У ВІВТОРОК, 17 ТРАВНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 11-13 травня 2011 року.
Головуючий повідомив про входження народного депутата Є.Сігала до складу депутатської фракції Партії регіонів.
З повідомленнями, заявами, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
Народні депутати включили до порядку денного восьмої сесії низку законопроектів і постанов.
Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосили перерву або надати можливість для виступу.
Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін зачитав заяву фракції стосовно звинувачень лідера партії "Батьківщина" Ю.Тимошенко, висунутих їй Генеральною прокуратурою.
А.Кожем'якін повідомив, що учора Печерський районний суд міста Києва підтвердив нібито законність порушення кримінальної справи проти Юлії Тимошенко. "Вчорашнє рішення Печерського районного суду стало фактично панахидою по верховенству права, по Конституції та законах України. Уся судова система України повністю перейшла в режим ручного управління, і будь-які рішення судів сьогодні приймаються виключно під потреби владної політичної сили.", - наголосив народний депутат.
А.Кожем'якін нагадав, що Ю.Тимошенко інкримінують, що вона нібито перевищила службові повноваження і тим самим завдала збитків державі. "Насправді, слідчі свідомо фальсифікують кримінальну справу проти екс-Прем'єр-міністра. Юлію Тимошенко обвинувачують у тому, що вона затверджувала директиви уряду, але при цьому слідчі вперто ігнорують висновок чинного заступника Генерального прокурора, в якому говориться, що Ю.Тимошенко діяла виключно в межах своїх повноважень. Це саме підтвердив у своєму листі, датованим 7 квітня 2011-го року, і міністр юстиції України пан Лавринович. Враховуючи очевидні факти, суд повинен був визнати незаконність відкриття кримінальної справи проти Тимошенко, однак було прийняте інше рішення", - зазначив А.Кожем'якін і повідомив, що фракція буде звертатися до Європейського суду з прав людини, який, за його словами, прийме справедливе обґрунтоване рішення щодо незаконності відкриття кримінальної справи проти Ю.Тимошенко.
Розглянувши поправки до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель, народні депутати прийняли проект у другому читанні та в цілому.
Проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю доповів заступник голови Державної служби експортного контролю Ігор Решетілов. Урядовець зазначив, що цей проект покликаний усунути існуючу конкуренцію між положеннями статті 333 Кримінального кодексу та статті 212 Кодексу України про адміністративні порушення, а також забезпечити часткову декриміналізацію правопорушень в галузі експортного контролю. Метою зазначеного проекту є розмежування відповідальності фізичних осіб за правопорушення в галузі державного експортного контролю між кримінальною та адміністративною.
За словами доповідача, прийняття закону дозволить підвищити ефективність заходів правозастосування в галузі державного експортного контролю та посилити відповідальність фізичних осіб за порушення вимог законодавства у цій галузі.
Заступник голови Державної служби експортного контролю також відзначив, що надмірність норм статті 333 Кримінального кодексу призводить до поширення кримінальної відповідальності навіть за незначні порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Це в свою чергу ускладнює процес здійснення заходів опротестування, унеможливлює визнання скоєними суб'єктами адміністративних правопорушень через їхні побоювання бути притягнутими до кримінальної відповідальності.
Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Лещенко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту направити законопроект на доопрацювання. Члени Комітету прийняли таке рішення з огляду на те, що він потребує доопрацювання.
За результатами голосування законопроект 256-ма голосами був направлений суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Проект закону про розвиток виробництва та споживання біологічних палив і рішення Комітету щодо нього доповів голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік. Він зазначив, що використання біологічних палив в Україні слід розглядати і як засіб диверсифікації джерел енергії і як засіб зниження залежності від імпортованих енергоносіїв, щорічна вартість яких становить понад 30 мільярдів доларів США, а також як стабілізаційний процес у фінансово-господарській діяльності агропромислового комплексу України. До основних переваг виробництва із застосуванням біопалив доповідач відніс створення нових робочих місць і джерел фінансових ресурсів у сільській місцевості, захист навколишнього середовища, надійність і доступність постачання, економію витрат тощо.
В цілому проект закону, за словами Г.Калетніка, забезпечує комплексне вирішення всіх питань, пов'язаних із розвитком виробництва та споживання біопалив з відновлювальних джерел енергії, а також дозволить міжнародним інвесторам працювати в одному законодавчому полі за єдиними правилами гри.
Г.Калетнік повідомив, що профільний Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Народні депутати підтримали рішення Комітету 278-ма голосами.
Парламентарії розглянули кілька законопроектів щодо вдосконалення чинного законодавства у фінансовій сфері. За результатами голосування проекти законів про довірче управління фінансовими активами і про внесення змін до Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" (щодо емісії облігацій міжнародними фінансовими організаціями) були відхилені.
Проект закону про впорядкування обігу нафтопродуктів доповів народний депутат Сергій Василенко. За його словами, одним із важливих завдань законопроекту є створення перешкод та руйнація злочинних схем з мінімізації та ухилення від сплати податків на ринку нафтопродуктів. Основним завданням проекту є встановлення основних засад державного регулювання, створення ефективної системи контролю за обігом нафтопродуктів, забезпечення високої якості, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом нафтопродуктів на території України.
Голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік повідомив, що члени Комітету відзначили актуальність питання щодо посилення контролю за обігом нафтопродуктів. Запропонована система контролю є за своєю суттю аналогічною діючій системі маркування алкогольних та тютюнових виробів акцизними марками.
Водночас, відповідно до чинного Податкового кодексу, всі питання, які стосуються адміністрування податків, в тому числі адміністрування акцизу як окремого податку, мають вирішуватися шляхом внесення змін до Податкового кодексу.
В.Хомутиннік зазначив, що Комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді розглянути пропозиції авторів законопроекту шляхом внесення поправок до законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу за реєстр. №8217, який готується до другого читання.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 246-ма голосами.
Народні депутати розглянули три законопроекти про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України, які фактично є новими редакціями чинного Митного кодексу. Про їх суть доповіли народні депутати Євген Царьков, Василь Чуднов і голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік.
В.Хомутиннік на початку виступу поінформував про розгляд цих двох законопроектів. Перший із них здебільшого відображає позицію контролюючих органів щодо митного регулювання і як наслідок, не передбачає суттєвого послаблення адміністративного тиску на бізнес. А другий, навпаки, є значною мірою орієнтованим на інтереси бізнесу, створює більше свободи для зовнішньоекономічної діяльності, але одночасно обмежує контрольні повноваження митних органів, і тому може виявитися недостатньо ефективним як інструмент забезпечення захисту і економічних інтересів держави.
В.Хомутиннік зазначив: враховуючи викладене, Комітет підготував новий об'єднаний проект Митного кодексу під реєстраційним номером 8130. Його головною перевагою є вирішення двох блоків взаємопов'язаних питань.
Перший блок питань - це спрощення митних процедур, прискорення митного оформлення товарів, зменшення впливу людського фактору на процес та результати митного оформлення, перенесення здійснення більшості контрольних процедур з прикордонних на внутрішні митниці.
Вирішення цих питань означатиме максимальне скорочення часу, відведеного для завершення митного оформлення, мінімізує безпосередній контакт між учасниками зовнішньоекономічної діяльності та посадовими особами митниці.
Другий блок питань - це надання митним органам достатніх повноважень для виконання покладених на них завдань, зокрема посилення ролі постаудиту як форми митного контролю, підвищення ефективності протидії митним правопорушенням. Необхідність вирішення цих питань зумовлена тим, що спрощення митних процедур у жодному разі не повинно призвести до втрат державного бюджету.
В.Хомутиннік, характеризуючи законопроект, підготовлений Комітетом, зазначив, що він відповідає Міжнародній конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, Конвенції про тимчасове ввезення, модернізованому Митному кодексу Європейського Союзу, який був прийнятий 2008 року. Проект узгоджений з Податковим кодексом, а також приведений у відповідність до законів "Про центральні органи виконавчої влади" та "Про доступ до публічної інформації".
Голова Комітету відзначив, що проектом пропонується визначити вичерпний перелік документів, які надаються митним органам для здійснення митного контролю, значно обмежити можливість проведення безпідставних переглядів товарів. У проекті приділено значну увагу розширенню сфери застосування електронного декларування та використання інформаційних технологій в митній справі. Передбачено надання декларанту права на представлення товарів для митного оформлення у будь-якому митному органі на декларування товарів до моменту їх прибуття в Україну або до митного органу призначення. Проектом також передбачається запровадити право на декларування товарів значної кількості найменувань за одним кодом, якому відповідає найбільша ставка мита, а також звільнити декларанта від відповідальності за ненавмисні помилки, допущені в митній декларації.
За словами доповідача, проектом передбачається запровадити дієву систему управління ризиками при здійсненні митного контролю, яка є основою митного контролю. Строки документальних перевірок, що проводяться митними органами, приведено у відповідність до перевірок, які прописані в Податковому кодексі, тобто строки синхронізовані.
Проектом також пропонується запровадити інститут уповноваженого оператора економічної діяльності та врегулювати його статус, отримання якого передбачає надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності максимальних спрощень при митному контролі та митному оформленні товарів.
У розділі "Митна вартість товарів та методи її визначення" пропонується встановити чіткий та вичерпний перелік основних документів, які повинні надаватись до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, та додаткових документів, які може запитувати митний орган в разі необхідності. Важливою складовою, за словами доповідача, у цьому блоці є нововведення, де визначаються випадки, коли суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на автоматичне застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди, тобто контрактної митної вартості.
Проектом також пропонується суттєво лібералізувати правило переміщення громадянами товарів через митний кордон України. Безпосередньо в проекті визначено перелік особистих речей, які не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від оподаткування. Вартісну межу безмитного ввезення товарів громадянами підвищено до 2 тисяч євро. Загальну ставку на обсяги товарів, що перевищують цю межу, зменшено з 20 до 10 відсотків (сьогодні ця межа - 200 євро). Для тих, хто мешкає неподалік від кордону, запропоновано збільшити в десять разів цей обсяг. Водночас, встановлюється, що термін, за який може ввозитись товар, має бути не менше ніж 10 днів, тобто раз в 10 днів.
Також в проекті зосереджено всі норми щодо порядку оподаткування митом, які розпорошені по кількох законодавчих актах та багатьох постановах Кабінету Міністрів. Це дозволить зробити Митний кодекс України частиною податкового законодавства, як це визначено і Податковим кодексом України. Врегульовано питання оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб та врегульовані інші питання стосовно як переміщення товарів через кордон юридичними особами, так і громадянами України.
В.Хомутиннік зазначив, що в цілому ця редакція була підтримана Комітетом і Кабінетом Міністрів. Голова Комітету повідомив, що Комітет рекомендує парламенту прийняти проект закону за основу.
Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект, зазначивши, що "це дійсно консолідована редакція, відпрацьована профільним Комітетом, яка дозволяє спростити численні процедури з реімпорту і реекспорту, створює додаткові перспективи для розвитку транзитного потенціалу України, спрощує багато митних процедур тощо.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 257-ма голосами.
Проект закону про громадські організації доповів народний депутат Володимир Мойсик. В.Мойсик нагадав, що у національному законодавстві загальні засади об'єднання громадян України закріплені у статті 36 Конституції України. Правові і організаційні основи реалізації права об'єднуватися регулюються Законом "Про об'єднання громадян", який морально застарів, є нечітким і непрогнозованим. Крім того, він гальмує розвиток громадських організацій. Саме тому нагальною, невідкладною вимогою часу є створення належної правової основи діяльності організацій громадянського суспільства в цілому та громадських організацій, зокрема.
Такою основою, за словами доповідача, має виступати базовий закон про громадські організації. Він має відповідати визнаним у Європі поняттям громадянського суспільства, демократичної правової держави.
В.Мойсик зазначив, що авторський колектив, який розробляв законопроект, представлений ним, не заперечуватиме, якщо народні депутати підтримають проект А.Шевченка.
Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Подгорний доповів рішення Комітету стосовно обох законопроектів. За його словами, цими проектами пропонується визначити правові, організаційні основи реалізації права осіб на свободу об'єднання у громадські організації. При цьому проект закону, який доповів В.Мойсик, передбачає встановити, що Закон "Про об'єднання громадян", положення якого також внормовують вказані питання, діє щодо громадських організацій лише в частині, що не суперечить цьому закону.
Структура проекту майже ідентична структурі чинного закону, що призводитиме до конкуренції законів та виникненню правових колізій, ускладнень у правозастосуванні.
Альтернативний проект закону, автором якого є народний депутат А.Шевченко та ін., пропонує чинний, базовий у цій сфері відносин, Закон "Про об'єднання громадян" визнати таким, що втратив чинність, а також внести зміни до деяких законодавчих актів. Законопроектом пропонується розв'язати основні проблеми в правовому регулюванні створення та діяльності громадських організацій, передбачивши здійснення їх реєстрації на основі Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з одночасним спрощенням і здешевленням реєстрації. Проект передбачає створення прозорого реєстру громадських організацій, надання додаткових гарантій участі та захисту прав не лише членів громадських організацій, а й суспільних груп, скасування територіальних обмежень, зняття обмеження щодо видів діяльності, запровадження загального дозвільного принципу у діяльності організацій, можливість створення громадськими організаціями територіальних підрозділів тощо.
Комітет звернув увагу на те, що положення обох законопроектів, якими пропонується змінити коло суб'єктів, що можуть бути засновниками громадських організацій, та передбачити таке право для юридичних осіб, не узгоджуються з частиною першою статті 36 Конституції України.
С.Подгорний повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти за основу альтернативний проект, а проект народного депутата В.Мойсика - відхилити.
За результатами голосування за основу 251-м голосом був прийнятий законопроект народного депутата А.Шевченка.
Головуючий закрив ранкове засідання.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Проект закону про внесення змін до статті 6 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення житлової та загальної нерухомості) доповів народний депутат Владислав Забарський. В.Забарський запропонував ліквідувати прогалини у чинному законодавстві щодо визначення понять житлової площі об'єкту житлової нерухомості та загальної площі об'єкту житлової нерухомості. Народний депутат у цьому зв'язку запропонував визначити, що житлова площа об'єкту житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат, загальна площа об'єкту житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас.
Проектом також пропонується визначити, що до житлової площі об'єкту житлової нерухомості не відносяться площа приміщень, призначених для гігієнічних або господарсько-побутових потреб громадян (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор, убудована шафа тощо).
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 300-ми голосами.
За результатами голосування на доопрацювання направлений проект закону про внесення зміни до статті 76 Кримінального кодексу України (щодо встановлення обов'язкових громадських робіт для осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням).
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо реалізації права на пенсію осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі).
Парламентарії розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях).
Народні депутати обговорили два законопроекти стосовно розвитку благодійної діяльності - про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності і про благодійництво та благодійні організації. Під час обговорення зазначалося, що обидва проекти мають свої позитивні риси. Промовці наголошували на тому, що благодійництво необхідно підтримувати незалежно від того, до якої політичної сили може належати людина, яка займається цим. Відзначалося також, що без благодійництва в країні не будувалися б школи, лікарні, бібліотеки тощо. Тому обидва законопроекти потрібно приймати.
За результатами голосування за основу був прийнятий проект закону про благодійництво та благодійні організації, а законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки благодійної діяльності - відхилений.
Парламентарії направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до статті 15 Закону "Про кінематографію" щодо порядку видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.
Проект постанови про Заяву Верховної Ради України "Про засудження висловлювань, які нівелюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом у Другій Світовій війні" доповіла народний депутат Ірина Геращенко. Вона нагадала про недавні висловлювання Прем'єр-міністра Російської Федерації В.Путіна під час прес-конференції в прямому ефірі, який заявив, що Радянський Союз і без України переміг би у Другій Світовій війні.
За словами І.Геращенко, заяви Прем'єр-міністра Російської Федерації нівелюють роль України та українського народу у визволенні світу від фашизму, применшують внесок українців у спільну Перемогу.
Народний депутат зазначила, що Верховна Рада повинна засудити такі висловлювання, а також закликати владу Російської Федерації будувати двосторонні відносини виключно на засадах глибокої взаємоповаги та рівноправного партнерства.
Під час обговорення проекту постанови народні депутати дали різні оцінки. Частина парламентаріїв підтримала його прийняття. Частина висловилась за виважений підхід у цьому політичному питанні.
Верховна Рада відхилила проект постанови.
За основу був прийнятий проект закону про внесення змін до статті 17-1 Закону "Про електроенергетику" (щодо вдосконалення системи тарифоутворення на електроенергію, яка виробляється з біогазу).
Народні депутати розглянули два законопроекти стосовно вдосконалення чинного законодавства у сфері господарської діяльності - про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо розширення мережі дозвільних центрів і про внесення змін до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо порядку видачі копії ліцензії.
За результатами голосування обидва законопроекти були прийняті за основу.
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення зміни до статті 3 Закону "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що створилася станом на 1 грудня 2006 року" (щодо механізму отримання субсидій).
Наприкінці вечірнього засідання розглянули і направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо застави).
Головуючий оголосив вечірнє засідання закритим.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у середу, 18 травня.