У П'ЯТНИЦЮ, 20 ТРАВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 19 травня.
Головуючий повідомив про те, що представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо підвищення соціальних стандартів. У зв'язку з тим, що Міністр соціальної політики С.Тігіпко перебуває на лікарняному, відповідати на запитання народних депутатів Кабінет Міністрів доручив першому заступникові міністра Василю Надразі.
В.Надрага повідомив, що до Міністерства соціальної політики від депутатських фракцій надійшло 27 запитань. Перше з них, від фракції Партії регіонів, стосувалося того, що зробив уряд протягом 2010 року та зробить у 2011 році для відновлення дії прожиткового мінімуму, замороженого у 2009р.
Перший заступник міністра повідомив, що у 2010р. урядом було забезпечено поетапне підвищення прожиткового мінімуму і затверджено у розмірах, передбачених чинним законодавством. Зокрема, у грудні 2010р. прожитковий мінімум, порівняно з груднем 2009р. збільшився на 24,8%. На 2011р. прожитковий мінімум затверджено з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін у наступних розмірах на одну особу: з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні. Прожитковий мінімум, за словами урядовця, збільшується для всіх категорій населення. Уряд також планує збільшити розмір прожиткового мінімуму на 2012 рік не менше ніж на прогноз індексу споживчих цін.
Фракція "БЮТ-Батьківщина" у своєму запитанні зауважила, що чинна система соціальних стандартів не є цілісною і поки-що не зорієнтована на конституційні норми, не забезпечує врахування міжнародних норм, а впровадження нових соціальних стандартів відбувається дуже повільно і несистемно. Фракція запитала: які методичні та практичні кроки здійснює уряд на шляху переходу від забезпечення соціального мінімуму до встановлення соціальних стандартів як гарантії рівня життя певної якості, які держава зобов'язується забезпечити своїм громадянам?
В.Надрага відповів так: "Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами основних соціальних гарантій, визначені Законом "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який був прийнятий ще у жовтні 2000р. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на основі якого визначається розмір основних державних соціальних гарантій, до яких відносяться мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, державна соціальна допомога, інші соціальні виплати. Законами про Державний бюджет на 2010-11рр. було збільшено розмір соціальних стандартів порівняно з 2009р. Зокрема, прожитковий мінімум у ці роки був збільшений на 43,2%, мінімальна заробітна плата на 49,7%, мінімальна пенсія за віком 49,7%. Значно зросли допомоги при народженні дитини.
Урядовець відзначив, що найбільшу кількість державних соціальних стандартів затверджено та введено у сферу соціального обслуговування та забезпечення навчальними закладами. Значна робота проведена у сфері соціальної роботи з дітьми, сім'ями.
В.Надрага повідомив, що роботу з удосконалення соціальних стандартів буде продовжено.
У письмовому запитанні депутатської групи "Реформи заради майбутнього" йшлося про те, що проблема виконання державою своїх соціальних зобов'язань сьогодні гостро стоїть перед суспільством, особливо зважаючи на необхідність упорядкування системи соціальних пільг і гарантій. Фракція запитала: чи має уряд сьогодні концепцію реформування соціальної політики?
Перший заступник міністра нагадав, що законодавство України передбачає надання різних видів пільг багатьом категоріям громадян. Право на такі пільги має близько третини населення України. При цьому пільги надаються без урахування доходів пільговиків. Громадяни, отримавши пільговий статус, користуються державною гарантією незалежно від особистого доходу та матеріального стану. Таким чином, людина отримує заробітну плату у десятки тисяч гривень і при цьому має безкоштовний проїзд у транспорті, пільги з оплати житлово-комунальних послуг тощо. І тому система надання пільг, безумовно, потребує реформування.
"Діюча влада основні напрямки реформування системи соціальної підтримки визначила у Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки. Проведення таких реформ - одне з першочергових завдань у соціальній сфері держави і діяльності нинішнього уряду. Передбачається виконання низки заходів для підвищення ефективного соціального захисту населення. Зокрема, посилення адресності надання всіх видів соціальної підтримки, у тому числі пільг, а також запровадження економічного і соціального обґрунтування нормативів споживання послуг, надання пільг і субсидій. Для цього необхідно внести відповідні зміни до законодавства. Ці зміни сьогодні опрацьовуються Міністерством і частково вже передані до Верховної Ради", - відповів урядовець.
Перший заступник міністра також відповів на усні запитання парламентаріїв. Народний депутат О.Стоян звернув увагу на те, що з 2000 року не переглядався споживчий кошик, на якому базується і прожитковий мінімум та інші соціальні параметри. Зараз, за його словами, обраховується новий споживчий кошик.
О.Стоян запитав: коли уряд подасть на розгляд Верховної Ради вартісну величину споживчого кошику і коли будуть внесені інші параметри прожиткового мінімуму?
В.Надрага погодився з тим, що новий споживчий кошик необхідний. У цьому зв'язку діючим урядом утворена відповідна експертна комісія з числа представників уряду, профспілок і роботодавців. Комісія опрацювала відповідні пропозиції і осучаснила позиції споживчого кошика. З 432 діючих позицій, з яких складається споживчий кошик, по 60-ти збільшені обсяги споживання, а також додано ще 20 позицій до відповідного набору. Підготовлена відповідна постанова, яка найближчим часом буде подана до парламенту.
Народні депутати також запитували у першого заступника міністра, яких заходів вживає уряд щодо посилення соціального захисту ветеранів, хто персонально в уряді відповідатиме за невиконання Указу Президента України "Про першочергові заходи по подоланню бідності", чому підвищення соціальних стандартів відстає від росту ціна на продовольчі товари, тарифи на житлово-комунальні послуги, перспективами соціального розвитку держави?
Відповідаючи на останнє запитання, В.Надрага зазначив, що уряд пропонуватиме парламенту і надалі збільшувати розмір прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних допомог, зокрема, на 2012 рік. Урядовець також повідомив, що уряд зараз має фінансові ресурси, які він направить в першу чергу на соціальну політику.
Після завершення Години уряду фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу. Керівник фракції "Наша Україна-Народна Самооборона" Микола Мартиненко заявив, що фракції вчергове вимагають від влади негайно звільнити з-під варти екс-міністра внутрішніх справ Ю.Луценка. "Найменше зволікання після місячного голодування може потягти за собою трагічні наслідки. Ю.Луценко вдався до крайнього заходу, щоб захистити свою людську гідність і добитися дотримання закону. Прокуратура зняла з себе відповідальність за здоров'я і життя опозиційного політика ", - заявив керівник фракції.
М.Мартиненко повідомив, що 87 народних депутатів з обох фракцій поставили свої підписи під такою вимогою до Генеральної прокуратури, зібрано близько 100 підписів, щоб взяти Ю.Луценка на поруки. В разі потреби народні депутати готові негайно внести за нього грошову заставу, всю суму яку інкримінують Ю.Луценку.
"Якщо Ю.Луценко не буде негайно випущений на волю, вся відповідальність за можливі трагічні наслідки його голодування повністю ляже на владу та її найвище керівництво. На знак протесту проти переслідування опозиційних політиків та наших вимог ми покидаємо сесійну залу", - заявив М.Мартиненко.
Представники фракцій залишили сесійний зал.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Народні депутати внесли уточнення до тексту прийнятого Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо спільної діяльності).
Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік представив Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Володимир Манжосов. Він зазначив, що Національна Рада подає звіт тільки за 2010 рік, з часу обрання її нинішнього складу, оскільки у минулі роки Національна рада фактично не діяла.
За словами доповідача, у 2010 році головним своїм завданням Національна рада ставила питання розблокування, впровадження цифрового телемовлення в Україні. Визначено і здійснено реальні масштабні заходи щодо впровадження наземного цифрового телемовлення відповідно до міжнародного плану "Женева-2006", який підписала Україна.
В.Манжосов відзначив, що саме цей склад Національної ради в 2010 році ініціював розробку і заходи щодо розбудови системи покриття території держави цифровим сигналом. Пропозиції Національної ради були схвалені Президентом України і вона разом з іншими органами виконавчої влади була зобов'язана розбудувати протягом 2010-2011 років національну мережу цифрового телемовлення в стандарті DVB-T, у складі чотирьох цифрових мультиплексів: MX-1, МХ-2, МХ-3 і МХ-5.
В.Манжосов також поінформував про інші напрями діяльності Національної ради, зокрема, про надання телерадіоорганізаціям ліцензій на право мовлення, контроль за дотриманням телерадіоорганізаціями ліцензійних умов та вимог вітчизняного законодавства тощо.
Голова Національної ради зупинився на проблемах, які виникають у роботі. Зокрема, на його думку, частина з них виникає і в законодавчій сфері. Національна рада, за його словами, не має права законодавчої ініціативи і позбавлена можливості брати безпосередньо участь у процесі розробки вітчизняного законодавства, чимало положень якого є вкрай застарілими.
В.Манжосов повідомив, що Звіт Національної ради за 2010 рік схвалений Президентом України та профільний парламентським комітетом.
Перший заступник Голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Бондаренко відзначила, що Звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення є системним. За її словами, у Звіті відображена інформація щодо реалізації плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, підсумків ліцензування телерадіомовлення за 2010 рік, здійснення регуляторних та наглядових повноважень стану справ з дотриманням вимог законодавства щодо участі іноземного капіталу, стану конкуренції та рівня монополізації телерадіоінформаційного ринку.
О.Бондаренко нагадала, що Верховна Рада з 2005 року не розглядала звітів Національної ради, усунувшись від парламентського контролю за діяльністю одного з регуляторних органів, що не сприяло ефективній роботі цього регулятора.
О.Бондаренко акцентувала на тих питаннях Звіту, які на засіданні Комітету викликали гострі дискусії і неоднозначні оцінки: впровадження цифрового мовлення, економічні і фінансові питання, які виникають у цьому зв'язку.
Перший заступник голови Комітету, говорячи про виконання Нацрадою регуляторних функцій, зазначила, що, незважаючи на те, що Президент України і уряд сьогодні оголосили курс на дерегуляцію, не зовсім зрозумілими виглядають дії Нацради, яка продовжує досить жорстко регулювати роботу операторів кабельного телебачення, вписуючи у додатки у ліцензії вичерпні списки адаптованих телепрограм. Вона повідомила, що до Комітету надходить чимало обґрунтованих скарг з цього приводу.
Залишаються не до кінця врегульованими, за її словами, питання прозорості перевірок телеорганізацій. Комітет свого часу наполегливо рекомендував Нацраді відмовитися від практики винесення попереджень мовникам за незначні, несуттєві порушення законодавства, неадекватного застосування санкцій та не вдаватися до змін умов ліцензій при їх переоформленні.
О.Бондаренко повідомила, що попри різні думки, оцінки народних депутатів, висловлені в процесі розгляду цього питання на засіданні Комітету, більшістю голосів члени Комітету ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді Звіт про роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік взяти до відома.
Верховна Рада прийняла Постанову "Про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2010 рік", взявши його до відома.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств доповіла: заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Світлана Свищева. Вона зазначила, що запропоновані зміни направлені на вирішення питань щодо: удосконалення підсудності деяких категорій справ та запровадження кримінальної відповідальності осіб за підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичної особи, за підроблення документів бланків та їх використання, підроблення печаток, штампів, за силове захоплення приміщень та виробничих потужностей підприємств, посилення адміністративної відповідальності державних реєстраторів, обмеження щодо залучення державними виконавцями до вчинення виконавчих дій суб'єктів охоронної діяльності недержавної форми власності.
Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
В.Олійник також зазначив, що основною метою законопроекту є недопущення використання схем і методів протиправного поглинання та захоплення підприємств, які створюють реальну загрозу національним і економічним інтересам нашої держави. Законопроект спрямований на врегулювання основних важливих аспектів протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств.
Народні депутати підтримали рекомендацію профільного комітету 246-ма голосами.
Парламентарії розглянули і 242-ма голосами направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з окремих питань соціального захисту військовослужбовців та деяких інших осіб, виплати одноразової грошової допомоги у разі їхньої загибелі (смерті), встановлення їм інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Проект закону про нормативно-правові акти і рішення Комітету щодо нього та альтернативного проекту доповів голова підкомітету Комітету з питань правової політики Юрій Мірошниченко. Він зазначив, що законопроект про нормативно-правові акти спрямований на врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з розробленням нормативно-правових актів, їх прийняттям, набуттям ними чинності, державною реєстрацією. Законопроект визначає систему, види, ієрархію нормативно-правових актів та встановлює єдині вимоги до проектувальної техніки для всіх суб'єктів нормотворення.
Ю.Мірошниченко звернув увагу на те, що сьогодні в Україні відсутній єдиний законодавчій акт, який встановлював би вимоги щодо розроблення та прийняття нормативно-правових актів. Це негативно відображається на стані нормотворення в державі. За його словами, для забезпечення створення ефективної системи законодавства назріла необхідність ухвалення закону, який встановлював би єдині загальнообов'язкові вимоги до розроблення та прийняття нормативно-правових актів, що в свою чергу сприяло б упорядкуванню та підвищення якості нормотворчої діяльності, стабілізації та систематизації законодавства.
Доповідач повідомив, що Комітет з питань правової політики вважає назрілою і актуальною проблему, яку пропонується врегулювати запропонованими законопроектами. Комітет рекомендує Верховній Раді за наслідками розгляду законопроектів у першому читанні прийняти за основу проекту закону за реєстраційним №7409. Комітет також вирішив доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням положень альтернативного проекту закону (реєстр. №7409-1), поданого народним депутатом К.Ляпіною, а також зауважень і пропозицій інших суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні.
За результатами голосування законопроект про нормативно-правові акти, автором якого є Ю.Мірошниченко, був прийнятий за основу 253-ма голосами.
Верховна Рада відхилила законопроекти про внесення зміни до статті 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо стажу роботи судді) і про внесення змін до Закону "Про прожитковий мінімум".
На доопрацювання був направлений проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту прав дітей, які виховуються у неповних сім'ях).
Народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект постанови про запровадження в Україні особливої церемонії - проведення 22 червня кожного року Хвилини пам'яті по загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Автор проекту, народний депутат О.Надоша, запропонував 22 червня кожного року о 10.00 хвилиною мовчання вшановувати пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні, зупиняючи на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів.
Проектом постанови також пропонувалося 22 червня кожного року приспускати державний прапор України із чорними стрічками на будинках та спорудах органів державної влади, державних підприємствах, установах і організаціях на території України, закордонних дипломатичних та інших установах України.
Верховна Рада прийняла постанову 250-ма голосами.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
23-27 травня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у вівторок, 30 травня.