У П'ЯТНИЦЮ, 25 БЕРЕЗНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Рішення про його проведення Верховна Рада ухвалила напередодні на прохання Кабінету Міністрів. Згідно з порядком денним 25 березня народні депутати розглядали проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів, а також проект Постанови про призначення членів Рахункової палати.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про перейменування депутатської групи "Воля народу" у депутатську фракцію Партії промисловців і підприємців України; про обрання керівником фракції "Наша Україна" народного депутата М.Мартиненка; про входження народного депутата С.Бондарчука до фракції НПУ; про входження народних депутатів С.Давимуки, С.Іванова, В.Ульянченко, Ю.Криворучка до фракції "Наша Україна".
Голова Верховної Ради також повідомив, що в роботі засідання беруть участь прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, члени уряду, керівники Київської та Севастопольської міських адміністрацій.
Голова Лічильної комісії Верховної Ради Валерій Мішура нагадав народним депутатам процедуру голосування по призначенню членів Рахункової палати, яке відбувалося у перерві засідання.
Дві фракції "Наша Україна" і УНП наполягли на оголошенні перерви. Від цих фракцій виступив народний депутат Володимир Бондаренко, який привернув увагу до ситуації, що склалася у Київському виборчому окрузі №60. Він поінформував про те, що Київрада, яку контролює партія "Єдність", як і в попередні роки, сформувала виборчу комісію з представників дрібних громадських організацій, не врахувавши подання реальних політичних сил, і, зокрема, парламентських партій. За словами В.Бондаренка, це є порушенням виборчого законодавства. Такі дії є неприпустимими і вкрай небезпечними напередодні місцевих та парламентських виборів 2006 року і потребують спеціального аналізу та висновків як у Верховній Раді України, так і в правоохоронних органах та ЦВК, зазначив народний депутат.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів доповідав міністр фінансів України Віктор Пинзеник.
Протягом півгодинного виступу міністр детально, підкріплюючи свої слова аргументами, порівняннями і прикладами, доповів про всі новації запропонованого законопроекту, зробивши наголос на соціальному спрямуванні.
В.Пинзеник зазначив, уряд почав розробку бюджету, підійшовши до нього, не як до простого балансу, а як до документу, що впливає на інтереси всього суспільства. Запропонованим проектом поставлено вирішення таких принципових цілей: усунення розбалансованості бюджету та досягнення його без дефіцитності; припинення нарощування боргів України; справедлива пенсія; крок до достойної заробітної плати; подолання бідності; боротьба з корупцією; державна власність для народу; нова політика підтримки бюджетних секторів; повернення до самобутніх духовних орієнтирів; рівність умов оподаткування.
Міністр фінансів далі нагадав про причину, яка спонукала уряд до розробки нового бюджету, - його розбалансованість. Затверджений бюджет на цей рік передбачає обсяг доходів 89,1 мільярда гривень, витрат - 97,7 або дефіцит бюджету 8,6 мільярда гривень. За словами міністра, у цьому бюджеті не було враховано у повному обсязі кошти необхідні для виплати пенсій на рівні 295 гривень, хоча відповідний закон, прийнятий недавно, передбачає мінімальну пенсію у 332 гривні. Кошти на це у діючому бюджеті, ресурси не передбачені.
На момент розробки нового бюджету його дефіцит сягав майже 33 мільярди гривень або 8 відсотків до валового внутрішнього продукту. Проект нового бюджету передбачає дефіцит 6,8 мільярда або цифра доходів бюджету 108,5 мільярдів, витрати Державного бюджету складуть 115,3млрд. грн.
Діючий бюджет передбачає приріст боргу України на 2,8 мільярда гривень, тому що обсяг позик 11,7 мільярда, обсяг погашення позик 8,9 або приріст 2,8 мільярда. Проект закону передбачає нульовий приріст боргу, тобто борг не буде рости. Обсяг запозичень - 8,9 мільярдів, сума погашення боргу - 8,9 мільярда.
Третя ціль бюджету - справедлива пенсія, за словами міністра, досягатиметься за рахунок ресурсів, закладених у проект бюджету. У діючому бюджеті не закладено майже два мільярда коштів на виплату пенсій у розмірі 295 гривень. Проект бюджету передбачає виплату мінімального розміру пенсій у 332 гривні.
Проект бюджету передбачає, що мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія в Україні будуть однаковими - 332 гривні. Передбачено ряд рішень, які дадуть можливість вивести з кризи Пенсійний фонд, водночас вирішуючи ряд питань, які виникли в бюджетній сфері. Проектом передбачається випереджаюче зростання мінімальної заробітної плати порівняно з пенсіями. Мінімальна заробітна плата додатково зросте за цей рік на 40 відсотків, а заробітна плата у бюджетній сфері на 57 відсотків.
Для подолання бідності уряд передбачає запровадити кілька соціальних програм, які стосуються допомоги дітям, народження дитини, одиноким матерям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, стипендій, грошове забезпечення військовослужбовців. При цьому уряд планує зробити серйозні кроки по їх вирішенню.
Зокрема, допомога при народженні дитини збільшується майже в 12 разів - до 8500 гривень.
Допомога одиноким матерям збільшується в 4,1 рази, допомога дітям-інвалідам від 6 до 18 років збільшується в 4,5 рази порівняно від рівня минулого року. Допомога дітям-сиротам збільшується у 5,2 рази. Дитина від 6 до 18 років буде отримувати 468 гривень.
Грошове забезпечення військовослужбовців зростає з 19 до 57 гривень, або в три рази.
Уряд також передбачає ряд заходів, спрямованих на усунення причин корупції. Деякі заходи вже відбиті в бюджеті, деякі готуються для подання у Верховну Раду. Мова йде про прийняття нового закону про державні закупівлі: виключно за відкритою процедурою, за єдиним критерієм - ціною, з правом пониження початкових цін. Проект закону найближчим часом буде передано на розгляд Верховної Ради. Важливим елементом цієї програми є заміна прямого бюджетного кредитування на політику здешевлення відсотків за банківськими кредитами, які йдуть на вирішення тих чи інших цілей. Це не тільки серйозний додатковий ресурс, який уряд направляє в бюджетні сектори, а й це елемент усунення корупції.
За словами В.Пинзеника, в Україні де-факто не було державної власності. Власність державна - привласнення приватне. Доходи державних компаній, прибутки, практично дорівнюють 0 або є незначними. З метою того, щоб державна власність стала надбанням всього народу, інструментом поповнення доходів бюджету і давала доход власності, уряд планує: затверджувати фінансові плани державних підприємств та підприємств з часткою державної власності 50 плюс 1 акція, 50 відсотків; відрахування до Держбюджету, 50 відсотків чистого прибутку державних та прирівнених підприємств; запровадити конкурсний відбір директорів державних та прирівнених підприємств тощо.
Восьма ціль проекту бюджету - нова політика бюджетних секторів. Уряд пропонує збільшити суму коштів, які виділяються аграрному сектору на здешевлення кредитування на 130 мільйонів гривень. Це дасть можливість українському селу залучити додатковий ресурс на різного роду програми на 1 мільярд 300 мільйонів гривень, тому що уряд тільки здешевлює відсотки за кредитами. В попередньому бюджеті було передбачено кошти на створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості в сумі 107 мільйонів гривень. Уряд цю суму зберігає, але пропонує її направити повністю на здешевлення кредитів.
Дев'ята мета - повернення до самобутніх духовних орієнтирів. В новому бюджеті, незважаючи на ряд складнощів, які є з фінансовою системою, ситуацією, започатковується ряд нових програм: медицина на селі. (уряд для відродження медицини на селі виділить 38 млн.).
Уряд також планує взятися за розв‘язання такої болючої для суспільства проблеми - безпритульні діти. Пропонується започаткувати нову програму "Безпритульні діти", на яку виділяється 70 млн. Також буде започаткована нова програма книговидання. Новим бюджетом фінансово будуть підтримані українські заповідники, а також такі культурні проекти як "Музейний арсенал" і "Десятинна церква", 70 млн. грн. за дорученням Президента на ці програми вже реалізуються.
В проект бюджету також включено нову програму "Підтримка літературно-художньої періодики", мова йде про літературні журнали, які не здатні самостійно сьогодні вижити і потребують фінансової підтримки. В цьому розділі серйозно посилено декілька інших програм, в першу чергу кіновиробництво у 2,2 рази.
Програма підтримки української мови збільшена на 50 відсотків, програма обдарованих дітей, програма яка дозволяє відбирати таланти у два рази збільшується, програма "Українська діаспора", на яку збільшено фінансування в одинадцять разів.
Віктор Пинзеник пояснив за рахунок яких ресурсів вдалося Уряду збалансувати бюджет? В першу чергу, збільшення доходів за рахунок зміни показників макроекономіки. Проект-бюджет, який був затверджений Верховною Радою, орієнтувався на обсяг валового внутрішнього продукту в 409 мільярдів гривень. При цьому звітний показник минулого року був взятий - 332 мільярди. Після закінчення року Мінстат надав дані, згідно з якими базовий показник був не 332, а 346 мільярдів. У зв'язку з цим, а також зміною показників динаміки ВВП, обсяг валового внутрішнього продукту, розрахований урядом, складає 436 мільярдів, а не 409. По державному бюджету приріст доходів складає 6 мільярдів. Зокрема, приріст доходів є по Пенсійному фонду - 4,2 мільярди. Всього збільшення доходів по всіх фондах держави складає - 12 мільярдів гривень
Міністр фінансів також звернув увагу на податкове поле. За його словами, "український бюджет - це суцільне решето, тому що законодавством надавалась можливій масі суб'єктів не платити податки".
В.Пинзеник поінформував про одну узгоджену позицію, оскільки вона викликає дискусії і потребує окремого додаткового вивчення. Уряд пропонує зняти з проекту бюджету норму щодо Цивільного кодексу і розглянути його окремо.
Співдоповідала по проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів перший заступник голови Комітету з питань бюджету Людмила Супрун. Вона доповіла про позицію Комітету, який підтримує прийняття запропонованого урядом законопроекту.
Л.Супрун наголосила на тому, що є проблеми стосовно процедури прийняття цього закону, але депутати, враховуючи надзвичайну його важливість, налаштовані на конструктивну роботу і намагались відійти від політичних аспектів, які як правило бувають проблемою в залі під час прийняття закону про державний бюджет.
Л.Супрун нагадала, що уряд пропонує внести зміни до 91 Закону. Комітет під час розгляду повністю зняв з обговорення деякі закони і виключив їх із тексту цього законопроекту: закони про зміни до бюджетного кодексу, про статус народного депутата та закону про оренду державного і комунального майна.
До Комітету надійшло близько 800 пропозицій народних депутатів, в тому числі 412 - від Комітетів та 191 - від Фракцій. Переважно вони стосувалися об'єктного розподілу коштів, субвенції на інвестиційні проекти та запобігання техногенним катастрофам, а також на розвиток автомобільних доріг. Поки що вони не розглядалися. Комітет найближчим часом їх направить в уряд для врахування при підготовці пооб'єктного розподілу відповідних видатків.
Проаналізувавши узгоджені пропозиції з урядом, Л.Супрун зазначила, що Комітет в цілому схвалює політику уряду щодо підвищення соціальних виплат, але необхідно чітко говорити про те, де, в яких видатках потрібно знайти ці реальні грошові доходи.
Найбільш гострим питанням, яке дискутувалося на засіданнях комітету, була оцінка реальності макропоказників та їх врахування у розрахунках до бюджету. Ви знаєте, що збільшено номінальний обсяг ВВП з 409,5 мільярдів, до 436. Тобто на 26,5 мільярдів. Назву лише деякі із законопроектів, які ми опрацьовували, які стосуються змін податкового законодавства. Це законопроекти, які стосуються ПДВ, податку на прибуток, профільні, галузеві закони, які дають галузеві пільги, зміни до Цивільного кодексу і зміни до закону про оподаткування земельних ділянок, зміни до закону про вартість оренди земельних ділянок.
Завершуючи свій виступ, Л.Супрун наголосила, що Бюджетний комітет розуміє складність прийняття рішення, розуміє, що видатки Державного бюджету балансують тільки за одних умов - якщо вони будуть прийняті одночасно з податковими законами.
Перший заступник голови Комітету з питань бюджету також зауважила, що ті зміни, які вдалося зробити, суттєво покращили і зміст закону, і якість підготовки податкових законів, і реально зняли напругу по тих податкових нормах, які були спірними.
Після перерви народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять депутата Верховної Ради України В'ячеслава Чорновола. 25 березня виповнилося 6 років з дня його трагічної загибелі.
Ще одну співдоповідь по законопроекту зробив голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік. Коротко зупинившись на головних його пропозиціях, він поінформував про рішення Комітету - підтримати законопроект у першому читанні з подальшим його доопрацюванням до другого читання з урахуванням пропозицій та зауважень Комітету, які викладені окремо в рішення і надіслані до Бюджетного комітету та уряду
Про позиції парламентських комітетів далі доповіли голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав Губенко, голова Комітету з питань соціальної політики і праці Василь Хара, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Альошин, голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв.
Аналіз законопроекту у своїх виступах також зробили голова Рахункової палати Валентин Симоненко, голова Національного банку Володимир Стельмах.
Між виступами голова Лічильної комісії Верховної Ради Валерій Мішура повідомив про результати по голосуванню щодо призначення членів Рахункової палати. Згідно з ними членами Рахункової палати обрано Олександра Яременка, Анатолія Юхимчука, Ларису Вітковську, Ігоря Зарембу, В'ячеслава Пилипенка, Георгія Самуся.
Народні депутати привітали новопризначених членів Рахункової палати.
Про позиції політичних сил, представлених у парламенті, та комітетів, повідомили представники фракцій та парламентських комітетів: Катерина Ващук (НПУ), Володимир Заєць (СДПУ(о)), Катерина Фоменко ("Союз"), Т.Васадзе (ПППУ), Б.Губський ("Єдина Україна"), М.Мельничук (СПУ), Г.Бондаренко ("Демократична Україна"), О.Білорус (БЮТ), В.Дзонь (НДП-Республіка), Ю.Костенко (УНП), В.Коновалюк ("Регіони України"), Б.Гавриш ("Демократичні ініціативи"), П.Симоненко (КПУ), П.Качур ("Наша Україна"), М.Шершун (НПУ), Г.Крючков (голова Комітету з питань національної безпеки і оборони), К.Самойлик (голова Комітету з молодіжної політики. фізичної культури, спорту і туризму), О.Зарубінський (Комітет з питань Європейської інтеграції), А.Шкіль (Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності), М.Оніщук (Комітет з правової політики), Л.Танюк (Комітет з питань культури і духовності), Г.Удовенко (Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин), І.Томич (Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин), С.Правденко (Комітет з питань свободи слова та інформації), А.Матвієнко (Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування), І.Юхновський (Комітет з питань науки і освіти), В.Гуров (Комітет з питань промислової політики і підприємництва), Б.Олійник (Комітет у закордонних справах), В.Турманов (Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки), Ю.Крук (Комітет з питань будівництва, транспорту, житло-комунального господарства і зв'язку), народні депутати В.Майстришин, О.Ткаченко.
Переважна кількість виступаючих підтримала запропоновані урядом зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів, які мають чітко виражено соціальне спрямування. Разом з тим промовці висловили низку суттєвих зауважень до проекту, що стосувалися збільшення бюджетних видатків по окремих галузях і програмах.
Народні депутати Віктор Горбачов і Тарас Чорновіл, які внесли проекти Постанов, виступили за прийняття законопроекту у першому читанні та відправку його на доопрацювання відповідно, пропонували при доопрацюванні до другого читання виділити з нього всі податкові норми в окремий законопроект.
Міністр фінансів України Віктор Пинзеник після завершення обговорення поінформував про згоду уряду на врахування деяких пропозицій і зауважень, висловлених народними депутатами, фракціями і комітетами.
Перший заступник голови комітету з питань бюджету Людмила Супрун доповнила міністра фінансів, повідомивши про врахування узгоджених з урядом деяких позицій видаткової частини.
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко подякувала народним депутатам за напружену роботу над цим документом, нагадавши про його основні позитивні моменти.
"Прийняття цього бюджету буде проривом для кожної людини в Україні", - наголосила прем'єр-міністр. Вона висловила впевненість у тому, що незабаром всі відчують, що жити стало легше.
За пропозицією Голови Верховної Ради народні депутати 308-ма голосами підтримали Постанову про порядок розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів, внесену народним депутатом Ю.Ключковським, якою було запропоновано після завершення обговорення провести голосування щодо схвалення законопроекту у першому читанні і в цілому.
Закон про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів було прийнято 376-ма голосами.
На цьому пленарне засідання завершилося.
28 березня – 1 квітня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії Верховної Ради відбудеться 5 квітня.