У ВІВТОРОК, 31 ТРАВНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 17-20 травня 2011 року.
Присягу народного депутата України перед Верховною Радою склали Сергій Пачесюк та Сергій Баранов-Мохорт, зареєстровані 30 травня 2011 року Центральною виборчою комісією у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Обидва парламентарії включені до виборчого списку Партії регіонів.
З повідомленнями, заявами, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні була оголошена перерва.
Керівник фракції "БЮТ-Батьківщина" Іван Кириленко після закінчення перерви нагадав, що він, виступаючи від фракції, заявив: "в країні розгорнуті масові політичні репресії проти лідерів опозиції і людей, які зайняли громадянську позицію при вирішенні тих чи інших державних питань. Фракція вимагає заслухати з цієї трибуни інформацію найвищої посадової особи Генеральної прокуратури, саме Генерального прокурора,щоб почути абсолютно чіткі та зрозумілі відповіді".
І.Кириленко пояснив: "коли ми запрошуємо перших осіб, і приходять не перші особи, завжди є можливість відіслати себе до того, що не я рішення приймаю, я не повністю володію ситуацією".
І.Кириленко звернувся до народних депутатів з проханням прийняти постанову про заслуховування інформації Генерального прокурора.
В.Литвин оголосив про входження народних депутатів С.Пачесюка та С.Баранова-Мохорта до складу фракції Партії регіонів.
Головуючий повідомив, що на засіданні Погоджувальної ради обговорювалася остання пропозиція фракції "БЮТ - "Батьківщина" щодо заслуховування інформації Генерального прокурора. Всі фракції погодилися прийняти постанову щодо заслуховування Верховною Радою завтра, 1 червня, після півгодинних виступів народних депутатів, інформації Генеральної прокуратури стосовно кримінальних справ проти колишнього Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко. "Щодо персоніфікації, які пропонується зафіксувати в проекті постанови, я з цього приводу зачитав відповідні положення Регламенту (статті 240), згідно з якими: якщо йти таким шляхом, який пропонується, спочатку треба запросити письмову інформацію від Генеральної прокуратури. Коли народні депутати отримують цю письмову інформацію і ознайомляться з нею, тоді Верховна Рада може прийняти рішення про включення до порядку денного цього питання і його розгляду, тобто розгляду інформації. Тому пропонувався більш спрощений підхід", - зазначив В.Литвин.
Головуючий звернувся до народних депутатів з проханням "пристати на такий компроміс і прийняти відповідне рішення".
Головуючий поставив на голосування пропозицію прийняти за основу проект постанови про інформацію Генеральної прокуратури щодо кримінальних справ проти колишнього Прем'єр-міністра України Ю.Тимошенко.
Народні депутати підтримали пропозицію 346-ма голосами.
Головуючий поставив на голосування пропозицію про прийняття пункту 2-го проекту, яким пропонувалося Генеральному прокуророві надати інформацію.
Пропозицію підтримали лише 122 народних депутати.
Верховна Рада з урахування результатів попереднього голосування прийняла в цілому проект постанови 251-м голосом.
І.Кириленко заявив, що фракція не погоджується з таким рішенням і на знак протесту залишає сесійну залу.
Народні депутати включили до порядку денного восьмої сесії низку законопроектів і постанов.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень доповів Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко. Доповідач зазначив, що мета законопроекту полягає у спрощенні порядку проведення обов'язкового технічного огляду транспортних засобів, ліквідації корупційних механізмів, що склалися у цій сфері, скасуванні неефективних та надмірних регуляторних процедур, упорядкуванні взаємовідносин між інспекторами Державтоінспекції та водіями на дорозі.
"Цілий ряд новацій, які наближають нашу ситуацію до діючої в Європі, запропонований Президентом України. Зокрема, пропонується скасувати технічний огляд тих легкових автомобілів, які є в приватній власності, водночас зберігши систему контролю за автомобільними пасажирськими перевезеннями. Це прогресивний законопроект, на який чекають наші виборці", - наголосив Ю.Мірошниченко.
Перший заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу. В.Олійник також повідомив, що члени Комітету, проаналізувавши законопроект, відзначили: запропоновані зміни є вкрай важливими та необхідними, а окремі його положення можуть бути доопрацьовані під час підготовки його до розгляду у другому читанні.
Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету 253-ма голосами.
Проект закону про внесення зміни до статті 151 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами доповів перший заступник голови Державного агентства земельних ресурсів Артем Кадомський. Доповідач повідомив, що цим проектом пропонується вдвічі скоротити процедуру відведення земельних ділянок для користування надрами в тих випадках, якщо особи, яким надаються земельні ділянки, вже мають спеціальні дозволи чи гірничі відводи. В таких випадках пропонується погодження місць розташування об'єктів не проводити.
Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко повідомив рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
За результатами голосування законопроект був прийнятий у першому читанні 245-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення прав власників земельних ділянок, що передаються в оренду для сільськогосподарських потреб) доповіла народний депутат Еліна Шишкіна. Вона повідомила, що законопроект розроблено з метою більш ефективного забезпечення прав власників земельних ділянок, які передаються в оренду для сільськогосподарських потреб. Проектом, зокрема, запропоновано доповнити статтю 125 Земельного кодексу частиною другою, якою чітко передбачити: забороняється приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі на місцевості, одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації.
Автор також запропонувала доповнити статтю 15 Закону "Про оренду землі" з метою приведення її у відповідність із запропонованою редакцією статті 20 Закону "Про оренду землі" новою підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди: недотримання 30-денного терміну подачі договору оренди землі на державну реєстрацію з моменту укладення сторонами.
Профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин, рішення якого доповів заступник голови Комітету Валерій Бевзенко, рекомендував парламенту прийняти законопроект за основу.
Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні 245-ма голосами.
У першому читанні також були прийняті законопроекти про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів) і про внесення змін до деяких законів України щодо подання невідкладної допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя і здоров'я стані.
За результатами голосування парламентарії відхилили проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної та адміністративної відповідальності за злочини та інші правопорушення у сфері службової діяльності і про внесення змін до деяких законів України (щодо вилучення деяких обставин, що виключають участь у справі захисника).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про державний кордон України" (щодо закріплення правового статусу та режиму прилеглої зони України) доповів народний депутат Леонід Кожара. Доповідач нагадав, що 3 червня 1999 року Верховна Рада ратифікувала Конвенцію ООН з морського права. Стаття 33 Конвенції 1982 року передбачає можливість створення прилеглої зони, в якій прибережні держави можуть здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушення митних, фіскальних, еміграційних та санітарних правил, а також для покарання за порушення зазначених правил. Крім того, стаття 303 Конвенції регулює правовий статус археологічних та історичних об'єктів, знайдених на дні моря в межах прилеглої зони. Прибережні держави здійснюють відповідну юрисдикцію, мають права та обов'язки щодо таких об'єктів.
За словами доповідача, контроль, що може здійснювати Україна у прилеглій зоні, потребує прийняття окремого законодавчого акту. Л.Кожара пояснив: прилегла зона не є суверенною територією, це така ділянка морського простору, де прибережна держава може здійснювати обмежений контроль для запобігання порушенням та для покарання за порушення певних правил: митних, фіскальних тощо, а також мати права та обов'язки щодо затонулих археологічних та історичних об'єктів.
Доповідач повідомив, що МЗС України здійснило аналіз питань правового регулювання прилеглої зони у 40 держав-учасниць Конвенції ООН з морського права. За його результатами було з'ясовано, що переважна більшість цих держав має відповідні положення в законодавстві. "Таким чином, внесення додаткової статті "Прилегла зона України" до Закону "Про державний кордон" створить необхідну правову базу для встановлення правового статусу та режиму прилеглої зони", - зазначив Л.Кожара.
Представники Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Скибінецький доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту повернути законопроект на доопрацювання. Члени Комітету ухвалили таке рішення з огляду на те, що він суперечить чинному законодавству і Конституції України у частині, якою пропонується питання захисту прилеглої морської зони покласти на Прикордонну службу, якій ці функції не властиві.
Під час обговорення народні депутати зазначили, що цей законопроект необхідно приймати. Аргументом на користь прийняття такого рішення стало те, що Україна має таке право (закріпити правовий статус та режим прилеглої зони), яке виникає з міжнародних документів, які держава зобов'язана реалізувати.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 232-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про Службу безпеки України" (щодо контролю Верховної Ради України над Службою безпеки) доповів голова підкомітету Комітету з питань національної безпеки і оборони Олександр Скибінецький. Він зазначив, що сьогодні виникла нагальна потреба внесення в українське законодавство таких коректив, які б наближали в питанні контролю над спецслужбами до європейських норм, тим більше, що цього вимагають і резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.
О.Скибінецький запропонував конкретизувати повноваження профільного парламентського комітету щодо здійснення контролю за дотриманням Службою безпеки законодавства у питаннях збору та аналізу відповідної інформації, обов'язковості розгляду посадовими особами його рекомендацій, а також встановити професійний ценз для керівників служби з метою запобігання практиці призначень за суб'єктивними критеріями та встановити чіткий порядок і правові підстави для звільнення голови служби та його заступників.
Народний депутат Юрій Самойленко під час обговорення зазначив, що після ухвалення Закону "Про засади зовнішньої та внутрішньої політики" розроблюється нова стратегія національної безпеки України, в якій будуть визначені внутрішні та зовнішні загрози. Виходячи з цього, будуть напрацьовуватися законодавчі питання, пов'язані з блоком силових структур. Тому, за його словами, потрібно зачекати з прийняттям цього закону і направити його на доопрацювання.
За результатами голосування ("за" - 51 голос) законопроект був відхилений.
Верховна Рада прийняла за основу проект закону про внесення змін до ст. 43 та ст. 48 "Гірничого Закону України" (щодо забезпечення соціальних прав сімей померлих пенсіонерів, які отримують пенсії у зв'язку із втратою годувальника).
Голова Верховної Ради Володимир Литвин повідомив, що Кабінет Міністрів звернувся до Верховної Ради з проханням повернути на доопрацювання проект закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи України, який вже включений до порядку денного восьмої сесії.
Парламентарії 250-ма голосами прийняли відповідну постанову.
Народні депутати відхилили проекти законів: про внесення змін до Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (щодо захисту інвалідів першої групи) і про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо визначення підсудності адміністративних справ).
На доопрацювання був направлений законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків звернення до суду).
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення змін до статті 19 Господарського процесуального кодексу України (щодо процесуального статусу судді).
Головуючий закрив ранкове засідання.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Парламентарії обговорили законопроект про внесення змін до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (щодо продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення у сільській місцевості). Проектом пропонувалося не поширювати вимоги щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок при здійсненні продажу населенню в сільській місцевості (де відсутні аптечні заклади) лікарських засобів та виробів медичного призначення через фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні та амбулаторії на підставі договорів, укладених із суб'єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію, за умови, що відпуск буде здійснюватися особою з медичною освітою.
За результатами головування законопроект був відхилений.
Верховна Рада відхилила законопроекти про внесення зміни до статті 36 Закону "Про автомобільний транспорт" щодо звільнення від сплати обов'язкових послуг автостанцій і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо узгодження їх норм з Конвенцією МОП №87 про свободу асоціації та захист права на організацію (щодо дотримання прав профспілок).
Народні депутати розглянули поправки до проекту постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2011 році і за результатами голосування його відхилили ("за" - 6 голосів).
Верховна Рада прийняла Постанови "Про утворення Тимчасової слідчої комісію з питань з питань Автономної Республіки Крим" і "Про заходи у Верховній Раді України з відзначення 20-ї річниці проголошення незалежності України".
Проект закону про Раду міністрів Автономної Республіки Крим доповіла перший заступник Міністра юстиції Інна Ємельянова. Доповідачка обумовила розробку законопроекту необхідністю законодавчого удосконалення організації та порядку діяльності Ради міністрів Автономної Республіки. За її словами, основним завданням проекту є забезпечення ефективного регулювання питань порядку формування Ради міністрів Автономної Республіки Крим, вимог до членів Ради міністрів Автономної Республіки Крим, компетенції цього органу тощо.
Заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Олександр Чорноморов доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
О.Чорноморов повідомив, що у ході обговорення члени Комітету вказали на відсутність спеціального закону України про Раду міністрів Автономної Республіки Крим і зазначили, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим вважається урядом Криму (стаття 136 Конституції України) і виконавчим органом Автономної Республіки Крим (стаття 2 Конституції Автономної Республіки Крим), що не дозволяє чітко визначити її місце у системі органів державної влади та місцевого самоврядування (уряд Криму не відноситься ні до органів державної влади, ні до органів місцевого самоврядування). Члени Комітету також відзначили, що прийняття Закону "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" дозволить законодавчим шляхом удосконалити організацію та порядок діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим, конкретизувати компетенцію цього органу у різних галузях, відтак створить належні можливості для реалізації повноважень Уряду Автономної Республіки Крим, а також позитивно вплине на розвиток Автономної Республіки Крим та розташованих на її території адміністративно-територіальних одиниць.
Законопроект був прийнятий за основу 257-ма голосами.
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проекти законів: про внесення зміни до статті 290 Цивільного кодексу України (щодо відомостей про донора) і про внесення зміни до статті 2 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо державного експортного контролю).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення зміни до статті 17 Закону "Про лікарські засоби" (щодо забезпечення проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів та наукових досліджень). Законопроект доповів народний депутат Віктор Корж. Він запропонував доповнити перелік підстав для ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, зокрема для проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів, в тому числі відпрацювання технології виробництва дослідних серій, розробки та апробації аналітичних методів контролю якості (субстанції, у тому числі пелети, премікси, а також продукція у формі "in bulk") та для наукових досліджень, внісши відповідні зміни до Закону "Про лікарські засоби".
За словами доповідача, прийняття законопроекту створить правове підґрунтя для ввезення незареєстрованих лікарських засобів на митну територію України для проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів.
Комітет з питань охорони здоров'я рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Під час обговорення народні депутати наголошували на необхідності прийняття закону. Водночас, деякі парламентарії висловили застереження щодо прийняття законопроекту одразу й в цілому.
За результатами голосування законопроект 244-ма голосами був прийнятий у першому читанні.
Голова Верховної Ради України В.Литвин оголосив вечірнє засідання закритим.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у середу, 1 червня.