Publish

У СЕРЕДУ, 1 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 31 травня поточного року.

Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями. Під час одного з виступів народний депутат Сергій Сас заявив, що фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає заслухати з трибуни Генерального прокурора В.Пшонку щодо кримінальних справ проти колишнього Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко, а не представника Генеральної прокуратури. У випадку невиконання вимог закону фракція змушена буде покинути засідання.

З інформацією Генеральної прокуратури України щодо кримінальних справ проти колишнього Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко виступив перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін.

З початком його виступу фракція "БЮТ-Батьківщина"залишила сесійний зал.

Р.Кузьмін повідомив, що в різні часи відносно екс-Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко було порушено 12 кримінальних справ. Всі ці справи про посадові злочини - зловживання владою, перевищення влади, ухилення від сплати податків, дача хабарів чиновникам, тяжкі та особливо тяжкі злочини, - 8 справ були закриті особисто Генеральним прокурором С.Піскуном, 4 справи зараз знаходяться в провадженні органів прокуратури України. Ще одна кримінальна справа відносно організації та дачі хабарів чиновникам Міністерства оборони Росії порушувалась та розслідувалась в Російській Федерації, в Головному управлінні військових прокуратур Генпрокуратури Росії. Ця справа була закрита в 2005 році за нереабілітуючими підставами, - у зв'язку з тим, що сплинув термін притягнення до відповідальності за організацію і дачу хабарів військовим.

Р.Кузьмін поінформував про ті справи, які розслідувалися останнім часом, - це справа про нецільове використання коштів, отриманих Україною за Кіотським протоколом, справа про придбання автомобілів швидкої медичної допомоги і справа про так звані газові контракти. Розслідування перших двох справ були закінчені ще у квітні місяці. Ю.Тимошенко разом зі своїми захисниками знайомиться з матеріалами справи. Остання справа - по газових контрактах - закінчена 24 травня. Зараз Ю.Тимошенко разом зі своїм захисником також знайомляться з матеріалами цієї справи. Після ознайомлення обвинуваченої та її захисника ці справи будуть направлені до суду для розгляду.

Р.Кузьмін зазначив, що прокуратура працює в дуже напруженому режимі по цих справах. "Єдине завдання, яке має слідство, це зібрати докази, як докази обвинувачення, так і докази невинуватості. Зібрати докази, проаналізувати їх і представити їх українському суду для прийняття остаточного рішення. Ми зібрали достатньо доказів, які свідчать про можливість звинуватити екс-Прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко у посадових злочинах", - повідомив він.

Перший заступник Генерального прокурора наголосив: "надмірна політизація та звинувачення слідства у тому, що хтось із слідчих або керівництво Генеральної прокуратури виконує тут якесь політичне замовлення - це якась маячня. І звинуватити слідчого у тому, що він політично заангажований, виконує якийсь злочинний наказ по збору доказів, це - не державна позиція". "У слідчого немає іншої роботи, крім як розслідувати, збирати докази і представляти їх суду", - наголосив він.

За словами Р.Кузьміна, слідчий підрозділ Генпрокуратури виконує законно, професійно і ефективно свої обов'язки. "Слідчі, які розслідують ці справи, під шаленим тиском виконують свою роботу, яка чомусь не сприймається певною частиною українського політикуму", - зазначив він.

Р.Кузьмін також повідомив, що за 4 місяці цього року, що триває слідство, слідчий підрозділ отримав 115 депутатських запитів відносно притягнення до відповідальності Ю.Тимошенко. У цьому зв'язку він нагадав, що за 5 місяців цього року було тільки 100 робочих днів. "100 робочих днів і 115 запитів. Я порахував за старим принципом: майже 900 людино-годин потрібно було б витратити на вивчення і надання відповідей на ці депутатські запити", - наголосив перший заступник Генерального прокурора.

Р.Кузьмін відповів на запитання народних депутатів, які, зокрема, стосувалися дотримання вимог чинного законодавства з боку Генеральної прокуратури під час розслідування і чи не чинився тиск на Генеральну прокуратуру з боку окремих політичних сил.

Р.Кузьмін, відповідаючи на запитання стосовно дотримання вимог чинного законодавства, зазначив, що Кримінальний кодекс передбачає кримінальну відповідальність за незаконне втручання в діяльність слідчого. Це можуть бути і умови, і підкуп, і погрози, і інші засоби, до яких вдаються особи, які хочуть перешкодити слідчому виконувати його службові обов'язки. "Безкінечні запити про притягнення до кримінальної, дисциплінарної та інших видів відповідальності слідчого, наглядаючого прокурора, першого заступника Генерального прокурора України, Генерального прокурора, працівників прокуратури не сприяють ефективному виконанню слідчим своїх функції. І те, що відбувається з цими кримінальними справами, виходить далеко за рамки не тільки здорового глузду, а й за рамки пристойності і коректності", - сказав він.

Р.Кузьмін повідомив, що з 20 квітня Ю.Тимошенко не була у слідчого і не знайомиться з кримінальними справами. Він нагадав, що справа не може бути направлена до суду, доки обвинувачений і його захисник не поставлять свої підписи в відповідному протоколі. "Як слідчий може направити справу до суду, якщо захист не підписує протоколи і навіть не з'являться на ознайомлення?" - запитав він.

Перший заступник Генерального прокурора також зазначив: "Якщо завдання слідчого зібрати докази і представити її до суду, то давайте у суді будемо з'ясовувати стосунки. Є спор, в якому прокуратура та сторона звинуваченого вважає доведеними конкретні факти і сторона захисту вважає їх недоведеними. І цей спор по закону повинен вирішити суд".

Р.Кузьмін закликав не заважати слідчому працювати, не політизувати ці кримінальні справи і дати спокійно суду розглянути ці справи.

Перший заступник Генерального прокурора, відповідаючи на запитання народного депутата О.Стояна стосовно заяв екс-Прем'єр-міністра Ю.Тимошенко щодо того, що використовувала вона чи не використовувала кошти, отримані за Кіотським протоколом, на виплату пенсій, сказав: "Кошти Кіотського протоколу не були використані Прем'єр-міністром виключно на оплату пенсії. Це не так. На той час, коли кошти Кіотського протоколу були використані, грошей в бюджеті на виплату пенсій було достатньо. І слідство цей факт довело: уряд мав можливість виплатити пенсії, ніяк не торкаючись кіотських грошей. Я нагадаю, що за законом кіотські гроші можуть бути використані тільки виключно на екологічні цілі і все. Якщо навіть вони і були використані на інші цілі, в тому числі на якісь соціальні, це також було незаконно і за це закон передбачає кримінальну відповідальність. Але це неправда, що кошти Кіотського протоколу на пенсії не використовувались. І Юлія Володимирівна Тимошенко в декількох своїх інтерв'ю про це прямо говорила", - сказав він.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу.

Народний депутат Роман Забзалюк зачитав заяву фракції "БЮТ-Батьківщина". Під час виступу народні депутати з фракції оточили трибуну для виступів.

Р.Забзалюк, зокрема, заявив: "Фракція "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина" на цьому пленарному тижні вимагала звіту Генерального прокурора В.Пшонки перед народними депутатами, українською спільнотою про причини та суть відкриття так званих кримінальних справ проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, інших представників опозиційних сил, які сьогодні незаконно перебувають у в'язниці. Ми очікували почути від Генерального прокурора чіткі і зрозумілі відповіді, на яких підставах Генпрокуратура намагається арештувати Юлію Тимошенко, а окремі представники опозиції безпідставно перебувають за гратами? Генпрокурор не прийшов. Не залишається жодних сумнівів: відкриті кримінальні справи проти представників опозиції - це політичне замовлення Банкової і показова розправа режиму над представниками опозиції".

Фракція "БЮТ-Батьківщина" звинуватила парламентську більшість у тому, що вона "створює сприятливі умови для політичних репресій та боротьби з опозицією у країні. Режим панічно боїться Юлії Тимошенко, бо вона на сьогодні головна загроза та перешкода для встановлення безконтрольної тотальної диктатури в Україні та безперешкодного розкрадання національних багатств. Саме тому на знищення Юлії Тимошенко та її соратників кинуті всі правоохоронні органи країни".

Фракція вимагала негайно припинити репресії проти лідерів опозиції країни, у першу чергу, проти Юлії Тимошенко, скасувати Закон "Про судоустрій і статус суддів" та Закон "Про обмеження терміну для ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи", а також негайно розглянути у парламенті ініційований опозицією законопроект про суд присяжних.

Народні депутати розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах доповіла Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. Доповідачка нагадала, що Україна підписала Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах в 2001 році.

В.Лутковська зазначила, що поданий Президентом України проект закону про ратифікацію цього Протоколу є дуже важливим в діалозі стосовно безвізового режиму з Європейським Союзом, оскільки Європейський Союз вважає, що співробітництво в кримінальних справах буде значно ефективним у випадку, якщо Другий додатковий протокол буде ратифіковано.

Заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Степан Курпіль доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийнятий законопроект в цілому. Члени Комітету, ухвалюючи таке рішення, виходили з того, що ратифікація зазначеного протоколу дасть можливість Україні разом з іншими державами запровадити нові форми співробітництва компетентних органів договірних сторін при розслідуванні злочинів та судовому розгляді кримінальних справ у порядку надання взаємної правової допомоги. "Прийнявши цей законопроект, ми не лише наблизимо наше законодавство до європейських норм і стандартів, але й зробимо черговий необхідний крок для забезпечення нашим громадянам можливості безвізового пересування країнами Європи", - зазначив С.Курпіль.

Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету 309-ма голосами.

Верховна Рада ратифікувала Консульську конвенцію між Україною та Сирійською Арабською Республікою і Угоду між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль про взаємне сприяння та захист інвестицій.

Парламентарії, обговоривши, включили до порядку денного сесії проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відкриття доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і про індустріальні парки та проект постанови про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк закрив ранкове засідання.

Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у четвер, 2 червня.

Повернутись до публікацій

Версія для друку