У ВIВТОРОК, 15БЕРЕЗНЯ, СЬОМА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Але перед тим народний депутат Петро Симоненко звернув увагу на те, що деякі депутати-сумісники одержали заробітну плату як у Верховній Раді, так і на своїй новій посаді.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин звернувся до народних депутатів, які перейшли у виконавчі структури влади, визначитися, щоб вони не отримували заробітної плати в двох місцях, а апарату дав доручення перевірити ці факти.
Проект закону про внесення змін до Митного тарифу України у другому читанні доповідав Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк.
Він поінформував про те, що з цього законопроекту було вилучено ряд позицій щодо ставок ввізного мита на: холодильники, кабельну продукцію, телевізори. Було також враховано пропозиції щодо більших ставок ввізного мита на комплектуючі до телевізорів.
С.Буряк зауважив, що фактично та редакція закону, яка вноситься Комітетом для прийняття у Верховну Раду, є компромісом між всіма зацікавленими сторонами, зокрема, між бюджетом і українськими товаровиробниками і споживачами і, на думку членів Комітету, сприятиме вирішенню завдань, які ставилися авторами цього законопроекту.
Голова Комітету також зауважив, що уряд взяв на себе зобов'язання: протягом найближчих одного - двох місяців внести пропозиції щодо практично всіх ставок ввізного мита, і в тому числі перевести кодифікацію товарів на гармонізовану систему опису і кодування 2002 року.
С.Буряк поінформував, що на адресу Комітету надійшло 25 пропозицій народних депутатів, які внесені до порівняльної таблиці. Він висловив жаль, що велику частину пропозицій народних депутатів, які вони вносили до цього законопроекту, не внесено до порівняльної таблиці, тому що вони не стосувалися позицій Митного тарифу України, прийнятих у законопроекті за основу у першому читанні. Ці пропозиції є дуже важливими, і Комітет разом з урядом їх дуже уважно має розглянути при опрацюванні наступних законопроектів про внесення змін до Митного тарифу України.
Народні депутати розглянули ті поправки до законопроекту, на яких наполягали їх автори. У підсумку закон було прийнято у другому читанні і в цілому 346-ма голосами.
Наступним розглядався проект закону про вилучення та подальшу приватизацію майна Федерації професійних спілок України з метою повернення громадянам України втрачених з вини держави коштів.
Автор законопроекту народний депутат Леонід Черновецький мотивував свою законодавчу пропозицію тим, що держава має відновити справедливість до своїх громадян, повернувши їм втрачені ними кошти, а також тим, що майно Федерації профспілок зараз використовується не належним чином, а отже, не приносить користі тим, за чиї кошти воно було придбано, побудовано тощо.
Автора доповнив співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Олег Царьов. Запропонована автором пропозиція про вилучення протягом року всього майна Федерації профспілок і подальшою його приватизацією, за його словами суперечить ст.43 Конституції України, згідно з якою примусове вилучення власності може відбуватися тільки у випадках суспільної необхідності і у випадку попереднього і повного відшкодування вартості.
О.Царьов поінформував, що незабаром Верховна Рада розглядатиме законопроект про визначення суб'єкта права власності, яка знаходиться на території України, майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР. За його словами, цей законопроект більш продуманий. І після прийняття його у першому читанні можна буде включити деякі пропозиції народного депутата Л.Черновецького до цього законопроекту при доопрацюванні і, таким чином, врегулювати ці питання.
З неприйняттям цього законопроекту погодилася і Голова спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк. Вона запропонувала провести інвентаризацію і визначити долю об'єктів, які належать ФПУ. І тоді на основі Господарського кодексу визначити те майно, яке належить профспілці, фондам і державі, і управляти ними у відповідності до Господарського кодексу. В.Семенюк також погодилася з тим, що прийняття такого закону - це порушення Конституції і законів України.
У ході обговорення питання виявилося, що воно не байдуже багатьом народним депутатам. Висловлювалися різні точки зору на його розв‘язання, вносилися пропозиції.
Колишній голова ФПУ Олександр Стоян, відкидаючи звинувачення колег у розбазарюванні, нераціональному використанні майна профспілок, порушеннях, зазначив, що він готовий на будь-якому рівні свідчити, що майно збережено для людей.
У підсумку законопроект було відхилено. "За" його прийняття проголосувало всього 115 народних депутатів.
У повторному першому читанні було розглянуто законопроект про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо самовільного зайняття земельної ділянки). Це питання розглядалося не менш зацікавлено від попереднього.
Як зазначив доповідач народний депутат Сергій Терещук, необхідність прийняття цього закону викликана численними порушеннями земельного законодавства, третина з яких припадає саме на самовільне зайняття земельних ділянок. За останні три роки кількість самовільних захватів земельних ділянок зросла в три з половиною рази. Близько мільйона гектарів самовільно зайняті. Навівши ці факти, доповідач зазначив, що у цій ситуації необхідно приймати радикальні заходи.
Він нагадав, що раніше в Кримінальному кодексі була стаття, яка передбачала кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок. Зараз такої статті немає. Сьогодні за результатами здійснення державного контролю тільки за минулий рік виявлено 70 тисяч порушень, накладено штрафи, сплачено 20 млн. грн. Але це сплачено лише у 50-ти відсотках випадків.
За словами доповідача, на значних територіях допускається порушення сільськогосподарськими підприємствами. Землі резерву, землі запасу без всякого оформлення використовуються сільськогосподарськими підприємствами. В бюджет не поступають кошти. Крім того, закон про державний контроль про використання та охорону земель не приведено у відповідність до статті 53 кодексу України про адміністративні порушення. Це не дозволяє в кожному випадку самовільного зайняття земельної ділянки на місті складати протоколи про порушення. Видається в таких випадках лише письмовий припис встановлення місячного терміну на усунення порушень. Крім того, самовільне зайняття земельних ділянок провокує порушення інших законів. Це самозабудова, це самовільне користування надрами, це самовільне захоплення водних об'єктів.
Доповідач вимагав покласти цьому край, застосувати більш жорсткі заходи покарання.
Співдоповідач заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Марія Маркуш повідомила, що це вже п‘ятий законопроект, яким пропонується встановити кримінальну відповідальність за самовільне заняття земельної ділянки.
Всі попередні законопроекти були відхиленими. Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді відхилити і цей законопроект у зв'язку з тим, що виникне правова колізія: пропозиція ввести кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки суперечить законодавству, оскільки вже є адміністративна відповідальність за таке правопорушення.
Комітет запропонував підійти до розв'язання цієї проблеми з позиції захисту права власності на землю. Співдоповідач обґрунтувала позицію тим, що є землі запасу, а також розпайовані землі КСП, де люди формально подіставали майнові сертифікати, але в силу дорожнечі процедури, а також різних процедурних питань, вони не можуть оформити своє право власності на землю і таким чином потенційно будуть заложниками закону і формально стануть злочинцями. По суті під дію закону, в разі його прийняття, можуть потрапити близько 7 мільйонів громадян України.
Це роз'яснення профільного Комітету позначилося на обговоренні та прийнятті рішення. У підсумку законопроект, який набрав всього 128 голосів, було відхилено.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули і ухвалили Постанову про скасування рішення Верховної Ради від 4 листопада 2004 року про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про повернення знецінених заощаджень громадян України.
На цьому вечірнє засідання завершилося.