У СЕРЕДУ, 18 ТРАВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 18 травня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Парламентарії розглянули питання про включення до порядку денного восьмої сесії низки проектів законів і постанов.
Проект постанови про збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати в 2011 році доповів народний депутат В'ячеслав Кириленко. В.Кириленко висловив сумнів у тому, що більшість включить це питання до порядку денного. Однак, за його словами, неможливо приховувати у будь-який спосіб, що купівельна спроможність громадян падає, реальна заробітна плата зменшується, ціни зростають і соціальні стандарти в зв'язку з цим не виконують своїх функцій.
Доповідач навів деякі статистичні дані, згідно з якими у березні поточного року реальний прожитковим мінімум становив 1081 гривню за підрахунками Міністерства соціальної політики. Разом з тим, прожитковий мінімум на березень-місяць цього року встановлений Законом про державний бюджет на рівні 894 гривні, тобто "187 гривень лише номінально кожна людина по цьому показнику недоотримує 115 гривень кожен пенсіонер по цьому соціальному стандарту недоотримує".
У зв'язку з тим, що тільки уряд може вносити зміни до показників мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму як базового соціального стандарту, він, В.Кириленко, вносить проект постанови, яким пропонує зобов'язати уряд невідкладно переглянути у бік збільшення розмір прожиткового мінімуму з урахуванням даних моніторингу прожиткового мінімуму за січень-березень цього року, здійсненого у відповідності зі статтею 5 Закону "Про прожитковий мінімум".
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов повідомив, що Комітет планує розглянути цей проект постанови. В.Баранов зазначив, що за експертним висновком Міністерства фінансів реалізація положень проекту постанови призведе до додаткових витрат з державного бюджету, тому його прийняття є недоцільним. Реалізація постанови у разі її прийняття у подальшому потребуватиме додаткових витрат державного і місцевого бюджетів.
За словами голови Комітету, автор, всупереч вимогам Бюджетного кодексу і Регламенту Верховної Ради України, не надав пропозицій щодо скорочення витрат бюджету, а також джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості. В.Баранов звернув увагу на те, що пунктом 3 "Прикінцевих положень" закону про державний бюджет на цей рік Кабінету Міністрів доручено на основі моніторингу виконання державного бюджету за підсумками першого кварталу цього року внести пропозицію щодо розв'язання цієї вкрай важливої проблеми.
Включення проекту постанови до порядку денного сесії підтримали народні депутати з фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона". Проти включення висловилися представники парламентської більшості.
За результатами голосування ("за"- 160 голосів) проект постанови не був включений до порядку денного.
Включити проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (щодо забезпечення міського бюджету міста Києва коштами на виплату стимулюючої муніципальної надбавки для працівників бюджетних установ міського підпорядкування шляхом врегулювання рівня зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб) до порядку денного сесії запропонував автор законопроекту, народний депутат Юрій Одарченко. Він обґрунтував необхідність його розгляду і прийняття тим, що місто Київ опинилося в унікальній ситуації завдяки прийнятим законам. Із бюджету міста Києва вилучається 8 мільярдів гривень за рахунок 50 відсотків прибуткового податку, який йде в державний бюджет.
За словами народного депутата, у жодному обласному центрі, в жодному місті прибутковий податок не вилучається. Це вилучення на рівні 8 мільярдів гривень не дає можливість підтримувати виплату тих муніципальних надбавок, які виплачувалися в Києві з 2007 року. Тоді бюджетникам виплачувалось близько 20 відсотків надбавки до зарплати. З 2011 року це питання залишається відкритим, бо відсутня державна політика щодо встановлення стимулюючих виплат для працівників бюджетної сфери.
Ю.Одарченко запропонував змінити Бюджетний кодекс і залишити в розпорядженні міста Києва 56 відсотків прибуткового податку, одночасно зменшивши фінансування Державного управління справами.
Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект: "При оцінці впливу на показники бюджету ми взяли до уваги те, що у законопроекті не враховані кошти, які мають передаватися до державного бюджету з бюджету міста Києва". До того ж, за його словами, чинним законодавством не передбачено встановлення працівникам бюджетної установи стимулюючої муніципальної надбавки за рахунок державного бюджету. Загалом, законопроект призводить до розбалансування показників державного бюджету та бюджету міста Києва, що не відповідає вимогам статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу".
В.Баранов зазначив: сьогодні важко поставити під сумнів нагальну необхідність встановлення належної оплати праці в освіті і охороні здоров'я, інших бюджетних галузях. Однак розв'язувати таку проблему на державному рівні лише для окремого регіону або окремого міста дещо некоректно.
Під час обговорення деякі з народних депутатів висловилися за необхідність навести лад у столиці. У виступах зазначалося, що проект щодо забезпечення міського бюджету міста Києва коштами на виплату стимулюючої муніципальної надбавки для працівників бюджетних установ міського підпорядкування шляхом врегулювання рівня зарахування до доходів бюджету міста Києва податку на доходи фізичних осіб вноситься вже вдруге на розгляд парламенту. Проектом пропонується додатково виділити 690 мільйонів гривень для забезпечення виплат 20 відсоткової надбавки працівникам бюджетних установ. На думку виступаючих, автори знайшли джерела фінансування виділення такої надбавки.
Опоненти наголошували на тому, що необхідно приймати серйозні, виважені рішення, адже у пояснювальній записці до проекту наведені дані лише щодо обсягів потреби в додаткових коштах у розрізі окремих галузей без належних розрахунків.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів ("за" - 129 голосів ) для включення до порядку денного сесії.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо узгодження строку перевірки громадян у зв'язку з допуском їх до державної таємниці) доповів народний депутат О.Скибінецький. Доповідач обгрунтував розгляд законопроекту і його прийняття необхідністю ліквідувати деякі розбіжності у чинному законодавстві стосовно термінів перевірки осіб, які допускаються до державної таємниці. За його словами, ці розбіжності в законодавстві ставлять Службу безпеки в незручне становище стосовно правового поля. Зокрема, в Законі "Про державну таємницю" затверджено термін перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці становить 2 місяці, а в Законі "Про оперативно-розшукову діяльність" - 1 місяць.
Законопроект 311 голосами був включений до порядку денного сесії.
Жоден з інших законопроектів не був включений до порядку денного восьмої сесії.
Народні депутати розглянули кілька законопроектів у першому читанні.
Верховна Рада відхилила проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу); про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію; про внесення змін до Закону "Про міліцію" (щодо забезпечення моніторингу дотримання прав людини); про внесення змін до Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо соціального захисту студентів та викладачів духовних навчальних закладів).
На прохання автора знятий з розгляду був законопроект про внесення змін до статті 138 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за незаконну лікувальну діяльність).
Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (щодо секретних винаходів).
Законопроект доповів народний депутат Степан Давимука. Він запропонував усунути деякі неузгодженості Закону "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" із Законом "Про державну таємницю". Зокрема, згідно із Законом "Про охорону прав про винаходи і корисні моделі" державний експерт, який приймає рішення про віднесення винаходу чи корисної моделі до державної таємниці, визначає коло осіб, які можуть мати доступ до цього винаходу. А за Законом "Про державну таємницю" державний експерт визначає орган державної влади, якому надається право приймати рішення щодо кола осіб, які можуть мати доступ до секретного винаходу.
Народний депутат у цьому зв'язку запропонував завдання державного експерта у Законі "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" сформулювати так, як у Законі "Про державну таємницю".
Законопроектом запропоновано внести й інші зміни, зокрема, щодо процедур публікації секретних винаходів.
Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Максим Луцький доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу. За його словами, запропоновані зміни суттєво покращать Закон "Про охорону прав про винаходи і корисні моделі", що зробить досконалішою охорону прав на винаходи і корисні моделі.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 240-ма голосами.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк закрив ранкове засідання.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у четвер, 19 травня.