У СЕРЕДУ, 6 КВІТНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи на пленарному засіданні 5 квітня. Розглянуто 17 питань порядку денного. За результатами розгляду чотири законопроекти прийнято в першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, 12 законопроектів відхилено, прийнято дві постанови і один проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України прийнято два закони України у новій редакції.
Володимир Литвин оголосив про розпуск депутатської фракції Народно-демократичної партії та групи "Республіка". У її складі на шосте квітня 2005 року налічувалося 10 народних депутатів.
Далі головуючий оголосив депутатські запити. Загалом було виголошено 195 депутатських запитів. З них 24 від фракції "Наша Україна"; КПУ - 39; "Регіони України" - 29; Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 13; "Єдина Україна" - 14, "Демократичні ініціативи" - 7, НДП - "Республіка" - 1, Народна партія - 9, СПУ - 12, Блок Тимошенко - 11, група "Союз" - 5, "Воля народу" - 1, Українська народна партія - 10, "Демократична Україна" - 9, позафракційні - 11.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили представники депутатських груп і фракцій.
Голова Верховної Ради України по завершенню виступів у зв'язку із неодноразовими зверненнями народних депутатів щодо несвоєчасного реагування з боку високопосадовців на ці запити доручив секретаріату проаналізувати і передати для підготовки пропозицій до Регламентного комітету наскільки вмотивованими були відповіді, чи були вони надані у встановлений термін і за підписом тієї особи, до якої зверталися із депутатськими запитами. В.Литвин висловив пропозицію заслухати це питання із запрошенням представників Кабінету Міністрів. Народні депутати схвально поставилися до цієї пропозиції.
Голова Верховної Ради поінформував і щодо конкретної справи про відокремлення від дитячої лікарні "Охматдит" генетичного центру, про яку у своєму виступі сказав народний депутат Валерій Коновалюк. В.Литвин повідомив, що він учора на звернення колективу “Охматдиту” відправив лист до Президента України з цього приводу.
Після цього дві фракції "Регіони України" і СДПУ(О) виступили з вимогою оголосити перерву, під час якої провести засідання Погоджувальної ради.
Провести засідання Погоджувальної ради на вимогу двох фракцій було вирішено після заслуховування інформації Голови Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгія Крючкова про перебування української делегації в Республіці Ірак.
Георгій Крючков розповів про завдання, які виконала українська делегація під час візиту в Республіку Ірак: обговорити і по можливості вирішити практичні питання пов'язані з реалізацією політичного рішення про виведення нашого військового контингенту та зміною формату подальшої участі у справах Іраку, вивезення бойової техніки, а також розрахунками за військове майно, яке недоцільно повертати в Україну і можна передати іракцям.
Голова Комітету зазначив, що порозуміння з командуванням коаліційних сил і властями Іраку знайдено. Витрати будуть відшкодовані американцями, за майно сплачено.
Делегація також з'ясовувала можливості участі України у повоєнній відбудові Іраку, перспективи співпраці в економічній, гуманітарній, військовій, військово-технічній сферах. Г.Крючков наголосив, що ситуація в Іраку залишається складною. Вибори не принесли заспокоєння, Багдад фронтове місто. В 14 із 18 провінцій триває партизанська війна.
На щастя, в провінції Васід, де здійснюють миротворчу місію українські військові, обстановка відносно спокійна. З 9 січня цього року не було жодного випадку нападів на наших військовослужбовців. Г.Крючков відзначив у цьому заслугу командування української окремої механізованої бригади, яка вміло будує відносини з місцевим населенням і владними структурами провінції. На відміну від військових інших держав, іракці наших миротворців не розглядають як окупантів. До речі, тільки за минулий рік, вони виконали 79 цивільних проектів на суму понад 3,6 мільйона доларів, надали медичну допомогу більш як 5 тисячам іракців.
Г.Крючков відзначив, що рішення про виведення нашого контингенту із Іраку не викликало заперечень, чи якихось запитань ні в іракських урядовців, ні в командування коаліційних сил, ні в американських представників.
За словами Голови Комітету, сьогодні на черзі перехід від воєнного формату участі до масштабної участі у відродженні цієї багатостраждальної країни. Під час перебування делегації був підписаний Меморандум про військово-технічне співробітництво між нашими державами. Це рамковий документ, яким передбачається підготовка за допомогою українських інструкторів іракських військовослужбовців, прикордонників, працівників поліції, на яких вже перекладена значна частина функцій, що їх здійснювали наші військові. Передача за оплату деяких видів озброєння і бойової техніки, запасних частин тощо.
Під час візиту було досягнуто домовленості, що після сформування в Іраку органів влади, обрання Президента, сформування уряду в Україну прибуде висока представницька делегація Республіки Ірак і зазначені домовленості будуть втілені у конкретні заходи, а також будуть визначені форми участі українських фахівців у відродженні розвитку нафтогазового комплексу, у тому числі можливості транспортування іракської нафти до Одеси, енергетики, металургії, будівництва і транспортних магістралей, переробних підприємств, розвитку агрокомплексу у відбудові інфраструктури.
Найближчим часом для встановлення співробітництва на регіональному рівні до Одеси має прибути делегація провінції Васід.
Георгій Крючков наголосив, що на даному етапі потрібна наполеглива ініціатива, наступальна робота по лінії уряду, зовнішньополітичного відомства, зовнішньоекономічних і підприємницьких структур для відстоювання інтересів України.
Голова Комітету також поінформував про деякі конкретні пропозиції.
Зокрема про те, що у зв'язку з відновленням роботи спільної Українсько-іракської комісії важливо, щоб хтось в уряді персонально відповідав за цей напрям, мав належні повноваження і спрямовував зусилля усіх організацій в інтересах держави.
Голова Комітету також вважає доцільним якнайшвидше оприлюднити офіційно рішення стосовно змісту зміни формату участі та порядку виведення нашого військового контингенту з Іраку, щоб зняти різні тлумачення з цього приводу.
Міністерству оборони потрібно потурбуватися про використання військовослужбовців, які пройшли бойову школу в Іраку, вони мають стати основою професійної армії.
Є також питання, які потребують законодавчого вирішення, це зокрема визнання миротворців учасниками бойових дій. Підготовлений законопроект про внесення змін до Закону "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях" враховує ці обставини, зауваження народних депутатів, уряду, Міноборони, наукових експертів. Домовлено, що внесе його на розгляд Верховної Ради найближчими днями Президент. Бажано, щоб проект був оперативно розглянутий. Миротворці на нього чекають.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.
Голова Верховної Ради поінформував про входження народного депутата України Ксенії Ляпіної до складу депутатської фракції "Наша Україна".
У засіданні було оголошено перерву, під час якої відбулося засідання Погоджувальної ради. Про її результати поінформував перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк.
На ній обговорювалися події, що протягом останніх днів відбуваються у місті Одесі. За словами А.Мартинюка, більшість членів Погоджувальної ради говорили про те, що створена така ситуація, яка може завтра обернутися проти кожного із народних депутатів, коли будь-який суд, суддя прийме рішення про те, що вибори чи то по мажоритарному окрузі, чи то по загальнодержавному окрузі, відбулися з порушенням прав того, хто обраний. На засіданні Погоджувальної ради висловлювалась думка про те, що це Верховний Суд показав такий приклад. Учасники засідання прийшли до думки, що буде підготовлений проект постанови, щоб народні депутати звернулися з приводу цієї ситуації у відповідну інстанцію.
Проект закону про єдиний соціальний внесок та адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску доповідав голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутиннік. За його словами, не таємниця, що діюча система державного пенсійного і соціального страхування є недосконалою, особливо в частині адміністрування внесків. Зараз на Фонд оплати праці нараховується більше 38 відсотків внесків у чотири різні фонди: Пенсійний фонд – 32 відсотки, у Фонд соціального страхування на випадок безробіття -1,9 відсотка, у Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності – 2,9 відсотка, у Фонд соціального страхування від нещасних випадків – 1,9 відсотка. Крім цього, існуюча система збору і обліку цих внесків окремо по кожному фонду значно ускладнює діяльність підприємств. Саме тому у законопроекті про єдиний соціальний внесок та адміністрування збору та обліку єдиного соціального внеску створені умови для спрощення збору і обліку внесків по соціальному страхуванню.
Законопроект передбачає об'єднання внесків соціального страхування в один єдиний соціальний внесок. При цьому об'єднуються функції відносно збору і стягнення заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску.
Проектом пропонується розмір єдиного соціального внеску встановлювати щорічно шляхом подання Кабінетом Міністрів до Верховної Ради на затвердження єдиного соціального внеску для роботодавців з тим, щоб можна було порахувати чи в змозі роботодавець його сплачувати.
Законопроектом також передбачається для своєчасного надходження страхових внесків створити уповноважений орган, який буде вести реєстрацію та ведення єдиного реєстру платників єдиного соціального внеску. При цьому інформація про збір страхових внесків і дані системи персоніфікованого обліку застрахованих осіб буде доступна всім фондам і уповноваженому органу. Це дозволить охопити всіх громадян системою соціального страхування і забезпечить їм надійний соціальний захист, а також підвищить доходи страхових фондів.
Буде також встановлена прозора система сплати і подальшого використання єдиного соціального внеску. Всі операції обліку надходжень від сплати внесків і розрахункові операції відносно розподілу цих надходжень по видах соціального страхування будуть здійснюватися спеціалізованим розрахунковим підприємством по централізованих рахунках. Це дасть можливість чітко стежити за всіма фінансовими операціями і забезпечить належний контроль за надходженням та використанням єдиного соціального внеску.
Як зазначив В.Хомутиннік, прийняття цього закону дозволить забезпечити ефективну систему збору і адміністрування коштів різних фондів, додаткові надходження страхових засобів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків і, головне, стане можливим реальний вихід заробітних плат із тіні.
У ході обговорення народні депутати висловили до законопроекту чимало зауважень, вказували, що він містить немало недоліків, після усунення яких він стане гідною складовою системи правового регулювання і соціального страхування, закон підготовлений в розріз основного законодавства про соціальне страхування, а тому не може бути прийнятий.
Позицію уряду озвучила заступник міністра праці і соціальної політики Олена Гаряча. Уряд пропонує доопрацювати цей законопроект з огляду на те, що залишається, як показало обговорення, одне питання: створення додаткових двох органів - центрального повноважного органу із його територіальними органами і ще створення додатково розрахункового комітету, розрахункової установи.
Профільний Комітет з питань соціальної політики і праці також не підтримав положення законопроекту.
О.Гаряча нагадала, що у травні будуть проводиться парламентські слухання саме з цього питання. Тому сьогоднішнє обговорення дасть можливість доопрацювати і зняти це питання. І тоді з цього соціального питання буде консолідована думка народних депутатів. На думку заступника міністра, важливо знайти підтримку у соціальних партнерів, у профспілок і роботодавців, знайти з ними теж взаємопогоджене рішення.
У підсумку народні депутати відхилили цей законопроект. "За" проголосувало 152 депутати.
Потім для включення до порядку денного було запропоновано сім законопроектів щодо внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо терміну набуття чинності, щодо розміру базового страхового платежу, щодо розширення пільгових умов страхування) та до Закону України "Про страхування" (щодо видів обов'язкового страхування). Всі вони спрямовані на розв'язання актуальної для суспільства проблеми введення в дію з 1 квітня обов'язкового страхування для власників наземних транспортних засобів, точніше розміру страхового внеску, який на думку деяких депутатів, є великим для більшості власників цих засобів.
Для розгляду було включено один з семи законопроектів – про внесення змін та доповнень до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо розширення пільгових умов страхування). Як пояснив доповідач, один з авторів цього законопроекту, народний депутат Олександр Морозов, проект спрямований на недопущення необґрунтованих відмов у проведенні страхових відшкодувань, а також на забезпечення саморегуляції надходжень до фонду захисту потерпілих та виплат із нього, встановлення на рівні закону фінансового механізму проведення попереджувальних заходів по безпеці дорожнього руху в частині забезпечення цього виду обов'язкового страхування та розширення пільг для соціально незахищених верств населення.
У законопроекті пропонується здійснювати регламентні виплати за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у разі заподіяння шкоди життю, здоров'ю та майну третіх осіб, спричиненої транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі. Це призведе до самобалансуючої системи, в якій кількість регламентних виплат з фонду захисту потерпілих, що створений при Моторному (транспортному) страховому бюро України, буде збільшуватись за умов збільшення кількості власників транспортних засобів, які застрахували свою відповідальність.
Законопроект також доповнює існуючі пільги під час укладення договорів обов'язкового страхування відповідальності, доповнюючи перелік пільгових категорій інвалідами війни та учасниками війни. Також підвищується граничний об'єм двигуна для застосування пільги пенсіонерами, що особисто керують транспортним засобом, а саме пільга у розмірі 50 відсотків від вартості поліса може застосовуватися для пенсіонерів, які керують автомобілем з об'ємом двигуна до 2500 куб. см включно.
О.Морозов зазначив, що внесений ним і народними депутатами проект єдиний, який відповідає офіційній позиції уряду.
У ході обговорення законопроект був підтриманий народним депутатами, оскільки дозволяє зняти соціальну напругу у суспільстві. При цьому автори інших законопроектів наполягали на тому, щоб положення їхніх проектів були включені у цей законопроект при його доопрацюванні.
У підсумку законопроект було прийнято у першому читанні за основу 340-ма голосами.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули звернення Кабінету Міністрів про те, щоб повернутися до розгляду проекту закону про ратифікацію Угоди про позику (Проект розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень) між Україною та Міжнародним банком реконструкції і розвитку.
Однак пропозиція про включення до порядку денного цього законопроекту не була підтримана. "За" проголосувало 215 депутатів.
На цьому ранкове засідання завершилося.