боку силових структур (трапилося 9 подібних випадків протягом року);
- неможливістю на практиці захистити журналістів, які постраждали під час виконання професійних обов'язків, яким правоохоронні органи і суди по суті відмовляють у відкритті справи. (за повідомленням Генеральної прокуратури протягом року лише один такий факт було доведено до суду, і було виплачено компенсацію за побиття журналіста 850 гривень. Всі інші подібні випадки було перекваліфіковано і не доведені до суду);
- відсутністю прогресу в розслідуванні справи Василя Клементьєва;
- непрозорістю діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення;
- збільшенням випадків економічного тиску на редакції з боку власників і менеджменту ( в першу чергу це стосується комунальних і комерційних медіа, що призводить до конфлікту колективів);
- невмотивованими звільненнями критично налаштованих журналістів під приводом скорочення редакцій.
- повною залежністю комунальної преси від місцевої влади, яка нерідко просто розглядає ці редакції як власність свою і намагається втручатися в роботу редакцій;
- відсутністю реакції влади на критику з боку медіа.
І.Геращенко, завершуючи виступ, повідомила, що члени Комісії старалися подати всебічний, обґрунтований, неупереджений звіт, у якому були б викладені всі ті проблемні моменти, які існують сьогодні в площині свободи слова і з точки зору стосунків влади з медіа. За її словами, у рекомендаціях викладені прохання прийняти відповідне законодавство, яке посилювало би захист журналістів. Члени ТСК також рекомендують заслухати Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо резонансних справ Клементьєва та Гонгадзе, а також заслухати представників Нацради щодо вирішення важливих питань у сфері телебачення і радіомовлення.
Зауваження до роботи комісії висловив її член Володимир Ландік. Він зазначив, що висновки комісії не коректні, не були узгоджені всіма членами комісії. У висновках комісії, зазначив В.Ландік, є політична складова. На його думку, необхідно було готувати об'єктивні, неупереджені висновки.
Верховна Рада відхилила проект постанови про Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування випадків цензури у засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ("за" - 89 голосів).
Проект закону про внесення змін до статті 17-1 Закону "Про електроенергетику" (щодо умов стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел) доповів народний депутат Ігор Глущенко. За його словами, проектом пропонується встановити оптимальні терміни виконання вимоги щодо забезпечення питомої ваги сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у будівництві об'єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії.
І.Глущенко зазначив, що прийняття проекту стимулюватиме розвиток альтернативної енергетики в Україні, сприятиме ефективному використанню енергоресурсів, зниженню енергоємності виробництва тощо.
Законопроект був прийнятий в цілому 288-ма голосами.
Народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про засади функціонування ринку природного газу" (щодо газовидобувних підприємств). Про його суть доповів заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості Сергій Чех. Урядовець зазначив, що законопроект спрямовано на оптимізацію витрат газовидобувних підприємств, які здійснюють видобування природного газу для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення та виконання договірних зобов'язань по експорту природного газу за існуючими контрактами згідно із міжурядовими домовленостями.
За результатами голосування законопроект був прийнятий в цілому 274-ма голосами.
Проект закону про санаційний банк доповів народний депутат Юрій Каракай. Народний депутат зазначив, що діяльність стабільної і потужної банківської системи є необхідною передумовою сталого економічного розвитку України, підвищення її інвестиційної привабливості та формування належної соціальної інфраструктури країни та важливим чинником зміцнення довіри вкладників та інших кредиторів до банківської системи.
За його словами, в Україні, як і в багатьох країнах світу, банки є найбільш розвинутими і потужними фінансовими установами, які відіграють ключову роль у впровадженні економічної і соціальної політики країни, наданні необхідних фінансових послуг і прискоренні економічних перетворень. При цьому, банківська діяльність є високо ризиковою діяльністю і існує небезпека через банкрутство одного банку спричинити ланцюгову реакцію банкрутств інших банків аж до системної банківської кризи. Виходячи із розуміння цього в багатьох країнах створюються захисні системи, які, як правило, передбачають механізми виведення з банків проблемних активів та є доповненням до системи банківського нагляду і регулювання.
Ю.Каракай повідомив, що з метою зниження частки проблемних активів у банківській системі, зменшення навантаження на капітал банків та відновлення рівня їх кредитоспроможності, а також з метою збільшення ліквідаційної маси для розрахунків з кредиторами банків, що ліквідуються, підготовлено законодавчі пропозиції щодо створення в Україні санаційного банку, основною метою діяльності якого є захист інтересів вкладників та інших кредиторів банків шляхом очищення балансів діючих банків від проблемних активів, а також оптимізації витрат на здійснення ліквідаційних процедур у банках.
Народний депутат запропонував визначити правовий статус, функції та повноваження санаційного банку. Зокрема, встановити, що санаційний банк є банком зі спеціальним статусом, який створюється за рішенням Правління Національного банк України. Формування статутного капіталу санаційного банку здійснюватиметься за рахунок доходів Національного банку України та цінних паперів емітентом, яких є Національний банк України.
Основною функцією санаційного банку пропонується визначити роботу з проблемними активами діючих банків, у тому числі тих, у яких призначено тимчасову адміністрацію, а також банків, які перебувають у стадії ліквідації.
Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Народні депутати підтримали рішення профільного комітету 258-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила Постанову "Про відзначення на державному рівні 360-річчя з часу битви під Берестечком".
Парламентарії розглянули поправки до проекту закону про внесення змін до Закону "Про угоди про розподіл продукції" щодо державних гарантій і прийняли його в цілому.
Проект закону про Державний прапор України доповів народний депутат Іван Заєць. Він запропонував встановити опис та порядок використання Державного Прапора України у зв'язку з необхідністю законодавчого регулювання суспільних відносин у сфері використання державних символів України.
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендував Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання.
Народні депутати під час обговорення, підтримуючи необхідність його прийняття, зазначали, що проект все ж потрібно доопрацьовувати.
За результатами голосування на доопрацювання був направлений законопроект про Державний Прапор України.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із повідомленнями, заявами, пропозиціями.
Головуючий закрив ранкове засідання.
20-24 червня народні депутати працюватимуть у виборчих округах, 29-30 червня - у комітетах і фракціях.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 5 липня.